Рішення

від 01.03.2018 по справі 922/3964/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р.Справа № 922/3964/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СЕНСОР", м. Харків про стягнення 27599,94 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 10-96/д від 10.01.2017 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 104 від 11.12.2017 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СЕНСОР" про стягнення з відповідача 27599,94 грн. штрафу за договором купівлі-продажу № 07.1/20-МТР від 21 січня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2017 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні на 12 грудня 2017 року на 11 годин 20 хвилин.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2017 року заяву відповідача про відвід судді від розгляду справи № 922/3964/17 було відхилено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2017 року розгляд справи було відкладено на 03 січня 2018 року на 12 годин 20 хвилин.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яким ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 пункту 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 січня 2018 року було вказано, що справу № 922/3964/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17 січня 2018 року на 11 годин 20 хвилин.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

17 січня 2018 року, враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 22 січня 2018 року суд почав розгляд справи по суті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2018 року розгляд справи було відкладено на 20 лютого 2018 року на 11 годин 20 хвилин.

У судовому засіданні 20 лютого 2018 року було оголошено перерву до 26 лютого 2018 року до 12 годин.

26 лютого 2018 року судове засідання було продовжено у тому ж складі суду.

Представник відповідача у судовому засіданні просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні, у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву та письмовому поясненні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

21 січня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (позивачем, покупцем) та Приватним акціонерним товариством "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СЕНСОР" (відповідачем, продавцем) було укладено договір купівлі-продажу № 07.1/20-МТР з додатком б/н від 21 січня 2016 року. Також між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 07 листопада 2016 року та додаткову угоду № 2 від 22 березня 2017 року, згідно з якими змінені загальна вартість, терміни поставки та умови оплати.

Згідно пункту 4.1. договору, таблиці та пункту 1 додаткової угоди б/н від 21 січня 2016 року у редакції додаткової угоди від 22 березня 2017 року № 2, загальна вартість товару становить 183999,60 грн. у тому числі ПДВ - 30666,60 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору та пункту 2 додатку до договору у редакції, зміненій угодами від 07 листопада 2016 року № 1 та від 22 березня 2017 року № 2, відповідач зобов*язаний був поставити товар до 28 квітня 2017 року.

Матеріали справи свідчать про те, що на теперішній час товар Приватним акціонерним товариством "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СЕНСОР" позивачу не поставлений.

Згідно пункту 11.1 договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання взаємних зобов*язань сторін.

Відповідно до пункту 8.9. договору за порушення терміну постачання або недопостачання товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно додатків товару.

Таким чином, відповідач порушив встановлений термін поставки, у зв*язку з чим зобов*язаний сплатити 15% штрафу від суми не поставленої продукції на підставі пункту 8.9 договору, що становить суму у розмірі 27599,94 грн.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - стаття 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а відповідачем договірні зобов'язання виконані не в повному обсязі, і суд вимоги по стягненню прокурором та позивачем заборгованості, вважає обґрунтованими, законними, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом перевірено розрахунок штрафу, який є вірним та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по поставці товару у визначений договором строк та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення суму штрафу в розмірі 27599,94 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "СЕНСОР" (61020, м. Харків, вул. Ломоносова, 49, розрахунковий рахунок 26004060250774 у відділенні № 73 ХГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", м. Харків, МФО 351533, ІПН 233262920357, код ЄДРПОУ 23326299) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, розрахунковий рахунок 26008010005562 ПАТ "Укрнафта" АБ "Південний", МФО 328209, код ЄДРПОУ 00135390) 27599,94 грн. штрафу та 1600 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 05.03.2018 р.

Суддя ОСОБА_3