Постанова

від 28.02.2018 по справі 826/903/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/903/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Алексанян Л.М.

за участю:

представника позивача: Ковалишеної А.М.

представника відповідача: Дзюби Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-3 про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту - Позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-3 (далі - Відповідач, ТОВ Аспект-3 ) в якому просило зобов'язати відповідача допустити контролюючий орган до здійснення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, розташованого за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України №1337 від 02.11.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.11.2015 за №1467/27912, ГУ ДСНС України у м. Києві видано наказ № 421 від 15.09.2016 Про проведення планових перевірок (далі по тексту - наказ № 421).

Пунктом 65 додатку до наказу №421 від 15.09.2016 Про проведення планових перевірок державному інспектору доручено в період з 17.10.2016 по 04.11.2016 провести планову перевірку приміщень ТОВ Аспект-3 , розташованого за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (а.с.10-11).

На підставі наказу № 421, видано посвідчення № 911 від 03.10.2016 на проведення державними інспекторами планової перевірки ТОВ Аспект-3 за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві.

Повідомлення № 28/2364 від 03.10.2016 про проведення планової перевірки направлено 03.10.2016 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручене 06.10.2016 представнику відповідача Кузнецову С.В., про що свідчить відмітка у повідомленні (а.с.12 на звороті).

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено працівнику ТОВ Аспект-3 службове посвідчення, що засвідчує особу перевіряючого та посвідчення № 911.

За фактом недопущення до проведення перевірки та у відповідності до п. 11 розділу ІІІ Порядку проведення перевірок, посадовою особою позивача складено Акт про недопущення до проведення планової перевірки від 28.10.2016 (а.с14).

Між тим, директор ТОВ Аспект-3 відмовився допускати державних інспекторів до перевірки товариства за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві та підписувати вищевказаний акт.

Зазначені обставини та дії відповідача змусили контролюючий орган звернутися з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має законне право на проведення планової перевірки відповідача для встановлення наявності або відсутності порушень ТОВ Аспект-3 законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч.1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до статей 66, 67 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі по тексту - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п.п.2 п. 3 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з п.п.39 п. 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.

Пунктом 7 Положення №1052 передбачено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із ч.11 ст. 4 Закону №877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід має здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Стаття 7 Закону №877-V передбачає, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Так, п. 6 Розділу І Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.11.2015 №1337 (далі по тексту - Порядок №1337) передбачено, що суб'єкти господарювання зобов'язані безперешкодно допускати посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів для здійснення огляду (обстеження) будівель, приміщень, споруд, устаткування, території, надавати для ознайомлення документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, а також їх копії у разі необхідності в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІІ Порядку №1337, у разі якщо суб'єкт господарювання не допускає посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, посадовою особою, яка здійснює перевірку, складається акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки, форму якого наведено у додатку 4 до цього Порядку.

Керівник або уповноважена особа суб'єкта господарювання в акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, зазначити мотиви своєї відмови у допущенні до проведення перевірки.

В акті про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки зазначаються дата, час його складання та відомості про посадову особу, яка склала акт, а також посада, прізвище, ім'я, по батькові особи керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання, яку ознайомлено з цим актом та якій вручено його під розпис.

Акт про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки складається у двох примірниках, один з яких надається керівнику або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, а другий з відміткою про ознайомлення зберігається в наглядовій справі.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання від підписання акта про недопущення до проведення планової (позапланової) перевірки посадовою особою ДСНС України робиться відповідна відмітка щодо відмови від ознайомлення та отримання цього акта.

У разі відмови керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання отримати зазначений акт, такий акт надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача були підстави для призначення позапланової перевірки відповідача та дотримано усіх вимог щодо оформлення документів на проведення перевірки.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що ГУ ДСНС у м. Києві вжито усіх заходів щодо дотримання вимог Закону №877-V, яким регламентовано здійснення позапланових перевірок.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року № 169-р Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади , яке набрало чинності 21.05.2017 року , скасовано накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади як такі, що не відповідають Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , за переліком згідно з додатком 1.

Відповідно до переліку, який викладено в додатку 1, скасовано підпункт 1 пункту 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 2 листопада 2015 року N 1337, яким затверджено Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Тобто, на момент звернення з даним позовом до суду (05.01.2017), ГУ ДСНС у м. Києві мало законні підстави заявляти позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача забезпечити допуск посадових осіб до здійснення позапланової перевірки об'єктів, що знаходиться за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві, з метою перевірки фактів порушень законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції законно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, оскільки право посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки було передбачено п. 9 Розділу ІІІ Порядку №1337, який на момент звернення позивача до суду був чинним.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що ГУ ДСНС у м. Києві, як орган державного нагляду (контролю), мало право та законні підстави для здійснення державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання - ТОВ Аспект-3 , який знаходиться за адресою: вул. Новозабарська, 21 у місті Києві.

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі, щодо встановлення мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) заходів із здійснення державного нагляду (контролю) до 31.12.2017 року, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Між тим, Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII, внесено зміни саме до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України та щодо податкової реформи.

Відповідно до п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Пунктом 41.1 ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відповідно до п.1 Указу Президента України про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 року №817/98, контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ГУ ДСНС у м. Києві не є контролюючим органом в розумінні Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII, оскільки проведення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності не входить до його повноважень.

Також, ГУ ДСНС у м. Києві не є відповідним контролюючим органом в розумінні Податкового кодексу України, а тому на нього не розповсюджуються вимоги щодо обмеження перевірок, передбачених Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року № 71-VIII.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Аспект-3 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.