Постанова

від 01.03.2018 по справі 236/1213/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 236/1213/17 Номер провадження 22-ц/775/304/2018

Єдиний унікальний номер 236/1213/17

Номер провадження 22-ц/775/304/2018

Категорія 23

Головуючий у 1 інстанції Саржевська І.В.

Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 березня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Дундар І.О.

за участі секретаря Ситнік Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу №236/1213/17 за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області, Громадської організації сімейного відпочинку Джерело про визнання договору недійсним, зобов'язання вчинити дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Лиман Донецької області, о 15 годині 14 хвилин,

встановив:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Лиманської міської ради, в якому посилався на те, що він є членом громадської організації сімейного відпочинку Джерело (колишнє найменування - товариство рибалок-любителів та любителів природи Джерело ). Згідно рішення виконкому Яцьківської сільської ради №23 від 22 травня 2003 року був затверджений проект відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1423087600:01:001:0016 ГО СВ Джерело для обслуговування бази відпочинку за рахунок земель житлової та громадської забудови Яцьківської сільської ради загальною площею 19920 кв.м. (у тому числі тимчасово забудованих 4315 кв.м.). Цим рішенням ГО СВ Джерело зобов'язана оформити та зареєструвати договір оренди земельної ділянки. На підставі рішення Лиманської міської ради від 17 листопада 2015 року за №7/1-8 Про припинення діяльності сільських та селищних рад в зв'язку зі створенням об'єднаної територіальної громади Яцьківська сільська рада припинила свою діяльність, правонаступником Яцьківської сільської ради є Лиманська міська рада. 29 червня 2004 року між Яцьківською сільською радою і Добровільним товариством рибалок-любителів та любителів природи Джерело було укладено договір оренди землі, відповідно до якого товариству було передано у платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Яцьківка Краснолиманського району Донецької області, площею 1,9920 га, строк дії договору було визначено на 5 років. Рішенням Яцьківської сільської ради від 30 вересня 2008 року №V/29-254 строк його дії був подовжений на 49 років. Крім того, було укладено ще декілька додатків до договору щодо зміни орендної плати за орендовану земельну ділянку. Вважає, що укладений договір оренди від 29 червня 2004 року та усі додатки до нього слід визнати недійсними, оскільки вони укладені з порушеннями чинного законодавства України. Зокрема, в договорі відсутні істотні умови, не зазначений об'єкт оренди, його місце розташування та розмір, договір не має номеру, до договору укладалися не додаткові угоди , а додатки , жоден з яких не зареєстрований належним чином у державному органі, земельна ділянка, відносно якої укладений договір не є сформованою згідно з вимогами ЗК України та Закону України Про державний земельний кадастр , тому не може бути об'єктом цивільних прав.

Оскільки він є власником нерухомого майна, розташованого на вказаній земельній ділянці, то, на його думку, він має право на отримання земельної ділянки у власність шляхом приватизації. Проте наявність чинного договору оренди земельної ділянки позбавляє його такої можливості, оскільки передання земельної ділянки у власність можливо лише після припинення права користування нею.

Просив визнати договір оренди від 29 червня 2004 року та усі додатки до нього, укладений між Яцьківською сільською радою та ГО СВ Джерело , зареєстрований Краснолиманським районним відділом Донецької регіональної філії Центру ДЗК за №35, недійсним; зобов'язати Лиманську міську раду надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою для приватизації земельної ділянки №105/68, площею 0,0289 га, яка розташована в селі Яцьківка Лиманського району, по вулиці Оскольській.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 05 липня 2017 року до участі у справі як співвідповідача залучено ГО СВ Джерело .

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що Яцьківською сільською радою не приймалось рішень щодо укладання договору та укладання додатку до договору. У рішенні виконкому Яцьківської сільської ради №23 від 23 травня 2003 року зазначено, що ГО СВ Джерело запропоновано зареєструвати та оформити договір оренди (п.4 рішення).

У рішенні Яцьківської сільської ради від 30 вересня 2008 року зазначено про намір внесення змін до договору оренди та укладення додаткової угоди. На думку позивача, відсутність проекту відводу земельної ділянки, прийняття рішення виконкомом органу місцевого самоврядування, є встановленим фактом про те, що договір оренди, що оспорюється, укладено не у встановлений законом спосіб, з порушенням ст. 16 Закону України Про оренду землі .

Висновок суду про те, що договір оренди, який оспорюється, є таким, що укладений у встановлений законом спосіб, не відповідає обставинам справи і наявним в матеріалах справи письмовим доказам.

Відповідно до ч.3 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки, загальне застосування норм цивільного права при наявності спеціальних норм права, які регулюють правовідносини, є неприпустимим. Тому, висновок суду зроблений на підставі загальних норм ЦК України є неправильним застосуванням норм матеріального права.

Суд послався на п.2 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними . В цьому ж пункті постанови прямо вказано про те, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. В рішенні, що згідно ст.15 Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на час укладення оспорюваного договору були передбачені певні істотні умови та зазначив, що укладаючи договір оренди земельної ділянки відповідачі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Однак, судом першої інстанції проігноровано вимоги інших статей Закону України Про оренду землі , а саме ст.ст.15, 17 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час укладення договору.

Таким, що не відповідає обставинам справи є твердження суду про те, що доводи позивача щодо відсутності акту приймання-передачі земельної ділянки та іншої необхідної для укладення договору оренди технічної документації спростовуються наявними у справі копіями планів та схем.

На час звернення до суду сама земельна ділянка, згідно відкритої публічної інформації, розміщеної на офіційному сайті Держгеокадастру України не відображалась мала вигляд білої плями, без зазначення меж, зазначений на плані - схеми та в інших документах відповідача кадастровий номер 1423087600:01:001:0016 земельної ділянки повідомлявся як відсутній або недійсний. Викладене підтверджено роздрукуванням сторінок з мережі Інтернет, які є в матеріалах справи. Тому посилання суду на наявність всієї необхідної технічної документації не відповідає обставинам справи.

Окрім того, не відповідає обставинам справи і твердження суду про наявність державної реєстрації оспорюваного договору оренди.

Позивач посилається на ст.ст.11,15 Закону України Про державний земельний кадастр , ст.79-1 Земельного кодексу України, ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та зазначає, що посилання на наявність державної реєстрації договору оренди, що оспорюється, є таким, що не відповідає обставинам справи.

Вказав, що відповідно до статей 116, 118 ЗК України, позивач, як власник об'єкту нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці, наданій йому у користування, має право на отримання у власність, безоплатно, шляхом приватизації, земельну ділянку, якою він користується та на якій розташований належний йому житловий будинок.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України передання земельної ділянки у власність можливе лише після припинення право користування нею.

Однак, як підставу для відмови в задоволенні позову суд послався на наданий відповідачем витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -1402615272017 від 16 червня 2017 року, тобто який був отриманий вже після його звернення до суду, коли справа за його позовом слухалась неодноразово.

Згідно цього витягу земельна ділянка, що орендується, має цільовим призначенням будівництво та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, вид використання для експлуатації площадок для кемпінгів .

Зазначений витяг суперечить інформації щодо прав власності та речові права від 07 вересня 2017 року, яка отримана шляхом вільного доступу та рішення Яцьківської сільської ради та яка є у матеріалах справи. Так, згідно з рішеннями Яцьківської сільської ради у оренду передані землі Яцьківської сільської ради із земель житлової та громадської забудови.

Посилаючись на ст.20, 21, 80, 83 ЗК України та інформацію щодо прав та обов'язків на земельну ділянку від 07 вересня 2017 року, відповідно до якої власником земельної ділянки зазначена Яцьківська сільська рада (тобто землі комунальної власності) та будь-яка інформація щодо державної реєстрації права власності, будь-яких речових прав відсутня, зазначив, що висновок суду щодо державної реєстрації договору оренди згідно вимог чинного законодавства та цільового призначення земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам справи та порушує норми матеріального права.

Позивач зазначає, що оскільки земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту села Яцьківка, вона, відповідно до ст.38 ЗК України відноситься до земель житлової та громадської забудови і ніяк не може відноситися до земель рекреаційного призначення.

Окрім того, відповідно до ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

На думку ОСОБА_1, навіть на землях рекреаційного призначення наявність дачного або садового будинку не є нецільовим використанням землі, оскільки до складу земель рекреаційного призначення входять і земельні ділянки для дачного будівництва.

Таким чином, відмова Лиманської міської ради про надання йому дозволу на розробку технічної документації є такою, що порушує його, передбачене ст.ст. 116,118 ЗК України, право на отримання у власність, безоплатно, шляхом приватизації, земельної ділянки, якою він користується.

Підстава для відмови у наданні такого дозволу - те, що витребувана земельна ділянка знаходиться в оренді ГО СВ Джерело на підставі договору оренду, укладеному 29 червня 2004 року з колишньою Яцьківською сільською радою, у відповіді мається посилання на те, що договір зареєстровано Краснолиманським районним відділом Донецької регіональної філії Центру ДЗК за №35, зазначено, що договір є чинним у теперішній час, є підставою для мого звернення до суду і задоволення його позову.

Висновок суду про те, що його право не порушено договором оренди, що оспорюється, неможливості передання йому у власність земельної ділянки без зміни її цільового призначення, є таким, що порушує зазначені вище норми матеріального права і не відповідає фактичним обставинам справи.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник Лиманської міської ради Донецької області зазначає, що рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень та вірно застосовано судом як норми процесуального так і норми матеріального права. Вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в скарзі щодо скасування вищезазначеного рішення є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. (а.с.63, 64, 65)

26 лютого 2018 року від ОСОБА_1 на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за таких підстав.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст. 263, 264 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень,підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Виходячи з того, що відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити, чи дійсно порушує право орендодавця відсутність у договорі оренди умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", визначити істотність цих умов, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Яцьківської сільської ради №23 від 22 травня 2003 року добровільному товариству рибалок-любителів природи Джерело надано в оренду на п'ять років земельну ділянку загальною площею 19920 м2 (в тому числі забудованих 4315 м2) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування бази відпочинку.

На підставі чого 29 червня 2004 року між Яцьківською сільською радою та добровільним товариством рибалок-любителів природи Джерело було укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1 цього договору орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку за призначенням експлуатація площадок для кемпінгів на підставі рішення Яцьківської сільської ради від 22 травня 2003 року №23 , яка розташована за адресою: с. Яцьківка, територія Яцьківської сільської ради.

Об'єктом оренди є земельна ділянка площею 1,990 га, у тому числі тимчасова забудова - 0,4315 га, інші землі - 1,5605га.

01 листопада 2008 року Яцьківською сільською радою та Краматорською громадською організацією Добровільне товариство любителів рибалки та любителів природи Джерело було внесено зміни до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 29 червня 2004 року та встановлено строк дії договору на 49 років на підставі рішення Яцьківської сільської ради від 30 вересня 2008 року №V/29-254 Про подовження терміну договорів оренди земельних ділянок .

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18 вересня 2008 року ОСОБА_1 належить садовий будинок з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, право власності зареєстроване КП БТІ с. Слов'янська.

На заяву ОСОБА_1 від 18 жовтня 2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 0,0289 га, Лиманська міська рада, яка є правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов'язків Яцьківської сільської ради, відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки витребувана земельна ділянка перебуває в оренді у ГО СВ Джерело (раніше - ДТРЛП Джерело ), членом якого є позивач, на підставі чинного договору оренди, укладеного з Яцьківською сільською радою 29 червня 2004 року, зареєстрованого Краснолиманським РВ Донецької РФ ДП Центр державного земельного кадастру .

Звертаючись до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного 29 червня 2004 року між Яцьківською сільською радою та Добровільним товариством рибалок-любителів природи Джерело недійсним, позивач посилався на те, що спірний договір оренди земельної ділянки не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , істотних умов, зокрема, що в договорі не зазначений об'єкт оренди, його місце розташування та розмір, межі не визначені, до договору укладалися не додаткові угоди , а додатки , жоден з яких не зареєстрований належним чином у державному органі, земельна ділянка, відносно якої укладений договір не є сформованою, тому не може бути об'єктом цивільних прав. Підставою для оспорювання договору оренди стало бажання позивача приватизувати частину земельної ділянки, яку орендує Громадської організації Сімейного відпочинку Джерело .

Між тим, як вбачається із договору оренди землі від 29 червня 2004 року орендодавець Яцьківська сільська рада з однієї сторони та орендар Добровільне товариство рибалок-любителів природи Джерело з другої уклали договір про те, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку - експлуатація площадок для кемпінгів на підставі рішення Яцьківської сільської ради від 22 травня 2003 року №23, яка знаходиться в с.Яцьківка, територія Яцьківської сільської ради з встановленням нормативної грошової оцінки земельної ділянки та оплатою орендної плати. Земельна ділянка передана в оренду для обслуговування кемпінгу. Договір зареєстровано у Краснолиманському районному відділі Донецької регіональної філії Центру ДЗК за №35 від 29 червня 2004 року. Невід'ємною частиною договору є план схема меж земельної ділянки.

Із відповіді в.о. начальника відділу у Лиманському районі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області вбачається, що додаток до договору оренди земельної ділянки щодо зміни строку дії договору зареєстрований управлінням Держкомзему м. Красний Лиман Донецької області, про що вчинено запис 30 червня 2011 року. Представником Громадської організації Сімейного відпочинку Джерело надано всю необхідну технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право організації на земельну ділянку для експлуатації площадок для кемпінгів.

За встановлених обставин суд першої інстанції в межах заявлених вимог правильно виходив з того, що при укладанні договору оренди земельної ділянки між Яцьківською сільською радою та Добровільним товариством рибалок-любителів природи Джерело було досягнуто домовленості з усіх істотних умов, договір підписано сторонами та зареєстровано і тривалий час виконується,орендодавець отримує орендну плату, що відповідало вимогам діючого на той час законодавства та узгоджується з положеннями ст.ст.15,16,18,19 ЗК України. Висновок суду підтверджується наявністю договору оренди від 29 червня 2004 року та додатками до нього, планом (схемою) меж земельної ділянки, кадастровим номером. Із наданого списку вбачається, що 72 члени Громадської організації Сімейного відпочинку Джерело бажають збереження договору оренди земельної ділянки. Підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку технічної документації для приватизації земельної ділянки в даному випадку відсутні.

Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вчиненням правочину права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено. Недоліки, які на думку позивача мали місце при укладанні договору оренди,і зокрема: відсутність проекту та акту приймання-передачі, не свідчать про порушення його прав, у зв'язку з чим правильно відмовив у задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним. Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у справі №6-1512цс16, а саме, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання його прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.

Посилання на те, що укладена не додаткова угода як було зазначено в рішенні Яцьківської сільської ради, а додаток,таким чином рішення сільської ради не виконано, не може бути прийнято до уваги, оскільки спростовується встановленими обставинами і не є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Доводи про те, що жодний додаток до договору оренди не був зареєстрованим у відповідному держаному органі земельних ресурсів, що є підставою для визнання договору недійсним, спростовуються наданими доказами.

Вказівка на те, що оскільки земельна ділянка не є сформованою, то вона не може бути об'єктом цивільних прав і відповідно укладений відносно неї договір є недійсним, не може бути прийнята до уваги, оскільки спростовується встановленими обставинами. Із плану(схеми) меж земельної ділянки вбачається опис меж земельної ділянки, наданої в оренду за оспорюваним договором оренди.

Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 11 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий

Судді: