Постанова

від 10.05.2018 по справі 820/319/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/319/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Перцової Т.С. , Сіренко О.І.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Романенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018р. (суддя Панченко О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 03.03.2018 р.) по справі № 820/319/18

за позовом ОСОБА_1

до Харківської міської ради

про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною відмову відповідача на інформаційний запит позивача від 07.01.2018р.; зобов'язати відповідача надати наступну публічну інформацію: сканований документ, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м. Харкові; інформацію про розмір коштів, передбачених на таке кредитування, на 2018 рік; скановані документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування; інформацію про перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані); стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.

Визнано протиправною відмову Харківської міської ради на інформаційний запит позивача від 07.01.2018 р.

Зобов'язано Харківську міську раду надати наступну публічну інформацію:

1) сканований документ, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м. Харкові,

2) інформацію про розмір коштів, передбачених на таке кредитування, на 2018 рік,

3) скановані документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування,

4) інформацію про перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані).

Стягнуто з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано Закон України "Про доступ до публічної інформації" та взагалі не застосовано Порядок розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015 № 337, який підлягає обов'язковому застосуванню. З посиланням на п. 8.16 зазначеного Порядку зазначає, що вимога Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради щодо оплати витрат на копіювання та скасування документів за запитом на інформацію ОСОБА_1 від 07.01.2018 відповідає Закону України № 2939-VI та Порядку, який є дійсним та відповідно до норм чинного законодавства, є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи встановлено, що 07.01.2018р. позивач звернувся до відповідача із запитом на надання публічної інформації (а.с.10) шляхом надіслання запиту на електронну адресу відповідача. Факт надходження вказаного запиту відповідачем не заперечується.

Зокрема, згідно вказаного запиту позивач просив надіслати на його електронну адресу скановані (електронні) копії наступних документів: документу, який регламентує порядок молодіжного кредитування житла в м. Харкові; розмір коштів, передбачених на таке кредитування на 2018 рік; документи, що визначають критерії до осіб, які можуть отримати таке кредитування та процедуру подання заявки на таке кредитування; перелік осіб, які отримали підтримку за цією програмою у 2015-2017 роках (із заштрихованою персональною інформацією, яка не підлягає поширенню згідно законодавства про персональні дані).

Відповідач, листом від 15.01.2018р. №А-3-11/12/180-18.05 (а.с. 11-12) повідомив позивача, що за результатами розгляду запиту позивача підготовлено копії таких документів: Міська цільова програма молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки (в редакції рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015р. №2003/15, з наступними змінами), кошторис витрат на виконання Міської цільової програми молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки за рахунок коштів бюджету міста Харкова на 2018 рік, Порядок формування та ведення реєстрів кандидатів на отримання доступного житла з наданням державної підтримки за рахунок коштів міського бюджету міста Харкова у розмірі 50 % розрахункової вартості житла та на молодіжне житлове кредитування за рахунок коштів міського бюджету міста Харкова (в редакції рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.01.2017р. №20), Перелік осіб, які отримали кредит за Міською цільовою програмою молодіжного житлового кредитування на 2011-2020 роки у період 2015-2017 роки станом на 29.12.2017р.

Також позивача було повідомлено, що обсяг запитуваних ним документів складає 42 сторінки, в зв'язку з чим позивач має сплатити вартість фактичних витрат, пов'язаних з копіюванням та скануванням запитаних документів та до листа додано Рахунок №01 від 15.01.2018р. (а.с. 13) на загальну суму 119,136 грн., призначення платежу - відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються запитом на інформацію.

В подальшому відповідач в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна, листом від 30.01.2018р. №А-3-11/12/180-18.08-30 (а.с. 24) повідомив позивача, що протягом двох тижнів оплата за копіювання та друк документів від позивача за виставленим рахунком не надійшла. В зв'язку з цим позивачу надано перші 10 сторінок рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.09.2015р. №2003/15 "Про внесення змін до Міської цільової програми молодіжного кредитування на 2011-2015 роки", оскільки згідно приписів чинного законодавства передбачено надання безкоштовно запитаної інформації у межах, що не перевищує 10 сторінок, а надання більшого обсягу друкованої інформації передбачає оплату.

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у наданні відповіді на запит, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виготовлення електронних копій документів за змістом Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011р. №2939-VI оплати від запитувача інформації не вимагає та не є підставою для відмови у наданні інформації.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

За визначенням ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Отже, публічна інформація може бути двох видів: 1) створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (ч. 2 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

У відповідності до ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

У свою чергу, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

У відповідності до ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Положеннями ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації визначені вимоги до запиту на інформацію.

Так, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Згідно зі ст. 21 Закону України Про доступ до публічної інформації інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про інформацію (далі по тексту - Закон № 2657-XII) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону України від 2 жовтня 1992 року, № 2657-XII "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом, спосіб ознайомлення визначається самим запитувачем інформації.

Аналіз викладених правових норм в цілому свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд джерела отримання запитуваної інформації, а саме через письмовий запит чи в інший спосіб. Це стосується також і форми запитуваної інформації: паперова чи електронна.

Колегія суддів зазначає, що положеннями Закону України Про доступ до публічної інформації не передбачено оплати від запитувача інформації за сканування документів розпорядником інформації з метою її надання в електронному вигляді. Вказаним Законом встановлено обов'язок запитувача на відшкодування фактичних витрат розпоряднику інформації виключно на копіювання та друк документів, якщо їх обсяг становить більш як 10 сторінок.

За таких обставин колегія суддів не приймає посилання відповідача на п. 8.16 Порядку розгляду запитів на публічну інформацію в Харківській міській раді та її виконавчих органах, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.06.2015 № 337, яким передбачено, що у разі, якщо обсяг запитуваних документів або документів, що містять запитувану інформацію, складає більше ніж 10 сторінок, копії таких документів надаються запитувачу, в тому числі на його електронну адресу, виключно після відшкодування фактичних витрат на копіювання, друк, сканування документів або іншу їх комп'ютерну обробку.

В даному випадку позивач просив надати йому інформацію в електронному вигляді, що не потребує здійснення копіювання або друку документів, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає вимогу відповідача щодо необхідності сплатити вартість фактичних витрат, пов'язаних з копіюванням та скануванням запитаних позивачем документів згідно рахунку № 01 від 15.01.2018р. на загальну суму 119,136 грн., безпідставною.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у спірних правовідносинах не довів правомірності своїх дій щодо відмови у наданні інформації на запит позивача від 07.01.2018, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2018 по справі № 820/319/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій Судді (підпис) (підпис) Т.С. Перцова О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 15.05.2018.