Справа №295/73/17
Категорія 52
2/295/180/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Гумен Н.В.,
за участю секретаря Скришевської О.Р.,
за участі сторін: представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" на її користь моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я на виробництві при виконанні трудових обов'язків в розмірі 20000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з 01.04.2015 року по 19.10.2016 року перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К", займаючи посаду маляра-штукатура, ізолювальника. 20.09.2016 року при виконанні трудових обов'язків з нею стався нещасний випадок, а саме при виконанні ізолювальної роботи на фасаді з будівельних решетувань на будинку культури на рівні двох метрів лопнув будівельний наступ, що призвело до її падіння та призвело до тяжких ушкоджень і погіршення здоров'я. Наказом від 28 жовтня 2016 року № 28/10 ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма Ізоляція-К було утворено комісію з розслідування нещасного випадку та відповідно до складеного комісією акту проведення розслідування нещасного випадку, ОСОБА_2 є суб'єктом нещасного випадку, внаслідок якого отримала тяжкі травми, зокрема струс головного мозку, вестибулярні порушення, вторинну артеріальну гіпертензію. Крім того, комісія дійшла до висновку, що даний нещасний випадок стався під час виконання трудових обов'язків за режимом роботи підприємства. Згідно акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом від 21.11.2016 року, форма Н-1, та акту проведення розслідування нещасного випадку від 21.11.2016 року основною причиною настання нещасного випадку є організаційна причина. Витягом з історії хвороби їй було встановлено заключний діагноз в результаті отриманих внаслідок нещасного випадку травм: ЗЧМТ, струс головного мозку, цефалічний вестибуло-атактичний, астено-невротичний синдром, забої лівого плеча, обох гомілок. Відповідно до консультативного висновку лікаря-мамолога від 27.09.2016 року її було встановлено діагноз гематома. Відповідно до ультразвукового дослідження молочних залоз від 17.11.2016 року у неї також було виявлено ознаки фіброзної мастопатії. Відповідно протоколу ультразвукового дослідження плечового суглобу у неї виявлено ознаки перенесеного ушкодження - надрив ключично-акроміальної зв'язки, незначний бурсит піддельтовидно-підакроміальної сумки, початкові ознаки первинного остеоартрозу. Позивач вказала, що у результаті отримання вказаних ушкоджень здоров'я при виконанні трудових обов'язків вона зазнає постійних психологічних та моральних страждань та переживань, які негативно впливають на спосіб життя, бо з моменту отримання травми і до теперішнього часу вона живе з відчуттям сильного душевного хвилювання, має проблеми зі сном, відчуває постійні головні болі, запаморочення, роздратованість, фізичні болі у всьому тілі, загальну слабкість, тривогу, що особливо підсилюється при психоемоційному навантаженні або зміні погодних умов. Наслідки отриманої травми також порушили її професійні плани, вона не може здійснювати трудову діяльність. Внаслідок завданих ушкоджень здоров'я, позивач потребує вартісних медикаментів та лікування, фізіотерапевтичного лікування та санаторно-курортного лікування. Усі наведені фактори викликають негативні емоції та переживання, зумовлюють необхідність прикладення значних додаткових зусиль для організації свого життя, на підставі чого вона змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення моральної шкоди, завданої її ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 01.08.2017 року, за клопотанням представника відповідача, по справі було призначено судову-психологічну експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.
19.12.2017 року Житомирським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернуто до Богунського районного суду м. Житомира справу без виконання судової-психологічної експертизи у зв'язку з несплатою вартості експертизи ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К".
05.02.2018 року від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я на виробництві при виконанні трудових обов'язків в розмірі 70000,00 грн.
Свою заяву про збільшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що відповідач навмисне затягує розгляд справи, подав клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, однак відмовився сплачувати її вартість, а тому ці дії повинно трактуватися на користь позивача, тобто визнання факту завдання моральної шкоди. Відповідач своїми діями завдав позивачу моральної шкоди, крім того під час розгляду справи, позивачу було визначено 3 групу інвалідності та встановлено ступень втрати професійної працездатності у 40 відсотків, що стало підставою для збільшення розміру моральної шкоди.
22.01.2018 року провадження по справі відновлено, повідомлено сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду, роз'яснено право на подачу відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, додатково пояснив, що у позивачки у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків погіршився стан здоров'я, встановлена третя група інвалідності, вона немає змоги працювати та потребує лікування, відповідач при цьому не тільки не відшкодував їй понесені збитки пов'язані з лікуванням, а й зловживав своїми процесуальними обов'язками під час розгляду справи, вважає, що її законні права порушені, є всі підстави для відшкодування моральної шкоди.
Представник ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до норм ЦПК України відповідач являється належним чином повідомленим, що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення, причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим є всі підстави для розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.04.2015 року по 19.10.2016 року перебувала у трудових відносинах з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" на посаді маляра-штукатура ізолювальника, що підтверджується копією трудової книжки. (а.с. 5)
Позивач вказала, що 20.09.2016 року близько 09-00 год. з нею стався нещасний випадок при виконанні трудових обов'язків, а саме під час ізолювальних робіт на фасаді з будівельних решетувань на будинку культури в с. Піщів Новоград-Волинського району Житомирської області, під нею лопнув будівельний настил, що призвело до її падіння з висоти двох метрів.
Відповідно до акту від 21.11.2016 року проведення розслідування нещасного випадку, що стався 20.09.2016 року о 09 год. 00 хв. на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" комісія дійшла висновку, що даний нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_2 трудових обов'язків за режимом роботи підприємства. Даний нещасний випадок вважається таким, що пов'язаний з виробництвом і на ОСОБА_2, як потерпілу, складається акт Н-1. (а.с. 6-8)
Згідно акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом від 21.11.2016 року, форма Н-1, та акту проведення розслідування нещасного випадку від 21.11.2016 року причиною настання нещасного випадку є організаційна причина, а саме: порушення виконробом ТзОВ Ізоляція-К ОСОБА_4 посадових обов'язків виконроба Посадової інструкції № 5 виконроба роз. 2 п. 2.2.10, п. 2.2.11 (проводити виробничий інструктаж з робітниками, вживає заходів, які забезпечують виконання правил охорони праці виробничої санітарії, пожежної безпеки, технічної експлуатації устаткування інструменту), затвердженої директором ТОВ Ізоляція-К від 21.03.2016 року. (а.с. 9-12)
Відповідно до листків непрацездатності серії АГТ № 162935 та № 056924 ОСОБА_2 було звільнено від виконання трудових обов'язків з 26.09.2016 року по 18.10.2016 року. (а.с. 14, 15)
Відповідно до витягу з історії хвороби № 9219 ОСОБА_2 26.09.2016 року встановлено заключний діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку; ускладнення основного: цефалічний вестибуло-атактичний, астено- невротичний синдром; супутній: забої лівого плеча, обох гомілок. (а.с. 13)
Відповідно до консультативного висновку лікаря-мамолога від 27.09.2016 року ОСОБА_2 було встановлено діагноз - гематома. (а.с. 16)
Відповідно до протоколу № 1639 ультразвукового дослідження молочних залоз від 17.11.2016 року у ОСОБА_2 було виявлено ознаки фіброзної мастопатії. (а.с. 23)
Відповідно протоколу ультразвукового дослідження плечового суглобу від 28.12.2016 року у ОСОБА_2 виявлено ознаки перенесеного ушкодження - надрив ключично-акроміальної зв'язки, незначний бурсит піддельтовидно-підакроміальної сумки, початкові ознаки первинного остеоартрозу. (а.с. 22)
Відповідно до висновку МСЕК серії 12 ААА № 906915 від 09.11.2017 року ОСОБА_2 була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 40% у зв'язку з трудовим каліцтвом та встановлена 3 група інвалідності.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Зокрема, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї та близьких родичів.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 даної статті.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до вимог ст.ст.1, 3 ч. 4 ст.43, ч. 1 та 2 ст.46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Приписами ст.12 Закону України Про охорону праці встановлено, що страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру є моральною шкодою потерпілого.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування морального (немайнового) збитку" за змінами внесеними постановою Пленуму № 4 від 25.15.2001 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Заподіяний моральний збиток відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені неправомірними діями інших осіб.
У вказаній постанові визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків.
Враховуючи особливості захисту здоров'я потерпілої, поряд із відшкодуванням матеріальної шкоди компенсується і моральна шкода за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. (п.п. е п.1 ч. 1 ст.21, ч.3 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності ).
При вирішенні питання про право позивача на відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст.ст.21, 28, 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення їй втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної комісії (далі - МСЕК).
Згідно зі ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) - Основами передбачено відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків.
Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть. (ст. 14 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності ).
Відповідно до Закону України від 23.02.2007 р. № 717 - V Про внесення змін до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності виключені норми, що передбачають відшкодування Фондом моральної шкоди.
Виходячи з абзацу 9 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі № 1 - 32/2008 року від 08.10.2008 року, право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з внесеними змінами від 23.02.2007 року до Закону України №1105-ХІУ, реалізується відповідно до норм статті 1167 Цивільного кодексу України та статті 237-1 Кодексу законів про працю України, за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Судом встановлено, що ушкодження здоров'я позивача під час виконання трудових обов'язків спричинило її моральні та фізичні страждання, а саме: відчуття сильного душевного хвилювання, загальний біль від отриманих травм, перенесені наслідки від отриманих травм, погіршення або позбавлення можливостей реалізації позивачем своїх звичок, бажань та можливостей, тяжкість вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, погіршення здоров'я, психологічні переживання.
З урахуванням обставин, які наведені позивачем в частині заявлених вимог щодо відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог позивача про відшкодування моральної шкоди за рахунок відповідача, як особи винної у спричиненій втраті працездатності позивача, однак, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який оцінений позивачем у розмірі 70000,00 грн. є завищеним, оскільки посилання позивача на витрати які вона понесла на лікування та оздоровлення є витратами на відшкодуванням матеріальної шкоди, які не заявлялися позивачем та є різними спірними правовідносинами.
Як зазначається у рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі "Перна проти Італії", від 09 лютого 2007 року "Білуха проти України", - в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
З тому з урахуванням заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення здоров'я, емоційне переживання, моральні переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків в розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 640, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12 , 19 , 81 , 258-260 , 263-265 , 274-279 ЦПК України , ст. 23, 1167 , 1168 ЦК України , ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності , Постановлю Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року, ЗУ Про охорону праці ,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків в розмірі 20 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К" на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_2, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірма "Ізоляція-К", місце знаходження: м. Житомир, пров. Кавалерійський, 13, код ЄДРПОУ 22044280.
Повний текст рішення складено 03.03.2018 року.
Суддя Н.В. Гумен
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2018 |
Оприлюднено | 04.03.2018 |
Номер документу | 72541356 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Богунський районний суд м. Житомира
Гумен Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні