Постанова

від 21.02.2018 по справі 820/319/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2018 р. № 820/319/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61001), до Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7,м. Харків,61003), код ЄДРПОУ 04059243) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії;-,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Харківської міської ради на інформаційний запит позивача від 07.01.2018р.;

- зобов'язати Харківську міську раду надати наступну публічну інформацію:

1). сканований документ, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м.Харкові,

2). інформацію про розмір коштів, передбачених на таке кредитування, на 2018 рік,

3). скановані документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування,

4). інформацію про перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані);

- стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 07.01.2018р. надіслав на електронну адресу відповідача запит на отримання публічної інформації, згідно якого просив надати в електронному вигляді перелічені згідно позовних вимог документи, проте вказані документи відповідачем надіслано позивачу не було та ним виставлено рахунок на 119,14 грн. за надання друкованої інформації. Такі дії позивач вважає необґрунтованими та незаконними, в зв'язку з чим звернувся до суду з метою захисту своїх прав.

В судове засідання позивач прибув, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач згідно наданого до суду відзиву позов не визнав та пояснив, що згідно п. 8.16 Порядку розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015р. №337 (у редакції рішення від 17.01.2018р. №5) позивачу було безкоштовно надано перші 10 сторінок з числа запитаних ним документів, при цьому виготовлення копій інших документів потребує оплати запитувачем інформації. Відповідач вказує, що такої оплати позивач не здійснив, що стало підставою для не надання у повному обсязі запитуваної інформації.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити з підстав, що викладені у відзиві.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.01.2018р. позивач звернувся до відповідача з запитом на надання публічної інформації (а.с.10) шляхом надіслання запиту на електронну адресу відповідача. Факт надходження вказаного запиту відповідачем не заперечується.

Зокрема, згідно вказаного запиту позивач просив надіслати на його електронну адресу скановані (електронні) копії наступних документів: документу, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м. Харкові; розмір коштів, передбачених на таке кредитування на 2018 рік; документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування; перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані).

Відповідач, листом від 15.01.2018р. №А-3-11/12/180-18.05 (а.с. 11-12) повідомив позивача, що за результатами розгляду запиту позивача підготовлено копії таких документів: Міська цільова програма молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки (в редакції рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015р. №2003/15, з наступними змінами), кошторис витрат на виконання Міської цільової програми молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки за рахунок коштів бюджету міста Харкова на 2018 рік, Порядок формування та ведення реєстрів кандидатів на отримання доступного житла з наданням державної підтримки за рахунок коштів міського бюджету міста Харкова у розмірі 50 % розрахункової вартості житла та на молодіжне житлове кредитування за рахунок коштів міського бюджету міста Харкова (в редакції рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.01.2017р. №20), Перелік осіб, які отримали кредит за Міською цільовою програмою молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки у період 2015-2017 роки станом на 29.12.2017р.

Також позивача було повідомлено, що обсяг запитуваних ним документів складає 42 сторінки, в зв'язку з чим позивач має сплатити вартість фактичних витрат, пов'язаних з копіюванням та скануванням запитаних документів та до листа додано Рахунок №01 від 15.01.2018р. (а.с. 13) на загальну суму 119,136 грн., призначення платежу - відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються запитом на інформацію.

В подальшому відповідач в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна, листом від 30.01.2018р. №А-3-11/12/180-18.08-30 (а.с. 24) повідомив позивача, що протягом двох тижнів оплата за копіювання та друк документів від позивача за виставленим рахунком не надійшла. В зв'язку з цим позивачу надано перші 10 сторінок рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015р. №2003/15 Про внесення змін до Міської цільової програми молодіжного кредитування на 2011-2015 роки , оскільки згідно приписів чинного законодавства передбачено надання безкоштовно запитаної інформації у межах, що не перевищує 10 сторінок, а надання більшого обсягу друкованої інформації передбачає оплату.

В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2657-ХІІ "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно до положень статті 7 згаданого Закону, право на інформацію охороняється законом.

Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011р. №2939-VI (далі - Закон №2939) встановлено, що публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації серед іншого забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону №2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №2939, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону №2939 запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (ч. 5 ст. 19 Закону №2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту (ч. 2 ст. 20 Закону №2939).

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону №2939).

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації визначено, що запитувана інформація має бути зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Зокрема, згідно п.9.1. зазначеної вище Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України передбачено, що збереженість на матеріальних носіях як головна властивість інформації (частина перша статті 1 Закону №2939-VI) означає, що вона повинна бути викладена у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі та зафіксована відповідно на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (абзац четвертий статті 1 Закону України від 9 квітня 1999 року №595-XIV "Про обов'язковий примірник документів", абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 25 червня 1991 року №1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища"). Із цієї властивості випливає, що на момент виникнення правовідносин щодо неї публічна інформація повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.

Закон №2939-VI не регулює відносин зі створення публічної інформації; предметом його регулювання є діяльність з приводу інформації, яка вже існує (створена, отримана, знаходиться у володінні) на момент виникнення конкретних інформаційних відносин з приводу неї. Тому на підставі згаданого Закону має бути забезпечено доступ як до інформації, створеної (отриманої) до набрання ним чинності (9 травня 2011 року), так і до інформації, створеної (отриманої) після цієї дати.

Згідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону №2939, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Частиною 2 цієї статті закріплено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації визначено, що Закон №2939-VI не містить переліку способів ознайомлення запитувача інформації із запитуваною інформацією.

Зважаючи на частину другу статті 34 Конституції України та частину другу статті 7 Закону №2657-XII про те, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації.

Винятком є випадок, коли розпорядник надсилає відповідь, в якій міститься відмова або відстрочка розгляду запиту. Для таких випадків законом передбачена обов'язкова письмова форма (частини п'ята і шоста статті 22 Закону №2939-VI).

Згідно п. 10.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації вказано, що частиною п'ятою статті 19 Закону №2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

Аналізуючи наведені правові норми, а також їх роз'яснення, надане Пленумом Вищого адміністративного суду України, суд доходить висновку, що Законом України Про доступ до публічної інформації при визначенні сфери його дії охоплено не поняття документ , а поняття інформація в широкому сенсі. При цьому інформація може міститися в різних джерелах та надаватись різними шляхами та в різному вигляді, в тому числі в електронному вигляді шляхом надіслання на електронну адресу.

В даній справі судом встановлено, що позивач обрав електронну форму надання йому запитуваної інформації шляхом надіслання йому електронних копій документів.

Суд констатує, що згідно п. 11.2. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року №10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації зазначено, що аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.

У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.

В даній справі з боку відповідача не наведено доводів про технічну неможливість переведення запитаних документів в електронну форму або що за наявної кількості його працівників для проведення таких робіт необхідно буде залучити значну кількість або всіх працівників та витратити значну кількість часу, а також доводів, що це може спричинити негативні наслідки в діяльності відповідача щодо виконання покладених на нього обов'язків. З матеріалів справи судом таких обставин не вбачається.

В зв'язку з наведеним суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що в даному випадку для надання запитуваних позивачем документів необхідно здійснювати друк або копіювання документів, як це визначено в ст. 21 Закону України Про доступ до публічної інформації , що має наслідком необхідність оплати цих робіт. При цьому слід мати на увазі, що виготовлення електронних копій документів за змістом вказаного Закону оплати від запитувача інформації не вимагає та не є підставою для відмови у наданні інформації.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позовної заяви та необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Харківської міської ради на інформаційний запит позивача від 07.01.2018р.

Зобов'язати Харківську міську раду надати наступну публічну інформацію:

1). сканований документ, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м.Харкові,

2). інформацію про розмір коштів, передбачених на таке кредитування, на 2018 рік,

3). скановані документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування,

4). інформацію про перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані).

Стягнути з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 03 березня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко