Ухвала

від 13.02.2018 по справі 326/513/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 326/513/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №326/513/14-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11-кп/778/366/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за поданням начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

начальник Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Приморського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у виді штрафу на покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Своє рішення суд мотивував тим, що особі, яка вчинила злочин, передбачений частиною третьою статті 212 КК України, до набрання Законом №4025-VI чинності і засуджується після 17 січня 2012 року, може бути призначене основне покарання у виді штрафу, а його розмір має визначатись у межах санкції цієї частини статті в редакції Закону №4025-VI від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, у разі несплати штрафу у визначеному судом розмірі він не може бути замінений засудженому на позбавлення волі, оскільки це погіршувало б його становище порівняно з раніше чинним законом (частина третя статті 5 КК, частина друга статті 53 КК в редакції Закону від 15 квітня 2008 року, стаття 12 КК).

В апеляційній скарзі прокурор просить постанову суду скасувати, замінити ОСОБА_7 покарання за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року у виді штрафу в сумі 10997766,34 грн, який у подальшому був замінений ухвалою колегії судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на штраф в сумі 425000 грн, на покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що ОСОБА_7 засуджено за вчинення тяжкого злочину, оскільки санкцією ч.3 ст.212 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У визначений строк засуджений штраф не сплатив, а тому, відповідно до ч.5 ст.53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, призначеного як основне покарання, та відсутності підстав для розстрочки його виплати, суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах. За таких обставин, покарання у виді штрафу в сумі 425000 грн потрібно замінити на покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років.

Згідно з постановою суду, начальник Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання за вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року у виді штрафу в сумі 10997766,34 грн, який у подальшому був змінений ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на штраф в сумі 425000 грн, на покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.

В судовому засіданні прокурор підтримав подання та пояснив, що у визначений законом строк засуджений ОСОБА_7 штраф не сплатив, тому є підставі замінити йому покарання на позбавлення волі, відповідно до ч.5 ст.53 КК України.

Заслухавши:

доповідь судді;

прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу частково та просила скасувати оскаржувану постанову суду та призначити новий розгляді в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки замість КПК України 2012 року при розгляді подання розглянуто судом за правилами КПК України 1960 року;

засудженого ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав, що оскаржувана постанова суду є законною та обґрунтованою,

перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

На думку колегії суддів, оскаржувана постанова суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено апеляційним судом, вироком Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року ОСОБА_7 визнано винним за ч.3 ст.212 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в сумі 10997766,34 грн з забороною обіймати певні посади строком на три роки, з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.1 ст.358 і ч.2 ст.366 КК України ОСОБА_7 виправдано. Ухвалою вищого спеціалізованого суду України від 19 травня 2016 року вирок Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову скасовано і в цій частині направлено на новий судовий розгляд для вирішення цивільного позову в порядку цивільного судочинства. В порядку ст.395 КПК України 1960 року вирок Приморського районного суду Запорізької області від 09 липня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 вересня 2015 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінено, ОСОБА_7 засуджено за ч.3 ст.212 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 25000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 425000 грн.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.3 КПК України, судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Кримінальна справа відносно ОСОБА_7 розглянута судом по суті з постановленням вироку, який був переглянутий як в апеляційному так і в касаційному порядку з прийняттям остаточного судового рішення.

26 вересня 2017 року прокурор звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з поданням про заміну покарання засудженому ОСОБА_7 , тобто для вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку суду.

За змістом п.7 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, після набрання чинності цим Кодексом процесуальні дії здійснюються згідно з положеннями цього Кодексу.

Проте, розгляд зазначеного подання здійснювався за правилами КПК України /1960 року/, що не відповідає вимогам діючого КПК України та його Перехідним положенням, та на що обґрунтовано вказав прокурор при апеляційному розгляді.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, оскільки подання прокурора не розглянуто відповідно до вимог розділу VIII чинного Кримінального процесуального кодексу України.

У зв`язку з цим, оскаржувана постанова суду не може вважатися законною та обґрунтованою, тому на підставі ст.ст.412, 415 КПК України вона підлягає скасуванню.

Оскільки, відповідно до вимог ст.539 КПК України /2012 року/, вирішення питань, які виникають під час та після виконання вироку відноситься до компетенції суду, який ухвалив вирок, скасовуючи оскаржувану постанову, колегія суддів вважає за необхідне призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.

В ході нового розгляду необхідно врахувати викладене в даній ухвалі, усунути вищевказані порушення, і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Оскільки оскаржувана постанова суду скасовується з процесуальних підстав, доводи прокурора, викладені в поданні, не обговорюються та підлягають перевірці при новому розгляді.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2017 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про заміну засудженому ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу на покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4