Рішення

від 21.02.2018 по справі 826/10103/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 лютого 2018 року справа №826/10103/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Концерн Галнафтогаз") доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі по тексту - відповідач, Офіс) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 червня 2017 року №0005484205 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у зв'язку із тим, що господарські операції із контрагентом-постачальником ТОВ "ТД "Украгросвіт" підтверджені належним чином оформленими первинними документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ПАТ "Концерн Галнафтогаз" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для відображення даних податкового обліку в частині витрат, що враховуються при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10103/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому повністю підтримав висновки акта перевірки та просив відмовити у задоволені позову.

В судовому засіданні 14 грудня 2017 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Офісу від 09 червня 2017 року №0005484205 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 134.1.1 статті 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ПАТ "Концерн Галнафтогаз" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у розмірі 48 321 938,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 24 травня 2017 року №1173/28-10-42-05/31729918 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (код ЄДРПОУ 31729918) з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Украгросвіт" (код ЄДРПОУ 37880091) з 01.01.2015 по 31.12.2015" (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 статті 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 48 321 938,00 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання товару у ТОВ "ТД "Украгросвіт", у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій з урахуванням наступного: аналізом податкової звітності ТОВ "ТД "Украгросвіт" встановлено відсутність у нього трудових ресурсів, земельних ресурсів, основних фондів та виробничих потужностей для ведення фінансово-господарської діяльності, виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції у кількостях, необхідних для виконання договірних зобов'язань перед ПАТ "Концерн Галнафтогаз"; згідно узагальненої податкової інформації, отриманої у ході досудового розслідування, встановлено, що ТОВ "ТД "Украгросвіт" за місцем реєстрації не знаходиться, про зміну місцезнаходження не повідомляло та фактично не могло здійснювати постачання товарів у зв'язку із відсутністю основних засобів, достатньої кількості співробітників, технічного обладнання; за даними податкової звітності ТОВ "ТД "Украгросвіт" не являється сільськогосподарським виробником, вирощування та/або придбання сої не здійснювало; згідно інформації, отриманої від ДП "Держреєстри України", у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року вказане підприємство не зберігало зерно сої та бобів на зернових складах відповідно до укладених договорів складського зберігання; у ході досудового розслідування допитано засновника ТОВ "ТД "Украгросвіт" ОСОБА_1, яка повідомила про реєстрацію підприємства за грошову винагороду.

Викладена інформація, на думку відповідача, свідчить про те, що укладений між позивачем та постачальником договір поставки не опосередковувався реальним виконанням операції, і фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій та складено/підписано первинні документи всупереч норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії суду належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ПАТ "Концерн Галнафтогаз" з його контрагентом - ТОВ "ТД "Украгросвіт"; мету придбання та обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Наявні у справі докази підтверджують, що між ПАТ "Концерн Галнафтогаз" (покупець) та ТОВ "ТД "Украгросвіт" (постачальник) укладено договір поставки від 28 квітня 2015 року №1/2-1-15/162, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (передати) у власність покупця соєві боби для технічних потреб, українського походження, врожаю 2014 року, вказані в специфікації, що є невід'ємним додатком до договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW (Київська обл., Бородянський р-н. с. Луб'янка) згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010.

Поставка товару здійснюється на умовах та в строк, визначений в специфікації; факт здійснення поставки засвідчується актом прийому-передачі товару, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною цього договору (пункт 2.2 договору).

Згідно зі специфікаціями до договору поставки, видатковими накладними, актами прийому-передачі товару та податковими накладними, ТОВ "ТД "Украгросвіт" протягом квітня-травня 2015 року поставило позивачу зерно сої 6 144,69 т. загальною вартістю 48 932 520,00 грн.

Під час поставки виявлено нестачу сої та частина придбаного зерна була повернена постачальнику, тому, з урахуванням актів коригування кількості товару та розрахунків коригування за перевірений період позивач отримав від постачальника 6 068,05 т. зерна сої на загальну суму 48 321 938,00 грн., крім того податок на додану вартість 9 664 387,60 грн.

В оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок продавця грошові кошти на повну суму вартості поставленого товару, що встановлено в акті перевірки, та підтверджується копіями платіжних доручень.

Перевезення придбаного зерна здійснювалося на підставі договору на виконання комплексу послуг з перевезення вантажу від 24 квітня 2015 року №1/2-2-15/164, укладеного між ПАТ "Концерн Галнафтогаз" та ТОВ "Юг-Агродар", за умовами якого останнє послуги з організації транспортних перевезень від зернового терміналу - Київська обл., Бородянський р-н. с. Луб'янка, на зернові термінали міста Одеси, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі наданих послуг та товарно-транспортними накладними.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчить зміст акта перевірки, відповідачем не встановлено відсутності на момент перевірки у ПАТ "Концерн Галнафтогаз" відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У свою чергу відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів тощо), не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; не встановлено таких обставин і в акті перевірки.

Викладені в акті перевірки доводи відповідача про ймовірні порушення податкового законодавства підприємствами-постачальниками не можуть свідчити про порушення позивачем податкового законодавства та формування спірних сум витрат, оскільки наведене не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цими постачальниками.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено судом та зафіксовано в акті перевірки, ПАТ "Концерн Галнафтогаз" серед іншого здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин.

Тому логічним є висновок, що придбання у ТОВ "ТД "Украгросвіт" сої зумовлене власне необхідністю здійснення позивачем своєї звичайної господарської діяльності.

На підставі письмових пояснень позивача та наданих ним документів суд встановив, що придбана у ТОВ "ТД "Украгросвіт" соя в подальшому експортована позивачем для компанії HARTLAND IMPEX LP, про що також встановлено в акті перевірки на стор. 18 та не заперечується відповідачем.

В якості підтвердження транспортування сої до матеріалів справи додано: товарно-транспортні накладні, в яких замовником та експортером визначено позивача, вантажоотримувачем - термінали морського порту (ПП "Порто Сан", ЗПЗТ "Олимпекс Купе Інтернешнл"), для компанії HARTLAND IMPEX LP через експедитора ТОВ "Одемара-Інтер", зазначено вид та кількість вантажу, містяться відмітки водія-експедитора, ідентифіковані транспортні засоби, містяться відтиски штампу/печатки та підписи учасників операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товару для провадження господарської діяльності позивач надав до суду копії: договору поставки; актів приймання-передачі; видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, договору на транспортне обслуговування, зовнішньоекономічного контракту з додатками до нього, митних декларацій, акта звірки взаємних розрахунків, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичної поставки товарів вказує, що ПАТ "Концерн Галнафтогаз" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "ТД "Украгросвіт" товару для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "ТД "Украгросвіт".

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "ТД "Украгросвіт" було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У свою чергу відповідачем не доведено недостатності кількості трудових ресурсів для виконання спірних операцій та не доведено обсягів інших ресурсів, необхідних контрагентам для виконання спірних операцій, але які були відсутні.

В акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Посилання відповідача на допит свідка та наявність кримінального провадження не приймаються до уваги, як такі, що не є достатніми та допустимими доказами фіктивної діяльності контрагента. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2012 року у справі №К-9574/08.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою старшого слідчого з ОВС 6 відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу Касіча В.В. від 10 листопада 2017 року, копія якої міститься у справі, закрито кримінальне провадження №32016100110000033, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною третьої статті 212 Кримінального кодексу України у зв'язку із відсутністю в діяннях службових осіб ПАТ "Концерн Галнафтогаз" складу вказаного кримінального правопорушення.

Суд також відхиляє посилання відповідача на інформацію ДП "Держреєстри України" про те, що у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року ТОВ "ТД "Украгросвіт" не зберігало зерно сої та бобів на зернових складах відповідно до укладених договорів складського зберігання, тому що зазначений спосіб зберігання не є виключним. У свою чергу позивач у письмових поясненнях від 01 лютого 2018 року зазначив, що зберігання зерна продавцем здійснювалось в полімерних рукавах для зберігання зерна; доказів на спростування зазначеного відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання товару з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Офісу від 09 червня 2017 року №0005484205 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Концерн Галнафтогаз" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 15-17/18; ідентифікаційний код 31729918) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г; ідентифікаційний код 39440996 ) від 09 червня 2017 року №0005484205.

3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 724 829,07 грн. (сімсот двадцять чотири гривні вісімсот двадцять дев'ять гривень сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко