Постанова

від 27.02.2018 по справі 912/472/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 року Справа № 912/472/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Іванов О.Г.

При секретарі Логвиненко І.Г.

Представники сторін:

прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської обл.: Вороновська О.В., посвідчення № 040413 від 20.01.2016 р., ;

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області, постановлену 02 січня 2018 року суддею Колодій С.Б. у справі

за скаргою заступника прокурора Кіровоградської області № 08-420вих-17 від 18.12.2017 р. на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 912/472/17

за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, м. Кропивницький

до Фізичної особи - підприємця Коваленко Станіслава Ігоровича, м. Кропивницький

до Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу, м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-8000", м. Кропивницький

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кіровоградської міської ради :

1) Управління освіти Кіровоградської міської ради, м. Кропивницький

2) Управління комунальної власності Кіровоградської міської ради, м. Кропивницький

3) Комунальне підприємство "Управління будинками Кіровоградської міської ради", м. Кропивницький

про визнання недійсним договору, зобов'язання повернути приміщення

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст.ст. 275-282 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2017 року Прокуратура Кіровоградської області звернулася до господарського суду Кіровоградської області зі скаргою на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Недостоєвої Л.В. від 18.12.2017 р. №08-420вих-17 по справі № 912/472/17, за змістом якої просить: поновити пропущені строки на оскарження рішення, дій (бездіяльності) державного виконавця; визнати протиправними дії державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Недостоєвої Л.В. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання по справі № 912/474/17 про зобов'язання ТОВ "Адванс-8000" повернути власнику - Кіровоградській міській раді приміщення площею 320,4 кв.м., розміщеного по вул. Архітектора Паученка (Дворцовій) 41/26, вартістю 394 656,00 грн., шляхом складання акту приймання-передачі; визнати протиправними дії та скасувати рішення державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Недостоєвої Л.В. у формі повідомлення від 27.11.2017 (без номера) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття рішення до виконання; зобов"язати державного виконавця прийняти рішення щодо відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню за наказом про примусове виконання рішення суду № 912/472/17; про результати розгляду скарги просить повідомити прокуратуру Кіровоградської області (відділ ювенальної юстиції).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02 січня 2018 року у справі № 912/472/17 (суддя Колодій С.Б.) скаргу заступника прокурора Кіровоградської області № 08-420вих-17 від 18.12.2017 р. на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області у справі № 912/472/17 відхилено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач - Заступник прокурора Кіровоградської області в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги, заступник прокурора посилається на те, що судом не взято до уваги, що поновити інтереси держави є неможливим без виконання постановленого за позовом прокурора судового рішення.

Будучи завершальною стадією судового процесу, виконання судових рішень має забезпечувати реалізацію захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін.

Однак, попри всі вимоги діючого законодавства, рішення суду у справі № 912/472/17 досі залишається не виконаним, а інтереси держави не поновленими.

У зв язку з цим, скаржник вважає, що повернення вказаного виконавчого документа без прийняття до виконання з причин несплати авансового внеску є незаконним.

Таким чином, господарський суд Кіровоградської області при розгляді скарги прийняв рішення, висновки в якому не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30 січня 2018 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу та призначено на 27 лютого 2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя - доповідач Березкіна О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.

У відзиві на апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області

Подільський відділ державної виконавчої служби міста Кропивницький головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області державний виконавець Недостоєва Л.В. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята у відповідності до норм діючого законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.

Також просив розглянути справу без участі представника за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити скаргу.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу ( а.с.182-189, т.2).

Статтею 273 Господарського процесуального кодексу України передбачено строк розгляду апеляційної скарги, а саме апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала про відкриття апеляційного провадження прийнята 30 січня 2018 року тому строк розгляду апеляційної скарги до 1 березня 2018 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2017 року по справі № 912/472/17 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним договір оренди № 11 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, площею 320,4 м. кв., розміщеного в підвальному приміщені в м. Кропивницькому по вулиці Архітектора Паученка (Дворцовій), 41/26, укладений 18.12.2015 між Кіровоградським кібернетико-технічним коледжем та фізичною особою-підприємцем Коваленко Станіславом Ігоровичем; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Адванс-8000" повернути власнику - Кіровоградській міській раді приміщення площею 320,4 м. кв. розміщеного в підвальному приміщені в м. Кропивницькому (Кіровограді) по вулиці Архітектора Паученка (Дворцовій), 41/26, вартістю 394 656,00 грн., шляхом складання акта приймання-передачі; стягнуто з Фізичної особи - підприємця Коваленко Станіслава Ігоровича на користь Прокуратури Кіровоградської області 1600 грн. судового збору; а також стягнуто з Кіровоградського кібернетико-технічного коледжу на користь Прокуратури Кіровоградської області 1600 грн. судового збору.

25.05.2017 р. на виконання вищезазначеного рішення господарським судом видано відповідні накази.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2017 р. залишено без змін. 22.09.2017 р. на виконання вищезазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Адванс-8000" повернути власнику - Кіровоградській міській раді приміщення площею 320,4 м. кв. розміщеного в підвальному приміщені в м. Кропивницькому (Кіровограді) по вулиці Архітектора Паученка (Дворцовій), 41/26, вартістю 394 656,00 грн., шляхом складання акта приймання-передачі.

Звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Недостоєвої Л.В. по справі № 912/472/17 щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, заступник прокурора Кіровоградської області посилався на те, що державним виконавцем безпідставно та в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не прийнято до виконання наказ господарського суду від 22.09.2017 р., про що державним виконавцем складено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 27.11.2017 р.

На думку прокурора, прокуратура є державним органом, тому звертаючись із заявою до органу ДВС вона звільняється від обов'язку з долучення квитанції про сплату авансового внеску в силу імперативної норми абзацу 2 частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відмовляючи у задоволенні скарги на дії державного виконавця, господарський суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження, прокурор повинен був до такої заяви долучити документ про сплату саме стягувачем авансового внеску, оскільки Кіровоградська міська рада Кіровоградської області, яка є стягувачем за наказом від 22.09.2017 р. № 912/472/17, не є державним органом та не звільнена від сплати авансового внеску згідно положень статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами статей 326, 327 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - ї за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до суду стороною виконавчого провадження із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до пункту а) статті 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідно зі статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі-Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У статті 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому у виконавчому документів згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 4 Закону зазначається, зокрема, повне найменування стягувача, його місцезнаходження.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 15 Закону стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Як встановлено судом першої інстанції, заступник прокурора області звернувся до Подільського відділу державної виконавчої служби м. Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області із заявою від 23.11.2017 р. № 08-384вих-17 про відкриття виконавчого провадження в порядку Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання наказу Господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2017 р. № 912/472/17 про зобов'язання ТОВ "Адванс-8000" повернути власнику - Кіровоградській міській раді приміщення площею 320,4 м.к.в розміщеного в підвальному в м. Кропивницькому по вулиці Архітектора Паученка (Дворцовій), 41/26, вартістю 394656,00 грн., шляхом складання акта приймання-передачі.

Статтею 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Проте, при зверненні прокурора до державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, прокурором не надано доказів сплати стягувачем авансового внеску в розмірі, передбаченому законом.

Частиною 2 статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 10.04.2017 р. у справі № 912/472/17 та наказу від 22.09.2017 р. стягувачем у даній справі є саме Кіровоградська міська рада.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Кіровоградська міська рада Кіровоградської області (ідентифікаційний код 26241020) за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, якщо господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави, державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, набуває статусу позивача. Ця норма кореспондується з нормою статті 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Господарський процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не можуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави.

Матеріалами справи підтверджується, що заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська міська рада Кіровоградської області. Тобто, Кіровоградська міська рада Кіровоградської області, як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах набув у даному випадку статусу позивача у справі та в подальшому, згідно наказу Господарського суду Кіровоградської області № 912/472/17 від 22.09.2017 р. статусу стягувача.

Пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Недостоєва Л.В., розглянувши наказ від 22.09.2017 р. № 912/472/17 та встановивши, що стягувачем по вказаному наказу є Кіровоградська міська рада, яка згідно статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" не звільнена від сплати авансового внеску, у зв"язку з ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, керуючись пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", повернув виконавчий документ без прийняття до виконання, про що виніс відповідне повідомлення від 27.11.2017.

Зазначене повідомлення направлено 27.11.2017 за вих. № 29088/15-20-29/8.

Таким чином, оскільки Кіровоградська міська рада Кіровоградської області, яка є стягувачем за наказом від 22.09.2017 р. № 912/472/17 не є державним органом та не звільнена від сплати авансового внеску згідно положень статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження прокурор повинен був до такої заяви долучити документ про сплату саме стягувачем авансового внеску, що прокурором зроблено не було.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в постанові Вищого господарського суду України від 21.08.2017 р. у справі № 902/473/16.

При цьому, доводи апелянта про те, що у разі неналежного або повного невиконання владних повноважень тим чи іншим органом державної влади або місцевого самоврядування не слід очікувати сприяння цим органом виконанню судового рішення, а саме, сплаті авансового внеску, не є підставою для визнання незаконності дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 ГПК України у редакції, яка діяла на час звернення прокурора із позовом, передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, якщо господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави, державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, набуває статусу позивача. Ця норма кореспондується з нормою ст. 21 ГПК України в тій же редакції, відповідно до якої позивачами є підприємства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу ст. 22 ГПК України. Господарський процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не можуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави. Частиною 2 ст. 2 ГПК України передбачено, що у разі відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. В такому випадку прокурор набуває статусу позивача, тобто наділяється усіма правами позивача, передбаченими ст. 22 ГПК та іншими нормами ГПК України.

Таким чином, прокурор , який звернувся до державної виконавчої служби, не є стягувачем по справі та відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру наділений повноваженнями лише брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді, і тому вимога державного виконавця про обов'язковість сплати стягувачем авансового внеску, є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування винесеної у справі ухвали місцевого господарського суду не вбачається. Доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді скарги.

Керуючись ст.ст. 275-282, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області, постановлену 02 січня 2018 року суддею Колодій С.Б. у справі № 912/472/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст постанови складено 05.03.2018року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов