Постанова

від 18.09.2018 по справі 522/10971/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4596/18

Номер справи місцевого суду: 522/10971/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Капіталстрой про повернення безпідставно набутого майна, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року, ухвалене у складі судді Бойчука А.Ю. о 13 год. 45 хв. у м. Одесі, -

встановила:

15 червня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Капіталстрой , в якої просила стягнути на її користь з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 989 442, 00 гривень та стягнути судові витрати, в обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 23 жовтня 2013 року вона уклала договір про участь у Фонді фінансування будівництва виду А з Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой . У той же день ОСОБА_2 зробила перший внесок у розмірі 50 000,00 доларів США готівкою, отримала квитанцію до прибуткового касового ордеру та отримала на руки свій екземпляр договору.

Об'єктом інвестування виступала квартира № 82, секція 2, поверх 7, кількість кімнат 3, загальна площа 125,5 кв.м., житлова площа 68,82 кв.м. в об'єкті будівництва Французький 2 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, кут Італійського бульвару, 1.

Всього ОСОБА_2 внесено до Фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) 69 400 доларів США, тобто на її думку, було викуплено 34,7 кв. м. об'єкту інвестування.

15 травня 2014 року позивач подала заяву про відкріплення від неї об'єктів інвестування, розірвання договору, вихід з ФФБ у зв'язку із неможливістю надалі вносити платежі. В повній мірі грошові кошти їй повернуті не були. Позивач зазначила, що на момент подання позову, відповідач безпідставно утримує її майно, а саме грошові кошти в сумі 37 650 доларів США, що дорівнює 989 442 гривень, у зв'язку із чим ОСОБА_2 була змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено (а.с. 105-108).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 116-122).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 (Довіритель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой (Управитель) було укладено договір №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А (Договір).

Відповідно до п.1.3.1. договору, об'єктом інвестування є квартира №82, секція 2, поверх 7, кількість кімнат 3, загальна площа 125,5 кв. м., житлова площа 68,62 кв. м. в об'єкті будівництва Французький, 2 за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд.2, кут Італійського бульвару, буд.1.

Відповідно до п. 1.8. Договору, поточна вартість об'єкта інвестування на дату укладення цього Договору складала 2 053 180,00 гривень, та визначалась, виходячи з поточної ціни вимірної одиниці об'єкта інвестування - 16 360,00 гривень за 1 кв. м., встановленої Забудовником на момент оплати.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Довіритель передає в управління Управителю кошти в національній валюті України шляхом їх безготівкового перерахування через банківську установу на рахунок ФФБ виду А по об'єкту будівництва №26507852, відкритий у відділенні ПАТ ПУМБ РЦ у м. Одеса , МФО 334851, код ЄДРПОУ 33140215, за наступним графіком:

- 23 жовтня 2013 року 409000,00 грн.;

- 23 листопада 2013 року 82209,00 грн.;

- 23 грудня 2013 року 82209,00 грн.;

- 23 січня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 лютого 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 березня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 квітня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 травня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 червня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 липня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 серпня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 вересня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 жовтня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 листопада 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 грудня 2014 року 82209,00 грн.;

- 23 січня 2015 року 82209,00 грн.;

- 23 лютого 2015 року 82209,00 грн.;

- 23 березня 2015 року 82209,00 грн.;

- 23 квітня 2015 року 82209,00 грн.;

- 23 травня 2015 року 82209,00 грн.;

- 23 червня 2015 року 82209,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2013 року ОСОБА_2 зробила перший внесок у розмірі 409 000, 00 гривень, що було еквівалентно 50 000,00 доларів США (по курсу 8,18 грн. за 1долар США), що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 81.

28 грудня 2013 року внесено 115 360, 00 гривень, що було еквівалентно 14 000 доларів США (по курсу 8,24 гривень за 1долар США), що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №102.

14 березня 2014 р. внесено 35 000 гривень, що еквівалентно 3 608,00 доларів США (по курсу 9,70 гривень за 1долар США), що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 43.

07 квітня 2014 р. внесено 20 000 гривень, що еквівалентно 1 785,00 доларів США (по курсу 11,20 гривень за 1долар США), що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 29).

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилалась на те, що на момент звернення до суду відповідач безпідставно утримує майно позивача, а саме грошові кошти в сумі 37 650 доларів США, що дорівнює 989 442,00 гривень, які за правилами ст.1212, 1213 ЦК України просила стягнути з відповідача на її користь.

Аналогічні доводи містяться в апеляційної скарги, з якими колегія суддів погодитися не може.

Так, за змістомст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно зі ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Тобто, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що позивач перерахувала грошові кошти на рахунок відповідача, на виконання умов Договору №231013/3 про участь у фонді фінансування будівництва виду А та затвердженого графіку, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю Капіталстрой набуло грошові кошти при наявності для цього правої підстави - діючого договору, крім цього вказане перерахування відповідає меті та юридичною сутності правовідносин, які виниклі між сторонами після підписання договору.

Так, відповідно до п.1.1. Договору, Довіритель, на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва (виду А) ТОВ КАПІТАЛСТРОЙ № 25/1 від 25 квітня 2012 року, дає згоду на участь у фонді фінансування будівництва, бере на себе зобов'язання виконувати Правила ФФБ, передає Управителю в управління майно грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування та встановлює обмеження щодо окремих дій Управителя з управління цими коштами, а Управитель зобов'язується здійснити за винагороду управління залученими коштами в інтересах Довірителя, на умовах, визначених Правилами ФФБ та цим Договором.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення, породження учасниками відповідних договірних правовідносин та набуття в майбутньому певних цивільно-правових наслідків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим згідно із ч. ч. 2, 4, 5 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що виконане за договором до його зміни чи розірвання поверненню не підлягає, якщо інше не встановлено договором або законом.

У справі, що переглядається, суд установив, що 01 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой та ОСОБА_2 укладено договір про розірвання Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року.

Відповідно до п.2 Договору про розірвання договору від 01 лютого 2017 року, з моменту укладання цього Договору всі права та обов'язки, що виникли з Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року є такими, що припинені в повному обсязі, в тому числі припиняються всі та будь-які права Довірителя на Об'єкт інвестування.

Пунктом 3 Договору про розірвання договору від 01 лютого 2017 року визначено, що підписанням цього Договору сторони підтверджують відсутність будь-яких претензій одна до одної як то матеріальних так і моральних.

Пунктом 4 Договору про розірвання договору від 01 лютого 2017 року сторони засвідчують про відсутність будь-яких невиконаних зобов'язань одна перед одною, як то фінансових, майнових, так і будь-яких інших.

Позивачем у справі ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_3 видано розписку, з якої вбачається, що всі грошові кошти, які підлягають поверненню їм у зв'язку із розірванням Договору №121013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року, були виплачені їм у повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначеною розпискою підтвердили, що в ТОВ Капіталстрой , ФФБ, його співробітників та засновників, заборгованостей або невиконаних зобов'язань перед ними або членами їх родини не існує та підтверджують відсутність у них або членів їх родини фінансових та будь-яких інших претензій та вимог до ТОВ Капіталстрой , ФФБ або ТОВ ЗАРС , пов'язаних з укладенням, виконанням та розірванням Договору №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року.

В судовому засіданні в апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснила, що нею отримано від Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой після розірвання договору 31 750 доларів США.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, що зобов'язання сторін за Договором №231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року припинено відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції правильно встановлено, що будь-яких заборгованостей або невиконаних зобов'язань ТОВ Капіталстрой , ФФБ, його співробітників та засновників перед позивачем та членами її родини не має, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано позивачем, і дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 не має.

Неспроможними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2, перебуваючи під тиском, у пригніченому стані, побоюючись залишитись без коштів, погодилась на умови та підписала Договір від 01 лютого 2017 року про розірвання договору№231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року не розуміючи їх змісту.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 під тиском, перебуваючи у пригніченому стані підписала Договір від 01 лютого 2017 року про розірвання договору№231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року не розуміючи його змісту.

Довід апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 дійшла висновку про те, що ймовірно не приймала участі у ФФБ, оскільки дії директора Товариством з обмеженою відповідальністю Капіталстрой суперечить положенням укладеного договору, оскільки вона не отримала відповідного свідоцтва не має правового значення для вирішення цієї справи, оскільки договрі№231013/3 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 23 жовтня 2013 року розірваний та зобов'язання сторін по цьому договору припинені. а відтак з'ясування цих обставин виходять за межі заявлених вимог.

Інших доводів правового характеру апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2017 року - залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27.09.2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

ОСОБА_4