Рішення

від 20.02.2018 по справі 925/1568/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року м. Черкаси справа № 925/1568/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_1П, ОСОБА_2, за довіреностями, від відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області до Комунального підприємства "Комунальник-Сервіс" Шполянської міської ради про стягнення 656822,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Комунальник-Сервіс" Шполянської міської ради 656822,70 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок самовільного (без спеціального дозволу) використання підземної води (надр) за період з 01.11.2014 по 23.08.2016, відповідачеві згідно ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, нараховано збитки, у зазначеній сумі, які позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку та відшкодувати понесені ним судові витрати.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 20.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники позивача позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

У підготовчому засіданні 17.01.2018 представник відповідача подав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив повністю, з підстав відсутності вини у діях відповідача, оскільки він вживав всіх залежних від нього заходів для отримання дозволу на користування надрами, однак дозвіл не був виданий з незалежних від відповідача причин, дозвільні документи знаходяться в процесі оформлення ще з 2015 року. Крім того, при здійсненні своєї виробничої діяльності, відповідач сплачував обов'язкові платежі до державного бюджету, здійснював моніторинг та надавав інформаційну звітність за встановленими формами, тому вважає, що шкоду державі не завдано. Також, відповідач зазначив, що спеціальне водокористування (за рахунок поверхневих і підземних вод) здійснюється відповідно до дозволу на спеціальне водокористування (ст.ст. 49, 59 Водного кодексу України), який видається у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, Водний кодекс України не пов'язує спеціальне водокористування за рахунок підземних вод з обов'язком отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами. Водний кодекс України пов'язує спеціальне водокористування за рахунок підземних вод з обов'язком погоджувати Дозвіл на спеціальне водокористування з державним органом, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. У дозволі на спецводокористування виставляється відповідна відмітка про таке погодження. На думку, відповідача за умови отримання такого дозволу та його погодження у водокористувача виникає право спеціального водокористування, про що вказано у ст. 49 Водного кодексу України. А тому отримання двох дозволів (і дозволу на спеціальне водокористування, і спеціального дозволу на користування надрами) на один і той же об'єкт є порушенням принципу державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, про що зазначено у ст.3 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності . Цей закон є спеціальним стосовно інших нормативних актів, у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 2 ст. 11 даного закону інші закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання ним чинності, діють у частині, що йому не суперечить.

Відповідач (його представник) у судове засідання не з'явився, на електронну адресу суду надійшло клопотання за підписом представника відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання. Докази поважності причин його неявки відповідач не надав.

У судовому засіданні представники позивача не заперечували на розгляді справи за відсутності представника відповідача, зазначивши, що позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог їм відома із поданого відповідачем відзиву на позов.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, у зв'язку з тим, що відповідач був повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, не надавши доказів на підтвердження поважності причин неявки його представника. Забезпечення участі свого представника у судовому засіданні - це не обов'язок, а право відповідача. Окрім того, стороною у справі є юридична особа, яка вправі надати повноваження представляти свої інтереси в судовому засіданні і іншим особам. З огляду на викладені обставини, судом було вирішено проводити розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши докази, судом встановлено наступне.

23.08.2016 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведена планова перевірка Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради з питань дотримання ними вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами. За результатами перевірки складено ОСОБА_1 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 23.08.2016 (далі - ОСОБА_1).

У ОСОБА_1 зазначено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності КП «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради є забір, очищення та постачання води споживачам. Водокористування Комунальним підприємством «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради проводиться з 9 свердловин (із них 6 резервних), які використовуються для господарсько-питних та виробничих потреб, передачі води населенню, підприємствам, організаціям м.Шпола.

Рішенням Шполянської міської ради №20-29/65 від 18.06.2004 КП «Комунальник-Сервіс» надані у постійне користування земельні ділянки (під існуючими будівлями, свердловинами). Документи на користування земельними ділянками знаходяться у стадії оформлення.

Облік води ведеться за допомогою лічильників марки ВСКМ - 50, W-dk-80.

По встановленій формі ведеться первинно-облікова документація по формах ПОД -11, ПОД - 12.

Дозволом на спеціальне водокористування встановлені наступні ліміти:

Забір води з підземних джерел - 238,564 тис. м. куб/рік, 686,59 м.куб./добу; використання підземної води на власні потреби - 0,452 тис.м.куб/рік, 1,633 м.куб./добу; передача підземної води населенню, приватному сектору, підприємствам та організаціям - 238,112 тис.м.куб./рік, 684,957 м.куб/добу.

Дозвіл на користування надрами (підземні води) знаходиться з 2015 року в процесі оформлення, договір про надання послуг з підготовки гідрогеологічних матеріалів для геологічного вивчення надр ПД-000150 укладено 16.02.2017.

За результатами проведення перевірки у ОСОБА_1, серед інших порушень, також зазначено, що Відповідач не виконав вимоги припису №73 від 30.08.2013 та не має спеціального дозволу на користування надрами.

23.08.2016 Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було складено протокол про адміністративне правопорушення №010721 про вчинення директором Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради ОСОБА_4, адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 188-5 , 47, 82-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, невиконання припису від 30.08.2013 та відсутність дозволу на користування надрами.

26.08.2016 постановою про накладення адміністративного стягнення, директора Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради, було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272,00 грн. Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржена. Сума штрафу сплачена добровільно згідно квитанції від 08.09.2016.

Згідно довідки Комунального підприємства "Комунальник-Сервіс" Шполянської міської ради кількість забраної зі свердловин води за період з 01.11.2014 по 23.08.2016 становить 269,3 тис куб.м.

Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області, внаслідок самовільного використання підземної води (надр), згідно ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року, зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009 за № 767/16783 (зі

змінами), проведено розрахунок розміру збитків, згідно якого сума завданих державі збитків складає 656 822,70 грн. за період з 01.11.2014 по 23.08.2016.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача для примусового стягнення завданої шкоди у дохід держави.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та враховуючи пояснення представників позивача та заперечення відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Предметом спору у справі є визначена позивачем вимога стягнення шкоди, завданої державі відповідачем внаслідок його самовільного використання надр (підземної води).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно із статтею 1 Водного кодексу України, водокористування це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види користування вод (водних об'єктів); водні ресурси - обсяги поверхневих, підземних і морських вод відповідної території.

Водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ст.48 ВК України).

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Відповідно до положень цього Кодексу дозвіл на спеціальне водокористування це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин, строки спеціального водокористування.

Як зазначено позивачем та підтверджується відповідачем у відзиві на позов дозвіл на спецводокористування отриманий відповідачем у визначений законом спосіб та містить усі передбачені Законом умови, термін дії зазначеного дозволу до 19.08.2019.

Згідно ст. 1 Кодексу України про надра (у редакції чинній на час встановлення порушень), надра це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч.1 ст.13 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 19 цього Кодексу, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Порядок отримання спеціального дозволу на користування надрами, передбачений у ст.16 Кодексу, якою визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, надання спеціальних дозволів на користування надрами, здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Як зазначено представниками Державної екологічної інспекції у Черкаській області у судовому засіданні, та в ОСОБА_1 перевірки та у відзиві на позов відповідача (а.с.24) рішенням Шполянської міської ради №20-29/65 від 18.06.2004 КП «Комунальник-Сервіс» надані у постійне користування земельні ділянки під існуючими будівлями, свердловинами. Разом з тим, документи з надання відповідачу у постійне користування земельних ділянок, знаходяться на стадії оформлення.

Статтею 21 Кодексу України про надра, передбачено що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно дозволу на спеціальне водокористування відповідачеві встановлені ліміти, зокрема, з забору води з підземних джерел - 238,564 тис. м. куб/рік, 686,59 м.куб./добу.

Згідно довідки Комунального підприємства "Комунальник-Сервіс" Шполянської міської ради кількість забраної зі свердловин води за період з 01.11.2014 по 23.08.2016 становить 269,3 тис куб.м., що перевищує передбачений Законом розмір у 300 куб.м. на добу.

Таким чином, Комунальне підприємство "Комунальник-Сервіс" Шполянської міської не підпадає під виключення, яке передбачає видобування підземних вод для своїх господарських і побутових потреб (яке передбачене у ч.1ст.23 цього Кодексу) без отримання спеціального дозволу на використання надр.

Основними вимогами в галузі охорони надр є, зокрема: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами (ст.56 Кодексу України про надра).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В ст.65 Кодексу України про надра встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні, зокрема, у самовільному користуванні надрами.

Як встановлено судом, в результатів проведеної Державною екологічною інспекцією у Черкаській області перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства комунального підприємства Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради, було встановлено, що останній самовільно, тобто без дозволу (ліцензії) на користування надрами, в період з 01.11.2014 по 23.08.2016, використав підземної води із свердловини в кількості 269,3 тис. м.куб., що є порушенням вимоги ст.ст. 16, 19, 56 Кодексу України про надра та підставою для цивільної відповідальності.

Статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

У «ОСОБА_3 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009, встановлено порядок визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами). ОСОБА_3 встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами (пункт 1.3 ОСОБА_3).

Пунктами 9.1, 9.2 вказаної ОСОБА_3 визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), за відповідною формулою та зазначено, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Згідно зазначеної вище ОСОБА_3 та довідки про кількість використаної відповідачем води, державним інспектором з охорони природного середовища Черкаської області, проведений розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), спричинених комунальним підприємством Комунальник - Сервіс Шполянської міської ради, за самовільне використання підземних вод у кількості 269,3 тис. куб.м. за період з 01.11.2014 по 23.08.2016 (а.с. 20), які становлять 656822,70 грн.

Враховуючи, що судом встановлена наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, що відповідно до зазначених правових норм є підставою для застосування до нього цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків у заявленій позивачем сумі.

Відтак, суд вважає за необхідне повністю задовольнити вимоги позивача, та стягнути з Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради заподіяну державі шкоду у розмірі 656822,70 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачена позивачем по платіжному дорученню №496 від 28.11.2017 сума судового збору у розмірі 9852,34грн., підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради, (Черкаська область, м. Шпола, пров. Поштовий,1, код ЄДРПОУ 33332553) через Державну екологічну інспекцію у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 38030602) у доход держави згідно з нормами розподілу між бюджетами - 656822,70 грн. шкоди для зарахування на рахунок №33113331700553, отримувач УК у Шполянському районі, код ЄДРПОУ 38031276, банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, ККД 24062100.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник-Сервіс» Шполянської міської ради, (Черкаська область, м. Шпола, пров. Поштовий,1, код ЄДРПОУ 33332553) на користь Державної екологічної інспекції у Черкаській області (вул. Вернигори, 17, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 38030602) - 9852,34 грн. витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня ухвалення судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.03.2018

Суддя О.І.Кучеренко