Рішення

від 02.03.2018 по справі 911/3878/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/3878/17

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін розглянув

позовну заяву Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України, м.Охтирка Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК Альтіка», м.Вишгород Київської області

про стягнення 10 714,99грн

ВСТАНОВИВ:

22.12.2017 Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (далі – позивач, ДП «Охтирський КХП») звернулось до Господарського суду Київської області (далі – суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК Альтіка» (далі – відповідач, ТОВ «СТК «Альтіка») про стягнення заборгованості у розмірі 10 714,99грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 600,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 936, 946 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та вказує на порушення відповідачем умов договору №юр2/90/6 від 22.11.2016 в частині часткової оплати за послуги складського зберігання майна.

Ухвалою суду від 26.12.2017, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вказаний позов залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання ДП «Охтирський КХП» вказаної ухвали. Як вбачається із матеріалів справи позивачем усунуті недоліки передбачені ст. 174 ГПК України у встановлений судом строк.

Ухвалою суду від 17.01.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено строк для надання учасниками справи відповідних документів.

02.02.2018 до суду повернулось поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку про те, що ТОВ «СТК Альтіка», не зареєстроване за адресою: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м.Вишгород, вул. Набережна, 7/1.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовної заяви, адресою місцезнаходження ТОВ «СТК Альтіка» є саме: 07300, Київська обл., Вишгородський район, м.Вишгород, вул. Набережна, 7/1.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин, відповідна ухвала суду вважається врученою відповідачеві у день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки 20.01.2018.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Отже, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

22.11.2016 між ДП «Охтирський КХП» (зерновий склад) та ТОВ «СТК Альтіка» (поклажодавець) укладено договір №юр2/90/6 (далі – Договір, а.с.19-24), відповідно до п. 1.1 якого, поклажодавець зобов'язується передати зерновому складу зерно, а зерновий склад зобов'язується прийняти це зерно на зберігання на умовах визначених даним Договором і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач у стані, передбаченому Договором та законодавством.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість виключно на підставі виставлених рахунків Зернового складу.

Поклажодавець сплачує вартість наданих послуг Зерновим складом за поточний місяць, на протязі 10-ти календарних днів наступного місяця на підставі виставленого рахунку (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 4.5 Договору, приймання та оплата послуг наданих Зерновим складом поклажодавцю, проводиться на підставі акту виконаних робіт.

Строк зберігання зерна становить – до 01.06.2017 (п. 7.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 01.07.2017 (п. 9.1 Договору).

Так, на виконання умов Договору Зерновим складом надано послуги по зберіганню зерна, що підтверджується відповідними актами здачі приймання робіт (надання послуг) №228 від 30.11.2016 на суму 275 001,46грн, №272 від 31.12.2016 на суму 62 080,52грн, №35 від 31.01.2017 на суму 291,31грн, №50 від 10.02.2017 на суму 494,82грн, а загалом на суму 337 868,11грн (а.с.67-70). Поклажодавцем прийнято вказані послуги та оплачено частково на суму 327 153,12грн, що підтверджується відповідною випискою по рахункам (а.с.103).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10 714,99грн (337 868,11-327 153,12=10 714,99). Доказів протилежного суду відповідачем надано не було.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №807 від 26.09.2017, у якій просив ТОВ «СТК Альтіка» сплатити наявну у нього заборгованість у розмірі 10 714,99грн (а.с.87-90). Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. Доказів протилежного суду сторонами надано не було.

Ураховуючи, що відповідач у добровільному порядку зазначену заборгованість не оплатив, зазначене стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Підсумовуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч.1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, доказів протилежного сторонами суду не надано. У зв'язку з чим, у силу ст. 629 ЦК України, укладений Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься у ст. 193 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання, що підтверджується відповіднимиактами здачі приймання робіт (а.с. 67-70). У той час, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг. Доказів протилежно суду відповідачем надано не було. З огляду на те, що своєчасна оплата наданих послуг є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10 714,99грн.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 129, 232-234, 237, 240, 247-248, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК Альтіка» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м.Вишгород, вул. Набережна, 7/1, ідентифікаційний код 38322766) на користь Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (42700, Сумська обл., м.Охтирка, вул. Армійська, 11, ідентифікаційний код 00956031) 10 714,99грн (десять тисяч сімсот чотирнадцять грн. 99 коп.) заборгованості, 1 600,00грн (тисяча шістсот грн. 00 коп.) судового збору

3.          Видати наказ.

Зазначене рішення може бути оскаржене у порядку визначеному ГПК України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                               О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.03.2018.