Ухвала

від 01.03.2018 по справі 263/1598/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-сс/775/66/2018(м)

263/1598/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурорів ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 лютого 2018 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 206-2, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

13 лютого 2018 року старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні прокуратури Донецької області Заступник прокурора Миколаївської області старший радник юстиції ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 .

20 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 у Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області на 60 днів, тобто до 20 квітня 2018 року, включно.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 . Розгляд апеляційної скарги проводити за обов`язкової участі ОСОБА_9 . Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки, під час її постановлення допущено неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що в подальшому перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, ознайомившись з судовим матеріалом та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, з таких підстав.

З судового матеріалу розгляду клопотання слідчого встановлено, що після звільнення у 2002 році з місць позбавлення волі, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_11 , у зв`язку з перерозподілом кримінальних сфер впливу у місті Миколаєві та Миколаївській області, з метою незаконного збагачення, у невстановленому досудовим розслідуванні місці та у невстановлений час, прийняли рішення здійснювати спільну злочинну діяльність.

Діяльністю очолюваної ним злочинної організації, ОСОБА_9 вжив вичерпних організаційних дій до забезпечення міцності та стійкості об`єднання вказаної злочинної організації. З цією метою, останній у різні періоди часу познайомився із проживаючими в місті Миколаєві та області особами, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також іншими, на даний час невстановленими особами, та залучив останніх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера.

Так, 12 листопада 2013 року ОСОБА_9 організував викрадення та в подальшому незаконне позбавлення волі водія-експедитора ТОВ «Максимум» (м. Миколаїв) ОСОБА_16 , з метою усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, а також заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне позбавлення волі ОСОБА_16 та заволодіння автомобіля марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , з вантажем, ОСОБА_9 надав вказівку ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які є активними членами у створеній ним злочинній організації, організувати та забезпечити фізичне викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_16 , які, в свою чергу, надали вказівку невстановленим на даний час досудовим розслідуванням особам здійснити незаконне позбавлення волі та викрадення ОСОБА_16 разом з належним йому автомобілем, вказавши час та місце вчинення злочину.

12 листопада 2013 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_16 на вказаному автомобілі приїхав з м. Миколаєва до с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до магазину-кафе «Годич», де у подальшому розпочав розвантажувати товар. В цей час до машини останнього під`їхало два автомобіля невстановленої марки, з яких вибігло 5 невстановлених на даний час осіб, які діючи на виконання вказівок ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , представившись працівниками служби безпеки ТОВ «Кольберг-агро», умисно нанесли ОСОБА_16 легкі тілесні ушкодження та із застосуванням фізичної сили, одягнувши на руки ОСОБА_16 залізні кайданки, всупереч його волі посадили до одного з автомобілів, на якому приїхали та доставили останнього до підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, невстановлені на теперішній час особи, виконуючи вказівку ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , діючи умисно, шляхом вчинення психологічного тиску та використовуючи безпорадний стан ОСОБА_16 , змусили останнього написати розписку про передачу його власного автомобіля «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із вантажем у розпорядження ТОВ «Кольберг-агро», після чого того ж дня близько 19:40 години звільнили ОСОБА_17 та надали можливість останньому залишити вказане підвальне приміщення.

Крім того, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, указані невстановлені особи, за вказівкою ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 умисно заволоділи автомобілем марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із цінним вантажем, який перевезли з с. Петрівка Миколаївського району Миколаївської області до с. Карлівка Миколаївського району Миколаївської області, оскільки факт заволодіння даним автомобілем разом з цінним товаром ОСОБА_9 планувався використати для усунення конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області, однак вказаний автомобіль 13 листопада 2013 року був розшуканий правоохоронними органами.

Таким чином, ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою досягнення мети, пов`язаної з діяльністю створеної та очолюваної ним злочинної організації, організував за допомогою членів злочинної організації ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та невстановлених на даний час слідством осіб викрадення та незаконне позбавлення волі ОСОБА_16 , його тримання як заручника, заволодіння транспортним засобом марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із цінним вантажем для здійснення тиску на власника суб`єкта господарської діяльності з метою усунення його від конкуренції на ринку продажу алкогольних напоїв на території Миколаївської області.

Так, зборами учасників ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» від 06.02.2008 року затверджено статут вказаного підприємства, після чого 18.02.2008 року зареєстрований Виконкомом Миколаївської міської ради. Засновниками ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» (код ЄДРПОУ 24056560) в рівних частках являлись ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Вказане товариство займалось будівництвом та експлуатацією ринку, що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156-А. За існуючою домовленістю ОСОБА_18 виконував функції директора, а ОСОБА_19 його заступника.

У 2010 році, у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків ОСОБА_19 звільнено з займаної посади, що потягло за собою суперечки між ОСОБА_19 та ОСОБА_18 з приводу подальшого використання майна та грошових активів ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс».

Дізнавшись про конфлікт між ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння майна ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» шляхом підробки протоколу загальних зборів учасників та його подальшого використання.

В подальшому, у невстановлений час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_19 вирішити його конфлікт з ОСОБА_18 шляхом усунення останнього від подальшого володіння та розпорядженням майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та введення у керівництво зазначеного підприємства підконтрольної ОСОБА_9 особи.

З цією метою ОСОБА_19 з іншим невстановленим та даний час особами, діючи на виконання вказівки ОСОБА_9 умисно внесли неправдиві відомості до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс».

Так, у невстановлений час та невстановленому місці ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_20 із залученням підконтрольних йому осіб за грошову винагороду у невстановленому досудовим розслідуванням розмірі здійснити силовий захват об`єктів нерухомого майна ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» та безперешкодному розпорядженні ОСОБА_21 та ОСОБА_22 активами та майном ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» на що ОСОБА_20 відповів згодою на пропозицію ОСОБА_9

06.05.2016 року на мобільний телефон ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_9 зателефонував невстановлений на даний час досудовим розслідуванням чоловік та запропонував зустрітись у місті Миколаєві в приміщенні кафе «Чай», що знаходиться по вул. Адміральській та обговорити ситуацію щодо захоплення ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», на що ОСОБА_18 відповів згодою.

Того ж дня, ОСОБА_18 в приміщенні кафе «Чай» зустрівся з двома не встановленими слідством особами на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які на виконання вказівки ОСОБА_9 , повідомили, що питанням захоплення приміщень ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс» вони займались особисто, оскільки ОСОБА_18 їм винен грошові кошти в сумі 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США за неіснуючий борг, в разі повернення якого ОСОБА_18 зможе залишитися на посаді директора ТОВ «Ринок-Торг-Сервіс», на що ОСОБА_18 відмовився.

07.05.2016 року на мобільний телефон ОСОБА_18 зателефонував невідомий чоловік та повідомив що йому необхідно з`явитися для розмови до офісу ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 у приміщення будівлі ТОВ «ТЕХНОКОНТРАКТ». Через деякий час ОСОБА_18 прибув до зазначеного офісу, та піднявшись на другий поверх приміщення, увійшов до кабінету в якому знаходились невстановлені на даний час особи на ім`я ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та раніше знайомий ОСОБА_18 - ОСОБА_9 . Знаходячись у вказаному приміщенні особи на ім`я ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_9 , діючи умисно, висловлюючи погрози насильства щодо ОСОБА_18 , вимагали передати грошові кошти у сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів США за неіснуючий борг.

Крім того, ОСОБА_9 , будучи обізнаним, що фермерське господарство «Поле», в особі голови господарства ОСОБА_25 , обробляє земельну ділянку площею близько 45,6 га в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району Миколаївської області за межами населеного пункту без належного правового оформлення, прийняв рішення використати дані обставини з метою заволодіння врожаєм даного господарства.

З цією метою, ОСОБА_9 надав вказівку активним членам створеної ним злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та підконтрольній йому озброєній групі ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, заволодіти вказаним врожаєм на зазначеній земельній ділянці, при цьому розділивши ролі кожного у виконанні зазначеного злочинного умислу.

З метою безпосереднього контролю за виконанням протиправної вказівки ОСОБА_9 щодо заволодіння майна ФГ «Поле» в особі голови ОСОБА_25 , останній надав вказівку ОСОБА_13 та ОСОБА_12 проконтролювати виконання ОСОБА_20 та його підконтрольними особами (учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса») під час безпосереднього озброєного нападу та у разі виникнення протидії зі сторони правоохоронних органів та власника майна втрутитись та надати допомогу для належного виконання вказівки ОСОБА_9 , а також надання допомоги під час реалізації привласнення майна (врожаю ячменю), шляхом продажу його юридичним або фізичним особам підприємцям.

В свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з метою виконання злочинної вказівки ОСОБА_9 , 25 червня 2016 року приїздили до с. Христофорівка Баштанського району Миколаївської області, де безпосередньо контролювали здійснення учасниками ГО «Лівий Берег-Одеса» озброєного захоплення вказаної земельної ділянки та збирання врожаю.

Також, ОСОБА_9 , розуміючи, що для реалізації свого злочинного умислу щодо незаконного заволодіння майном ОСОБА_25 необхідна певна кількість озброєних та спеціально підготовлених осіб, які мають навики із знаннями тактичної, вогневої, медичної підготовки, шляхом застосування фізичної сили, спецзасобів, зброї, вибухових пристроїв, автотранспорту, з метою примушування однієї із сторін конфлікту до виконання цивільно-правових зобов`язань, на користь «замовника» у червні 2016 року у невстановлений досудовим слідством час та місці надав вказівку ОСОБА_20 щодо організації та безпосереднього здійснення озброєного нападу на майно ОСОБА_25 .

У свою чергу, ОСОБА_20 надав підконтрольним йому учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» у складі ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших невстановлених на теперішній час осіб у кількості близько 20 чоловік, вказівку здійснити озброєний напад на майно ОСОБА_25 , шляхом збирання врожаю на вказаній земельній ділянці, при цьому організацію цих дій поклав на ОСОБА_26 .

Так, 25 червня 2016 року близько 21:00 год. ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса», які були спеціально підібрані для реалізації мети щодо заволодіння врожаєм фермерського господарства «Поле», під приводом надання охоронних послуг ТОВ «Новогригорівське-1» (код ЄДРПОУ 39335607), використовуючи предмети зовні схожі на вогнепальну зброю, прибули на вказану земельну ділянку, розташовану в межах Христофорівської селищної ради Баштанського району, за межами населеного пункту, біля колишнього ТОКу ТОВ «Христофорівське», де, використовуючи сільськогосподарську техніку, а саме: комбайни марки «Джон-ДірМ9500» та «Джон-ДірМ9560» під керуванням ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , автомашини марки «Іvесо», державний номер НОМЕР_2 та марки «Daf», державний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_31 та ОСОБА_32 , намагалися розпочати збирання врожаю озимого ячменю. Однак довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інші не встановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» не змогли, у зв`язку з тим, що на земельній ділянці з`явились голова ФГ «Поле» ОСОБА_25 , працівник господарства ОСОБА_33 та співробітники Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області. Під час спілкування з останніми ОСОБА_26 повідомлено про те, що він та особи, які знаходились з ним, намагається здійснити незаконне заволодіння майном у вигляді врожаю ячменю, а також про те, що дану земельну ділянку було оброблено засобами та за кошти ФГ «Поле», у зв`язку з чим врожай належить даному господарству. У зв`язку з фактом виклику співробітників поліції та настанням темного часу доби, ОСОБА_26 припинив свої дії, а саме: надав комбайнерам вказівку не здійснювати збирання врожаю.

26 червня 2016 року близько 09:00 год. ОСОБА_34 , спільно з невстановленою органом досудового розслідування особою, прибули до приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області, де з метою прикриття злочинного наміру та досягнення мети, направленої на заволодіння чужим майном, а саме: врожаєм озимого ячменю, надали документи, які нібито підтверджують суборенду земельних ділянок ТОВ «Новогригорівське-1» у ПАТ «Баштанська Сільськогосподарська машинно-технічна станція» та надання послуг ТОВ «Борисфен-К» по охороні ТОВ «Новогригорівське-1». Однак, незважаючи на роз`яснення в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_35 , який знаходився при виконанні своїх службових обов`язків та перебував у своєму службовому кабінеті, та голови ФГ «Поле» ОСОБА_25 про те, що згідно документів врожай належить саме фермерському господарству «Поле» та ТОВ «Новогригорівське-1» не має до нього відношення, ОСОБА_26 спільно з не встановленою особою покинули приміщення Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області.

Того ж дня, 26 червня 2016 року, приблизно о 10:00 год,. ОСОБА_26 ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інші невстановлені на теперішній час учасники ГО «Лівий Берег-Одеса» знову прибули на вказану земельну ділянку. Достовірно знаючи з попереджень в.о. начальника Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_35 та голови ФГ «Поле» ОСОБА_25 про те, що на земельній ділянці знаходиться врожай ячменю, який належить, саме: ФГ «Поле», з метою здійснення подальшого психологічного тиску, розставивши на в`їздах на вказану земельну ділянку, під виглядом охорони осіб з предметами зовні схожими на вогнепальну зброю, ОСОБА_26 надав вказівку комбайнерам щодо його збирання.

При цьому, коли на земельну ділянку знов приїхали власники майна: голова господарства ОСОБА_25 та член господарства ОСОБА_33 , ОСОБА_26 продовжував надавати вказівки комбайнерам ОСОБА_36 та ОСОБА_37 щодо збирання врожаю, незважаючи на знаходження на земельній ділянці, окрім останніх, також співробітників відділу поліції, а саме: в.о начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_35 та оперуповноваженого Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_38 , (який перебував у форменному одязі), якими неодноразово наголошувалось ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та іншим не встановленим на теперішній час учасникам ГО «Лівий Берег-Одеса» про вчинення ними кримінально караних діянь. ОСОБА_26 з метою здійснення психічного насильства почав демонструвати наявність зброї як у нього, так і у осіб, яких він задіяв. Дані дії були сприйняті потерпілим як реальні. Крім цього, ОСОБА_26 почав надавати особам, яких він спеціально підібрав для реалізації, вказівки щодо не допущення сторонніх осіб на земельну ділянку та виштовхувати ОСОБА_25 , здійснюючи таким чином психологічний тиск на останнього.

Сприймаючи дії ОСОБА_26 як реальні погрози та бажаючи не допустити спричинення тілесних ушкоджень відносно себе та інших осіб, враховуючи чисельну перевагу зі сторони ОСОБА_26 , в.о. начальника Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_39 , голова ФГ «Поле» ОСОБА_25 , працівник ФГ «Поле» ОСОБА_33 та інші співробітники поліції покинули земельну ділянку, а ОСОБА_26 продовжував надавати вказівки по збиранню врожаю ячменю.

Так останніми, за допомогою сільськогосподарської техніки, зібрано врожай на площі приблизно 25 га у кількості 37 тонн 140 кг озимого ячменю, що спричинило фермерському господарству «Поле» матеріальний збиток на суму 111420 гривень. Однак, довести свій злочинний намір, в частині використання майна на власний розсуд, ОСОБА_9 не зміг, так як ОСОБА_26 було затримано співробітниками поліції.

29 серпня 2017 року о 14:33 годині ОСОБА_9 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

29 серпня 2017 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру, а саме: у тому, що він підозрюється у вчиненні наступних злочинів, передбачених: ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 206-2, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 189 КК України.

12 грудня 2017 року ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме: у тому що він підозрюється у вчиненні наступних злочинів, передбачених: ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 146, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.2 ст. 206-2, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 189 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення дій передбачених п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваному буде обрано інший ніж винятковий запобіжний захід.

Виходячи з вимог статей 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України, продовження строку тримання під вартою можливо лише за наявності таких умов:

1) матеріали кримінального провадження містять обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик (ризики), передбачений ст.177 КПК України, не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) матеріали кримінального провадження містять обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 177, 183, 184, 197, 199 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу слідчий суддя дотримався вимог статей 197, 199 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, наявність ризиків зазначених у ст. 177 цього Кодексу, а також доведеність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 178 КПК України повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.

Зазначена підозра судом правильно визнана обґрунтованою, оскільки матеріали провадження містять достатні дані з приводу цього.

Ураховуючи вказане вище, колегія суддів вважає, що доводи захисника щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, повинні бути відхилені з огляду на їх безпідставність.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_9 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Крім того, слідчий суддя обґрунтовано дійшов до висновку про наявність реальних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст.177 КПК України.

Європейський суд в своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно врахував те, що ОСОБА_9 одружений, має двох дітей, за місцем проживання та місцем останньої роботи характеризується з позитивної сторони, має міцні соціальні зв`язки, оскільки інше не доведено органом обвинувачення, але у той же час, ОСОБА_9 , інкримінуються саме вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.289, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.187 КК України, тому, з урахуванням об`ємності слідчих (розшукових) дій, великого обсягу роботи, значної кількості епізодів та відповідно фігурантів, необхідності встановлення осіб, які як причетні до вчинення кримінальних правопорушень, так і навпаки, беручи до уваги те, що ОСОБА_9 інкримінується створення злочинної організації з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, керівництво такою організацією, участь у ній та участь у злочинах, вчинених такою організацією. У зв`язку з зазначеним слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку, що застосувавши до ОСОБА_9 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, він може вчинити спроби на незаконний вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, надавати вказівки на приховування, знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, слідчим суддею правильно зазначено те, що з урахуванням змістовності кримінального провадження, інкримінованих ОСОБА_9 правопорушень, можливої міри покарання, останній може виконати певні дії, через осіб, які на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та впливу на свідків, потерпілих у даному кримінальному провадженні, що в подальшому може слугувати підставою не доведення винуватості як ОСОБА_9 , так і усіх учасників злочинної організації.

У зв`язку з наведеним, дані про наявність у ОСОБА_9 родини, позитивних характеристик та міцних соціальних зв`язків, слідчим суддею обґрунтовано не взяті до уваги як підстави застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Таким чином, оскільки відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують продовження обмеження права ОСОБА_9 на свободу в саме такий спосіб процесуального примусу.

Також судом правильно було встановлено, що досудове розслідування за даним провадженням дійсно проводиться, але з врахуванням специфіки самого злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , значної кількості підозрюваних та інших учасників у даному кримінальному провадженні, необхідністю проведення низки слідчих дій, потребує певного часу та не може бути завершено на даний час з об`єктивних причин.

На думку колегії суддів правоохоронні органи аргументували схильність особи до вчинення злочину. Тому при продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вірно прийняв до уваги такі критерії як вагомість причин слідчих дій на які міг би вплинути або оказати тиск при обранні йому запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі. Більш того, матеріали кримінального провадження містять об`єктивні данні, що імовірність вчинення нею злочину є суттєвою. На це звертає увагу Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях стосовно практики обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчим суддею правильно враховано положення ст. 183 КПК України та не визначено розмір застави, оскільки ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинення яких пов`язано із застосуванням насильства та погрозою його застосування.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст.ст. 197, 199, 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та зміни виду запобіжного заходу ОСОБА_9 , про що йде мова в апеляційній скарзі його захисника, колегія суддів не вбачає.

Залишаючи ухвалу слідчого судді без змін колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справах Летельє проти Франції, W Швейцарії), з якої вбачається, що при продовженні строку тримання під вартою, необхідно звертати уваги не тільки на права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів з огляду на тяжкість самої підозри, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області, якою клопотання прокурора задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 у Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області на 60 днів, тобто до 20 квітня 2018 року, включно залишити без змін.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Судді: