Рішення

від 27.02.2018 по справі 314/138/18

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/138/18

Провадження № 2/314/482/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Беспалько Т.Д., при секретарі Печонкіної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні без виклику осіб справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні належним чином майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому вимагає зобов язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у вільному розпорядженні залізобетонною огорожею з металевими воротами по всьому периметру земельної ділянки, яка розташована за адресою: с.Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область, обґрунтовуючи свій позов, тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,4000 га з кадастровим номером 2321584000:10:001:0036, яка розташована за адресою: с.Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область. Її колишній чоловік ОСОБА_2, чинить перешкоди в її користуванні, а саме 03.01.2018 року, коли позивач вирішила зняти паркан, що огороджує земельну ділянку, ОСОБА_2 викликав поліцію та вчинив сварку, врезультаті чого працівники поліції заборонили позивачу здійснювати демонтаж паркану.

Ухвалою суду від 05.02.2018 року по справі відкрито провадження з визначенням розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У визначений ухвалою строк, відповідач, направив суду відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач з позовом згоден частково, зазначив що не чинить перешкод в користуванні та розпорядженні зазначеної в позові земельної ділянки, але паркан, яким огороджена земельна ділянка є його власністю. Відповідач не заперечує проти демонтажу паркану, що підтверджується розпискою від 03.01.2018 року, просив суд надати йому строк терміном 2 місяці для усунення перешкод в користуванні позивачкою ОСОБА_1 її земельною ділянкою шляхом демонтажу залізобетонного паркану до встановлення належних погодних умов.

Позивач направила суду відповідь на відзив відповідача, згідно якого вважає заперечення відповідача необрунтованими та такими, що не доведені належними, допустимими та достовірними доказами.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксація процесу не здійснювалася.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є законні та обгрунтовані, отже, позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №306691 від 01.03.2009 року, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,4000 га з кадастровим номером 2321584000:10:001:0036, яка розташована за адресою: с.Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область. Її колишній чоловік ОСОБА_2, чинить перешкоди в її користуванні, а саме 03.01.2018 року, коли позивач вирішила зняти паркан, що огороджує земельну ділянку, ОСОБА_2 викликав поліцію та вчинив сварку, врезультаті чого працівники поліції заборонили позивачу здійснювати демонтаж паркану.

Відповідно до ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 258, 259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні належним чином майном - задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_2 не чинити перешкод у вільному розпорядженні належним майном та демонтажу ОСОБА_1 залізобетонної огорожі з металевими воротами по всьому периметру земельної ділянки загальною площею 0,4000 га з кадастровим номером 2321584000:10:001:0036, яка розташована за адресою: с.Михайлівка, Вільнянський район, Запорізька область.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 05 березня 2018 року.

Суддя Тамара Дмитрівна Беспалько

27.02.2018