Постанова

від 08.02.2018 по справі 369/4389/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/4389/15-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л. М. Провадження № 22-ц/780/3/18 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П. Категорія 46 08.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Мережко М.В., Суханової Є.М.,

При секретарі - Тимошевській С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - правонаступником якого є ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Києво-Святошинське районне управління юстиції Київської області, Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, про відновлення меж земельної ділянки, знесення самовільно збудованих будівель і споруд, та покладення зобов язань.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно районного управління юстиції Києво-Святошинського району Київської області, Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, відновлення меж земельної ділянки, знесення самовільно збудованих будівель і споруд, та покладення зобов язань,

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2017 року у даній справі, відповідач у справі ОСОБА_3 помер, в зв язку з чим, колегією суддів, до участі у розгляді справи залучено ОСОБА_4, який є спадкоємцем померлого, якому, 07 липня 2017 року, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області були видані свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно ОСОБА_3

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що вона, та відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_3 є власниками суміжних земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_1. Їй належить земельна ділянка площею 0,1066 га., кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці збудовано будинок і господарські споруди, які належать їй на праві власності, на підставі Договору дарування від 11 квітня 2002 року.

З кадастрового плану належної їй земельної ділянки і Державного акту на право власності на земельну ділянку вбачається, що, відповідачам ОСОБА_5 і ОСОБА_3 належать суміжні з нею земельні ділянки, що розташовані, відповідно, по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3.

Між нею і суміжними власниками земельних ділянок, відповідачами у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виник спір щодо їх меж та з приводу інших порушень земельного законодавства з їх боку.

Так, як вказує позивач в позовній заяві, ОСОБА_5 в останніх числах травня місяця 2012 року розпочав будівництво бетонної огорожі з фундаментом не на межі земельної ділянки, а поза нею, на її земельній ділянці, чим порушив межі земельних ділянок. З даного приводу, у вересні 2012 року вона зверталась із заявою до виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області. В відповіді на її звернення, виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-святошинського району Київської області за № М-973 від 21 вересня 2012 року вказав на те, що, ОСОБА_5 надіслано попередження виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про негайне призупинення будівництва огорожі до з ясування і встановлення (погодження) межі земельних ділянок по АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1

Крім цього, 11 листопада 2013 року постійною депутатською комісією Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з питань використання земельних та водних ресурсів було складено акт, відповідно до якого, при обстеженні земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, комісія встановила, що довжина ліній по фасадній частині земельних ділянок не відповідають розмірам, які зазначені в Державних актах на право власності на земельні ділянки, межові знаки між ділянками, які були встановлені на момент виготовлення державних актів, порушені та стали невиразними.

Згодом вона звернулась з іншою скаргою стосовно того, що ОСОБА_5 здійснює будівництво гаражу, який складається з накриття, яке спирається на дерев яний брус на своїй земельній ділянці із порушенням будівельних норм та земельного законодавства, з порушенням належних відступів від її межі, чим порушує її права, що гарантовані законодавством України. Як вбачається із відповіді виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за № М-1249 від 18 листопада 2013 року на її скаргу - при обстеженні земельної ділянки по АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_6, були виконані відхилення від оформленої документації та порушені будівельні норми. В зв язку з виявленими порушеннями при будівництві та розглядом в даний час спірного питання по землекористуванню між суміжними землекористувачами, виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відкладено розгляд питання присвоєння адреси житловому будинку ОСОБА_5 для проведення ним державної реєстрації завершеного будівництва об єкта.

Серед іншого, факт порушення ОСОБА_5 її прав та інтересів також підтверджується Схемою фактичного розташування земельних ділянок по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (остання- адреса відповідача ОСОБА_3, по цій земельній ділянці, де можна бачити його межу з нею), та в межах с. Петропавлівська Борщагівка, та кресленням відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Реакцією ОСОБА_5 на всі звернення було повне ігнорування цих обставин і продовження відвертого порушення її прав. Про це він цинічно особисто заявив їй, стверджуючи, що він в будь-якому разі вирішить це питання, а вона нічого не доб ється.

23 жовтня 2014 року вона письмово зверталась до ОСОБА_5 із проханням усунути допущені ними порушення її прав з приводу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Що стосується відповідача ОСОБА_3, то він навіть не на межі її земельної ділянки, а частково - на її земельній ділянці збудував цегляний гараж, одноповерхову господарську капітальну цегляну будівлю, двоповерхову господарську капітальну цегляну будівлю, а також встановив на її земельній ділянці бетонну з фундаментом, з металевої сітки та з азбестоцементних шиферних листів огорожу, чим порушив межі суміжних земельних ділянок. На її думку, зазначена огорожа збудована ОСОБА_3 фактично на належній їй земельній ділянці, а гараж та дві господарські капітальні будівлі збудовано частково на її земельній ділянці без відповідного дозволу, з порушенням будівельних, санітарних, протипожежних, екологічних норм. Для припинення порушення її прав та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, реальної можливості відновлення її меж земельної ділянки і запобіганню дій, що порушують ті ж самі її права, або створюють небезпеку порушення цих прав в майбутньому, має відбутися знесення ОСОБА_3, і за його рахунок, незаконно встановлених ним огорож та будівель на межі та на самій її земельній ділянці і надати безперешкодний доступ до межових знаків (чи поновити їх, в разі знищення цих знаків ОСОБА_3), та сприяти встановленню твердих меж її земельної ділянки в частині, де вона межує з його земельною ділянкою, де мають бути межові знаки, ці точки позначені цифрами: 11.06; 13.67; 14.35; 7.30; 7.52; 37.32; 8.71; 5.36; 7.88. відповідно до схеми фактичного розташування земельних ділянок по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 По межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 видно, що ОСОБА_3 встановив свою огорожу та будівлі на її земельній ділянці, залишивши спільні межові знаки між їхніми ділянками в своїй садибі, до якої доступ вона не має, тому він має чи надати доступ їй до межових знаків, чи поновити їх за свій рахунок, в разі їх відсутності. Саме через вказану протиправну поведінку ОСОБА_3 вона не може зберігати чи поновлювати межові знаки, тому відповідальність за їх збереження має бути покладена на ОСОБА_3.

Позивач вважає, що фактично, ОСОБА_5 захопив 0,007 га., а ОСОБА_3 - 0,011 га., загалом - 0,018 га. її землі, якою вона законно володіє на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 10 липня 2009 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5, площею 0,0774 га. та 0,0773 га., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; зобов язати ОСОБА_5 за свій рахунок знести незаконно встановлену ним огорожу на її земельній ділянці та житлову будівлю і гараж; зобов язати ОСОБА_5 за свій рахунок поновити межові знаки на межі його земельних ділянок і її земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1, в точках з координатами, які визначені в матеріалах по відновленню меж в натурі (кресленнях) її земельної ділянки, де мають бути межові знаки, ці точки позначені цифрами: 14.12, 4.84, 3.88., 3.76., 6.02., 21.11., 5.95., 6.70., 11.23., 32.98., 7.72., 4.96., 1.71., та утримуватись в подальшому від порушень її прав на землю; зобов язати ОСОБА_3 за свій рахунок знести незаконно встановлені ним її на земельній ділянці цегляний гараж, одноповерхову господарську капітальну цегляну будівлю, двоповерхову господарську капітальну цегляну будівлю, а також бетонну з фундаментом, з металевої сітки та з азбесто-цементних шиферних листів огорожу; зобов язати ОСОБА_3 за свій рахунок поновити межові знаки на межі його земельних ділянок і земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, в точках, з координатами, визначених в матеріалах по відновленню меж в натурі ( в кресленнях) земельної ділянки ОСОБА_2, де мають бути межові знаки, ці точки позначені цифрами: 14.12., 4.84., 3.88., 3.76., 6.02., 21.11., 5.95., 6.70., 11.23., 32.98., 7.72., 4.96., 1.71; зобов язати ОСОБА_3 сприяти встановленню твердих меж з її земельною ділянкою, з наданням їй безперешкодного доступу до межових знаків, в точках з координатами, визначених в матеріалах по відновленню меж в натурі (в кресленнях) її земельної ділянки, де мають бути межові знаки, ці точки позначені цифрами: 11.06., 13.67., 14.35., 7.30., 7.52., 37.32., 8.71., 5.36., 7.88., та утримуватись в подальшому від порушень її прав на землю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині заявлених позовних вимог до ОСОБА_5 за її заявою залишено без розгляду.

При розгляді справи в суді, ОСОБА_2 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги та в подальшому подала до суду позовну заяву з вимогами до ОСОБА_3 про відновлення меж земельної ділянки, знесення самовільно збудованих будівель та споруд і покладення зобов язань.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року, ухвалити у справі нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначила, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року є незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за Договором дарування від 11 квітня 2002 року ОСОБА_7 подарував, а ОСОБА_2 прийняла в дар житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Петропавліська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, по вул. Кооперативній, АДРЕСА_1

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10 липня 2009 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1066 га., яка розташована за адресою: Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, АДРЕСА_1, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 06 липня 2006 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0, 1817 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 травня 2011 року ОСОБА_3 на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, житловий будинок загальною площею 229,4 кв.м., житловою площею 111,6 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами.

В наданому суду ОСОБА_2 Висновку № 28/09-2015 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження експерта ОСОБА_8 ТОВ Судово-експертний альянс , складеного 28 вересня 2015 року, вказано, що 17 вересня 2015 року до ТОВ Судово-експертний альянс від адвоката ОСОБА_9, який є представником ОСОБА_2, надійшла заява № 17/09-2015 від 17 вересня 2015 року з проханням провести експертне будівельно-технічне дослідження з наданням висновку з наступного питання: 1. Чи є накладення та на яку площу земельної ділянки ОСОБА_2, якою вона володіє згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,1066 га., кадастровий № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_3,АДРЕСА_3, кадастровий № НОМЕР_5, земельна ділянка якого огороджена зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 стінами трьох нежитлових будівель, що є на його земельній ділянці, та які встановлені замість огорожі, та чи призвело це до зменшення площі тієї земельної ділянки, якою вона фактично користується.

Як зазначено у Висновку експерта, обстеження об єкту проводилось 25 вересня 2015 року в присутності замовника.

Відповідно до складеного 28 вересня 2015 року Висновку № 28/09-2015 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження експерта ОСОБА_8 ТОВ Судово-експертний альянс , встановлено, що порівнюючи фактичне місце розташування сумісної межі, земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (земельної ділянки ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_3) та місце розташування сумісної межі відповідно до кадастрової інформації, зафіксовано зміщення межі в сторону земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, внаслідок чого утворилась накладка земельних ділянок ОСОБА_2, якою вона володіє згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,1066 га., кадастровий № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки ОСОБА_3, АДРЕСА_3, кадастровий № НОМЕР_5, земельна ділянка якого огороджена зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 стінами трьох нежитлових будівель, що є на його земельній ділянці, та які встановлені замість огорожі, площею 0,0095 га. Накладення земельних ділянок призвело до зменшення фактичної площі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, на 0,0095 га.

З висновку експерта № 10/11-2016 складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 10 листопада 2016 року, проведеної за ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області вбачається, що накладення земельної ділянки ОСОБА_2, якою вона володіє згідно державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1066 га., кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться по АДРЕСА_1 зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_3, по АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_5, земельна ділянка якого огорожена зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 стінами трьох нежитлових будівель, що є на його земельній ділянці та які встановлені замість огорожі, є.

Площа земельної ділянки ОСОБА_2, якою вона фактично користується, зменшилась на 0,0095 га.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 до дня смерті, проживав за вказаною адресою з 1929 року, і всі будівлі на його присадибній земельній ділянці збудовані давно, за погодженням сусідів ОСОБА_2, які ніколи не заперечували проти присадибної забудови. Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 09 червня 1995 року йому надано дозвіл на приватизацію земельної ділянки площею 0,1817 га., у межах згідно з планом та даними земельно-шнурової книги. При оформленні цих документів на приватизацію представниками земельної служби сільської ради були визначені межі земельної ділянки, і ці межі були узгоджені із сусідами ОСОБА_2, які заперечень щодо визначених меж земельної ділянки не мали. Державний акт на право власності на земельну ділянку було видано, ОСОБА_3, 06 липня 2006 року, площа земельної ділянки складала 0,1817 га.

Згідно вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, сприяючи всебічному і повному з ясуванню обставин справи: роз яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов язки відповідно до вимог п. 4 ст. 10, ст. 27, ст. 31 ЦПК України.

Вимогами ч. 2, ч. 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 144 ЦПК України експертиза призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави та строк для проведення експертизи; з яких питань потрібні висновки експертів, ім я експерта або найменування експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; об єкти, які мають бути досліджені, перелік матеріалів, що передаються для дослідження, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов язків.

Відповідно до вимог ст. 147 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким, на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені судом питання. У висновку експерта обов язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов язків.

В даному випадку експерт ОСОБА_8 ТОВ Судово-експертний альянс при дачі висновку № 28/09-2015 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження від 28 вересня 2015 року не був попереджений про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов язків.

За таких обставин, даний висновок не може бути належним доказом у справі.

В висновку експерта № 10/11-2016 ТОВ Судово-експертний альянс складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи від 10 листопада 2016 року, проведеної згідно ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області, експертом зафіксовано лише факт накладення земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та зменшення земельної ділянки ОСОБА_2 на 0,0095 га., що не дає суду можливості встановити обставини законності користування сторонами спірними земельними ділянками в належних їм межах та порушення прав позивача в розпорядженні та користуванні земельною ділянкою.

В ст. 317 ЦК України вказано, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій, сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності та користуванні громадян, і додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

З приписів ст. 15 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За вимогами ст. ст. 57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з думкою Києво-Святошинського районного суду Київської області про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, так як вона не довела в суді обставини на які посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень, не надала суду достатніх належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення відповідачем її прав в користуванні та розпорядженні належним їй майном.

Так як Києво-Святошинський районний суд Київської області розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального права при розгляді справи не допустив, тому, колегія суддів вважає, що апеляційну

скаргу ОСОБА_2 необхідно відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року залишити без змін

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: