Ухвала

від 23.04.2018 по справі 912/1297/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 912/1297/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018

за позовом Фермерського господарства "Мітус"

до 1) Онуфріївської районної державної адміністрації;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро";

про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними договорів, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 912/1297/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

11.04.2018 зазначена касаційна скарга разом зі справою №912/1297/17 надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, викладено його у новій редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017.

Касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі - в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 ).

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017) передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній з 15.12.2017 та в редакції чинній на день подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на день подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 грн.

Позовну заяву у цій справі було подано у травні 2017 року, а предметом даного спору є 27 (двадцять сім) вимог немайнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви у цій справі складала 43 200,00 грн. (27 вимог немайнового характеру х 1 600,00 грн).

Відтак, скаржник при зверненні (23.03.2018) з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 86 400, 00 грн. (43 200,00 грн. х 200%), який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 (лист Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 "Про надання реквізитів рахунку").

Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору. Водночас заявлено клопотання про відстрочення його сплати, яке обґрунтоване, істотним погіршенням фінансово - майнового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" та ознаками поточної неплатоспроможності.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (у редакції з 15.12.2017, яка діяла на момент подачі клопотання про розстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи викладене, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №912/1297/17 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги шляхом сплати судового збору у сумі 86 400, 00 грн.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестагро" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 30.11.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №912/1297/17 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 21 травня 2018 року.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю.Я. Чумак