Постанова

від 10.08.2006 по справі 4/302/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/302/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2006 р. Справа №  4/302/06

м. Миколаїв

Позивач:          Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

вул.Нікольська,46,під.2, м.Миколаїв, 54001

Відповідач:                     ЗАТ “Автотехнік”

вул.Підгороднянське шосе,10, м.Первомайськ, Миколаївська обл..

Суддя   Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача                    - пред.Васильченко О.В. дов.01-11/34 від 17.01.2006р.

Від відповідача           - не з»явився

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 1905,56грн. за нестворене робоче місце для інваліда у 2005році.

Відповідач про судове засідання був повідомлений  належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.спр.26), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих  судом   не надав, позов не заперечив, представник в судове засідання без поважних причин не з'явився.

До суду від відповідача надійшли копії журнальних аркушів, без зазначення підстав  їх надання суду (арк.спр.20-21).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

В С Т А Н О В И В:

          Відповідно до ст.19 ЗУ  “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі Закон) та п. 3.5.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затв. постановою Кабінету Міністрів України  від  3 травня  1995 р. N 314 (надалі Положення) відповідач повинен створити 1  робоче місце для працевлаштування інваліда.

          Відповідач не виконав норматив працевлаштування у 2005р., тому позивач просить стягнути з нього половину середньорічної заробітної плати на підприємстві у 2005р. в сумі  1905,56грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

- Згідно ст.19 Закону для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних  осіб,  які  використовують найману працю, установлюється норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох    відсотків    середньооблікової   чисельності   штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

-          Відповідно до звіту відповідача (арк.спр.5) середня облікова штатна  кількість

працівників складає 9 чоловік. Отже, норматив для працевлаштування інвалідів склав для відповідача 1 чол. Відповідач не виконав встановлений норматив для працевлаштування інваліда.

Пунктом 14 Положення передбачено, що підприємства інформують державну  службу  зайнятості  та  місцеві   органи соціального  захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідач  доказів звернення до визначених органів зайнятості не надав.

Крім того, позивачем надані відповіді ГУ праці та соцзахисту (арк.спр.8) та Миколаївського обласного центру зайнятості (арк.спр.11), згідно яких відповідач про створення робочого місця для інваліда  в установленій формі не інформував та за працевлаштуванням інваліду не звертався.

Відповідно до п.3 Положення  робоче  місце  інваліда  вважається  створеним,  якщо воно відповідає  встановленим  вимогам  робочого  місця  для  інвалідів відповідної    нозології,    атестоване    спеціальною    комісією підприємства     за    участю    представників    МСЕК,    органів Держнаглядохоронпраці,   громадських   організацій   інвалідів,  і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичні    особи,    які    використовують   найману   працю,   де  середньооблікова   чисельність   працюючих  інвалідів  менша,  ніж установлено  нормативом,  передбаченим  статтею  19  цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів    адміністративно-господарські   санкції,   сума   яких визначається  в  розмірі  середньої  річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  установі,  організації,  у тому числі підприємстві,   організації   громадських  організацій  інвалідів, фізичної  особи,  яка  використовує найману працю, за кожне робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом.  Для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств,   організацій   громадських   організацій  інвалідів, фізичних   осіб,   на  яких  працює  від  8  до  15  осіб,  розмір адміністративно-господарських  санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в   розмірі   половини   середньої   річної  заробітної  плати  на відповідному  підприємстві,  в установі, організації, у тому числі підприємстві,  організації  громадських  організацій  інвалідів, у фізичної  особи,  яка  використовує  найману працю. Адміністративно-господарські санкції    розраховуються     та сплачуються  підприємствами,  установами,  організаціями,  у  тому числі  підприємствами,   організаціями   громадських   організацій інвалідів,  фізичними  особами,  зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому  відбулося  порушення  нормативу,  встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

          Відповідач самостійно визначені адміністративно-господарські санкції станом на час розгляду справи не перерахував.

          Отже, наданий позивачем розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2005рік, виходячи з середньорічної заробітної плати –3811,11грн.: 2 х 1 = 1905,56грн., відповідає вимогам ст.20 Закону.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАС України, господарський суд –

                                      П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити          повністю.          

Cтягнути з ЗАТ “Автотехнік” вул.Підгороднянське шосе,10, м.Первомайськ, Миколаївська обл.  (код 30766110) на  користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  вул.Нікольська,46,під.2, м.Миколаїв, 54001 (код 23626096) суму 1905,56грн.

Згідно ст.258 КАС України за кожним судовим рішенням,  яке набрало законної сили ,  за заявою осіб,  на  користь  яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне скарження

Суддя Т.М.Дубова