Постанова

від 12.06.2007 по справі 4/43

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/43

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2007  року                                                                      Справа № 4/43

          Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Баннової Т.М.

                                                             Іноземцевої Л.В.

секретар

судового засідання:                                Наумов Б.Є.

за участю представників:

від  позивача:                                         -Чикун В.М., представник за дов. б/н  від 09.03.06;

                                                  -Семенов Є.Г., керівник, паспорт серії ЕК № 290257;

від першого відповідача:                      -Курило В.П., представник за дов. б/н  від 07.02.07;

від другого відповідача:                              -Усатий В.В., представник за дов. б/н  від 07.02.07;

від третього відповідача:                              -Самопадний Ю.С., представник

за дов. б/н  від 07.02.07;

від четвертого відповідача:                    -Курило В.П., представник за дов. б/н  від 07.02.07;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Приватного підприємства агрофірми “Містки”,

с. Містки, Сватівський район  Луганської області;

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  22.03.07

по справі                                        №4/43 (суддя –Батюк Г.М.)

за позовом:                                        Приватного підприємства агрофірми “Містки”,

с. Містки, Сватівський район  Луганської області;

до першого відповідача:                    Селянського (фермерського) господарства “Кристал”,

с. Містки, Сватівський район Луганської області;

до другого відповідача:                    Селянського (фермерського) господарства “Гарант”,

с. Містки, Сватівський район Луганської області;

до третього відповідача:                    Селянського (фермерського) господарства “Світанок”,

с. Містки, Сватівський район Луганської області;

до четвертого відповідача:          Селянського (фермерського) господарства “Фортуна”,

с. Містки, Сватівський район Луганської області;

про                                                  стягнення 284968грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У січні 2007 року Приватне підприємство агрофірма “Містки”, с. Містки, Сватівський район Луганської області (далі за текстом –ППАФ “Містки”, позивач), звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 23.01.07 б/н з вимогами про: зобов'язання Селянського (фермерського) господарства “Кристал”, с. Містки, Сватівський район Луганської області (далі за текстом –перший відповідач), Селянського (фермерського) господарства “Гарант”, с. Містки, Сватівський район Луганської області (далі за текстом –другий відповідач), Селянського (фермерського) господарства “Фортуна”, с. Містки, Сватівський район Луганської області (далі за текстом –четвертий відповідач, солідарно повернути позивачу внатурі 180 тон зерна пшениці 4-го класу врожаю 2005 року, у випадку неможливості повернення пшениці внатурі, зобов'язати першого, другого та четвертого відповідачів солідарно відшкодувати позивачу вартість 180 тон зерна пшениці 4-го класу, як безпідставно придбаного у останнього майна, у розмірі 117000 грн. 00 коп.; зобов'язання Селянського (фермерського) господарства “Світанок”, с. Містки, Сватівський район Луганської області (далі за текстом –третій відповідач), повернути позивачу внатурі 258,44 тон зерна пшениці 4-го класу врожаю 2005 року, у випадку неможливості повернення пшениці внатурі, зобов'язати третього відповідача відшкодувати позивачу вартість 258,44 тон зерна пшениці 4-го класу, як безпідставно придбане у останнього майна, у розмірі 167986 грн. 00 коп.

Під час розгляду даної справи в господарському суді Луганської області, 16.03.07 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу  України надав до матеріалів даної справи заяву від 16.03.07 б/н про зміну предмету позовних вимог, в якій просить: стягнути з селянських (фермерських) господарств “Кристал”, “Гарант” та ”Фортуна” солідарно на користь позивача вартість 212 тон зерна пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте у нього майно, у розмірі 117000 грн. 00 коп.; стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Світанок” на користь позивача вартість 305 тон пшениці     5-го класу, як безпідставно набуте у нього майно, у розмірі 167986 грн. 00 коп.

Вказана заява про зміну предмету  позову була прийнята господарським судом Луганської області, як така, що  не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, остаточними позовними вимогами є стягнення з селянських (фермерських) господарств “Кристал”, “Гарант” та ”Фортуна” солідарно на користь позивача вартості 212 тон зерна пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте у нього майно, у розмірі 117000 грн. 00 коп.; стягнення з Селянського (фермерського) господарства “Світанок” на користь позивача вартості 305 тон пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте у нього майно, у розмірі 167986 грн. 00 коп.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог  зазначив нижчевикладене:

-на підставі договорів оренди, укладених у 2000 році на 5 років, ПП АФ "Містки" (позивач у справі) придбало право користування землями сільськогосподарського призначення. Користуючись необхідністю перереєстрації договорів оренди у зв'язку з отриманням державних актів на землю, власники земельних часток (паїв) у порушення перехідних положень Закону України "Про оренду землі" без припинення дії укладених договорів, без врахування періоду ротації основної сівозміни, переуклали договори оренди з відповідачами. Нові орендарі, відповідачі у справі, зібрали та привласнили вирощений врожай, чим безпідставно набули у позивача майно;

-врожай  озимої пшениці, що посіяв позивач восени 2004 року на орендованих ним земельних ділянках №№4, 6, 7 і 8, загальною площею 298 га у кількості 1027,59 тон пшениці 4-го класу за ціною 650 грн. 00 коп.  за тону, всього на суму 667933 грн. 50 коп.

З точки зору нормативного обгрунтування позову позивач посилається на правила ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

1 - й відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 09.02.07, у доповненні до відзиву на позовну заяву, зданого до суду 16.03.07, у відзиві на заяву про зміну  предмету позовних вимог, зданого до суду 22.03.07, проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

-на підставі договорів оренди, укладених в квітні 2005 року між фермерськими господарствами “Кристал”, “Гарант”, “Фортуна” і власниками земельних часток (паїв)  на підставі державних актів, відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України, набули право користування землями сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області;

-з квітня 2005 року фермерські господарства, керуючись ст. 25 Закону України “Про оренду землі” розпочали використання земельних часток (паїв) в строк, встановлений договором оренди землі, які зареєстровані в законному порядку, згідно ст. 20 Закону України “Про оренду землі”;

-частини земельних часток (паїв), загальною площею 202,14 га, фермерським господарствам були передані власниками з ранніми сходами озимої пшениці, посіви якої були проведені попереднім орендарем;

-заперечення зі сторони орендарів проти використання вищевказаних сходів озимої пшениці на земельних частках (паях), які є їх власністю, на підставі державних актів не було. Також не було ніяких заперечень або пропозицій зі сторони попереднього орендатора (позивача у справі);

-зі сторони відповідача були пропозиції в усній формі про тимчасовий обмін земельними площами, які позивач не прийняв до уваги;

-господарським судом по справі №9/721 встановлено, що попередній орендар (позивач у справі), знаходячись в договірних відносинах з вказаними власниками землі, отримавши повідомлення про припинення строку дії договорів (за сертифікатами) продовжував здійснювати пізні посіви озимої пшениці, усвідомлюючи, що наперед не зможе відокремити їх від землі, а тим паче зібрати врожай;

-відповідач з квітня 2005 року після державної реєстрації договорів оренди землі в законному порядку, придбав земельні частки (паї) для відповідних цілей та разом з тим права землекористувача в повному обсязі, згідно ст.92 Земельного Кодексу України, а саме: право власності на посіви та насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

-з квітня 2005 року відповідачами до збору врожаю був проведений увесь комплекс агротехнічних робіт по вирощенню врожаю на орендованих, згідно з законом, земельних часток (паїв);

-з квітня 2005 року вказані земельні частки (паї)   були в законному використанні відповідача;

-в липні –серпні 2005 року відповідачем після збору на орендованій землі врожаю озимої пшениці зроблений повний розрахунок орендної плати з орендодавцями;

-позивач безпідставно стверджує, що зібрана відповідачем пшениця - є зерном 4 класу, при фактичній реалізації, шляхом лабораторного аналізу встановлено, що пшениця, зібрана на спірних ділянках є зерном 5-6 класу, реальна ціна у середньому складала 300 грн. за одну тону;

-на вимогу ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні три умови, необхідні для виникнення зобов'язань щодо    безпідставно придбаного майна, так як у відповідача були правові підстави для придбання земельної ділянки для вирощування врожаю озимої пшениці 2005 року;

-згідно з вимогами заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач визнає, що на підставі укладених в квітні 2005 року договорів оренди між фермерськими господарствами та власниками земельних часток (паїв) до відповідача перейшло виключне право користування вказаними земельними ділянками;

-вирощений та зібраний відповідачем врожай озимої пшениці 2005 року, в даному випадку, є результатом виключного права користування вказаними земельними частками (паями) та право власності на нього можуть мати тільки законні землекористувачі, в даному випадку, відповідач у справі, та з інших підстав викладених у відзиві та доповненні.

2 - й відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 09.02.07, у доповненні до відзиву на позовну заяву, зданого до суду 16.03.07, у відзиві на заяву про зміну  предмету позовних вимог, зданого до суду 22.03.07, проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

-позивач, отримавши повідомлення від власників земельних часток (паїв)   про те , що вони не будуть продовжувати строк дії договорів оренди, строк дії яких закінчувався з квітня 2005 року,  на новий строк,   не   здійснив заходи щодо продовження строків договорів оренди землі та не використав права орендаря на продовження строків дії договорів;

-з квітня 2005 року, на підставі укладених договорів оренди власники земельних часток (паїв), після їх державної реєстрації, відповідно до ст.ст.25. 30 Закону України “Про оренду землі” приступили до вирощування та збору врожаю озимої пшениці та понесли відповідні затрати;

-позивач безпідставно стверджує, що зібраний відповідачем врожай є зерном 4 класу, при фактичній реалізації, шляхом лабораторного аналізу встановлено, що  пшениця зібрана на спірних ділянках є зерном 5-6 класу, реальна ціна у середньому складала 300 грн. за одну тону;

-на вимогу ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні три умови, необхідні для виникнення зобов'язань щодо безпідставно придбаного майна, так як у відповідача були правові підстави для придбання земельної частки (паю) для   вирощування врожаю озимої пшениці 2005 року;

-згідно з вимогами заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач визнає, що на підставі укладених в квітня 2005 року договорів оренди між фермерськими господарствами та власниками земельних часток (паїв)   до відповідача перейшло виключне право користування вказаними земельними частками (паями);

-вирощений та зібраний відповідачем врожай озимої пшениці 2005 року, в даному випадку, є результатом виключного права користування вказаними земельними ділянками та право власності на нього можуть мати тільки законні землекористувачі, в даному випадку, відповідач у справі, та з інших підстав викладених у відзиві та доповненні.

3 -  й відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 09.02.07, у доповненні до відзиву на позовну заяву, зданого до суду 16.03.07, у відзиві на заяву про зміну  предмету позовних вимог, зданого до суду 22.03.07, проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

-рішенням господарського суду Луганської  області від 21.07.06 по справі №9/721 за позовом позивача до фермерських господарств “Кристал”, “Гарант”, “Фортуна”, “Світанок” про стягнення з відповідачів, фермерських господарств "Кристал", "Гарант" та "Фортуна" заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 573960 грн. 40 коп., з фермерського господарства "Світанок" –в розмірі 188279 грн. 30  коп., було встановлено, що позивач з 2002 року знаходився у договірних відношеннях з власниками земельних часток (паїв), строк дії договорів оренди закінчився у березні 2005 року, у  вересні 2004 року власники земельних паїв направили позивачу поштове повідомлення про своє небажання переукладати з ним договори оренди на новий строк, але позивач не звернувся до власників земельних часток (паїв) з пропозицією про продовження строків договорів оренди землі не використавши переважне право орендаря на продовження строків вказаних договорів. Після отримання поштових повідомлень позивач провів посів озимої пшениці на земельних ділянках власників паїв. Після закінчення строків договорів оренди власники землі уклали договори оренди з відповідачем, який з квітня 2005 року приступив до  її обробки;

-позивач, отримавши повідомлення від власників земельних паїв про те, що вони не будуть продовжувати строки дії договорів оренди, строк дії яких закінчувався з квітня 2005 року, на новий строк,  не вжив заходи щодо продовження строків договорів оренди землі та не використав права орендаря на продовження строків дії договорів;

-з квітня 2005 року, на підставі укладених договорів оренди власниками земельних часток (паїв), після їх державної реєстрації, відповідно до ст.ст. 25, 30 Закону України “Про оренду землі” приступили до вирощування та збору врожаю озимої пшениці та понесли відповідні затрати;

-позивач безпідставно стверджує, що зібраний відповідачем врожай є зерном 4 класу, при фактичній реалізації, шляхом лабораторного аналізу встановлено, що пшениця, зібрана на спірних ділянках, є зерном 5-6 класу, реальна ціна у середньому складала 300 грн. за одну тону;

-на вимогу ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні три умови, необхідні для виникнення зобов'язань щодо безпідставно придбаного майна, так як у відповідача були правові підстави для придбання земельної частки (паю) для  вирощування врожаю озимої пшениці 2005 року;

-згідно з вимогами заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач визнає, що на підставі укладених в квітні 2005 року договорів оренди між фермерськими господарствами та власниками земельних часток (паїв) до відповідача перейшло виключне право користування вказаними земельними частками (паями);

-вирощений та зібраний відповідачем врожай озимої пшениці 2005 року, в даному випадку, є результатом виключного права користування вказаними земельними частками (паями), тому право власності на нього можуть мати тільки законні землекористувачі, в даному випадку, відповідач у справі, та з інших підстав викладених у відзиві та доповненні.

4 –й відповідач у відзиві на позовну заяву, зданого до суду 09.02.07, у доповненні до відзиву на позовну заяву, зданого до суду 16.03.07, у відзиві на заяву про зміну  предмету позовних вимог, зданого до суду 22.03.07, проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

-на підставі договорів оренди, укладених в квітні 2005 року між фермерськими господарствами “Кристал”, “Гарант”, “Фортуна” і власниками земельних часток (паїв)  на підставі державних актів, відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України, вони придбали право користування землями сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області;

-з квітня 2005 року фермерські господарства, керуючись ст. 25 Закону України “Про оренду землі”, розпочали використання земельних часток (паїв) в строк, встановлений договором оренди землі, який зареєстрований в законному порядку, згідно ст. 20 Закону України “Про оренду землі”;

-частини земельних часток (паїв), загальною площею 202,14 га, фермерським господарствам були передані власниками з ранніми сходами озимої пшениці, посіви якою були проведені попереднім орендарем;

-заперечення зі сторони орендарів проти використання вищевказаних сходів озимої пшениці на земельних частках (паях), які є їх власністю, на підставі державних актів не було. Також не було ніяких заперечень або пропозицій зі сторони попереднього орендатора (позивача у справі);

-зі сторони відповідача були пропозиції в усній формі про тимчасовий обмін земельними площами, які позивач не прийняв до уваги;

-господарським судом по справі №9/721 встановлено, що попередній орендар (позивач у справі), знаходячись в договірних відносинах з вказаними власниками землі, отримавши повідомлення про припинення строку дії договорів (за сертифікатами) продовжував здійснювати пізні посіви озимої пшениці, усвідомлюючи, що наперед не зможе відокремити їх від землі, а тим паче зібрати врожай;

-відповідач з квітня 2005 року після державної реєстрації договорів оренди землі в законному порядку придбав земельні частки (паї) для відповідних цілей та разом з тим права землекористувача в повному обсязі, згідно ст. 92 Земельного Кодексу України, а саме: право власності на посіви та насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену сільськогосподарську продукцію;

-з квітня 2005 року відповідачами до збору врожаю був проведений увесь комплекс агротехнічних робіт по вирощенню врожаю на орендованих, згідно з законом, земельних частках (паях);

-з квітня 2005 року вказані земельні ділянки були в законному використанні відповідача;

-в липні –серпні 2005 року відповідачем після збору на орендованій землі врожаю озимої пшениці зроблений повний розрахунок орендної плати з орендодавцями;

-позивач безпідставно стверджує, що зібраний відповідачем врожай є зерном 4 класу, при фактичній реалізації, шляхом лабораторного аналізу встановлено, що пшениця, зібрана на спірних ділянках є зерном 5-6 класу, реальна ціна у середньому складала 300 грн. за одну тону;

-на вимогу ст. 1212 Цивільного кодексу України відсутні три умови, необхідні для виникнення зобов'язань щодо безпідставно придбаного майна, так як у відповідача були правові підстави для придбання земельної частки (паю) для вирощування врожаю озимої пшениці 2005 року;

-згідно з вимогами заяви про зміну предмету позовних вимог, позивач визнає, що на підставі укладених в квітні 2005 року договорів оренди між фермерськими господарствами та власниками земельних часток (паїв) до відповідача перейшло виключне право користування вказаними земельними ділянками;

-вирощений та зібраний відповідачем врожай озимої пшениці 2005 року, в даному випадку, є результатом виключного права користування вказаними земельними частками (паями) та право власності на нього можуть мати тільки законні землекористувачі, в даному випадку, відповідач у справі, та з інших підстав викладених у відзиві та доповненні.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 22.03.07 по справі №4/43 у задоволенні позову відмовлено, судові витрати за позовом покладені на позивача.

          Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем факт вини відповідачів щодо безпідставно придбаного ними майна не доведений, матеріалами даної справи не підтверджений; позивач не надав господарському суду Луганської області безспірних доказів своїх позовних вимог.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 22.03.07 у справі №4/43, позивач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.04.07 б/н, у якій просить згадане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

          В обґрунтування згаданої апеляційної скарги позивач зазначає, що, на його думку:

          -при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд Луганської області невірно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 179, 189, 190, 346, 1212, 1213 Цивільного кодексу України та ст. 35 Господарського процесуального кодексу України;

          -висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи;

          -господарський суд Луганської області невірно трактує природу позовних вимог, вважая, що в їх основі лежать земельні правовідносини, що і є причиною прийняття неправильного рішення, оскільки основою позовних вимог є майнові правовідносини.

          Відповідачі проти апеляційної скарги позивача заперечили за доводами, викладеними у їх відзивах на апеляційну скаргу, які аналогічні доводам, викладеним у відзивах на позов.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 11.04.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства агрофірми “Містки”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, від 04.04.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 22.03.07 по справі №4/43 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Баннова Т.М., суддя –Якушенко Р.Є.

          Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.07, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддів Баннову Т.М. та Якушенко Р.Є. у зв'язку з відпусткою виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі №4/43 та введено до складу колегії суддів: Єжову С.С. та Семендяєву І.В.

          Відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.07 суддів Єжову С.С. у зв'язку з відпусткою та Семендяєву І.В. у зв'язку з відрядженням виключено із складу колегії суддів по розгляду апеляційної скарги у справі  №4/43 та введено до складу колегії суддів: Баннову Т.М. та Іноземцеву Л.В.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає  задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до договорів оренди, укладених у 2000 році на підставі земельних сертифікатів, позивач придбав право володіння землями сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області.

Восени 2004 року позивач посіяв озиму пшеницю на орендованих земельних ділянках  №№ 4, 6, 7 та 8, загальною площею 298 га.

У березні 2005 року строк оренди зазначених земельних ділянок закінчився, власники земельних ділянок на підставі отриманих державних актів на право власності на відповідні земельні ділянки уклали договори оренди з іншими орендарями, відповідачами за цією справою.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  строк  дії  договору оренди   земельних  ділянок  визначається  з  урахуванням  періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Позивач не скористався правом звернення з позовом до суду про переукладення договорів оренди землі на підставі переважного права на оренду земельних ділянок у громадян відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, на підставі  статті  8  Земельного кодексу України орендар має переважне право на поновлення  договору  оренди  землі після  закінчення строку його дії.  

Не врегулювавши питання щодо майбутнього врожаю, відповідачі зібрали вирощений врожай озимої пшениці влітку 2005 року, який, за твердженням позивача, був у його власності. При цьому, фермерські господарства "Кристал", "Гарант" та "Фортуна" зібрали врожай з ланів №№ 6, 7, 8, площею 207 га, а фермерське господарство "Світанок" зібрало врожай на земельної ділянці № 4, площею 91 га.

Відповідно до ст. 321 Цивідьного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

          Тільки рішення суду або вирок, що передбачає конфіскацію майна можуть бути підставою для примусового позбавлення права власності.

Позивач здійснив посіви озимої пшениці восени 2004 року на орендованих у власників, фізичних осіб, землях, здійснив витрати з вирощування посівів.

          В укладених у березні 2005 року договорах з новими орендарями, відповідачами у цієї справі, зазначено, що об'єктом оренди є рілля, але відповідачі у судовому засіданні підтвердили, що вони прийняли земельні ділянки з посівами, які здійснив попередній орендар, позивач за цією справою. Це підтверджується наявними у справі матеріалами.

          Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно або  зберегла  його  у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

          Обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальністю. Тому, наявність вини в поведінці особи, що безпідставно збагатіла, не вимагається. Означена цивільно-правова санкція застосовується і в тих випадках, коли безпідставне набуття майна є результатом події, поведінки самого потерпілого або третіх осіб. Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність хоча б двох умов: перше –збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге –відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

          Як свідчать матеріали даної справи, пшениця, яку зібрали відповідачі влітку 2005 року на вищевказаних земельних ділянках відноситься до 4-го класу.

          Фермерські господарства “Кристал”, “Фортуна” і “Гарант” зібрали врожай з ланів №№6, 7 і 8 у кількості 816,5 тон зерна, а фермерське господарство “Світанок” –404 тон зерна озимої пшениці (з лану №4).

          Вартість однієї тони зерна озимої пшениці 4-го класу врожаю 2005 року 650 грн. 00 коп.

У позові, з урахуванням заяви  від 16.03.07 б/н про зміну предмету позовних вимог, позивач просить стягнути частково вартість безпідставно придбаного майна (пшениці), а саме: солідарно з фермерських господарств “Кристал”, “Гарант” і “Фортуна” –вартість  212 тон зерна пшениці 5-го класу у розмірі 117000 грн. 00 коп.; фермерського господарства “Світанок” вартість 305 тон пшениці 5-го класу у розмірі 167986 грн. 00 коп., обґрунтовуючи ці вимоги звітами “Про збір врожаю сільськогосподарських культур на 1 грудня 2005 року з усіх земель” по формі №29-сг.

          Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З урахуванням викладеного доводи відповідачів судовою колегією залишені поза увагою, оскільки вимоги позивача нормативно обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.

          Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача від 04.04.07 б/н підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 22.03.07 по справі №4/43 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1         ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду приймає по даній справі нове рішення, яким позов Приватного підприємства агрофірми “Містки“, с. Містки, Сватівський район Луганської області,  задовольняє у повному обсязі, а саме: стягує з Селянських (фермерських) господарств “Кристал”, “Гарант”, та “Фортуна” солідарно на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки” вартість 212 тон зерна пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте  майно, у розмірі 117000 грн. 00 коп. та стягує  з Селянського (фермерського) господарства “Світанок” на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки” вартість 305 тон пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте майно, у розмірі 167986 грн. 00 коп.

          Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України:  

за позовом:

-витрати по сплаті державного мита у сумі 1170 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 48 грн. 44 коп. покладаються солідарно на  Селянське (фермерське) господарство “Кристал”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, Селянське (фермерське) господарство “Гарант”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, Селянське (фермерське) господарство “Фортуна”;

-витрати по сплаті державного мита у сумі 1679 грн. 86 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. 56 коп. покладаються на Селянське (фермерське) господарство “Світанок”, с. Містки, Сватівський район Луганської області;

-за апеляційною скаргою:

          -витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду:

          -у розмірі  584 грн. 93 коп.  покладаються солідарно на Селянське (фермерське) господарство “Кристал”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, Селянське (фермерське) господарство “Гарант”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, Селянське (фермерське) господарство “Фортуна”;

          -у розмірі 840 грн. 00 коп. покладаються на Селянське (фермерське) господарство “Світанок”, с. Містки, Сватівський район Луганської області.           

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства агрофірми “Містки”, с. Містки, Сватівський район Луганської області, від 04.04.07 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 22.03.07 у справі №4/43 задовольнити.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 22.03.07 по справі №4/43 скасувати.

          3.Прийняти нове рішення.

          4.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Кристал”, вул. Радянська, буд. 164, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №25369189, Селянського (фермерського) господарства “Гарант”, вул. Радянська, буд. 164, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №30330459, Селянського (фермерського) господарства “Фортуна”, вул. Радянська, буд. 158, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №25369060, на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки”, вул. 40-річчя Жовтня, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №30796098, вартість 212 тон зерна пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте  майно, у розмірі 117000 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1170 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 48 грн. 44 коп.

5.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Світанок”, вул. Ворошилова, буд. 23, с. Містки, Сватівський район Луганської області, на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки”, вул. 40-річчя Жовтня, с. Містки, Сватівський район Луганської області,  92654, ідентифікаційний код №30796098, вартість 305 тон пшениці 5-го класу, як безпідставно набуте майно, у розмірі 167986 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1679 грн. 86 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. 56 коп.

          6.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Кристал”, вул. Радянська, буд. 164, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №25369189, Селянського (фермерського) господарства “Гарант”, вул. Радянська, буд. 164, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №30330459, Селянського (фермерського) господарства “Фортуна”, вул. Радянська, буд. 158, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №25369060, на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки”, вул. 40-річчя Жовтня, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №30796098, витрати по сплаті державного мита у сумі 584 грн.        93 коп. за апеляційною скаргою.

          7.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Світанок”, вул. Ворошилова, буд. 23, с. Містки, Сватівський район Луганської області, на користь Приватного підприємства агрофірми “Містки”, вул. 40-річчя Жовтня, с. Містки, Сватівський район Луганської області, 92654, ідентифікаційний код №30796098, витрати по сплаті державного мита у сумі 840 грн. 00 коп. за апеляційною скаргою.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                Т.М. Баннова

Суддя                                                                                          Л.В. Іноземцева