Рішення

від 26.02.2018 по справі 815/6281/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6281/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Одеса

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства Євро Пласт до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулось Приватне підприємство Євро Пласт до Головного управління ДФС в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП Євро Пласт додержані вимоги щодо строків здійснення імпортних операцій в межах 180 днів, передбачених Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , а обмеження цього строку Національним банком України до 90 днів більше ніж на шість місяців не допускається, проте податковий орган не прийняв до уваги положення Закону, а керувався нормами Національного Банку України, які не оприлюднюються у спосіб, передбачений для законів, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених в відзиву на позовну заяву від 29.01.2018р. за вхід. №2415/18 (а.с.110-112), оскільки постановами Правління Національного банку України Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України строки імпортних операцій обмежені до 90 днів, проте позивачем ці строки порушені, а тому у відповідача були всі підстави для застосування до позивача штрафних санкцій.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються та заперечення на позовну заяву відповідача, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС в Одеській області у період з 18.10.2017р. по 24.10.2017р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства Євро Пласт (код ЄДРПОУ 36249547) з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом №ТR20161122 від 22.11.2016р., №YK160722 від 17.08.2016р., №б/н від 29.07.2016р., за результатами якої складений акт перевірки №1576/15-32-14-02/36249547 від 31.10.2017р. (а.с.28-30)

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994р. в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків у сумі 1 100,00 дол. США по контракту №ТR20161122 від 22.11.2016р., укладеному з компанією JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2 та в сумі 8500,00 дол. США по контракту №б/н від 29.07.2016р., укладеному з компанією Ningbo Jiandang Chuangge Import&Export Co. LTD., ОСОБА_2 та у сумі 203 116,00 дол. США по контракту №YK160722 від 17.08.2016р., укладеному з компанією QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., ОСОБА_2.

Позивач не погодився з висновком акту перевірки №1576/15-32-14-02/36249547 від 31.10.2017р. та подав свої заперечення до ГУ ДФС в Одеській області, однак за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення без задоволення. (а.с.32-41)

На підставі встановлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності - 234 640, 56 грн. (а.с.43)

Оцінюючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ПП Євро Пласт (код ЄДРПОУ 36249547, місцезнаходження: 67832, Одеська обл., Овідопольський р-н, смт. Великодолинське, пров. Ентузіастів, 7) знаходиться на обліку як платник податків в Чорноморській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, основними видами діяльності підприємства є виробництво будівельних виробів, плит, листів, труб, профілів, тари з пластмас.

Між ПП Євро Пласт та Компанією JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2, укладено контракт №ТR20161122 від 22.11.2016р. Згідно якого продавець зобов'язується виготовити та продати обладнання для підготування полімерних матеріалів на умовах FOB, Шанхай, відповідно до Інкотермс 2010, а покупець прийняти та оплатити поставлене обладнання по ціні та у строки, визначенні контрактом.

На виконання умов контракту №ТR20161122 від 22.11.2016р. позивачем перераховано на користь компанії JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2 валютні кошти у сумі 3 560,00 дол. США (95 144,49 грн.), а саме: 06.12.2016р. - 1 100,00 дол. США (28 740,23 грн.); 16.02.2017р. - 2 460,00 дол. США (66 404,26 грн.)

Товар - ножі для механічних пристроїв, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією №UA500010/2017/001960 від 10.04.2017р., оформленою у режимі ІМ40 на суму 3 560,00 дол. США (98 960,42 грн.), 1100,00 дол. США.

Відповідно до коносаменту № szp170308021c від 03.03.2017р. (який зазначено у митній декларації № UA500010/2017/001960) вказаний товар надійшов на митну територію України 09.04.2017р., що свідчить відбиток печатки Одеської митниці під контролем .

Також, між ПП Євро Пласт та Ningbo Jiandang Chuangge Import&Export Co. LTD., ОСОБА_2 укладено контракт №б/н від 29.07.2016р. Згідно умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити форми відповідності з інвойсом № YM20160729 від 29.07.2016р.

На виконання умов контракту №б/н від 29.07.2016р., ПП Євро Пласт перераховано на користь Ningbo Jiandang Chuangge Import&Export Co. LTD., ОСОБА_2 валютні кошти у сумі 28 249,00 дол. США (755 822,76 грн.), а саме: 06.12.2016р. - 8 500,00 дол. США (2 22 083,56 грн.); 22.02.2017р. - 19 749,00 дол. США (533 739,20 грн.)

Товар - обладнання для виготовлення пластмасових виробів, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією № UA500010/2017/001959 від 10.04.2017р., оформленою у режимі ІМ40 на суму 28 249,00 дол. США (779 488,38 грн.), 8 500,00 дол. США.

Відповідно до коносаменту № szp170308021а від 03.03.2017р. (який зазначено у митній декларації № UA500010/2017/001959) вказаний товар надійшов на митну територію України 09.04.2017р., що свідчить відбиток печатки Одеської митниці під контролем .

Разом з цим, ПП Євро Пласт та компанія QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., ОСОБА_2 укладено контракт №YK160722 від 17.08.2016р. Згідно умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити устаткування (далі - товар) відповідно до Специфікації.

На виконання умов контракту №YK160722 від 17.08.2016р. ПП Євро Пласт перераховано на користь QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., ОСОБА_2 валютні кошти у сумі 370 375,00 дол. США, а саме: 25.08.2016р. - 111 116,00 дол. США (2811849,28 грн.; 31.08.2016р. - 92 000,00 дол. США (2 360 006,17 грн.), 08.02.2017р. - 167 259,00 дол. США (4 521 327,56 грн.)

Так, у перевіряємому періоді ПП Євро Пласт отримано висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту №YK160722 від 17.08.2016р., укладеного з компанією QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., ОСОБА_2: висновок №77 від 23.01.2017р. строк розрахунків за економічною операцією продовжено: на суму 1 111 116,00 дол. США - з 10.01.2017р. до 02.05.2017р.; на суму 92 000,00 дол. США - з 10.01.2017р. до 02.05.2017р.

Товар - обладнання напівавтоматичне для видувного лиття виробів з поліетилену, отримано ПП Євро Пласт за митною декларацією № UA500010/2017/001603, оформленою у режимі ІМ40 на суму 370 375,00 дол. США (6 452 498,86 грн.)

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті №185/94-ВР від 23.09.1994р. в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків у сумі 1100,00 дол. США по контракту №ТR20161122 від 22.11.2016р., укладеному з компанією JIANGSU TURUI MACHINERY CO., LTD, ОСОБА_2 та в сумі 8500,00 дол. США по контракту №б/н від 29.07.2016р., укладеному з компанією Ningbo Jiandang Chuangge Import&Export Co. LTD., ОСОБА_2 та у суму 203 116,00 дол. США по контракту №YK160722 від 17.08.2016р., укладеному з компанією QINGDAO YANKANG PLASTIC MACHINERY CO., LTD., ОСОБА_2.

Поставка товару здійснювалася продавцем на адресу позивача у строк, що перевищує 90 днів та не перевищує 180 днів з дати здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно із ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами строків, передбачених, в тому числі, ст. 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 2 цього

Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Дійсно, законодавець положеннями ч. 4 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті надав право Національному банку України встановлювати інші строки ніж ті, що встановлені цим Законом, але такі можливості НБУ обмежені строком в шість місяців, що свідчить про необхідність використання цього повноваження, як виключної міри, на період фінансової стабілізації та це повноваження не може використовуватися НБУ для встановлення інших строків розрахунків, що перевищує шестимісячний строк.

Незважаючи на зазначені положення законодавства, Національний банк України Постановою №270 від 12.05.2014 року обмежив строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів з 20.05.2014р. до 20.08.2014р., Постановою №515 від 20.08.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 21.08.2014р. до 21.11.2014р., Постановою №734 від 20.11.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 22.11.2014р. до 02.12.2014р., Постановою №758 від 01.12.2014р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 03.12.2014р. до 03.03.2015р., Постановою №160 від 03.03.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.03.2015р. до 03.06.2015р., Постановою №354 від 03.06.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.06.2015р. до 03.09.2015р., Постановою №581 від 03.09.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 04.09.2015р. до 04.12.2015р., Постановою №863 від 04.12.2015р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 05.12.2015р. до 04.03.2016р., Постановою №140 від 03.03.2016р. обмежив строки, передбачені ст. 2 зазначеного закону до 90 днів з 05.03.2016р. до 08.06.2016р.

Таким чином, Національним банком України безперервно обмежені строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів протягом більше ніж двох років, що суперечить нормі цього Закону, яка передбачає строк 180 днів та не можливість обмеження цього строку більше ніж на шість місяців.

Відповідно до ст. 2, 5 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність принцип верховенства закону полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України та забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

Втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що податковий орган при застосуванні до суб'єктів господарювання пені має керуватися граничними строками, передбаченими Законом, а не Постановами НБУ, якими фактично змінена норма Закону на 2 роки.

Крім того, у відповідності до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів , ст. 6 КАС України (у редакції чинній станом на 15.12.2017р.) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997р., кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідні, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Метою зазначених положень Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та іншим порушенням принципу безперешкодного користування своїм майном, в тому числі, юридичними особами.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, найчастіше втручання у право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Протоколу №1 забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів. Втручання має бути законним, тобто здійснено на підставі закону. При цьому під законом Конвенція розуміє нормативний акт, що має бути доступним, передбачуваним та відповідати всім вимогам нормативного акта. Доступність закону означає наявність доступу та знань щодо цього закону в суспільстві та у осіб. Передбачуваність означає можливість передбачити певні дії або наслідки, що можуть виникнути в зв'язку із застосуванням закону.

Незважаючи на те, що держави мають широкі рамки розсуду при визначенні умов і порядку, за яких приватна особа може бути позбавлена своєї власності, позбавлення останньої, навіть, якщо воно переслідує законну мету в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Протоколу №1, якщо не була дотримана розумна пропорційність між втручанням у права фізичної чи юридичної особи й інтересами суспільства. Також буде мати місце порушення ст. 1 Протоколу №1 й у випадку, коли наявний істотний дисбаланс між тягарем, що довелося понести приватній особі, і переслідуваними цілями інтересів суспільства.

Закріплюючи право кожного на мирне володіння своїм майном, ст. 1 за своєю суттю є гарантією права власності, що зазначено в п. 63 рішення Європейського суду з прав людини від 13.06.1979р. у справі Маркс проти Бельгії .

В п. 49-52 рішенні Європейського суду з прав людини у справі ЩОКІН ПРОТИ УКРАЇНИ зазначено, що захист права особи на незаконне покладання на неї обов'язку щодо сплати податків та штрафів повинно розглядатись, як захист права особи на майно у розумінні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції.

При цьому, говорячи про «закон» концепція вимагає перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві, вона також відсилає до якості закону, вимагаючи щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду.

Таким чином, зазначене рішення Європейського суду з прав людини вимагає певну якість закону, за яким покладаються обов'язки на особу щодо обмеження у реалізації ним свого права власності.

Постанови Правління НБУ, якими протягом 2014-2016 років обмежувалися строки, передбачені ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті до 90 днів за правовою силою у ієрархії правових актів є нижчими ніж закон, а тому, для покладання обов'язку щодо його виконання на особу, слід встановити, що вказані нормативні акти були доведені до особи у той саме спосіб та порядком, що оприлюднюються закони.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України Про Національний банк України постанови Правління НБУ не потребують реєстрації у Міністерстві юстиції України, а набирають чинності з моменту їх оприлюднення у центральних засобах масової інформації чи на сторінці офіційного Інтернет - представництва НБУ, тобто у спосіб, який значно звужений ніж спосіб оприлюднення Законів України.

До суду не надано доказів оприлюднення постанов Правління НБУ та їх доведення до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності порядком та у спосіб, який є не гіршими ніж для оприлюднення Законів України, а тому застосування позивачем норм ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є правомірною поведінкою, а тому позивач не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності при дотриманні строків, визначених цим Законом.

Враховуючи вищезазначене, оскільки позивач у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , суд вважає неправомірним застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вданих повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р., у зв'язку із чим, за встановлених судом обставин, вказане рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р.

Відповідно до п. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №982 від 04.12.2017р. позивачем оплачено судовий збір у розмірі 3 519,62 грн. (а.с.3)

Враховуючи зазначене, суд, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ПП Євро Пласт витрати на оплату судового збору у розмірі 3519,62 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Приватного підприємства Євро Пласт (код ЄДРПОУ 36249547, місцезнаходженя: 67832, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Великодолинське, вул.Ентузіастів, буд. 7) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р. - задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення №0044401402 від 30.11.2017р. - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) витрати на оплату судового збору у розмірі 3 519,62 грн. (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять гривень шістдесят дві копійки).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в сроки, встановлені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складене та виготовлене суддею 05.03.2018р.

Суддя Балан Я.В.