Рішення

від 28.02.2018 по справі 910/730/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018Справа №910/730/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва (01014, м.Київ, вул. Петра Болбочана, 6, код ЄДРПОУ 05445267)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект

(01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, поверх 8, корпус А, кімната 801, код ЄДРПОУ 35812763)

про стягнення 9 595,54 грн, -

представника учасників справи :

від позивача: Кроллау О.В. (довіреність №31-2383 від 28.09.2017)

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Комунальне підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва , 24.01.2018 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект , про стягнення 9 595,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, на думку позивача, неналежно виконав умови договору на перерахунок кошторисної документації згідно доповнення до завдання на проектування №ТКДМН-1405-ПК від 10.09.2014, а саме вартість проектних робіт по об'єкту: Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м.Києва. Стадія проект була завищеною на загальну суму 9 595,54 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

01.02.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва надійшли докази усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2018 відкрито провадження у справі №910/730/18 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом , відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив, судове засідання призначене на 28.02.2018.

09.02.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва надійшла заява про залучення Державної аудиторської служби України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

У судовому засіданні 28.02.2018 розглянуто клопотання позивача про залучення Державної аудиторської служби України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, та оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, відповідно до якої суд відмовив в задоволенні вищезазначеного клопотання.

У судове засідання 28.02.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору та підтримав повністю заявлене клопотання про залучення третьої особи та позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився та станом на 28.02.2018 вимог ухвали суду від 02.02.2018, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 06.02.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 45329635.

Згідно з ч. 1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.02.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.02.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект (далі - виконавець, відповідач) та Комунальним підприємство Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва (далі - позивач, замовник) був укладений Договір на перерахунок кошторисної документації згідно доповнення дот завдання на проектування №ТКДМП-1405-ПК (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, в прядку та на умовах, визначених Законом України Про архітектурну діяльність №687-14 від 20.05.1999, іншим чинним законодавством України та даним Договором замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за плату, відповідно до умов цього Договору виконати перерахунок кошторисної документації по об'єкту: Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м.Києва (Перша черга будівництва) . Стадія-проект.

Відповідно до п.1.2 Договору перелік робіт, строки виконання робіт по Договору визначаються календарним планом - Додатком №1 до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. Календарний план може змінюватись за взаємною згодою сторін шляхом внесення відповідних змін до нього.

Згідно з п.2.1 Договору вартість проектних робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни. Який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 2), становить 257 536,55 грн, в тому числі: проектні роботи 214 613,79 грн, податок на додану вартість 42 922,76 грн.

У відповідності до п.2.2 та п.2.3 Договору вартість робіт по Договору може бути змінена за взаємною згодою сторін на підставі виконавчих кошторисів, складених по фактично виконаним роботам, після проведення їх перевірки в ДП Укрдержбудекспертиза , шляхом укладення додаткової угоди до Договору. У випадку внесення змін до законодавства України в частині системи оподаткування робіт, що виконуються відповідно до умов даного Договору, вартість робіт, зазначена в п.2.1 Договору, підлягає зміні шляхом укладення додаткової угоди до Договору.

Пунктами 2.5 Договору визначено, зо відповідно до ст.49 Бюджетного кодексу України оплата робіт проводиться замовником згідно актів виконаних робіт, за умови наявності бюджетних коштів відповідного призначення.

За умовами п. 2.6 та п. 2.7 Договору, після завершення робіт та передачі готової документації замовнику, яка повинна повністю відповідати вимогам, що ставляться до такого виду робіт відповідно до чинного законодавства України, замовник не пізніше п'яти банківських днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт виконує остаточний розрахунок з виконавцем по Договору в повному обсязі за умови наявності бюджетного фінансування відповідного призначення. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування робіт.

Відповідно до п. 2.8 Договору розрахунки проводяться у безготівковому вигляді шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.

Строки виконання проектних робіт: 1 місяць з моменту підписання Договору. Датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектно-кошторисної документації згідно з накладною та акту здачі-приймання проектних робіт по Договору. (п.3.1 та п.3.2 Договору).

У відповідності до п.4.1 Договору у разі зміни вихідних даних, замовник зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів письмово повідомити про це виконавця. При цьому в разі необхідності сторони оформлюють додаткову угоду до Договору з уточненням строків виконаних робіт і їх вартості, враховуючи витрати, яких зазнав виконавець, та вносять відповідні зміни до календарного плану.

Згідно з п.4.2 Договору після закінчення виконання проектних робіт (етапу) виконавець передає замовнику проектно-кошторисну документацію за накладною та акт здачі-приймання проектних робіт. В разі виявлення недоліків у проектних роботах виконавець на вимогу замовника зобов'язаний усунути відповідні недоліки за свій рахунок, але в межах предмету Договору та завдання на проектування по даному Договору.

За умовами п.4.3 Договору у разі коли протягом 10 календарних днів після одержання замовником проектно-кошторисної документації виконавець не одержить підписаних актів здачі-приймання проектних робіт або вмотивованої відмови замовника, документація вважається прийнятою та роботи виконаними в повному обсязі на загальних підставах та підлягають оплаті.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 8.1 Договору).

Пунктом 8.4 Договору сторонами погоджено, що в процесі виконання Договору сторони за взаємною згодою можуть змінювати його умови, шляхом підписання додаткових угод до цього Договору, які стають його невід'ємною частино. Внесення змін в умови Договору в односторонньому порядку забороняється. Всі зміни та доповнення до цього Договору є дійсними тільки у тому випадку, якщо вони оформлені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Додатком №2 до Договору сторонами викладено Протокол погодження договірної ціни, відповідно до якого, сторонами досягнуто погодження про розмір договірної ціни на перерахунок кошторисної документації та визначено її у розмірі 214 613,79 грн.

Державною аудиторською службою України відповідно до п.2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної аудиторської служби України на I квартал 2017 року була проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва за період з 01.01.2013 року 31.12.2016 року, результатом якої став акт ревізії №06-21/12 від 26.04.2017 року. Актом ревізії встановлено, що внаслідок допущеного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект завдано матеріальної шкоди (збитків) Комунальному підприємству Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва та відповідному місцевому бюджету на суму 862 301,59 грн.

Відповідно до зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект проведено аналіз фактичних витрат відповідача при виконанні проектних робіт по вищевказаних об'єктах яким встановлено, що у порушення вимог п.6.1.1 та п.4.3 Б Д.1.1.-7:2013 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної організації на будівництво , затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 08.08.2013 №374, якими визначено, що для проектування будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гаранті, кошторисний прибуток може складати до 8%. Унаслідок недотримання вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 відповідачем завищено вартість проектних робіт по окремих об'єктах на загальну суму 862 301,59 грн, зокрема по об'єкту: " Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м.Києва (Перша черга будівництва) . Стадія-проект." на суму 9 595,54 грн, зазначено також відображено у Додатку №2 до Довідки зустрічної звірки в Товаристві з обмеженою відповідальністю Інститут Київдормістпроект від 13.04.2017 №06-21/11з.

В подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією про повернення коштів, що зайво сплачені №31-1556 від 29.06.2017.

Однак відповідач відповіді на претензію позивача не надав, кошти позивачу не перерахував, у зв'язку з чим останній звернувся з вказаним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 324 Господарського кодексу України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Підрядник несе відповідальність за недоліки проекту, в тому числі виявлені в процесі його реалізації та експлуатації побудованого за даним проектом об'єкта.

У разі виявлення недоліків проекту підрядник зобов'язаний безоплатно переробити проект, а також відшкодувати замовнику збитки, спричинені недоліками проекту.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 889 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виконано обумовлені Договором роботи, а позивачем їх прийнято без заперечень та зауважень на загальну суму 257 536,55 грн, що також було підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку позивача претензій та повідомлень про порушення відповідачем умов договорів.

Таким чином, в рамках договору, укладеного між сторонами, відповідачем були виконані роботи відповідно до обсягів та умов договору, які були прийняті позивачем беззаперечно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, в ході планової ревізія фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2013 по 31.12.2016 року проведеної Державною аудиторською службою України за результатом якої, складено акт ревізії від 26.04.2017 №06-21/12, яким встановлено, що внаслідок недотримання вимог ДСТУ Б Д.1.1-9:2013 відповідачем завищено вартість проектних робіт по Договору на загальну суму 9 595,54 грн.

В свою чергу, загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

Пунктом 7 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язанні у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту статті 632 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, істотними вважаються насамперед ті умови договору, які названі такими за законом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору.

Згідно з п.2.1 Договору вартість проектних робіт відповідно до протоколу погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною даного Договору (Додаток № 2), становить 257 536, 55 грн в тому числі: проектні роботи 214 613,79 грн, податок на додану вартість 42 922,76 грн.

Додатком №2 до Договору сторонами викладено Протокол погодження договірної ціни, яку визначено у розмірі 214 613,79 грн.

В свою чергу, Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 632 Цивільного кодексу України регламентовано, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

В силу приписів ч.1 ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Судом також встановлено, що на день вирішення спору сторонами не укладалось будь-яких змін до договору в частині узгодження нової вартості робіт в бік зменшення.

Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Доказів того, що позивач звертався до суду з позовом про спонукання відповідача про внесення змін до договору в частині нової вартості робіт не подано, як і доказів на підтвердження звернення до відповідача із пропозицію внести зміни до Договору в частині зміни вартості робіт.

В свою чергу, Акт ревізії Державної аудиторської служби України, на який посилається позивач як на доказ завдання переплати ним коштів у розмірі 9 595,54 грн, не встановлює в розумінні ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставин, які не потребують доведення.

При цьому суд зазначає, що вищезазначений акт також не несе жодного імперативного характеру для сторін Договору.

Так, загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550 із подальшими змінами, (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13).

Більше того, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на акт Державної аудиторської служби України, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Зазначене узгоджується також з позицією Верховного Суду України, наведеній в постанові №3-69гс12 від 22.01.2013, відповідно до якої, виявлені внутрішньою ревізією порушення не можуть впливати на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 02.10.2013 зі справи № 922/1609/13.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

дата складання (підписання) повного тексту рішення: 05.03.2018

Суддя О.Є. Блажівська

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/gromadyanam/csz/