ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2018 року м. Дніпро Справа № 912/1297/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.
при секретарі судового засідання: Дон О.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017, ухвалене колегією суддів у складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Вавренюк Л.С. та Макаренко Т.В., повний текст складено 01.12.2017, у справі № 912/1297/17
за позовом Фермерського господарства "Мітус"
до
відповідача-1: ОСОБА_1 районної державної адміністрації
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро"
про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними договорів, визнання укладеною додаткової угоди
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Мітус" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до відповідача-1: ОСОБА_1 районної державної адміністрації, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" про:
- визнання недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р "Про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, площею 5.4807 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0280, площею 5.4004 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0282, площею 5.0805 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0283, площею 5.0372 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0284, площею 5.0334 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0285, площею 5.0265 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0286, площею 5.1952 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0287, площею 5.4784 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0288, площею 5.6107 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0289, площею 5.7374 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0290, площею 5.4790 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0291, площею 5.3488 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0292, площею 5.1811 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0293, площею 5.4792 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0294, площею 5.4685 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0295, площею 5.4795 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0296, площею 5.4795 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0297, площею 5.4795 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0298, площею 5.4795 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0299, площею 5.4796 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0300, площею 5.4796 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0301, площею 5.4796 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:1302, площею 3,5839 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:1303, площею 1,4139 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:2303, площею 4.6523 га, укладеного 13.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
- визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2007, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області і Фермерським господарством "Мітус", зареєстрованого 22.04.2008 в ОСОБА_1 селищній раді Онуфріївського району Кіровоградської області за № 1, в редакції, викладеній у позові.
04.07.2017 позивач подав до місцевого господарського суду заяву щодо часткового редагування позовних вимог, відповідно до якої пункт 2 прохальної частини позовної заяви виклав в наступній редакції: "визнати недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", а також, зазначаючи про допущену неточність у даті укладення деяких договорів оренди, позивач викладає у наступній редакції пункти 3, 4 та 25 прохальної частини позову:
3. "визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, площею 5.4807 га, укладений 30.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
4. "визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:0280, площею 5.4004 га, укладений 30.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";
25. "визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3524655100:02:000:1302, площею 3,5839 га, укладений 30.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 у справі № 912/1297/17 позов задоволено частково; визнано недійсним пункт 2 розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро", згідно якого ТОВ "Дніпроінвестагро" передано в оренду терміном на 7 (сім) років земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами із земель невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області; визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 13.03.2017 та 30.03.2017 між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро"; визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 10.09.2007, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області і Фермерським господарством "Мітус", зареєстрованого 22.04.2008 в ОСОБА_1 селищній раді Онуфріївського району Кіровоградської області за № 1, в редакції, викладеній у рішенні суду; в задоволенні позову в іншій частині відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь Фермерського господарства "Мітус" 23 200, 00 грн. судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" на користь Фермерського господарства "Мітус" 20 000, 00 грн. судового збору.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин встановлення судовими рішеннями у справі № 912/3806/15 наявності у позивача переважного права на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області договору оренди земельної ділянки площею 145,5 га ріллі, у тому числі 5,68 га проектні польові дороги (рілля), яка була об'єктом оренди за договором від 10 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області і Фермерським господарством "Мітус", на новий строк (поновлення договору). Оскільки орендарю - Фермерському господарству "Мітус" відповідачем-1 не повідомлялось про намір укласти з іншою особою договір оренди щодо відповідної земельної ділянки та не надано, відповідно, можливості конкурувати з таким потенційним орендарем шляхом надання пропозицій щодо поновлення договору на кращих умовах, ніж пропонуються потенційним іншим орендарем, господарський суд дійшов висновку, що відповідач-1, прийнявши розпорядження № 105-р від 10.03.2017, та надавши в оренду земельну ділянку іншій особі, порушив переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору). Також, суд дійшов висновку, що об'єкт оренди за договором від 10.09.2007 не змінився, а присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, які перебували у складі єдиного масиву земель, що знаходився в оренді позивача, не призвело до втрати переважного права позивача на укладення договору на новий строк. Щодо зменшення розміру загального масиву земельних ділянок у зв'язку з передачею земельної ділянки, кадастровий номер 35246555100:02:000:0281, площею 5.2393 га у власність ОСОБА_2, місцевий господарський суд зазначив, що передача частини земельних ділянок у власність фізичним особам не може бути підставою для припинення договору оренди щодо всього масиву земельних ділянок, відтак, і переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок, за винятком тих, на які видані відповідні державні акти, не може бути припиненим. Враховуючи обставини справи, зокрема ті обставини, що Фермерське господарство "Мітус" дотрималось всіх вимог законодавства щодо повідомлення у встановленому порядку і у встановлений строк про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк, тоді як ОСОБА_1 районна державна адміністрація Кіровоградської області не вчинила належних дій, пов'язаних з реалізацією орендарем такого права та надала в оренду земельні ділянки іншій особі без урахування переважного права на оренду позивача, місцевий господарський суд вбачав підстави дійти висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині визнання недійсним пункту 2 розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", згідно якого цьому товариству передано в оренду терміном на 7 (сім) років 22 (двадцять дві) земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, як такого, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, та наявності підстав для задоволення позову в цій частині. Місцевий господарський суд врахував і ті обставини, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 у справі № 912/1705/17, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2017, визнано недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.03.2017 № 119-р в частині передання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ділянок № 279, кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, площею 5.4807 га, № 280, кадастровий номер 3524655100:02:000:0280, площею 5.4004 га та № 302-1, кадастровий номер 3524655100:02:000:1302, площею 3.5839 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", а саме пункт 2 цього розпорядження. Зважаючи на те, що спірні договори оренди землі від 13.03.2017 у кількості 22 штук, укладені між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", не відповідають вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оскільки укладені на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним, а спірні договори оренди землі від 30.03.2017 у кількості 3-х штук, укладені між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", не відповідають вимогам законодавства в силу того, що укладені на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.03.2017 № 119-р, яке рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 визнано недійсним в частині передання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" невитребуваних земельних часток (паїв), суд дійшов висновку про недійсність цих договорів на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 10.09.2007, суд зазначив, що позивач вчинив усі необхідні дії для реалізації свого переважного права на укладення договору на новий строк, проте, така додаткова угода, незважаючи на приписи ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не була укладена. Позивач неодноразово звертався до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області з листами, у яких порушувалось питання про поновлення договору та пропонувалися істотні умови договору, однак зустрічних пропозицій для узгодження істотних умов договору з боку ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області не надходило. Врахувавши умови спірних договорів оренди, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", суд дійшов висновку, що додаткова угода з позивачем мала бути укладена на тих самих умовах в частині розміру орендної плати та строку оренди, як таких, що відповідають очікуванням орендодавця. Суд не погодився з позивачем, що додаткова угода набирає чинності з дати її підписання, пославшись, що така угода не підписується у добровільному порядку сторонами, а є укладеною в судовому порядку і набирає чинності з дня набрання рішенням законної сили.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, товариство просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що за умовами укладеного позивачем з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області договору оренди землі від 10.09.2007 в оренду позивачу була надана одна земельна ділянка з визначенням її меж в натурі, що складалась з ряду невитребуваних земельних часток (паїв), об'єднаних в єдиний масив земельної площі. Починаючи з 01.01.2016, положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюють обов'язкову державну реєстрацію права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, які надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)", як об'єкт цивільних прав. У свою чергу, проведення державної реєстрації права оренди можливе на сформовані земельні ділянки, які зареєстровані в Державному земельному кадастрі та мають присвоєний кадастровий номер. Двадцять дві земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, які були передані в оренду відповідачу-2, та які раніше перебували одним масивом в оренді у позивача як одна надана в оренду земельна ділянка, були сформовані 18.09.2013, тобто після укладення райдержадміністрацією з позивачем договору оренди землі від 10.09.2007 та договору оренди землі від 31.12.2012 з іншим орендарем - ПП "ОСОБА_3О.", який був предметом спору у справі № 912/3806/15. Такий об'єкт оренди як земельна ділянка загальною площею 145,5 га ріллі, в тому числі 5,68 га проектні польові дороги (рілля), що була надана позивачу за договором оренди землі від 10.09.2007, за доводами відповідача-2, перестав існувати з моменту формування 18.09.2013 земельних ділянок. У зв'язку з формуванням 18.09.2013 двадцяти двох окремих земельних ділянок та формуванням 22.03.2017 трьох окремих земельних ділянок з визначеними межами, площею та присвоєним кадастровим номером кожній з них, а також зменшенням загальної площі єдиного масиву з 145,5 га до 128,0439 га у зв'язку з виділенням у власність громадянам окремих земельних ділянок, відповідач-2 вважає, що позивач втратив переважне право на укладення на новий строк договору щодо земельної ділянки площею 145,5 га, оскільки в силу приписів ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" такі зміни мають наслідком укладення договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у порядку ч.ч. 1-6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Щодо новосформованих земельних ділянок, наданих в оренду відповідачу-2, відповідач-2 вважає, що позивач не був наділений переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки такі земельні ділянки не виступали об'єктом оренди за укладеним позивачем з відповідачем-1 договором оренди землі від 10.09.2007. На думку відповідача-2, переважне право оренди позивача на земельну ділянку площею 145,5 га, визнане судовим рішенням у справі № 912/3806/15, вже не поширюється на новосформовані земельні ділянки та зменшену площу єдиного масиву земель у зв'язку з виділенням у власність частини земель громадянам. Відповідач-2 посилається на ті обставини, що у справі № 912/3806/15 (спір з іншим претендентом на набуття земельної ділянки в оренду - ПП "ОСОБА_3О.") визнано лише факт існування у позивача переважного права на укладення договору оренди на новий строк, а не підстави для реалізації цього переваженого права в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" шляхом визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору. Враховуючи відмінність земельної ділянки, що надана позивачу в оренду за договором від 10.09.2007, та земельних ділянок, наданих в оренду відповідачу-2, а також різний склад осіб, які брали участь у справі № 912/3806/15 та у даній справі, відповідач -2 не вбачає підстав для врахування судом при розгляді даної справи висновків та обставин, встановлених у рішенні суду у справі № 912/3806/15. Оскільки позивач не був наділений переважним правом на укладення договору оренди на новий строк щодо новостворених земельних ділянок, право позивача не могло бути порушене оскаржуваним розпорядженням та спірними договорами оренди землі. Відповідач-2 зазначає, що для встановлення наявності у орендаря переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" необхідно з'ясувати дотримання орендарем визначеного зазначеними нормами порядку реалізації прав орендаря на поновлення договору, в тому числі на змінених умовах, та наявності факту досягнення домовленості сторонами договору щодо орендної плати та інших істотних умов договору у зв'язку з їх зміною під час реалізації переважного права орендаря договору оренди землі, яке припиняється у разі недосягнення сторонами домовленості щодо таких умов договору. Проте, сторони договору від 10.09.2007 не дійшли згоди з приводу об'єкта оренди, орендної плати та строку дії договору, як істотних умов договору оренди землі, внаслідок чого переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк припинилось в силу ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 912/3806/15 позивач не надсилав відповідачу-1 проект додаткової угоди до договору, у тому числі і у редакції, яка наведена позивачем у позові. Враховуючи припинення переважного права позивача на укладення договору, відповідач-1 не був зобов'язаний повідомляти позивача про наміри передавати наявні в його розпорядженні земельні ділянки, оскільки надання таких земельних ділянок здійснювалось на загальних підставах, а не у порядку поновлення договору.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, апеляційну скаргу вважає необґрунтованою, такою, що зводиться до власного довільного тлумачення та переоцінки доказів апелянтом у власних інтересах, що не ґрунтується як на нормах матеріального права, так і нормах процесуального права. Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 за позивачем було визнано переважне право на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 145, 5 га ріллі, в тому числі 5, 68 га проектні польові дороги (рілля) із земель невитребуваних, резервних земельних часток (паїв), яка була об'єктом оренди за договором оренди землі від 10.09.2007, укладеним між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області і Фермерським господарством "Мітус", на новий строк (поновлення договору). Під час розгляду зазначеної справи було встановлено, що щодо невитребуваних часток (паїв), що були об'єктом оренди за договором оренди землі від 10.09.2017, було виготовлено технічну документацію з присвоєнням кадастрового номеру кожному невитребуваному паю. У визнаному недійсним розпорядженні голови ОСОБА_1 райдержадміністрації від 29.12.2012 № 1350-р та договорі оренди землі від 31.12.2012, укладеному між ОСОБА_1 райдержадміністрацією та ПП "ОСОБА_3О.", визначена загальна площа землі, що була передана в оренду - 133, 3 га з зазначенням номерів кожної ділянки та її площі з кадастровими номерами. Також, при розгляді справи № 912/3806/15 було встановлено, що на земельну ділянку, кадастровий номер 3524655100:02:000:0281, площею 5.2393 га, громадянином ОСОБА_2 було зареєстровано право власності, ця земельна ділянка вибула з масиву землі загальною площею 133, 3 га. Вказаним судовим рішенням за Фермерським господарством "Мітус" визнано переважне право на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією договору оренди земельних ділянок з визначеними кадастровими номерами, крім земельної ділянки № 281, яка вибула у приватну власність, і це переважне право оренди є правом перед іншими особами на отримання в оренду земельних ділянок (поновлення договору), а не лише виключно по відношенню до ПП "ОСОБА_3О.". Окрім того, цим рішенням встановлено дотримання Фермерським господарством "Мітус" визначеного законодавством порядку такого поновлення договору. За доводами позивача, встановлення цих же обставин у даній справі суперечитиме положенням статті 75 ГПК України.
Позивач посилається і на ті обставини, що 29.11.2016 він направляв на адресу ОСОБА_1 районної державної адміністрації лист, в якому ставилось питання про виконання зазначеного рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15, з урахуванням направлених листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 12.07.2012 документів; цим листом-повідомленням, зокрема, було направлено проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 10.09.2007. Розмір орендної плати на рівні 4% нормативної грошової оцінки земельної (них) ділянок запропоновано позивачем з урахуванням його відповідності нормам чинного законодавства та з урахування також розміру плати у договорі від 31.12.2013 з ПП "ОСОБА_3О.", який було визнано недійсним рішенням господарського суду у справі № 912/3806/15; також позивачем було відзначено, що після визначення площі землі, що передається в оренду з поновленням договору від 10.09.2007, та погодження запропонованого розміру орендної плати позивачем буде невідкладно додатково направлено проект відповідного договору. У свою чергу, ОСОБА_1 районна державна адміністрація не запропонувала позивачу іншого строку дії договору та розміру орендної плати, а лише зазначила про неприйнятність ставки орендної плати на рівні 4% нормативної грошової оцінки земельної (них) ділянок та запропонованого строку дії договору.
Позивач не погоджується з доводами про передання в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" іншого об'єкта оренди (нібито нових 25-ти земельних ділянок). Посилання відповідача-2 на можливість передання в оренду невитребуваних паїв виключно єдиним масивом, на думку позивача, не відповідає положенням ч.ч. 2,3 ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". За доводами позивача, з плану (схеми) земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною договору оренди землі від 10.09.2007, вбачається, що в оренду передано сукупність (єдиний масив) невитребуваних земельних часток (паїв) з зазначенням номеру та площі кожного паю. Присвоєння кадастрових номерів кожному окремому паю, що відбулося 18.09.2013, здійснено на виконання нових вимог законодавства, а не у зв'язку з формуванням нових земельних ділянок. Позивач зазначає, що зміна загальної кількості та загальної площі невитребуваних земельних часток (паїв), що передаються в оренду, не є зміною межі кожної окремо виділеної у загальному масиві землі (сформованої) земельної частки (паю), як об'єкта цивільних прав, з присвоєнням йому нового кадастрового номеру. В даному випадку площа і межі кожного невитребуваного паю не змінювалися, нові кадастрові номери паям не присвоювалися, а земельна ділянка саме площею 145,5 га, як окремий об'єкт цивільних прав, не існувала за умовами договору оренди від 10.09.2007. Об'єктом оренди за договором була сукупність окремих невитребуваних паїв; такі площа та межі 25 невитребуваних паїв є незмінними з 2007 року.
Позивач не погоджується з доводами відповідача-2 про недосягнення Фермерським господарством "Мітус" з ОСОБА_1 райдержадміністрацією згоди в частині істотних умов договору оренди - строку дії договору, розміру орендної плати, а як наслідок, втрати переважного права оренди. Щодо наведеного зазначає, що з боку позивача вжито всіх можливих заходів, направлених на поновлення договору оренди землі від 10.09.2007 з відповідними пропозиціями щодо всіх істотних умов договору. Однак, ОСОБА_1 районна державна адміністрація, як сторона цього договору, не повідомила площі землі, що передається в оренду з земель, що були об'єктом оренди за договором від 10.09.2007 (з урахуванням категорії земель), не запропонувала бажаного розміру орендної плати та строку дії договору. До того ж, ОСОБА_1 районна державна адміністрація, надсилаючи позивачу листи-відмови в поновленні договору (листи від 17.03.2017 та від 27.03.2017), не повідомляла позивача про свій намір передавати в оренду відповідні земельні ділянки іншій особі - ТОВ "Дніпроінвестагро", яке звернулось до ОСОБА_1 районної державної адміністрації з цього питання після двох відповідних звернень позивача щодо поновлення договору оренди землі. Викладене, на думку позивача, свідчить, що ОСОБА_1 районна державна адміністрація всупереч рішенню суду у справі № 912/3806/15, не мала наміру передавати земельні ділянки в оренду позивачу у порядку реалізації позивачем переважного права на укладення договору на новий строк та не збиралась обговорювати з позивачем істотні умови договору, натомість приймала та здійснювала розгляд заяви щодо оренди відповідної землі від іншої особи.
Позивач не погоджується з доводами відповідача-2 щодо не надсилання позивачем повторно разом з листами від 29.11.2016 та 13.01.2017 проекту додаткової угоди відповідачу-1, який би передбачав запропоновані позивачем зміни до умов договору оренди землі у порядку його поновлення та, як наслідок, нібито недотримання позивачем передбаченого ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку реалізації переважного права позивача на поновлення договору. Позивач вважає, що такі доводи спростовуються зверненням, як зазначено вище, позивача до відповідача-1 з листом від 29.11.2016 та наступними листами з питання щодо виконання рішення суду у справі № 912/3806/15. Направлення проекту договору з його точними умовами до визначення самим орендодавцем об'єкту договору (площі та кількості невитребуваних паїв станом на листопад-грудень 2016 року) не було можливим, оскільки позивач не володів такою інформацією.
Відповідач-1 письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні представник відповідача-1 пояснив, що підтримує вимоги апеляційної скарги.
Позивач та відповідач-2 явку своїх повноважних представників у судові засідання, призначені для розгляду апеляційної скарги, не забезпечили. Про дату, час та місце проведення судових засідань позивач та відповідач-2 повідомлені належним чином за їх місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення позивачу поштових відправлень та поштовим поверненням відділення зв'язку, якими останньому направлені копії відповідних ухвал апеляційного господарського суду, а також телефонограмою суду (а.с. 250, 253, 255, т. 6, а.с. 14, т. 7); рекомендованими повідомленнями про вручення відповідачу-2 поштових відправлень, якими останньому направлені копії відповідних ухвал апеляційного господарського суду, а також телефонограмою суду (а.с. 251, т. 6, а.с. 8, 15, т. 7).
Також, 19.02.2018, 26.02.2018 від відповідача-2 надійшли клопотання про розгляд справи без участі його повноважного представника.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 29.01.2018.
У судовому засіданні 29.01.2018 розгляд апеляційної скарги відкладено у судове засідання на 19.02.2018.
У судовому засіданні 19.02.2018 оголошено перерву у судове засідання на 26.02.2018.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Білецької Л.М., Пархоменко Н.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2018).
У судовому засіданні 26.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представника відповідача-1, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, заслухавши виступ представника відповідача-1 у судових дебатах, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2007 ОСОБА_1 районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Мітус" (орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір) (а.с. 46-54, т. 1), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району.
Об'єктом оренди згідно вказаного Договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 145,5 га ріллі, в т.ч. 5,68 га проектні польові дороги (рілля) із земель невитребуваних, резервних земельних часток (паїв).
Договір зареєстровано ОСОБА_1 селищною радою 22.04.2008 за № 1.
Договір укладено на п'ять років (п. 8. Договору).
Актом від 10.09.2007 здійснено фактичну передачу відповідної земельної ділянки в оренду Фермерському господарству "Мітус".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.05.2016 у справі № 912/205/13-г (а.с. 25-28, т. 4) та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2016 у справі № 912/206/13-г встановлено факт укладення Договору та набрання ним чинності у відповідності до чинного на момент укладення Договору законодавства. В силу приписів частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття судом першої інстанції рішення у справі) такі обставини не доказуються і не досліджуються при вирішенні даної справи та вважаються встановленими.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 (а.с. 55-63, т. 1), що залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 (а.с. 17-24, т. 4), встановлено, що Договір набув чинності 22.04.2008. Відповідно до умов Договору та приписів частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України позивач набув право користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою протягом п'ятирічного строку - до 22.04.2013.
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" та пункту 37 Договору, останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відтак, в разі бажання орендаря скористатися своїм правом на поновлення Договору він має звернутись до орендодавця із таким повідомленням за 30 днів - тобто до 22.03.2013.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 встановлено також наступне.
Орендарем дотримано такий строк, так 12.07.2012 Фермерське господарство "Мітус" направило на адресу ОСОБА_1 районної державної адміністрації лист - повідомлення про поновлення Договору оренди землі від 10.09.2007.
У відповідь на даний лист - повідомлення Фермерське господарство "Мітус" отримало лист ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 11-13/1 від 08.08.2012 про відмову у поновленні Договору оренди землі, у якому орендодавець посилається на приписи пункту 1 статті 8, пункту 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі", пункти 37, 39 Договору оренди землі від 10.09.2007 та відмовляє у поновленні Договору.
Розпорядженням № 1350-р від 29.12.2012 "Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ПП "ОСОБА_3О." голова ОСОБА_1 РДА надав ПП "ОСОБА_3О." в оренду терміном на 5 (п'ять) років, але не пізніше дати виявлення власників земельних часток (паїв), земельні ділянки загальною площею 133,3 га, в тому числі ріллі 133,3 га із земель невитребуваних та резервних земельних часток (паїв), в тому числі ділянки № 279 площею 5,48 га, № 280 площею 5,40 га, № 281 площею 5,24 га, № 282 площею 5,08 га, № 283 площею 5,04 га, № 284 площею 5,03 га, № 285 площею 5,03 га, № 286 площею 5,20 га, № 287 площею 5,48 га, № 288 площею 5,61 га, № 289 площею 5,74 га, № 290 площею 5,48 га, № 291 площею 5,35 га, № 292 площею 5,18 га, № 303-2 площею 4,65 га, № 303-1 площею 1,41 га, № 302-1 площею 3,58 га, № 301 площею 5,48 га, № 300 площею 5,48 га, № 299 площею 5,48 га, № 298 площею 5,48 га, № 297 площею 5,48 га, № 296 площею 5,48 га, № 295 площею 5,48 га, № 294 площею 5,48 га, № 293 площею 5,48 га на території ОСОБА_1 селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01). Крім того таким розпорядженням встановлено орендну плату в розмірі 4 (чотирьох) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15, порушеній за позовом Фермерського господарства "Мітус" до ОСОБА_1 районної державної адміністрації та Приватного підприємства "ОСОБА_3О.", визнано недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 29.12.2012 № 1350-р "Про надання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) ПП "ОСОБА_3О.", визнано недійсним договір оренди землі на загальну площу 133,3 га від 31.12.2012, укладений між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Приватним підприємством "ОСОБА_3О.", визнано за Фермерським господарством "Мітус" переважне право на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки площею 145,5 га ріллі, в т.ч. 5,68 га проектні польові дороги (рілля), яка була об'єктом оренди за Договором від 10.09.2007, укладеним між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Онуфріївського району Кіровоградської області і Фермерським господарством "Мітус" на новий строк (поновлення договору).
Як зазначено вище, вказане рішення суду набрало законної сили, оскільки залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2016.
29.11.2016 Фермерське господарство "Мітус" звернулось до ОСОБА_1 районної державної адміністрації з листом (а.с. 64-67, т. 1), яким просило, з урахуванням направлених листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 12.07.2012 документів, та відповідно до рішення господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15, прийняти розпорядження щодо передачі в оренду (поновлення Договору) ФГ "Мітус" земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних, резервних земельних часток (паїв), яка була об'єктом оренди за Договором оренди землі від 10.09.2007, на новий п'ятирічний строк. Одночасно у вказаному листі ФГ "Мітус" просило у разі необхідності виготовлення технічної документації із землеустрою (проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з встановленням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прийняти розпорядження щодо надання дозволу ФГ "Мітус" на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної (них) ділянок із земель невитребуваних, резервних земельних часток (паїв), яка була об'єктом оренди за Договором оренди землі від 10.09.2007; з урахуванням встановленої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" можливості змінити розмір орендної плати, встановивши її на рівні 4% від нормативної грошової оцінки, та поновити Договір на 10 років. Про прийняті рішення та результати розгляду даного листа, а також можливі пропозиції щодо умов Договору ФГ "Мітус" просило повідомити його за відповідною адресою.
Щодо запропонованого розміру орендної плати у листі зазначено, що такий розмір орендної плати, на думку ФГ "Мітус", буде відповідати нормам чинного законодавства, буде справедливим та розумним з урахуванням встановлення такого ж розміру плати у договорі від 31.12.2013 з ПП "ОСОБА_3О.", який було визнано недійсним судом. Після прийняття відповідного розпорядження з визначенням площі землі, що передається в оренду ФГ "Мітус" з поновленням Договору від 10.09.2007 та погодження запропонованого розміру орендної плати, до ОСОБА_1 районної державної адміністрації буде невідкладно додатково направлено проект відповідного договору.
На вказане звернення позивача ОСОБА_1 районною державною адміністрацією надано відповідь від 28.12.2016 № 01-23/119/1, якою повідомлено про неможливість задоволення заяви позивача без винесення постанови Вищим господарським судом України у справі № 912/3806/15 (а.с. 68, т. 1).
13.01.2017 Фермерське господарство "Мітус" знову звертається до ОСОБА_1 районної державної адміністрації з листом, в якому звертає увагу на те, що рішення господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 набрало законної сили, та висловлює аналогічну попередньому зверненню пропозицію щодо поновлення Договору оренди землі від 10.09.2007 (а.с. 69-71, т. 1).
У відповідь на вказане звернення ОСОБА_1 районна державна адміністрація в листі від 01.02.2017 № 01-24/53/1 (а.с. 72-73, т. 1) відмовила позивачу в поновлені Договору, зазначаючи про те, що в листі ФГ "Мітус" відсутня інформація про розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, запропонований ФГ "Мітус" розмір орендної плати не є прийнятним, оскільки не забезпечує надходження в належному розмірі необхідних платежів до місцевого бюджету, лист ФГ "Мітус" не містить конкретно визначеної істотної умови договору щодо строку дії договору оренди, а містить альтернативну пропозицію щодо такого строку.
13.02.2017 Фермерське господарство "Мітус" надсилає ОСОБА_1 районній державній адміністрації лист, в якому знову просить поновити Договір оренди землі від 10.09.2007, та, зокрема, просить зазначити відповідні пропозиції щодо строку договору та ставки орендної плати (а.с. 74-76, т. 1).
На даний лист ОСОБА_1 районна державна адміністрація листом від 27.03.2017 № 01-24/207/1 (а.с. 77-78, т. 1) повідомила про відсутність правових підстав для передачі Фермерському господарству "Мітус" земельної ділянки (поновлення Договору) у зв'язку з відсутністю в розпорядженні райдержадміністрації земельної ділянки площею 145,5 га ріллі, що була об'єктом оренди за Договором від 10.09.2007, неподанням агрохімічного паспорта поля, відсутністю інформації про розроблення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки, неприйнятністю запропонованої ставки орендної плати, необґрунтованістю запропонованого строку договору, відсутністю проекту додаткової угоди.
16.03.2017 Фермерське господарство "Мітус" вкотре звернулось до ОСОБА_1 районної державної адміністрації з проханням вирішити питання щодо поновлення Договору оренди землі відповідно до рішення господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 (а.с. 79-82, т. 1).
Листом від 17.03.2017 № 01-23/27/1 ОСОБА_1 районна державна адміністрація повідомляє Фермерське господарство "Мітус" про відсутність правових підстав для поновлення Договору з аналогічних підстав, які було наведено в листі від 27.03.2017 № 01-24/207/1 (а.с. 83-84, т. 1).
Разом з тим, 10.03.2017 головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 105-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" (а.с. 6-7, т. 2).
Вказаним розпорядженням, зокрема:
затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0282 площею 5.0805 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0283 площею 5.0372 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0284 площею 5.0334 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0285 площею 5.0265 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0286 площею 5.1952 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0287 площею 5.4784 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0288 площею 5.6107 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0289 площею 5.7374 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0290 площею 5.4790 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0291 площею 5.3488 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0292 площею 5.1811 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0293 площею 5.4792 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0294 площею 5.4685 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0295 площею 5.4795 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0296 площею 5.4795 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0297 площею 5.4795 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0298 площею 5.4795 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0299 площею 5.4796 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0300 площею 5.4796 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:0301 площею 5.4796 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:1303 площею 1,4139 га; земельна ділянка кадастровий номер 3524655100:02:000:2303 площею 4,6523 га із земель невитребуваних земельних часток паїв, які передаються в оренду терміном на 7 (сім) років ТОВ "Дніпроінвестагро" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області з орендною платою 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
передано в оренду терміном на 7 років ТОВ "Дніпроінвестагро" земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0282 площею 5.0805 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0283 площею 5.0372 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0284 площею 5.0334 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0285 площею 5.0265 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0286 площею 5.1952 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0287 площею 5.4784 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0288 площею 5.6107 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0289 площею 5.7374 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0290 площею 5.4790 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0291 площею 5.3488 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0292 площею 5.1811 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0293 площею 5.4792 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0294 площею 5.4685 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0295 площею 5.4795 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0296 площею 5.4795 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0297 площею 5.4795 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0298 площею 5.4795 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0299 площею 5.4796 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0300 площею 5.4796 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0301 площею 5.4796 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:1303 площею 1,4139 га; земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:2303 площею 4,6523 га із земель невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області;
зобов'язано директора ТОВ "Дніпроінвестагро" ОСОБА_4 укласти договори оренди на зазначені земельні ділянки та провести їх реєстрацію згідно з чинним законодавством.
Відповідно до розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 10.03.2017 № 105-р між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро" 13.03.2017 укладено 22 окремих договори оренди землі відповідно до кожної окремо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с. 8-11, 12-15, 18-21, 24-27, 30-33, 36-39, 42-45, 48-51, 73-76, 79-81, 84-87, 90-93, 96-99, 102-105, 108-111, 114-117, 120-122, 126-129, 132-135, 138-141, 144-147, 150-153, т. 2).
На підставі укладених договорів оренди землі від 13.03.2017 проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ "Дніпроінвестагро" на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та проведено реєстрацію оренди землі в ОСОБА_1 селищній раді відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119 (а.с. 60, т. 3, а.с. 17, 23, 29, 35, 41, 47, 53, 78, 83, 89, 95, 101, 107, 113, 119, 125, 131, 137, 143, 149, 155, т. 2, а.с. 91-165, т. 1).
24.03.2017 головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 119-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" (а.с. 202, т. 4).
Вказаним розпорядженням, зокрема:
затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), земельна ділянка № 279, кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, загальною площею 5,4807 га, тому числі 5,4807 га ріллі; земельна ділянка № 280, кадастровий номер 35246551000:02:000:0280, загальною площею 5,4004 га, в тому числі 5,4004 га ріллі; земельна ділянка № 302-1, кадастровий номер 3524655100:02:000:1302, загальною площею 3,5839 га, в тому числі 3,5839 га ріллі із земель не витребуваних земельних часток (паїв), які передаються в оренду терміном на 7 (сім) років ТОВ "Дніпроінвестагро" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області з орендною платою 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 1 розпорядження);
передано в оренду терміном на 7 (сім) років ТОВ "Дніпроінвестагро" земельну ділянку № 279, кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, загальною площею 5,4807 га, в тому числі 5,4807 га ріллі; земельну ділянку № 280, кадастровий номер 35246551000:02:000:0280, загальною площею 5,4004 га, в тому числі 5,4004 га ріллі; земельну ділянку № 302-1, кадастровий номер 3524655100:02%000:1302, загальною площею 3,5839 га, в тому числі 3,5839 га ріллі із земель невитребуваних земельних часток (паїв), які розташовані на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області (пункт 2 розпорядження).
На підставі розпорядження голови ОСОБА_1 РДА від 24.03.2017 № 119-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро" 30.03.2017 були укладені три окремі договори оренди землі щодо кожної окремо визначеної цим розпорядженням земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель невитребуваних земельних часток (паїв), розташованих на території ОСОБА_1 селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, площею 5,4807 га; земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:0280, площею 5,4004 га; земельної ділянки кадастровий номер 3524655100:02:000:1302, площею 3,5839 га (а.с. 54-58, 61-64, 67-70, т. 2).
На підставі укладених договорів оренди землі від 30.03.2017 проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ "Дніпроінвестагро" на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та проведено реєстрацію договорів оренди землі в ОСОБА_1 селищній раді відповідно до Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119. (а.с. 59, 66, 72, т. 2).
Окрім того, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 у справі № 912/1705/17 (а.с. 104-109, т. 6) за позовом Фермерського господарства "Мітус" до ОСОБА_1 районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ Дніпроінвестагро", про визнання недійсним розпорядження, визнано недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 24.03.2017 № 119-р в частині передання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) ділянок № 279 кадастровий номер 3524655100:02:000:0279, площею 5,4807 га, № 280 кадастровий номер 3524655100:02:000:0280, площею 5,4004 га, та № 302-1 кадастровий номер 3524655100:02:000:1302 площею 3,5839 га Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро", а саме пункт 2 даного розпорядження.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 вказане рішення залишено без змін.
Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" проведено паювання земель, переданих у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам і кооперативам. Відповідно до зазначеного Указу Президента України паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними. Розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства. Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.
Для підтвердження права власності на земельний пай його власнику видавався сертифікат єдиного в Україні зразка, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1995 № 801.
Відповідно до п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122, нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї) передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
Статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
В силу ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та згідно п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122, ОСОБА_1 районній державній адміністрації Кіровоградської області надано право передавати в оренду земельні ділянки, до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Згідно Договору оренди землі від 10.09.2007, укладеного між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Мітус", об'єктом оренди за Договором є земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 145,5 га ріллі, в т.ч. 5,68 га проектні польові дороги (рілля) із земель невитребуваних, резервних часток (паїв).
Законодавством передбачено право оренди земельних часток (паїв) як кожної окремо, так і єдиним масивом, згідно зі схемою поділу земель, без установлення меж кожної окремої ділянки та закріплення їх межовими знаками.
Згідно Закону України "Про землеустрій" масив земель сільськогосподарського призначення - це сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об'єктами, об'єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).
В оренду Фермерському господарству "Мітус" передавалась сукупність земельних часток (паїв) єдиним масивом згідно з планом (схемою) земельної ділянки, яка є додатком до Договору оренди землі (а.с. 50, т. 1). З наданої до матеріалів справи плану (схеми) земельної ділянки до Договору вбачається, що кожний пай (частка) мав визначену нумерацію та розмір. Передані в оренду земельні частки (паї) закріплені межовими знаками по окружній межі єдиного масиву.
Згідно з Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 № 47/172/48, передбачалось складення схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї), на яких запроектовані земельні частки (паї) нумеруються в зростаючому порядку, визначається їх площа, показуються розміри сторін ділянок, окремих під'їзних шляхів.
Матеріалами справи підтверджується, що земельні ділянки за кадастровими номерами 3524655100:02:000:0282, 3524655100:02:000:0283, 3524655100:02:000:0284, 3524655100:02:000:0285, 3524655100:02:000:0286, 3524655100:02:000:0287, 3524655100:02:000:0288, 3524655100:02:000:0289, 3524655100:02:000:0290, 3524655100:02:000:0291, 3524655100:02:000:0292, 3524655100:02:000:0293, 3524655100:02:000:0294, 3524655100:02:000:0295, 3524655100:02:000:0296, 3524655100:02:000:0297, 3524655100:02:000:0298, 3524655100:02:000:0299, 3524655100:02:000:0300, 3524655100:02:000:0301, 3524655100:02:000:1303, 3524655100:02:000:2303 є саме тими земельними ділянками, які перебували у складі єдиного масиву земель, що знаходився в оренді Фермерського господарства "Мітус". Розмір таких земельних ділянок не змінився.
Необхідність формування земельної ділянки пов'язана з необхідністю реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Тобто, фактично статус таких земельних ділянок не змінюється, оскільки вони продовжують залишатися нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками в розумінні Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
З набранням з 01.01.2016 чинності нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.
Таким чином, вказаний Закон встановив обов'язковість реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки. З метою реалізації положень наведеного Закону є необхідним формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав у відповідності до положень ст. 79 1 Земельного кодексу України, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру.
Отже, з 01.01.2016 невитребувана земельна частка (пай), яка надається в оренду в порядку, визначеному ст. 13 Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", має бути сформована відповідно до положень ст. 79 1 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі").
Частина 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Як зазначено вище, рішенням господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 визнано за Фермерським господарством "Мітус" переважне право на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки площею 145,5 га ріллі, в т.ч. 5,68 га проектні польові дороги (рілля), яка була об'єктом оренди за Договором від 10 вересня 2007 року, укладеним між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією і Фермерським господарством "Мітус", на новий строк (поновлення договору).
Застосовуючи принцип res judicata, суд не піддає сумніву переважне право позивача на поновлення Договору від 10.09.2007, оскільки таке право встановлено судовими рішеннями у справі № 912/3806/15, які набрали законної сили.
Вказаним рішенням господарського суду встановлено, що Фермерське господарство "Мітус" на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та пункту 8 Договору звернулось до ОСОБА_1 районної державної адміністрації з листом-повідомленням від 12.07.2012, у якому просило поновити Договір оренди землі від 10.09.2007 та до якого додало проект відповідної додаткової угоди. Відмова ОСОБА_1 районної державної адміністрації в поновленні Договору, яка викладена в листі від 08.08.2012 № 11-13/1, за оцінкою господарського суду, наведеною у вказаному рішенні, є такою, що не відповідає чинному законодавству.
В силу приписів ч. 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (яка була чинна на дату прийняття рішення місцевим господарським судом та кореспондується з нормами статті 75 чинної редакції ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В подальшому, як встановлено вище, позивач неодноразово звертався до відповідача-1 із пропозиціями погодити істотні умови Договору від 10.09.2007, проте, відповідач-1 на такі листи відповідав необґрунтованими відмовами.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Отже, за змістом вищевказаної норми закону заперечення орендодавця у поновленні договору повинно бути обґрунтоване:
- або невідповідністю надісланого орендарем проекту додаткової угоди вимогам закону;
- або недосягненням згоди щодо істотних умов договору.
Водночас, як випливає з наведеного вище листування, ОСОБА_1 районною державною адміністрацією вказаних нормативних вимог не дотримано.
За приписами ч.ч. 2, 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Як зазначено вище, рішенням господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15 визнано за Фермерським господарством "Мітус" переважне право на укладення з ОСОБА_1 районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки від 10.09.2007 (поновлення договору). Вказаним рішенням господарського суду встановлено дотримання Фермерським господарським "Мітус" вимог положень ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо належного та своєчасного повідомлення ОСОБА_1 районної державної адміністрації про намір орендаря скористатись своїм переважним правом на укладення договору на новий строк, з наданням проекту додаткової угоди, та незаконність наданої ОСОБА_1 районною державною адміністрацією в місячний строк відмови в поновленні.
Наступні відповіді ОСОБА_1 районної державної адміністрації на звернення позивача після прийняття рішення у справі № 912/3806/15 не містять жодних пропозицій щодо умов договору. Тобто, зі сторони ОСОБА_1 районної державної адміністрації жодних переговорів для досягнення домовленостей щодо орендної плати, строку дії договору та інших істотних умов договору не велось. Заперечуючи проти запропонованого позивачем розміру орендної плати, строку дії договору, ОСОБА_1 районна державна адміністрація будь-яких пропозицій щодо прийнятних для орендодавця істотних умов договору не надавала. При цьому, Фермерське господарство "Мітус" в своїх зверненнях просило повідомити про можливі конкретні пропозиції щодо умов договору.
Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Аналогічні приписи містяться в ч. 3 ст. 777 Цивільного кодексу України щодо переважних прав наймача за договором найму.
Отже, за наведеними нормами переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється лише у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору.
З огляду на викладене та враховуючи, що ОСОБА_1 районна державна адміністрація ухилялась від узгодження з Фермерським господарством "Мітус", як того вимагає закон, істотних умов договору, підстави вважати припиненим переважне право Фермерського господарства "Мітус" на поновлення Договору від 10.09.2007 відсутні.
Окрім того, матеріалами справи встановлено, що відмовляючи позивачеві в поновленні договору з наведених в листах підстав, ОСОБА_1 районна державна адміністрація мала на розгляді звернення ТОВ "Дніпроінвестагро" щодо оренди земельних ділянок, які перебували в оренді ФГ "Мітус".
В результаті розгляду таких звернень ТОВ "Дніпроінвестагро" ОСОБА_1 районною державною адміністрацією прийняті розпорядження № 105-р від 10.03.2017 "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" та № 119-р від 24.03.2017 "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро".
З вказаного випливає, що ОСОБА_1 районна державна адміністрація, надсилаючи позивачеві листи-відмови в поновленні Договору від 17.03.2017, від 27.03.2017, навіть не повідомляла Фермерське господарство "Мітус" про всій намір передавати в оренду відповідні земельні ділянки іншій особі.
Викладене вище свідчить про те, що ОСОБА_1 районна державна адміністрація, всупереч рішенню господарського суду від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15, не мала наміру передавати земельні ділянки в оренду позивачу в порядку реалізації Фермерським господарством "Мітус" переважного права на укладення Договору на новий строк та обговорювати з Фермерським господарством "Мітус" істотні умови договору, натомість, приймала та здійснювала розгляд заяви щодо оренди відповідної землі від іншої юридичної особи.
Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 дійшов висновку, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.
Оскільки орендарю - Фермерському господарству "Мітус" відповідачем-1 не повідомлялось про намір укласти з іншою особою договір оренди щодо відповідної земельної ділянки та не надано, відповідно, можливості конкурувати з таким потенційним орендарем шляхом надання пропозицій щодо поновлення договору на кращих умовах, ніж пропонуються потенційним іншим орендарем, відповідач-1, прийнявши розпорядження № 105-р від 10.03.2017 та надавши в оренду земельну ділянку іншій особі, порушив переважне право позивача на укладення Договору оренди землі від 10.09.2007 на новий строк (поновлення договору).
Враховуючи, що Фермерське господарство "Мітус" дотрималось всіх вимог законодавства щодо повідомлення в установленому порядку і в установлений строк про свій намір скористатись переважним правом на укладення Договору на новий строк, тоді як ОСОБА_1 районна державна адміністрація не вчинила належних дій, пов'язаних з реалізацією орендарем такого права, та надала в оренду земельні ділянки іншій особі без урахування переважного права на оренду позивача, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розпорядження № 105-р від 10.03.2017 щодо передання в оренду земельної ділянки ТОВ "Дніпроінвестагро" є таким, що прийнято з порушенням вимог ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та порушує права Фермерського господарства "Мітус" на переважне право на укладення договору від 10.09.2007 на новий строк (поновлення договору), а отже пункт 2 розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.03.2017 № 105-р "Про затвердження технічної документації по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок та передачі їх в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро", згідно якого ТОВ "Дніпроінвестагро" передано в оренду терміном на 7 (сім) років 22 земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, підлягає визнанню недійсним.
Розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 10.03.2017 № 105-р є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпує свою дію внаслідок його виконання, оскільки на підставі цього розпорядження укладені відповідні договори оренди. Однак, вказане не виключає можливості оскарження такого акту у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 №3-553гс15.
Також, позивач просить, окрім розпорядження, визнати недійсними договори оренди землі, укладені між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро" на підставі розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 10.03.2017 № 105-р та розпорядження від 24.03.2017 № 119-р.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема в частині 1 статі 203 зазначено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Водночас, договори оренди землі від 13.03.2017 в кількості 22 штук, укладені між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро", зазначеним вимогам не відповідають, оскільки укладені на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 105-р від 10.03.2017, яке не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним господарським судом. Договори оренди землі від 30.03.2017 в кількості 3 штук, укладені між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро" зазначеним вимогам теж не відповідають, оскільки укладені на підставі розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 119-р від 24.03.2017, яке визнано рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.08.2017 недійсним саме в частині передання в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" невитребуваних земельних часток (паїв).
За викладеного, місцевий господарський суд підставно задовольнив вимоги про визнання недійсними 25 договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_1 районною державною адміністрацією та ТОВ "Дніпроінвестагро" на підставі розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації від 10.03.2017 № 105-р та розпорядження від 24.03.2017 № 119-р.
Також, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для визнання укладеною додаткової угоди в редакції, викладеній у прохальній частині позову, за виключеним дати набрання нею чинності.
Позивачем було виконано вимоги частин 1-3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2016 у справі № 912/3806/15, яке набрало законної сили.
Як встановлено вище, у листах від 29.11.2016, 13.01.2017, 13.02.2017 та 16.03.2017 Фермерське господарство "Мітус" порушувало питання щодо виконання рішення суду шляхом укладення відповідного договору.
Позивач з урахуванням вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 188 ГК України запропонував ОСОБА_1 районній державній адміністрації відповідні істотні умови договору, водночас відповідачем-1 не було вжито заходів направлених на досягнення домовленості щодо таких істотних умов договору.
ОСОБА_1 районною державною адміністрацією, як встановлено вище, не було запропоновано позивачу умови щодо розміру орендної плати та строку дії договору, які у подальшому були відображені у договорах, укладених з ТОВ "Дніпроінвестагро". Враховуючи наявність переважного права оренди спірних невитребуваних паїв, у Фермерського господарства "Мітус" саме на цих умовах (зокрема розмір орендної плати та строк дії договору), як таких, що відповідають очікуванням орендодавця, з позивачем мала бути укладена додаткова угода про поновлення Договору оренди землі від 10.09.2007.
Зважаючи на положення договорів оренди, укладених ОСОБА_1 районною державною адміністрацією з ТОВ "Дніпроінвестагро", позивач просить поновити Договір від 10.09.2007 на 7 років. Вказане узгоджується і з ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
Зважаючи на умови тих же договорів оренди, укладених ОСОБА_1 районною державною адміністрацією з ТОВ "Дніпроінвестагро", позивач просить установити розмір орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки землі. Позивач вказав розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що визначений на підставі розрахунків ТОВ "Інститут дослідження проблем оточуючого середовища України", яке є суб'єктом оціночної діяльності у сфері оцінки земель, та на підставі листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.22-442/2-17 від 12.01.2017.
В розділі "Об'єкт оренди" позивач зазначив перелік земельних ділянок, які передаються в оренду із зазначенням їх кадастрових номерів, тим самим привівши Договір оренди у відповідність до чинного законодавства, про що зазначено вище.
Пункт 12 розділу "Орендна плата" викладено в редакції "передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не допускається" у відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про оренду землі", згідно якої орендна плата справляється у грошовій формі.
Місцевий господарський суд правомірно не погодився з позивачем про зазначення в додатковій угоді про набрання нею чинності з дати підписання даної угоди, оскільки така угода не підписується у добровільному порядку сторонами, а є укладеною в судовому порядку, відтак, і набирає вона чинності з дня набрання рішенням законної сили.
При цьому, з врахуванням встановленої законодавцем необхідності оформлення такого поновлення договорів шляхом обов'язкового укладення додаткової угоди із уповноваженим керівником органу виконавчої влади, а також встановленого судом факту її не укладення у визначений строк, навіть з урахуванням судового рішення, колегія суддів зазначає, що законні права позивача підлягають захистові шляхом визнання укладеною з відповідачем-1 додаткової угоди до Договору оренди від 10.09.2007 про його поновлення на визначених умовах.
У зв'язку із непоновленням Договору оренди від 10.09.2007 та неодноразовим укладенням договорів оренди з іншими юридичними особами ОСОБА_1 районна державна адміністрація порушувала право позивача на майно, в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є її невід'ємною частиною. З огляду на такі грубі та неодноразові порушення з боку державного органу, позивач має право на ефективний засіб юридичного захисту, який полягає у визнанні додаткової угоди про поновлення Договору від 10.09.2007 укладеною саме з моменту набрання рішенням законної сили, оскільки в іншому випадку суд не забезпечив би належного юридичного захисту в розумінні статті 13 Конвенції, так як з моменту закінчення строку дії Договору від 10.09.2017 (з 22.04.2013) вже минуло більше 4,5 років, протягом яких, через неправомірні дії ОСОБА_1 районної державної адміністрації позивач не мав змоги користуватись земельними ділянками, що були об'єктом оренди за Договором від 10.09.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
В силу положень ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 48 чинного Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 236 чинного Господарського процесуального кодексу України, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституційний Суд України у п.п. 4.1. п. 4 Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) по справі N 1-33/2004 від 2 листопада 2004 року, відмітив наступне: "Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Принцип верховенства права та справедливості є універсальним як для кримінального, так і для господарського, адміністративного та цивільного судочинства.
На дане власне рішення Конституційний Суд України посилається і в рішеннях по справах №1-10/2004 від 1 грудня 2004 року та №1-9/2005 від 24 березня 2005 року.
Відповідно до п.п. 41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86 му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів". У справі "Стрейтч проти Сполученого Королівства" суд дійшов висновку, що заявника слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку оренди, і в цілях статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - таке законне сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих йому муніципалітетом Дорчестера за орендним договором (пункт 35).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Суд постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Відтак, доведеним є порушення ОСОБА_1 районною державною адміністрацією права позивача на мирне володіння майном в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яке, в силу приписів статті 13 Конвенції, має бути захищене судом. Так, у статті 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо зміни об'єкту оренди за Договором від 10.09.2007, що має наслідком втрату переважного права позивачем на укладення договору на новий строк.
Так, суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові по справі № 3-312гс16, у якій зазначено, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" інформація про об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) є істотною умовою договору. Зміна такої умови договору тягне за собою наслідки, передбачені ч. 10 ст. 33 цього Закону, якою установлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Тобто зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, після укладення договору оренди земельних ділянок, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Проте, апеляційний господарський суд враховує, що формування земельних ділянок з тих земель, що перебували в оренді Фермерського господарства "Мітус", та присвоєння ним кадастрових номерів, пов'язано саме з необхідністю реєстрації права оренди у відповідності до ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Тобто, формування таких земельних ділянок є необхідним для реалізації орендарями прав оренди на відповідну категорію земель.
Однак, після присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, що передавалися в оренду позивачу за Договором від 10.09.2007, розмір та фактичні межі таких земельних ділянок, так само, як і цільове призначення земельних ділянок, не змінилися.
Згідно Витягів з Державного земельного кадастру, долучених до матеріалів справи, відомості стосовно земельних ділянок, які передано в оренду ТОВ "Дніпроінвестагро" згідно розпорядження № 105-р, внесено 18.09.2013 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розроблена ДП "Кіровоградський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою". Відтак такі земельні ділянки були сформовані ще до прийняття рішення у справі № 912/3806/15, проте рішенням у вказаній справі, з урахуванням цих обставин, визнано переважне право позивача на поновлення Договору від 10.09.2007.
Також, із загального масиву земельних ділянок передано земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0281 площею 5.2393 га у власність ОСОБА_2
З урахуванням положень статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" кожна невитребувана земельна ділянка у будь-який момент може бути передана власнику земельної частки (паю) чи його спадкоємцю, проте це не може бути підставою для припинення Договору оренди щодо всього масиву земельних ділянок, які передані на виконання статті 13 вказаного Закону. Відтак і переважне право на поновлення Договору оренди земельних ділянок, за винятком тих, на які видані відповідні державні акти, не може бути припиненим.
З підстав викладеного та враховуючи, що в оренді Фермерського господарства "Мітус" перебувала сукупність земельних часток (паїв), об'єкт оренди за Договором від 10.09.2007 не змінився, вказане не призвело до втрати переважного права позивача на укладення Договору на новий строк.
Зміна загальної кількості та загальної площі невитребуваних часток (паїв), що передаються в оренду, не є зміною межі кожної окремої виділеної у загальному масиві земель земельної ділянки (паю), як об'єкта цивільних прав, з присвоєнням йому нового кадастрового номеру.
Укладення одного договору оренди землі з зазначенням у ньому сукупності невитребуваних паїв, що передаються в оренду, чи укладення окремих договорів на кожний невитребуваний пай, є передбачене ч. 3 ст. 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" альтернативне право сторін договору оренди землі; при цьому укладення окремих договорів оренди на кожен невитребуваний пай відповідачем-2 також не свідчить про зміну об'єкту оренди порівняно з Договором оренди від 10.09.2007.
Також, суд відхиляє доводи відповідача-2, що у справі № 912/3806/15 встановлено лише факт наявності у позивача переважного права на укладення договору оренди земельної ділянки площею 145,5 га на новий строк порівняно з іншої особою - ПП "ОСОБА_3О.", відповідно, вказане не може свідчити про наявність у позивача такого переважного права щодо 25 окремих земельних ділянок, наданих в оренду відповідачу-2.
Норми закону, на підставі яких судом у справі № 912/3806/15 встановлено преважне право позивача на укладення договору на новий строк (ст. 777 ЦК України, ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"), передбачають визнання переважного права на укладення договору на новий строк перед будь-якими іншими особами, а не конкретно тією, яка на даний момент порушує це право.
Окрім того, як встановлено вище, під час розгляду справи № 912/3806/15 земельним ділянкам вже були присвоєні кадастрові номери, що враховано судом при вирішенні спору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача-2 щодо втрати позивачем переважного права на поновлення Договору оренди, оскільки сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору.
Вище встановлено, що позивачем вжито усіх можливих заходів, направлених на поновлення Договору від 10.09.2007 з відповідними пропозиціями щодо всіх істотних умов договору. В той же час, з боку відповідача-1 направлені у відповідь листи-відмови не містять жодних обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору чи пропозицій щодо бажаних умов договору. При цьому, у період вказаного листування відповідач-1 узгоджував такі умови оренди з іншою особою - відповідачем-2 для подальшого укладення договору оренди, що і було зроблено. Відповідач-1 безпідставно, незважаючи на наявність судового рішення у справі № 912/3806/15, ухилявся від узгодження істотних умов договору оренди з позивачем.
Суд відхиляє доводи відповідача-2 щодо порушення позивачем вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (надсилання проекту додаткової угоди до договору) та недотримання визначеного законом порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору на новий строк.
Як зазначено вище, листом від 29.11.2016 (та подальшими листами) позивач звертався до відповідача-1 з питання виконання рішення суду у справі № 912/3806/15 з урахуванням додаткової угоди, яка вже направлялася відповідачу-1 12.07.2012.
Також, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача-2, що позивач до подання позову до суду не звертався до відповідача-1 з проектом додаткової угоди на умовах та в редакції, яка визначена у прохальній частині позовної заяви.
Відповідач-1 безпідставно ухилявся від будь-яких узгоджень умов договору з позивачем, порушуючи його права. Позивач у даній справі, заявляючи позов, виклав умови додаткової угоди з урахуванням умов договорів, укладених відповідачем-1 з відповідачем-2, як таких, що відповідають очікуванням відповідача-1, як орендодавця.
Не має вирішального значення для розгляду даної справи наявність незначної різниці у розмірі нормативної грошової оцінки землі, яка вказана у додатковій угоді, що є предметом розгляду, та в укладених з відповідачем-2 договорах оренди. Сторони не позбавлені права змінити вказаний розмір нормативної грошової оцінки у договорі з урахуванням розрахунку її іншими особами/органами, за необхідності.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення господарського суду Кіровоградської області у даній справі відсутні.
Витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро".
Керуючись ст.ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 у справі № 912/1297/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 у справі № 912/1297/17 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 03.03.2018
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Н.В. Пархоменко
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2018 |
Оприлюднено | 06.03.2018 |
Номер документу | 72565094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Коваль Любов Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні