Рішення

від 26.02.2018 по справі 821/46/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/46/18 15 год. 00 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кованій В.А.,

за участю:

представників позивача - Данченко О.В., Єленич О.В.,

представників відповідача - Оперчук О.О., Онищенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "ДЕМЕТРА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ДЕМЕТРА" (далі-позивач, ПСП "Деметра", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі-відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003751422 від 19.12.2017 р.

Ухвалою суду від 09 січня 2018р. провадження у справі відкрите. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 07 лютого 2018р. о 13:30 год.

07 лютого 2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14:00 години 26 лютого 2018р. для надання часу представнику відповідача для ознайомлення із запереченням на відзив та надання відповіді на заперечення.

Позов мотивований тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ПСП "Деметра" контролюючим органом складений акт перевірки, на підставі якоїго прийняті податкові повідомлення-рішення, в тому числі оскаржуване в межах даної справи №0003751422 від 19.12.2017 р. Спірне податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, оскільки підставою його прийняття став висновок контролюючого органу про порушення Підприємством норм податкового законодавства, що полягає в понаднормовому списанні останнім насіннєвого матеріалу та добрив, не пов'язане з господарською діяльністю. Вважаючи помилковими висновки контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0003751422 від 19.12.2017 р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Представники відповідача проти позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено, що позивачем здійснене понаднормове списання насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин. Такі дії податковий орган вважає діяльністю, що не пов'язана із господарською діяльністю ПСП "Деметра". При встановлені порушень в акті перевірки для порівняння як норматив була врахована інформація, надана Інститутом Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України від 23.11.2017р. № 916, що надана у відповідь на запит ГУ ДФС України у Херсонській області. Враховуючи викладене, представники відповідача вважають позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступні обставини.

З 06.11.2017р. по 24.11.2017р. посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено планову виїзну документальну перевірку ПСП "Деметра" податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р., валютного - за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р.

За результатами перевірки складений акт від 01.12.2017р. №276/21-22-14-01/32940538 (далі - акт № 276), відповідно висновків якого ПСП "Деметра" порушено п.198.5 ст.198, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету по загальній декларації та в декларації спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства на суму 250050 грн. у тому числі по періодам: за травень 2015р. на суму 78810 грн., за грудень 2015р. на суму 94370 грн., за червень 2016р. на суму 43248 грн., за грудень 2016р. на суму33622 грн. (пункт перший висновків акту).

Із акту № 276 вбачається, що підставою висновків перевірки стали наступні обставини.

Основною діяльністю ПСП "Деметра" є вирощування зернових та технічних культур.

З метою перевірки правильності відображення позивачем у бухгалтерській та податковій звітності витрат на насіннєві матеріали, добрива, засобів захисту рослин, використаних під час сівби, під час росту рослин, а також з метою правильності відображення податкового кредиту сум ПДВ контролюючим органом проведено перевірку витрачених (списаних) Підприємством насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин відповідно до встановлених нормативів.

Для перевірки використаних норм насіннєвих матеріалів, засобів захисту та живлення рослин, які пов'язані з оподаткуванням, ГУ ДФС у Херсонській області направлені запити до Інституту Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України №6991/9/21-22-14-01-13.

Згідно акту перевірки та пояснень представників відповідачів у судовому засіданні при встановлені порушення в акті перевірки відповідач керувався інформацією, наданою Інститутом Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України від 23.11.2017 року № 916, яка прямо пов'язана з оподаткуванням, що надана у відповідь на запит ГУ ДФС у Херсонській області.

Так, у вищевказаній відповіді Інституту Зрошуваного землеробства НААН України від 23.11.2017 №916 зазначено наступне:

"1. Норма висіву насіння сої на зрошуваних землях для ранніх і середньоранніх сортів (у т.ч. Аполлон) становлять 600-800 тис.шт./га (або 90-120кг/га.)

Норма висіву зерна ячменю озимого становить 4,5 млн.шт./га, що залежно від маси 1000 зерен (40-43г) у фізичній вазі буде складати 190-200 кг/га.

Норма висіву зерна ячменю ярого сорту Адапт становить 3,5-4 млн. шт./га, що залежно від маси 1000 зерен (45-50 г) у фізичній вазі буде складати 170-190 кг/га.

Норма висіву насіння соняшника в кг/га напряму залежить від маси 1000 насінин соняшника і може коливатись в межах від 3,5 до 5,5 кг/га.

Норма висіву гібриду соняшника Суміко від компанії Сингента при недостатньому зволоженні: 40-45 тис.шт./га, при достатньому зволоженні: 50-55 тис.шт./га , що складає 3-4/га.. ..

… На темно каштанових ґрунтах під сою рекомендується вносити 30-60 кг/га діючої речовини азоту і стільки ж фосфору, а на легких - ще й 30кг/га д.р. калію. Для удобреция можна використовувати аміачну селітру, карбамід, аміачно-нітратне добриво, суперфосфат, амофос, нітроамофос, нітроамофоска, суперагро та інші. Добриво аміачно-нітратне (виробництво українсько-російське) під сою вноситься до сівби або разом з сівбою дозою 10-30 кг/га та таку ж кількість добрива-до фази бутонізації.

Під соняшник рекомендована доза азотного добрива складає №30-60, що у фізичній вазі аміачної селітри становить 100-200 кг/га

Поверхнево-активна речовина (ПАР) ТРЕНД 90 застосовують тільки в баковій суміші з гербіцидами по сходам, що сприяє кращому прилипанню гербіциду і його поглинанню рослинами. Норма внесення ПАР ТРЕНД 90 складає 100-150 мл/га.

Фунгіцид ДЕРОЗАЛ К.С. в дозі 0,5 л/га застосовують на соняшнику у період вегетації 3 рази, або протруюють насіння соняшника нормою 1,5 л/т.

Добриво з стимулюючою дією ВУКСАЛ СУСПЕНЗІЯ БРОМ в дозі 1-4 л/га рекомендоване для підживлення сої і соняшнику в період вегетації 1-3 рази.

Протруювач насіння з інсектицидною дією КОМАНДОР ЕКСТРА рекомендовано до застосування на соняшнику в дозі 8-12 л/т.

Фунгіцид Фалькон 46%, к.е. не рекомендовано для застосування на сої і соняшнику згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.

Гербіцид Лонтрел 300 30% в.р.к. не рекомендовано для застосування на сої і соняшнику згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.

Інсекто-акарицид Нурел Д 55% к.е. не рекомендовано для застосування на сої і соняшнику згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.

Інсектицид Карате 5% к.е. не рекомендовано для застосування для застосування на сої і соняшнику згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.

Складне мінерально добриво Нітроамофоска (П - 10-27....) вноситься до сівби або разом зі сівбою в дозі 90-150 кг/га.

На посівах сої рекомендується використовувати мікродобриво НАНО-МІНЕРАЛІС "Янтарний", (НАНОАКТИВАТОР), МІКРО_МІНЕРАЛІС (БОР) в дозі 1-1,5 л/га для позакореневого підживлення в період вегетації 2-3 рази.

Гербіцид суцільної дії Торнадо нормою 2-4 л/га рекомендовано використовувати після збирання попередника. Також цей гербіцид може використовуватись на посівах генетично модифікованих сортів сої (ГМО).

Інші препарати : фунгіцид ДІКСІЯ УЛЬТРА, гербіцид ОРЕОЛ МАКСІ та інсектицид ФОСФОГАН ДУО не рекомендовані для застосування на сої згідно переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні. ...".

Виходячи з вказаних рекомендацій Інституту Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України контролюючий орган дійшов висновку про те, що у 2015р.:

" 1. Використане підприємством АМІАЧНО-НІТРАТНЕ добриво на суму 37500 грн. не в господарській діяльності, тому що дане добриво придбано у вересні 2015 року, а згідно нормативів добриво вноситься до або під час сівби, під час бутонізації.

2. Підприємством використаний гербіцид ЛОНТРЕЛ 30% на суму 17407,6 грн. не в господарській діяльності, тому що не застосовується на сої і соняшнику;

3. Добриво ВУКСАЛ СУСПЕНЗІЯ БОРОМ використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 25500,0 грн., тому що він придбаний у жовтні 2015р., а згідно нормативів застосовують на соняшнику та сої у періоді вегетації 1 -3 рази.

4. Фунгіцид ФАЛЬКОН 46% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 22506,66грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

5. Гербіцид ЛОНТРЕЛ 300 30% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 50282,87 грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

6. Інсекто-акарицид НУРЕЛ Д 55% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 21 563,06 грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

7. КАРАТЕ 5% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 47040,0., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

На підставі викладеного контролюючий орган дійшов до висновку, що підприємством ПСП "Деметра" здійснені витрати по внесенню добрив, гербіцидів, пестицидів на суму 222100,89 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю з таких причин: не рекомендованим застосуванням їх на вирощуваних рослинах, періоди використання їх не співпадають з нормативним періодом внесення…." (арк..15 акту перевірки).

Крім того, згідно даних акту перевірки відповідач дійшов висновку про те, що …у грудні 2015р.: мінеральне добриво Нітроамофоска використане ТОВ "Родос-У" на землях ПСП "Деметра" на суму 249749 грн. не в господарській діяльності у зв'язку з перевитратою, виходячи з наступного: відповідно до норм мінеральне добриво Нітроамофоска підприємство повинно було використати на суму 626 742 грн. А фактично мінеральне добриво Нітроамофоска підприємство використало у кількості 52,24 т. Перевитрата - 14,59 т або у вартісному виразі 249749 грн. .

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що підприємством ПСП "Деметра" здійснено перевитрати по нормативному внесенню добрива на суму 249749 грн., яке не пов'язане з господарською діяльністю…" (арк.15 акту перевірки).

Отже, на думку податкового органу, підприємством порушено пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за придбані засоби захисту рослин, які не були використані у власній сільськогосподарській діяльності.

Суми нарахованого ПДВ на суму 94370 грн. на вартість придбаних засобів захисту рослин, використаних не для власного виробництва сільськогосподарської продукції та понад встановлені норми, повинні відображатись у загальній декларації з ПДВ.

07 грудня 2017р. позивачем подано заперечення на акт перевірки.

Листом ГУ ДФС у Херсонській області від 19.12.2017р. №6720/10/21-22-14-01-14 висновок акту перевірки від 01.12.2017р. №276/21-22-14-01/32940538 залишено без змін.

На підставі п.1 висновків акта перевірки ГУ ДФС України в Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003751422 від 19.12.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 312562,50 грн., з яких 250050 грн. за податковим зобов'язанням та 62512,50 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних обставин та приписів чинного законодавства.

Висновки відповідача про заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету ґрунтуються на визнанні контролюючим органом придбаних позивачем насіннєвих матеріалів, добрив, засобів захисту рослин не для виробничого використання, тобто без мети використання у господарській діяльності останнього. При цьому, за основу таких висновків покладені нормативи, рекомендовані листом Інституту Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України №6991/9/21-22-14-01-13 від 23.11.2017р.

Відповідно роз'яснень Міністерства юстиції України листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суд звертає увагу, що контролюючий орган, беручи за основу нормативи, рекомендовані у листі Інституту Зрошуваного землеробства Національної Академії аграрних наук України в даному конкретному випадку не враховував такі фактори як: загальний клімат, погодні умови в конкретний період року, якість насіннєвого матеріалу, наявність або відсутність захворювань рослин, особливості та якість ґрунту, тощо.

Крім того, суд зазначає, що основний вид діяльності Інституту Зрошувального землеробства НААН України - дослідження та експериментальні розробки у сфері біотехнологій.

Як вбачається з листа Інституту Зрошувального землеробства НААН України від 25.01.2018р. №40 наведені в листі від 23.11.2017 року №916 дані щодо норм висіву насіння по його відповідних видах базується на власних дослідах Інституту, які проводяться науковою установою згідно статутних цілей і напрямків діяльності та які, в свою чергу, відповідають ДСТУ, іншим нормативно-правовим, технічним та іншим актам та носять рекомендаційний характер, а не загальнообов'язковий.

Також, суд звертає увагу, що інформація Інституту Зрошувального землеробства НААН України стосується саме процесу вирощування сільськогосподарських культур, а не оподаткування.

Стосовно посилань представників відповідача на невідповідність насіннєвого матеріалу нормам ДСТУ 2240-93, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст..77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що контролюючим органом при проведенні перевірки не досліджувалось питання невідповідності насіннєвого матеріалу нормам ДСТУ 2240-93, відповідно вказаний факт не був покладений в основу оскаржуваного рішення.

Отже, вказане посилання представників відповідача не може прийматись судом як доказ правомірності прийнятого рішення.

Щодо висновків контролюючого органу про придбання позивачем насіннєвих матеріалів, добрив, засобів захисту рослин не для господарської діяльності остатнього суд також звертає увагу на наступне.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 визначено: акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У постанові Верховного суду України від 10.09.13 р. по справі № 21-237а13 передбачено: ".. дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про порушення є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта".

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України в постановах від 03 листопада 2015 року, від 01 грудня 2015 року, від 03 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15 відповідно).

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно норми Кодексу адміністративного судочинства України, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

У п.53 рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine [GC], №387/03, п. 53, ECHR2012) Європейський суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

В контексті зазначеного, слід наголосити, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов'язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і з боку держави в особі її органів, у тому числі право на оскарження їхньої діяльності, що обмежує це право.

Захист підприємців від втручання в їхню діяльність державних органів має конституційну основу. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість позивач довів протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0003751422 від 19.12.2017 р.

Таким чином, позов ПСП "Деметра" є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1ст.139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017р. №0003751422.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судовий збір у сумі 4688,45 грн. на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "ДЕМЕТРА"(код ЄДРПОУ 32940538).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02 березня 2018 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.3.3