Рішення
від 10.01.2018 по справі 810/876/17
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Київ № 810/876/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьянової О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Попович Д.Є.,

від відповідача - Крившук Я.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.10.2016 № 0002961200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акта від 11.10.2016 № 1385/12-00/31414219 Про порушення правил сплати (перерахування) податків", на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення і вважає висновки зазначеного Акта безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що відповідачем зроблено хибні висновки в Акті перевірки щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість в Уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 16.11.2015 № 9233707543 та в Податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415, оскільки позивачем вчасно та в повному розмірі сплачено самостійно визначені суми грошового зобов'язання зазначені в уточненому розрахунку та декларації.

За наведених обставин, позивач вважає, що жодних підстав для застосування штрафних санкцій немає, тому, оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні 10.01.2018 підтримав доводи викладені в адміністративному позові та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідач позову не визнав, стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень посилався на обставини, викладені в Акті перевірки від 11.10.2016 № 1385/12-00/31414219.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Ірпінської міської ради 18.07.2001 № 13571200000000168 та перебуває на податковому обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

11.10.2016 працівниками Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" (код ЄДРПОУ 31414219) податку на додану вартість за період з 17.11.2015 по 23.09.2016.

За результатом вказаної перевірки складено Акт перевірки від 11.10.2016 № 1385/12-00/31414219 (а.с. 8-9).

У висновках зазначеного Акта перевірки зафіксовано порушення позивачем п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого до платника застосовується штрафна санкціяв сумі 14 675 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступним.

Під час перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.57.1, п. 57.7 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме те, що платником порушено термін сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415 на суму 7 592,20 грн., граничний термін сплати 31.01.2016, фактично сплачено 26.07.2016; та по уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 16.11.2015 № 9233707543 на суму 65 782,80 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, Ірпінським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 11.10.2016 було прийнято податкове повідомлення - рішення:

- № 0002961200 форми Ш , яким за затримку на 312 календарний день сплати грошового зобов'язання у розмірі 73 375 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 14 675,00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки та прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Основним законодавчим актом, який врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Разом з тим, відповідно до приписів пункту 203.2 статті 203 Кодексу сума податкового зобовязання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічні положення містяться в пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вже зазначалося судом, відповідачем встановлено, що позивачем порушено термін сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415 на суму 7 592,20 грн.

Так, відповідачем зазначено, що граничний термін сплати податкового зобов'язання 31.01.2016, в той же час, фактична сплата відбулась 26.07.2016.

З даного питання, суд зазначає, що представником позивача надано суду копію декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415 за грудень 2015 року (а.с.27-36), із змісту якої вбачається, що позивачем у рядку 25.1 зазначено суму, що сплачується до державного бюджету у розмірі 11 443 грн.

Представник позивача під час розгляду справи, не погодився з твердженнями відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" терміну сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією.

На підтвердження своєчасної сплати грошового зобов'язання декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415 за грудень 2015 року у розмірі 11 443 грн. представником позивача надано суду копію платіжного доручення від 29.01.2016 № 8.

Представник позивача ні в судовому засіданні, ні в вітзиві на позов не заперечував проти наявності зазначеного платіжного доручення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно було сплачено грошове зобов'язання визначене у декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415 за грудень 2015 року у розмірі 11 443 грн, у зв'язку з чим, відповідачем не правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1 518,44 грн.

Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 16.11.2015 № 9233707543, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок, з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Із змісту відзиву на позов вбачається, що відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість по уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 16.11.2015 № 9233707543 у зв'язку з тим, що зазначеним розрахунком зменшено суму переплати в КОР платника податку шляхом зменшення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму податку на додану вартість - 1 428 764 грн. При цьому залишок переплати на момент подання уточнюючого розрахунку становив 1 362 981,20 грн., а отже на дамку відповідача в КОРО платника виник податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 65 782,80 грн.

Під час розгляду справи, позивачем було повідомлено суд про те, що за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65 782,80 грн. відповідачем прийнято податкову вимогу від 04.12.2015 № 1303-23 на суму 65 782,80 грн.

Також представником позивача повідомлено суд про те, що Київським окружним адміністративним судом розглядається справа № 810/535/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкової вимоги від 04.12.2015 № 1303-23 на суму 65 782,80 грн. та рішення про опис майна в податкову заставу від 04.12.2015 № 62.

Судом встановлено, що постановою суду по справі № 810/535/16 адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 04.12. 2015 № 1303-23. Визнано протиправним та скасовано рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про опис майна у податкову заставу від 04.12.2015 № 62.

Як вбачається із змісту постанови Київського окружного адміністративного суду по справі № 810/535/16, судом було призначено судово - економічну експертизу, висновками якої підтверджено протиправність висновків контролюючого органу щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 65782,80 грн.

Крім того, в постанові зазначено, що …Згідно вказаних карток по особовому рахунку ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" з податку на додану вартість (код платежу 14010100) за період з 2014 року по 2016 рік:

- 19.10.2015р. - зменшено суму ПДВ, заявлену до відшкодування на поточний рахунок за податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2015р. №000911501 - на 1428764,00 грн., та внаслідок чого рахується розмір недоїмки - 65782,80 грн. (1428764,00 - 1362981,20).

При цьому, на вказану суму недоїмки донараховано (за: актом перевірки, податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2015р. №000911501) штрафні санкції в розмірі 357191,00 грн. Тобто, контролюючим органом збільшено суму боргу станом на 19.10.2015р. на загальну суму 422973,80 грн. (65782,80 + 357191,00).

- 09.11.2015р. - погашено недоїмки за податковим повідомленням-рішенням №000911501 по заяві-оскарженні податкового повідомлення-з відкликання №7034/10 від 21.10.2015р. - 65782,80 грн. При цьому, вихідний залишок недоїмки рахується в розмірі 357191,00 грн. (422973,80 - 65782,80) (вхідний залишок недоїмки - 422973,80 грн.).

Тобто, сума недоїмки в розмірі 65782,80 грн. (яка визначена контролюючим органом як різниця сум: 1428764,00 - 1362981,20) 09.11.2015р. вважаться погашеною.

Судовий експерт зазначив про відсутність в матеріалах справи належних обґрунтувань, в тому числі, щодо збільшення 09.11.2015р. суми переплати саме в такому розмірі - на 1005790,20 грн. (при цьому, станом на 09.11.2015р. - виключено з обліку - 1428764,00 грн.). Та, в подальшому, вказана сума збільшення переплати врахована при визначенні розміру недоїмки в розмірі 65782,80 грн., яка рахується станом на 16.11.2015р., 30.11.2015р., 07.12.2015р., 31.12.2015р.

При цьому, одним з аспектів є те, що 09.11.2015р. - вже рахується погашеною недоїмка в розмірі - 65782,80 грн.

У зв'язку з цим судовим експертом було зауважено про відсутність належної документальної обґрунтованості суми податкового боргу з податку на додану вартість ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" станом на 03.12.2015р. в розмірі 65782,80 грн., яка вказана в податковій вимозі від 04.12.2015р. №1303-23 Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На підставі цього експерт дійшов висновку про те, що з матеріалів справи наявність у ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" податкового боргу з податку на додану вартість станом на 03.12.2015р. (в тому числі, в період з 16.11.2015 по 31.12.2015) документально не підтверджується… .

Також судом встановлен, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2017 по справі № 810/535/16 апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 травня 2017 року повернуто апелянту.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене та на ту обставину, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 по справі № 810/535/16, яка станом на 10.01.2018 набрала законної сили було встановлено, що ТОВ Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" 09.11.2015 було погашено недоїмку в розмірі - 65 782,80 грн., суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 13 156,56 грн.

Відтак, у ході судового розгляду справи позивачем спростовано висновки відповідача щодо порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість в Уточнюючому розрахунку до декларації з податку на додану вартість від 16.11.2015 № 9233707543 та в Податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2016 № 9273684415.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, в свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення суду не надав. Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що висновки викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість у перевіряє мий період, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600,00 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.10.2016 № 0002961200.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 січня 2018 р.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.01.2018
Оприлюднено05.03.2018
Номер документу72561887
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/876/17

Ухвала від 25.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 31.07.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 17.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 10.04.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 10.04.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 23.03.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 06.03.2017

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 06.03.2017

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 10.01.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Рішення від 10.01.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні