Справа № 522/10971/17
Провадження № 2/522/1085/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.
за участю секретаря Скибінської Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "КАПІТАЛСТРОЙ" про повернення безпідставно набутого майна,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталстрой , згідно якої просила стягнути на її користь з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 989442,00 гривень та стягнути судові витрати.
При цьому посилаючись на те, що 23.10.2013 року вона уклала договір про участь у фонді фінансування будівництва виду А з Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой .
У той же день ОСОБА_1 зробила перший внесок у розмірі 50 000,00 доларів США готівкою, отримала квитанцію до прибуткового касового ордеру та отримала на руки свій екземпляр договору.
Об'єктом інвестування виступала квартира № 82, секція 2, поверх 7, кількість кімнат 3, загальна площа - 125,5 кв.м., житлова площа 68,82 кв.м. в об'єкті будівництва Французький 2 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2 ріг Італійського бульвару, 1.
Всього ОСОБА_1 внесено до ФФБ 69 400 доларів США, тобто викуплено 34,7 кв. м. об'єкту інвестування.
15 травня 2014 року позивач подала заяву про відкріплення від неї об'єктів інвестування, розірвання договору, вихід з ФФБ у зв'язку із неможливістю надалі вносити платежі. Зазначену заяву особисто директор ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ ОСОБА_2 не взяв, пообіцявши продати квартиру і потім розрахуватися з позивачем.
Позивач зазначила, що на момент подання позову, відповідач безпідставно утримує майно позивача, а саме грошові кошти в сумі 37 650 доларів США, що дорівнює 989442 гривень, у зв'язку із чим була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд у їх задоволенні відмовити в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Представник відповідача ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ подала до суду відзив на позов, у якому зазначила, що між ОСОБА_1 (Довіритель) та відповідачем у справі ТОВ Капіталстрой (Управитель) 23 жовтня 2013 року укладено договір №231013/3 про участь у фонді фінансування будівництва виду А . Відповідно до п.1.3.1. договору об'єктом інвестування є квартира №82 в секції 2, яка розташована на 7 поверсі та складається з 3-х кімнат, загальна площа квартири 125,5 кв. м., житлова площа 58,62 кв. м.. Квартира розташована в об'єкті будівництва Французький, 2 за адресою: м. Одеса, вул. Пирогівська, буд.2, ріг Італійського бульвару, буд.1. Пунктом 1.8. Договору передбачено, що поточна вартість об'єкта інвестування на дату укладення договору складає 2053180,00 грн. Відповідно до пункту 2.1. Договору, Довіритель передає в управління Управителю кошти в національній валюті України шляхом їх безготівкового перерахування через банківську установу на рахунок ФФБ виду А по об'єкту будівництва №26507852, відкритий в відділенні ПАТ ПУМБ РЦ у м. Одеса , МФО 334851, код ЄДРПОУ 33140215, за наступним графіком: 23 жовтня 2013 року - 409000,00 грн. та з листопада 2013 року по червень 2015 року включно по 82209,00 грн. щомісячно. Позивач у справі порушила умови договору, не виконувала свої зобов'язання у строки, встановлені графіком, у зв'язку із чим сторони у справі домовилися щодо розірвання Договору. 01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КАПІТАЛСТРОЙ і ОСОБА_1 укладено договір про розірвання Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року. Відповідно до п.2 Договору від 01.02.2017 року, з моменту укладенні цього Договору всі права та обов'язки, що виникли з Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року є такими, що припинені в повному обсязі в тому числі припиняються всі та будь-які права Довірителя на Об'єкт інвестування. Пунктом 3 Договору від 01.02.2017 року визначено, що підписанням цього Договору сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної як то матеріальних так і моральних. Пунктом 4 Договору від 01.02.2017 року сторони засвідчують про відсутність будь-яких невиконаних зобов'язань одна перед одною, як то фінансових, майнових, так і будь-яких інших. Окрім договору про розірвання, позивачем у справі та її чоловіком видано розписку (копія розписки додається до відзиву), з якої вбачається, що всі грошові кошти, які підлягають поверненню їм у зв'язку із розірванням Договору №121013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року були виплачені їм у повному обсязі. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зазначеною розпискою особисто підтвердили, що у ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ , ФФБ, його співробітників та засновників, ніяких заборгованостей або невиконаних зобов'язань перед ними або членами їх родини не існує, та підтверджують відсутність у них або членів їх родини фінансових та будь-яких інших претензій та вимог до ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ , ФФБ або ТОВ ЗАРС , пов'язаних з укладенням, виконанням та розірванням Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року. Відповідач вважає, що між сторонами у справі на теперішній час не існує ніяких правовідносин та невиконаних зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, з'ясувавши всі суттєві обставини справи та перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов наступного.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
Згідно до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой (Управитель) 23 жовтня 2013 року укладено договір №231013/3 про участь у фонді фінансування будівництва виду А (Договір).
Відповідно до п.1.3.1. договору об'єктом інвестування є квартира №82, секція 2, поверх 7, кількість кімнат 3, загальна площа 125,5 кв. м., житлова площа 68,62 кв. м. в об'єкті будівництва Французький, 2 за адресою: м. Одеса, вул. Пирогівська, буд.2, ріг Італійського бульвару, буд.1.
Відповідно до п. 1.8. Договору, поточна вартість об'єкта інвестування на дату укладення цього Договору складає 2053180,00 грн., та визначається виходячи з поточної ціни вимірної одиниці об'єкта інвестування 16360,00 грн. за 1 кв. м., встановленої Забудовником на момент оплати.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов и вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, Довіритель передає в управління Управителю кошти в національній валюті України шляхом їх безготівкового перерахування через банківську установу на рахунок ФФБ виду А по об'єкту будівництва №26507852, відкритий у відділенні ПАТ ПУМБ РЦ у м. Одеса , МФО 334851, код ЄДРПОУ 33140215, за наступним графіком:
- 23 жовтня 2013 року - 409000,00 грн.;
- 23 листопада 2013 року - 82209,00 грн.;
- 23 грудня 2013 року - 82209,00 грн.;
- 23 січня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 лютого 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 березня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 квітня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 травня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 червня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 липня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 серпня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 вересня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 жовтня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 листопада 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 грудня 2014 року - 82209,00 грн.;
- 23 січня 2015 року - 82209,00 грн.;
- 23 лютого 2015 року - 82209,00 грн.;
- 23 березня 2015 року - 82209,00 грн.;
- 23 квітня 2015 року - 82209,00 грн.;
- 23 травня 2015 року - 82209,00 грн.;
- 23 червня 2015 року - 82209,00 грн..
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2013 року позивач зробила перший внесок у розмірі 50 000,00 доларів США готівкою, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 81 у гривні.
Надалі ОСОБА_1, продовжувала здійснювати оплату:
28 грудня 2013 р. внесено 14 000 доларів США (по курсу 8.24 - 115 360 гривень згідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру №102);
14 березня 2014 р. внесено 3 608,00 доларів США (по курсу 9.70 - 35 000 гривень згідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру № 43);
07 квітня 2014 р. внесено 1 785,00 доларів США (по курсу 11.20 - 20 000 гривень згідно до копії квитанції до прибуткового касового ордера № 29).
ОСОБА_1 у своєму позові зазначила, що на момент подання позову, відповідач безпідставно утримує майно позивача, а саме грошові кошти в сумі 37 650 доларів США, що дорівнює 989442,00 гривень.
Проте, суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України.
За змістомст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
До таких висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 2 жовтня 2013 року в справі № 6-88цс13.
Згідно зі ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Тобто, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у звязку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Обов'язковими умовами для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення є: набуття або збереження майна; набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач перераховувала грошові кошти на рахунок відповідача, у відповідності до умов Договору №231013/3 про участь у фонді фінансування будівництва виду А та затвердженого графіку.
Так, відповідно до п.1.1. Договору, Довіритель, на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва (виду А) ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ № 25/1 від 25 квітня 2012 року, дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва, бере на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає Управителю в управління майно - грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель зобов'язується здійснити за винагороду управління залученими коштами в інтересах Довірителя, на умовах, визначених Правилами ФФБ та цим Договором.
З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у відповідності до положень ст. 1212 ЦК Украни, майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин в майбутньому певних цивільних прав та обов'язків.
01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КАПІТАЛСТРОЙ і ОСОБА_1 укладено договір про розірвання Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року.
Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.2 Договору від 01.02.2017 року, з моменту укладенні цього Договору всі права та обов'язки, що виникли з Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року є такими, що припинені в повному обсязі в тому числі припиняються всі та будь-які права Довірителя на Об'єкт інвестування.
Пунктом 3 Договору від 01.02.2017 року визначено, що підписанням цього Договору сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної як то матеріальних так і моральних.
Пунктом 4 Договору від 01.02.2017 року сторони засвідчують про відсутність будь-яких невиконаних зобов'язань одна перед одною, як то фінансових, майнових, так і будь-яких інших.
Позивачем у справі ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_3 видано розписку, з якої вбачається, що всі грошові кошти, які підлягають поверненню їм у зв'язку із розірванням Договору №121013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року були виплачені їм у повному обсязі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зазначеною розпискою особисто підтвердили, що в ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ , ФФБ, його співробітників та засновників, ніяких заборгованостей або невиконаних зобов'язань перед ними або членами їх родини не існує та підтверджують відсутність у них або членів їх родини фінансових та будь-яких інших претензій та вимог до ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ , ФФБ або ТОВ ЗАРС , пов'язаних з укладенням, виконанням та розірванням Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року. Зазначені обставини позивачем не спростовані.
Зобов'язання сторін за Договором №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року припинено відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що будь-яких заборгованостей або невиконаних зобов'язань ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ , ФФБ, його співробітників та засновників перед позивачем та членами її родини не має, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, а тому підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має.
Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: вул. Володимирська, 11, ж/м Совіньон, с. Мізікевича, Одеська область) до ТОВ "КАПІТАЛСТРОЙ"(код ЄДРПОУ 33140215, адреса: АДРЕСА_1) про повернення безпідставно набутого майна - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 28.02.2018 року.
Суддя: А. Ю. Бойчук
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2018 |
Оприлюднено | 04.03.2018 |
Номер документу | 72546589 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Бойчук А. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні