Постанова

від 21.02.2018 по справі 908/1586/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

21.02.2018 року справа №908/1586/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді: при секретарі судового засідання:Мартюхіної Н.О. Сгара Е.В., Дучал Н.М. Єлфімовій Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача від відповідача від третьої особине з'явились; не з'явились; не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ на рішення господарського судуЗапорізької області від 26.10.2017 року (повний текст складено 31.10.2017 року) у справі№908/1586/17 (головуючий - Смірнов О.Г., судді Горохов І.С., Топчій О.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ до відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ", м. Запоріжжя Гойди Миколи Миколайовича, м. Запоріжжя простягнення грошових коштів в сумі 45666,85 доларів США та 315068,71 грн В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 року у справі №908/1586/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" про стягнення суми боргу, процентів, нарахованих за договором про надання споживчого кредиту №11377348000 від 30.07.2008 року в сумі 45666,85 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 315068,71 грн.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 року у справі №908/1586/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зазначив, що суд першої інстанції невірно визначився із обставинами та умовами пред'явлення вимоги до відповідача, як поручителя за кредитним договором, в силу п. 2.2. договору поруки, у зв'язки із чим дійшов висновку, що пред'явлення позовних вимог до відповідача є передчасним. Вважає, що пред'явлення вимоги до поручителя є в тому числі пред'явлення до нього позову, у зв'язку із чим місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2017 року сформовано колегію суддів у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Сгара Е.В.

Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2018 року, у зв'язку із перебуванням судді Будко Н.В. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.

Позивач у судове засідання 21.02.2018 року не з'явився, причини неявки не повідомив.

Відповідач у судове засідання 21.02.2018 року не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Третя особа у судове засідання 21.02.2018 року не з'явилась, причини неявки не повідомила, відзив на апеляційну скаргу не надала.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII (який набув чинності 15.12.2017р.) були внесені зміни та викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п. 9 Перехідних положень якого передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин, зазначена справа розглядається апеляційним судом за правилами, викладеними у Господарському процесуальному кодексу України в редакції, яка набула чинності 15.12.2017 року.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - Банк), та Гойдою Миколою Миколайовичем (далі - Позичальник), був укладений договір про надання споживчого кредиту від 30.07.2008 року № 11377348000 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти (кредит) в сумі 58500,00 доларів США та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному Договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 283420,80 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста двадцять грн. 80 коп.) гривень за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладання Договору, при цьому сторони обумовили, що гривневий еквівалент суми кредиту має визначатися в Договорі лише в разі надання Банком кредиту в іноземній валюті. Сторони погодили, що у разі надання Банком кредиту у швейцарських франках кредит надається Банком тільки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, згідно умов Договору.

Згідно з п. 1.2. (п.п. 1.2.1., 1.2.2.) Кредитного договору надання кредиту здійснюється у наступний термін: 30 липня 2008 року. Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до Договору (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено Додаток №1 до Договору), але в будь-якому випадку не пізніше 30 липня 2035 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.

Умовами п. 1.3. Кредитного договору сторони передбачили, що за користування кредитними коштами протягом 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,50% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування розмір процентної ставки підлягає перегляду відповідно до умов Договору. У випадку, якщо Банк не повідомив Позичальника про встановлення нового розміру процентної ставки на наступний місяць строку кредитування відповідно до умов Договору, застосовується розмір процентної ставки, діючий за цим Договором в попередньому місяці. За користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін Банк автоматично нараховує проценти на прострочену суму основного боргу за процентною ставкою в розмірі збільшеному вдвічі від ставки, вказаної в п. 1.3.1. Нарахування вищевказаної процентної ставки на прострочену суму основного боргу починається з дня виникнення простроченої суми основного боргу, а саме з наступного дня після дня не сплати або не повної сплати платежу, встановленого у Договорі. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості. Сторони домовились, що за умовами Договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки. Нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом "факт/360" відповідно до вимог чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пунктів 1.3.2., 5.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем. Строк сплати процентів: з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти, за виключенням випадків, передбачених п. 1.2.3. Договору.

Пунктом 1.4. Кредитного договору визначено, що цільове призначення (мета) кредиту - кредит надається Позичальнику для його особистих потреб, а саме: придбання квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, буд. 6, кв. 10.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника №26209179547001 у Банку, код Банку (МФО) 351005.

Підпунктом 3.4.1. Кредитного договору передбачений обов'язок Позичальника - використовувати кредит на зазначені у цьому Договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок Банку в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, а саме на рахунок №3739611377348 в АКІБ "УкрСиббанк", код Банку (МФО) 351005. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок Банку.

Згідно з п. 8.8. Кредитного договору строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладення (дати підписання Договору сторонами) до повного повернення Банку всієї суми кредиту за Договором та повного погашення плати за кредит і неустойки, у разі її нарахування.

До вищевказаного Кредитного договору між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди.

Так, додатковою угодою від 30.07.2008 року п. 3.4. Кредитного договору доповнено наступним п.п. 3.4.9.: "Позичальник повинен щомісячно упродовж дії цього договору до 30.09.2008 року забезпечити надходження 50% грошових потоків ТОВ "ПРОМБИТСРОЙ" на свої поточні рахунки в АКІБ "УкрСиббанк".

Додатковою угодою №1 від 03.02.2009 року Позичальнику було надано відстрочку сплати процентів на шість місяців за період з 03.02.2009 року по 10.08.2009 року, викладено Додаток № 1 до Договору - графік погашення кредиту в новій редакції та доповнено пункт 1.3.4. Договору новим реченням: "Строк сплати процентів за Період відстрочення здійснюється з 01 по 10 (включно) місяця, що слідує після закінчення Періоду прострочення.

Умовами п. 2.1. Кредитного договору встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника Банком приймається:

- застава нерухомості (будівлі/споруди/приміщення), а саме:

1) квартири, загальною площею 46,14 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тенісна, буд. 6, кв. 10 та є власністю Гойди Миколи Миколайовича, код за ДРФО 2576111816;

-порука, а саме:

1) порука ТОВ "ПРОМБИТСТРОЙ", код за ЄДРПОУ 32875401.

Матеріали справі свідчать, що в забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором про надання споживчого кредиту № 11377348000 від 30.07.2008 року, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" (далі - Поручитель) був укладений Договір поруки від 30.07.2008 року №220572 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання Гойдою Миколою Миколайовичем, номер за ДРФО 2576111816 (далі - Боржник) усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11377348000 від 30.07.2008 року (далі - Основний договір), укладеного між Кредитором та Боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 1.2. - 1.4. Договору поруки Поручителю добре відомі усі умови вище зазначеного Основного договору, зокрема:

- сума Основного договору - 58500,00 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот) доларів США 00 цнт. Вказана сума Основного договору дорівнює еквіваленту 283420,80 (двісті вісімдесят три тисячі чотириста двадцять) грн. 80 коп. за курсом НБУ на день укладення Основного договору.

- процентна ставка - 13,50% річних, якщо згідно умов Основного договору не буде встановлено іншу процентну ставку;

- термін виконання основного зобов'язання - " 30" липня 2035 року, якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання;

- інші умови Основного договору.

Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Відповідальність Поручителя і Боржника є солідарною.

У випадку зміни умов Основного договору Поручитель, підписанням цього договору, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін. Сторони погодили, що зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту Договору не потребують додаткового укладення Сторонами угод щодо внесення змін. (п.2.1. Договору поруки)

Умовами п. 2.2. Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі, визначеному п. 1.3. Договору на рахунки, вказані Кредитором.

Згідно з п. 3.1. Договору поруки цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Основним договором або до погашення Поручителем зобов'язань Боржника в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором в сумі та в межах якої Поручитель відповідає перед Кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

Позивач, зважаючи на неналежне виконання Гойдою Миколою Миколайовичем своїх зобов'язань за Кредитним договором звернувся до суду першої інстанції із позовом в якому просив стягнути з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ", що є солідарним боржником з Гойдою Миколою Миколайовичем, суми боргу, процентів, нарахованих за договором про надання споживчого кредиту №11377348000 від 30.07.2008 року в сумі 45 666,85 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в сумі 315 068,71 грн. із яких:

- заборгованість по кредиту в сумі 40500 доларів США;

- заборгованість по процентам в сумі 5166, 85 доларів США;

- пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 59836,61 грн.;

- пеня за прострочення сплати процентів в сумі 255232,10 грн.

При розгляді вищезазначених позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою Договір про надання споживчого кредиту від 30.07.2008 року № 11377348000 є кредитним договором, згідно якого за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За змістом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.1. Кредитного договору за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ у гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, так факт видачі кредиту підтверджується банківськими виписками, меморіальним ордером №0609582169 від 30.07.2008 року на суму 58500 доларів США.

В той же час, позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором в повному обсязі та у встановлені строки не виконав, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість, яка складається зі сплати заборгованості по кредиту в сумі 58500 доларів США та процентів в сумі 77705,86 доларів США.

Факт наявності заборгованості позичальника на момент звернення із позовом до суду першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, зокрема вищевказаними банківськими виписками з особових рахунків, які за змістом ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", є належними доказами, що підтверджують наявність/відсутність та розмір відповідної заборгованості.

В той же час, як вже зазначалось вище, позов у даній справі було пред'явлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ", який є поручителем за Кредитним договором від 30.07.2008 року № 11377348000, укладеного між позивачем та Гойдою Миколою Миколайовичем.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що пунктом 2.2. Договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання Боржником своїх зобов'язань за Основним договором Кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10-ти робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом) шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі, визначеному п. 1.3. Договору на рахунки, вказані Кредитором.

Умовами п. 5.7. Договору поруки сторони визначили, що листування між сторонами за цим Договором здійснюється шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень (рекомендованих листів) іншій стороні на її адресу, що визначена у розділі 6 цього Договору. Підтвердженням факту відправлення повідомлення (рекомендованого листа) є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення або отримання повідомлення. Сторони погодили, що адреса Кредитора для листування, зазначена в цьому Договорі, вважається місцем виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Проте, позивач не довів суду факт надсилання відповідачу в порядку п. 2.2. Договору поруки письмової вимоги про повернення заборгованості за кредитом, процентами та пені, та її отримання останнім, та не довів, що строк, встановлений п. 2.2. Договору поруки, для виконання зобов'язань за Основним договором щодо повернення заборгованості за кредитом, процентами та пені настав, а відтак і наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із вищевказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. При цьому, відповідно до приписів ст. 543 ЦК України кредитору надано право вимоги виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного окремо. Частиною 2 вказаної статті також визначено, що кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредитору надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

Відповідно до ч.4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 3 ст. 559 Цивільного кодексу України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, термін "пред'явлення вимоги" означає як надіслання кредитором письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника до поручителя, так і звернення кредитора до суду з відповідним позовом про стягнення боргу з поручителя .

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 року у справі № 6-53цс14, від 20.04.2016 року у справі №6-2662цс15.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що подання Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" позовної заяви від 24.07.2017 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" в межах даної справи є пред'явленням вимоги кредитора до поручителя про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, що свідчить про безпідставність наведених вище висновків суду першої інстанції щодо ненаправлення позивачем вимоги поручителю, та як наслідок відмови в задоволенні позовних вимог.

З умов спірного кредитного договору та додаткових угод до нього, вбачається, що Гойда Микола Миколайович (а відтак і поручитель) узяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту шляхом сплати ануїтетних платежів кожного календарного місяця (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору передбачено окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до ст. 554 Цивільного окдексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень ч. 4 ст. 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що в разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця згідно з графіком платежів, а за договором поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого ч. 4 ст. 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя.

Перевіривши розрахунок суми боргу за кредитом, процентів та пені, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що вказаний розрахунок позивача є арифметично вірним, обґрунтованим та таким, що відповідає наведеним вище положенням законодавства щодо можливості стягнення зазначених сум з поручителя в межах шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

За таких обставин, з огляду на визначений позивачем період стягнення вищевказаних сум та наведені вище положення законодавства, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку щодо необхідності стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованості по кредиту в сумі 40500 доларів США, заборгованості по процентам в сумі 5166,85 доларів США за період з 24.01.2017 року по 24.07.2017 року, пені за прострочення сплати кредиту в сумі 59836,61 грн. та пені за прострочення сплати процентів в сумі 255232,10 грн. за період з 24.01.2017 року по 24.07.2017 року.

Відповідач та третя особа наведеного вище не спростували, контррозрахунку позовних вимог або доказів належного виконання обов'язків за кредитним договором не надали.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 року у справі №908/1586/17 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 року у справі №908/1586/17 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 року у справі №908/1586/17 - скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" про стягнення грошових коштів в сумі 45666, 85 доларів США та 315068,71 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМБИТСТРОЙ" (69071, м. Запоріжжя, вул. Пархоменка, буд. 12, кв. 51, ЄДРПОУ 32875401) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, ЄДРПОУ 09807750) заборгованість по кредиту в сумі 40500 доларів США, заборгованість по процентам в сумі 5166,85 доларів США, пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 59836,61 грн., пеню за прострочення сплати процентів в сумі 255232,10 грн., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 22460,57 грн., судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 24707,00 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя: Н.О. Мартюхіна

Судді: Е.В. Сгара

Н.М. Дучал

(У судовому засіданні 21.02.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2018 року).