Постанова

від 12.04.2007 по справі 4/2517-30/182

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/2517-30/182

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

12.04.07                                                                                           Справа  № 4/2517-30/182

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

Головуючого судді                                     Кравчук Н.М.

суддя                                                             Гнатюк Г.М.  

суддя                                                             Мирутенко О.Л.  

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Львівська металургійна компанія”  № 02161 від 16.02.2007 р.  

на рішення господарського суду Львівської області від 31.01.2007 р.

у справі № 4/2517-30/182

за  позовною заявою приватного підприємства „ Компанія „ Деніс-Львів” м.Львів

до  відповідача  товариства з обмеженою відповідальністю „  Львівська металургійна компанія” , м. Львів

про  стягнення 3 339,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача :  Олійник О.В. –юрисконсульт ( довіреність від 23.02.2006 р. за № 15);

від відповідача : Божко Ю.Л. –представник ( довіреність від 03.01.2006 р. № 01/031);

   Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

встановив:

  рішенням господарського суду Львівської області від 31.01.2007 р. у справі № 4/2517-30/182 (суддя Н.Мороз) задоволено позовні вимоги приватного підприємства „ Компанія „ Деніс-Львів” , м. Львів до  товариства з обмеженою відповідальністю „Львівська металургійна компанія”, м.Львів  про стягнення 3339,70 грн..  

  Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем у справі подано апеляційну скаргу, в якій скаржник вважає вказане рішення  необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить рішення місцевого господарського суду скасувати, зазначаючи при цьому, що судом не враховано неналежного виконання зобов”язання зі сторони позивача, а саме що останнім поставлено лише 8,690 тон металопрокату замість передбаченого в заявці 20 тон. Окрім цього, судом взято до уваги неправдивий договір заявку на поставку металопрокату в кількості 10 тон, який не підписувався відповідачем .

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав , проте в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним, обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

    Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та, відповідно, задоволення апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

      У відповідності до договору-заявки відповідача б/н від 12.07.2006р. та на підставі договору №24/10(зам) від 24.10.2005р. про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні, позивач прийняв замовлення на надання транспортно-експедиціних послуг з перевезення вантажу за маршрутом  м. Дніпропетровськ-м. Червоноград.

  Відповідно до вказаного договору-заявки, позивач  зобов”язався здійснити атотранспортне перевезення по обумовленому маршруту (тип вантажу-металеві труби; вага- 10тн.),  вартість перевезення встановлювалась сторонами  по узгодженій  сторонами ставці  і становила 3250,00грн.

  У відповідності до ст.932 ЦК України, позивач, виступаючи експедитором по договору, залучив до виконання договору перевізника, власника транспортного засобу- ТзОВ „Калина”.

Позивач довів суду факт виконання зобов”язання зі своєїх сторони, подавши товаро-транспортну накладну  від 14.07.2006р.  №6071400.

Згідно з ч.7 ст.104 Статуту автомобільного транспорту України, розрахунок за перевезення проводиться на підставі рахунку. Підставою виставлення рахунку за виконане перевезення, зокрема, є товаро-транспортна накладна.  

   В судовому засіданні представник відповідача факту перевезення  за договором-заявкою б/н від 12.07.2006р.(а.с.13), на яку посилається позивач, заперечив, зазначивши, що ПП „Компанія Деніс-Львів” зобов”язувалося  виконати перевезення металевих труб в кількості 20 тн. по маршруту Дніпропетровськ-Червоноград у відповідності до заявки №37 від 12.07.2006 р. (а.с.53), а відповідач-ТзОВ „Львівська металургійна компанія”, в свою чергу, зобов”язався оплатити вказані послуги в розмірі 3250 грн., тобто за перевезення 20 тн. труб.

Проте, як вбачається з матеріалів справи , позивачем було здійснено перевезення саме по заявці б/н від 12.07.2006 року, якою передбачено перевезення металевих труб в кількості 10тон, оскільки саме на цю заявку було оформлено товаро-транспортну накладну № 607 1400 від 14.07.2006 року.

   Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Договори про надання транспортно-експедиційних послуг є двосторонніми правочинами, тобто, погоджені дії двох осіб.

   Відповідно до вимог ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов”язується за плату і за рахунок другої сторони  (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов”язаних з перевезенням вантажу.

   Так, на адресу відповідача позивачем за надані послуги було надіслано рахунок № 479 на суму 3250,00 грн. від 15.07.2006р., податкову накладну від 15.07.2006р., акт здачі-прийняття виконаних робіт №479 від 12.07.2006р. Однак, відповідач оплату не здійснив, акт виконаних робіт не підписав.  Заявлена  позивачем претензія №26 від 14.09.2006р. з вимогою погасити заборгованість, залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

   Як вбачається з матеріалів справи, жодних претензій  зі сторони відповідача щодо нездійснення позивачем перевезення вантажу та з інших підстав, у встановленому законом порядку заявлено не було, відповідач прийняв товар без застережень, що підтверджується вищевказаною товаро-транспортною накладною, яка в силу  ст.47 Статуту автомобільного транспорту України, є основним документом, який визначає взаємовідносини між вантажовідправником, вантажоодержувачем та автотранспортним підприємством.  Крім того, згідно Правил перевезень  вантажів  автомобільним транспортом  в Україні,  затвердженого  наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товаро-транспортна накладна- єдиний  для всіх учасників транспортного процесу  документ, що призначений для списання товаро-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

      У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Враховуючи наведене,  Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем свого зобов”язання по оплаті за перевезення вантажу на суму 3250 грн..

 Порядок розрахунків визначено п.12 заявки, а саме-протягом 7 банківських днів після отримання товаро-транспортних та бухгалтерських документів.  

      У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

       Так, за несвоєчасну оплату відповідачем заборгованості, позивачем правомірно нараховано пеню за період з 26.09.2006р. по 10.01.2007р., в сумі 139,10 грн..

         В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

         На підставі вищевикладеного, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення місцевого господарського суду є законним, а тому його слід залишити в без змін, а  апеляційну скаргу - без  задоволення.

  Керуючись ст. ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 30.01.2007 р. у справі № 4/2517-30/182  залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.          Справу передати до місцевого господарського суду Львівської області.

              Головуючий  суддя                                                              Н.М. Кравчук

              суддя                                                                                       Г.М. Гнатюк                                                                                                           

          суддя                                                                                      О.Л. Мирутенко