Рішення

від 01.03.2018 по справі 920/1194/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.2018 Справа № 920/1194/17

Господарський суд Сумської області, у складі головуючого судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1194/17 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40022),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Винград (вул. Троїцька, буд. 21, м. Суми, 40022),

про стягнення 61317,55 грн. на підставі договору № 528-Т від 01.01.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води,

представники сторін:

позивача: Прохорчук І.В. (довіреність № 49 від 26.09.2017),

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 61317,55 грн. заборгованості за договором № 528-Т від 01.01.2013 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, укладеним між сторонами, з яких: 48630,17 грн. основний борг, 7361,76 грн. інфляційні збитки, 1673,01 грн. 3% річних, 3652,61 грн. пеня.

Ухвалою суду від 14.12.2017 порушено провадження у справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Сумської області від 17.01.2018 справа № 920/1194/17 призначена на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 17.01.2018 визначено суддю Спиридонову Н.О.

Ухвалою суду від 06.02.2018закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.01.2018 представник позивач подав до суду клопотання (вх. № 120к від 17.01.2018), в якому просить суд, на підставі частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Щодо клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За приписами статті 249 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Клопотання позивача про розгляд справи в спрощеному провадженні подане останнім з порушенням вимог статті 249 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не подав, ухвали суду від 14.12.2017 та від 06.02.2018 повернулись до суду з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання , інші прчини .

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив.

01.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (позивач - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Винград (споживач - відповідач) був укладений договір № 528-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі Договір), об'єктом надання послуг якого є нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 21.

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2. вищезазначеного Договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п. 3.3. та 3.5. Договору, відповідач до 15-го числа розрахункового періоду повинен був сплачувати вартість зазначеної в договорі кількості спожитої теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Факт отримання відповідачем послуг підтверджується актами приймання передачі теплової енергії за період з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року на загальну суму 48630 грн. 17 коп. ( а.с. 21-35).

Відповідні рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 36-50) були направлені відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.

У порушення вимог чинного законодавства та умов Договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав. За період з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 48630 грн. 17 коп., що підтверджується відомістю розрахунків за період з 01.10.2015 по 31.10.2017 доданою позивачем до його позову (а.с. 16).

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні обґрунтованого відзиву на позов, - позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 48630 грн. 17 коп. заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з жовтня 2015 року по жовтень 2017 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно п. 5.1.5 договору № 528-Т від 01.01.2013, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3652 грн. 61 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1673 грн. 01 коп. 3 % річних, 7361 грн. 76 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданий послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, позовні вимоги в частині стягнення 1673 грн. 01 коп. 3 % річних, 7361 грн. 76 коп. інфляційних збитків підлягають задоволенню як такі, що нараховані відповідно до вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Відмовити в задоволенні клопотання позивача б/н від 17.01.2018 (120к від 17.01.2018) про розгляд справи в спрощеному провадженні.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Винград (40022, м. Суми, вул. Троїцька, буд. 21, код ЄДРПОУ 38396962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (40022, м. Суми, вул. Друга Залізнична, 10, і.к. 33698892) 48630 грн. 17 коп. основного боргу за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за договором від 01.01.2013 № 528-Т, 3652 грн. 61 коп. пені, 1673 грн. 01 коп. 3 % річних, 7361 грн. 76 коп. інфляційних збитків, а також 1600 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.03.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ Н.О. СПИРИДОНОВА