Постанова

від 06.06.2018 по справі 821/46/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/46/18

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (м.Херсон, дата складання повного тексту рішення - 02.03.2018р.) по справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ДЕМЕТРА до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2018 року ПСП ДЕМЕТРА звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017 року №0003751422 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 312 562,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу є неправомірним, оскільки воно ґрунтуються на необґрунтованих та помилкових висновках перевірки.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року адміністративний позов ПСП ДЕМЕТРА задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2017р. №0003751422.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ДФС у Херсонській області 02.04.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

06.06.2018 року до Одеського апеляційного адміністративного суду від представника ПСП ДЕМЕТРА надійшло клопотання про розгляд даної справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання суду апеляційної інстанції з невідомих причин не прибув, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 06.11.2017р. по 24.11.2017р. посадовими особами ГУ ДФС у Херсонській області проведено планову виїзну документальну перевірку ПСП ДЕМЕТРА податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р., валютного - за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014р. по 30.06.2017р.

З метою перевірки правильності відображення позивачем у бухгалтерській та податковій звітності витрат на насіннєві матеріали, добрива, засобів захисту рослин, використаних під час сівби, під час росту рослин, а також з метою правильності відображення податкового кредиту сум ПДВ контролюючим органом проведено перевірку витрачених (списаних) підприємством позивача насіннєвого матеріалу, добрив, засобів захисту рослин відповідно до встановлених нормативів.

Для перевірки використаних норм насіннєвих матеріалів, засобів захисту та живлення рослин, які пов'язані з оподаткуванням, ГУ ДФС у Херсонській області були направлені запити до Інституту Зрошуваного землеробства ОСОБА_1 аграрних наук України №6991/9/21-22-14-01-13.

За результатами перевірки складено акт від 01.12.2017р. №276/21-22-14-01/32940538, відповідно до висновків якого перевіряючими було встановлено, що ПСП ДЕМЕТРА порушено приписи п.198.5 ст.198, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до державного бюджету по загальній декларації та в декларації спеціального режиму оподаткування в сфері сільського господарства на суму 250050 грн. у тому числі по періодам: за травень 2015р. на суму 78810 грн., за грудень 2015р. на суму 94370 грн., за червень 2016р. на суму 43248 грн., за грудень 2016р. на суму 33622 грн. (п.1 висновків).

Основною підставою для таких висновків акту перевірки №276 стала невідповідність звітності позивача наданій Інститутом Зрошуваного землеробства ОСОБА_1 аграрних наук України інформації від 23.11.2017 року №916, яка прямо пов'язана з оподаткуванням та була надана на запит ГУ ДФС у Херсонській області,

Так, на підставі рекомендацій Інституту Зрошуваного землеробства ОСОБА_1 аграрних наук України контролюючий орган дійшов висновку про те, що у 2015р.:

1. Використане підприємством АМІАЧНО-НІТРАТНЕ добриво на суму 37500 грн. не в господарській діяльності, тому що дане добриво придбано у вересні 2015 року, а згідно нормативів добриво вноситься до або під час сівби, під час бутонізації.

2. Підприємством використаний гербіцид ЛОНТРЕЛ 30% на суму 17407,6 грн. не в господарській діяльності, тому що не застосовується на сої і соняшнику;

3. Добриво ВУКСАЛ ОСОБА_2 використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 25500 грн., тому що він придбаний у жовтні 2015р., а згідно нормативів застосовують на соняшнику та сої у періоді вегетації 1 -3 рази.

4. Фунгіцид ФАЛЬКОН 46% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 22506,66грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

5. Гербіцид ЛОНТРЕЛ 300 30% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 50282,87 грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

6. Інсекто-акарицид НУРЕЛ Д 55% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 21 563,06 грн., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

7. КАРАТЕ 5% використаний підприємством не в господарській діяльності на суму 47040,0., тому що він не застосовується на сої і соняшнику;

Також контролюючий орган дійшов до висновку, що підприємством ПСП ДЕМЕТРА були здійснені витрати по внесенню добрив, гербіцидів, пестицидів на суму 222100,89 грн., які не пов'язані з господарською діяльністю з таких причин: не рекомендованим застосуванням їх на вирощуваних рослинах, періоди використання їх не співпадають з нормативним періодом внесення.

Крім того, згідно даних акту перевірки відповідач дійшов висновку про те, що у грудні 2015р.: мінеральне добриво Нітроамофоска використане ТОВ Родос-У на землях ПСП ДЕМЕТРА на суму 249749 грн. не в господарській діяльності у зв'язку з перевитратою, виходячи з наступного: відповідно до норм мінеральне добриво Нітроамофоска підприємство повинно було використати на суму 626742 грн. А фактично мінеральне добриво Нітроамофоска підприємство використало у кількості 52,24 т. Перевитрата - 14,59 т або у вартісному виразі 249749 грн.

Суми нарахованого ПДВ на суму 94370 грн. на вартість придбаних засобів захисту рослин, використаних не для власного виробництва сільськогосподарської продукції та понад встановлені норми, повинні відображатись у загальній декларації з ПДВ.

07 грудня 2017р. позивачем подано письмові заперечення на акт перевірки, однак, ГУ ДФС у Херсонській області своїм листом від 19.12.2017р. №6720/10/21-22-14-01-14 усі висновки акту перевірки від 01.12.2017р. №276/21-22-14-01/32940538 залишило без змін.

В подальшому, на підставі вказаного акту перевірки уповноваженою особою ГУ ДФС України в Херсонській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003751422 від 19.12.2017р., яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на загальну суму 312562,5 грн., з яких 250050 грн. - за податковим зобов'язанням та 62512,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної ) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених ) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням ) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

До того ж, приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 ) визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Так, як вбачається з матеріалів справи та спірного акту перевірки від 01.12.2017р. №276/21-22-14-01/32940538, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, висновки відповідача про заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету фактично ґрунтуються на визнанні контролюючим органом придбаних позивачем насіннєвих матеріалів, добрив, засобів захисту рослин не для виробничого використання, тобто без мети використання у господарській діяльності останнього.

При цьому, як встановлено судами обох інстанцій за основу викладених висновків зазначених в акті перевірки від 01.12.2017 року покладені нормативи, рекомендовані листом Інституту Зрошуваного землеробства ОСОБА_1 аграрних наук України №6991/9/21-22-14-01-13 від 23.11.2017р.

Разом з тим, відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що контролюючий орган, беручи за основу нормативи, рекомендовані у листі Інституту Зрошуваного землеробства ОСОБА_1 аграрних наук України, в даному конкретному випадку не враховував ще й такі фактори як: загальний клімат, погодні умови в конкретний період року, якість насіннєвого матеріалу, наявність або відсутність захворювань рослин, особливості та якість ґрунту, тощо.

До того ж, як вбачається зі змісту листа Інституту Зрошувального землеробства НААН України від 25.01.2018р. №40 наведені в листі від 23.11.2017 року №916 дані щодо норм висіву насіння по його відповідних видах базується на власних дослідах Інституту, які проводяться науковою установою згідно статутних цілей і напрямків діяльності та які, в свою чергу, відповідають ДСТУ, іншим нормативно-правовим, технічним та іншим актам та носять рекомендаційний характер, а не загальнообов'язковий, і інформація надана Інститутом Зрошувального землеробства НААН України стосується саме процесу вирощування сільськогосподарських культур, а не оподаткування.

Що ж стосується посилань відповідача на нібито невідповідність насіннєвого матеріалу нормам ДСТУ 2240-93, то колегія суддів зазначає, що як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом не досліджувалось питання невідповідності насіннєвого матеріалу нормам ДСТУ 2240-93, а отже, зазначені висновки, покладені в основу спірного рішення, є передчасними та необґрунтованими.

Також, колегія суддів вважає за необхідне ще раз наголосити на тому, що згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Отже, беручи до уваги те, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), але при цьому, останній, все ж таки, позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що усі викладені у спірному акті перевірки висновки контролюючого органу, які базуються лише на відомостях листа Інституту Зрошуваного землеробства НААН України №6991/9/21-22-14-01-13 від 23.11.2017 року, який має рекомендований (інформативний) характер, ґрунтуються лише на припущеннях та на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Отже, за вказаних обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.12.2017 року №0003751422, в зв'язку із чим, останнє дійсно підлягає скасуванню, як протиправне та передчасне.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 07.06.2018р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: ОСОБА_3

Судді: Ю.М. Градовський

ОСОБА_4