Постанова

від 08.02.2018 по справі 804/3955/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 лютого 2018 рокусправа № 804/3955/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Прокопчук Т.С.

судді: Кругового О.О. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року (суддя: Голобутовський Р.З) по адміністративній справі № 804/3955/17

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинський завод Метсплав до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинський завод Метсплав (далі - ТОВ ДЗ Метсплав ) 22.06.2017 року звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 20.03.2017 року податкове повідомлення - рішення №0000351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 064 598 грн., штрафними (фінансо вими) санкціями в розмірі 1 032 299 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000341402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 984 948 грн. в розмірі завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року позовні вимоги задоволено, визнані протиправними та скасовані винесені ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.03.2017 року податкове повідомлення - рішення №0000351402, податкове повідомлення - рішення №0000341402, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача присуджено сплачену суму судового збору в розмірі 61 227, 67 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує на неправомірність висновків суду про задоволення позовних вимог, оскільки позивачем здійснене оформлення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ НВО Дніпропромремонт , ТОВ Роксан Інвест , ТОВ Интериор Грей , які визнані нереальними, що свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з зазначеними контрагентами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 10.02.2017 року по 16.02.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ДЗ Метсплав з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВО Дніпропромремонт за період з 01.07.2016 року по 31.08.2016 року, ТОВ Роксан Інвест за період з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року, ТОВ Интериор Грей за період з 01.09.2016 року по 30.09.2016 року, на підставі якої складено акт №1368/04-36-14-09/37236958 від 27.02.2017 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п.п. 1 п. 4 розділ V, п.п. 1, п.п. 2, п.п. 5 п. 5 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р.№21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015р. №13) (далі - Порядок №21), внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2016 року - 347 598 грн., за серпень 2016 року - 1 070 894 грн., за вересень 2016 року - 646 106 грн.; на загальну суму 2 064 598 грн., та у вересні 2016 року завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 984 948 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на висновку щодо нереальності господарських відносин позивача з контрагентами ТОВ НВО Дніпропромремонт , ТОВ Роксан Інвест , ТОВ Интериор Грей у зв'язку із відсутністю факту (джерела) законного введення товару (алюмінія різних марок та труб алюмінієвих) в обіг у попередніх ланках постачання, так як поставлений товар не виробляється контрагентами.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області 20.03.2017 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000351402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 064 598 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 032 299 грн.; та податкове повідомлення - рішення №0000341402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 984 948 грн. в розмірі завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги позивача податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення, після чого позивач звернувся за захистом своїх інтересів з відповідним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено ст.200 ПК України.

Згідно приписів п.200.1.ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 цього Кодексу).

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то по-перше, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачені одержувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, по-друге залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Викладене свідчить, що від'ємне значення попередніх періодів може бути заявлено платником у складі сум бюджетного відшкодування або включене до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ ДЗ Метсплав з контрагентами були укладені договори поставки товару алюмінію різних марок, та труби алюмінієвої; а саме: з ТОВ НВО Дніпропромремонт договір поставки №0601/1 від 01.06.2015 року , з ТОВ Роксан Інвест договір поставки №01/0616 від 01.06.2016 року,з ТОВ Интериор-Грей договір поставки №01/09/16 від 01.09.2016 року;

Судом встановлено, і зазначені обставини не заперечуються відповідачем, що виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а саме: податковими накладними №49 від 08.07.2016р., №50 від 08.07.2016р., №87 від 12.07.2016р., № 85 від 12.07.2016р., №86 від 12.07.2016р., №88 від 12.07.2016р, №154 від 22.08.2016р., №167 від 23.08.2016р., №190 від 25.08.2016р., №190 від 29.08.2016р., №26 від 03.08.2016 р. , №27від 03.08.2016 р., №25 від 03.08.2016 р., №28від 03.08.2016 р., №47від 08.08.2016 р., №48 від 08.08.2016 р., №52 від 08.08.2016 р., №58 від 10.08.2016 р., №53від 10.08.2016 р., №13від 06.09.2016 р., №14від 07.09.2016 р., №15 від 08.09.2016 р., №87 від 19.09.2016 р., №88 від 20.09.2016 р., №89 від 21.09.2016 р., №90 від 22.09.2016 р., №91 від 23.09.2016 р., №92від 26.09.2016 р., №93 від 27.09.2016 р., №94 від 29.09.2016 р.,які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідних періодах, перевезення товару підтверджено наданими до перевірки товаро - транспортними накладними, специфікаціями, сертифікатами якості №0308-3 від 3.08.2016 р., №0508 від 5.08.2016 р., оплата позивачем поставленого товару підтверджена банківськими виписками ТОВ НВО Дніпропромремонт на загальну суму 10 149 427, 12 грн. ТОВ Роксан Інвест на загальну суму 7 130 881, 84 грн., ТОВ Интериор-Грей на загальну суму 601 225, 02 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутність частини сертифікатів якості на товар доказом безтоварності спірних господарських операцій не являються, так як сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів у процесі виконання поставок, та не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача як однієї із сторін договору.

Разом з тим, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать, що отриманий від контрагентів товар позивачем використаний в господарській діяльності, а саме : для виробництва алюмінію, який в свою чергу реалізований ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг за договором поставки №4145 від 14.12.2015 року,ПАТ Маріупольський металургійний комбінат за договором поставки №1557 від 22.09.2015 року,та додатковими угодами до договору №1 від 31.05.2016 р., №2 від 1.9.2016 р.

Тим самим матеріалами справи підтверджено правомірне віднесення позивачем суми податку на додану вартість перевіреного періоду до складу податкового кредиту, та залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 984 948 грн., оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність права сторони в договорі від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як елемента верховенства права (ст. 8 Конституції України), індивідуалізації відповідальності (ст. 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (ст. 129 Конституції України).

Податковим органом не надані суду належні докази нереальності господарських відносин позивача з ТОВ НВО Дніпропромремонт , ТОВ Роксан Інвест , ТОВ Интериор-Грей , також не існує судових рішень, якими ці контрагенти визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод контрагенти були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наявність матеріалів кримінального провадження №32017040650000014 від 2.03.2017 року за ознаками ч.1 ст.212 КК України, не є належним доказом фіктивності діяльності позивача, оскільки стосується порушення вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності службовими особами позивача з іншим контрагентом ВК Фірма Вторметсервіс за інший період часу, ніж зазначений в акті перевірки податкового органу по цій справі.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи , що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого податкового законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 064 598 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 032 299 грн.; а також застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 984 948 грн. в розмірі завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відповідно до винесених відповідачем податкових повідомлень - рішень №0000351402, №0000341402 від 20.03.2017 року.

Суд першої інстанції відповідно до приписів ст. 94 КАС України, чинної на час розгляду справи, правомірно присудив на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 61 227, 67 грн.

Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року по справі № 804/3955/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 13 лютого 2018 року.

Головуючий суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: В.В. Мельник