Постанова

від 17.05.2018 по справі 810/876/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/876/17 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Ісаєнко Ю.А., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Технокомплект до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Технокомплект (надалі за текстом - ТОВ Технокомплект ) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002961200 від 11.10.2016 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення строку плати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14 675 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він своєчасно та в повному обсязі сплачував податки, а відтак жодних підстав для застосування штрафних санкцій немає.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (надалі за текстом - Вишгородська ОДПІ ) просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Технокомплект наполягає на тому, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2016 р. посадовцем Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ Технокомплект грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 17.11.2015 р. по 23.09.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1385/12-00/31414219 від 11.10.2016 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст. 57 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість № 9273684415 від 19.01.2016 р. позивач повинен був сплатити до бюджету 7 592 грн. податку.

Граничний термін сплати цієї суми становить 31.01.2016 р., однак фактично вона була сплачена лише 27.06.2016 р., тобто з порушенням на 237 днів.

У зв'язку з поданням ТОВ Технокомплект уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9233707543 від 16.11.2015 р., останній повинен був сплатити 65 782 грн. 80 коп. податку на додану вартість.

Зазначена сума була сплачена частинами з порушенням терміну сплати від 72 до 312 днів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002961200 від 11.10.2016 р., яким ТОВ Технокмплект зобов'язано сплатити штраф за порушення строку плати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, що становить 14 675 грн.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу як загальну суму податку на додану вартість, одержану (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

За визначенням наданим у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується м матеріалами справи, що 19 січня 2016 р. за реєстраційним № 9273684415 ТОВ Технокомплект подану податку декларацію з податку на додану вартість із самостійно визначеною сумою податкового зобов'язання за грудень 2015 р.

За даними цієї декларації до сплати підлягало 11 443 грн., а не 7 592 грн. як це зазначено в акті камеральної перевірки.

При цьому, згідно платіжному дорученню № 8 від 29.01.2016 р. позивачем сплачено до бюджету 11 450 грн. податку на додану вартість.

Відповідно ж до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Матеріали справи свідчать, що 16.11.2015 р. за реєстраційним № 9233707543 позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Сторонами не заперечується те, що названим уточнюючим розрахунком ТОВ Технокомплект зменшило суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2015 р. на 1 428 764 грн.

За твердженням відповідача, в результаті цього, з урахуванням переплати у розмірі 1 362 981 грн. 20 коп., у позивача утворився податковий борг в розмірі 65 782 грн. 80 коп.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.12.2015 р. Вишгородською ОДПІ було прийнято податкову вимогу № 1303-23 про сплату ТОВ Технокомплект 65 782 грн. 80 коп. та рішення № 62 про опис майна в податкову заставу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 р. у справі № 810/535/16, що набрала законної сили, задоволено позов ТОВ Технокомплект . Визнано протиправними та скасовано названі податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу.

У зазначеній справі суд, на підставі наявних доказів, зокрема висновку судової економічної експертизи, дійшов висновку про протиправність вимоги та рішення з огляду на відсутність у позивача податкового боргу.

Згідно підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога статті вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.5 статті 60 ПК України установлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Судова колегія враховує, що передбачене наведеною правовою нормою звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не позбавляє учасника справи можливості подати суду належні та допустимі докази на спростування обставин, встановлених в іншій справі.

Разом з тим, враховуючи, що у цій справі Вишгородська ОДПІ не надала жодних прийнятних та переконливих доказів які б спростовували висновки суду у справі № 810/535/16, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 22 травня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя Ю.А.Ісаєнко