Рішення

від 26.02.2018 по справі 180/1790/17

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1790/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарями судового засідання - Ганоченко Л.В., Івановою О.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Агро-хліб про визнання договору оренди землі припиненим та стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила визнати договір оренди землі № 165 припиненим з 06 листопада 2016 року, зобов'язати ТОВ ВКФ Агро-хліб припинити користування земельною ділянкою, яка належить їй, ОСОБА_3, та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона на підставі державного акта серії ЯГ №560912 від 25 жовтня 2006 р. є власником земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. 06 листопада 2006 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб був укладений договір оренди землі № 165 на земельну ділянку площею 2,000 га строком на 10 років, тобто термін дії договору припинено 06 листопада 2016 року.

15 вересня 2016 року нею на адресу ТОВ ВКФ Агро-хліб направлено заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки, з проханням після закінчення строку дії договору оренди землі повернути земельну ділянку. Проте відповідач не отримав листа. Позивач будь-яких договорів чи додаткових угод, а так само листів на адресу відповідача про узгодження іншого кінцевого строку, терміну дії не підписував.

22 березня 2017 року нею було подано заяву до Державного земельного кадастру на виготовлення технічної документації і встановлення меж на місцевості, на яку 31 березня 2017 року представники Держгеокадастру виїхали і встановили межі земельної ділянки та закріпили земельну ділянку межовими знаками. Проте, виявилось, що земельну ділянку продовжує використовувати відповідач, а межові знаки були знищені, внаслідок чого вона вимушена була звернутися до Нікопольського відділу поліції за захистом своїх прав. 27 травня 2017 року були внесені відомості до ЄРДР № 12017040340002201 за ознаками самоправства, відповідальність за яке передбачено ст.356 КК України.

29 травня 2017 року комісією у складі представника Нікопольського міського виробничого відділу ДРФ ДП центра ДЗК, представника Дмитрівської сільської ради та ученого агронома було оглянуто належну їй земельну ділянку і виявлено, що вона засіяна соняшником по всій площі масиву сівалкою, шириною рядків 0,7 м через всі ділянки полі. Рослини соняшника знаходилися у фазі розвитку і формування настоящих листочків. Комісією складено акт.

Доречно додати, навколишні земельні ділянки чи належать ОСОБА_4 - засновнику ТОВ ВКФ Агро-хліб , чи знаходяться у нього в оренді.

Вважає, що відповідач незаконно продовжує користуватись земельною ділянкою.

Також, позивач просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2015-2016 роки в розмірі 7924,86 гривень та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289,65 гривень. Крім того, просив стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення на позов, в якому зазначає, що ТОВ ВКФ Агро-хліб вважає договір оренди № 165 розірваним у зв'язку із закінченням строку дії договору, і земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_3 не користується. Щодо звернення позивача до Нікопольського відділу поліції, то 24 липня 2017 року слідчий Нікопольського відділу поліції ОСОБА_5 постановив закрити провадження у зв'язку з відсутністю кримінальних правопорушень, бо правопорушення нічим не підтверджено. Щодо перебування у власності чи оренді навколишніх земельних ділянок, то навколишні земельні ділянки не перебувають ні у власності, ні в оренді ТОВ ВКФ Агро-хліб . Крім того, відповідач вважає, що позивач невірно нарахував заборгованість з орендної плати, надала суду свій розрахунок, згідно якого орендна плата за 2015-2016 роки становить 553,04 грн. Просив відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.

Мотивувальна частина рішення.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали справи та встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.10).

06 листопада 2006 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб в особі ОСОБА_4, укладено договір оренди землі № 165 (далі - Договір оренди) на вказану земельну ділянку та здійснено її приймання-передачу (а.с.12-14). 20 грудня 2006 року договір був зареєстрований у Нікопольському відділі ДРФ центру ДЗН, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040612502005.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу Українипередбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно умов договору земельна ділянка площею 2,0 га, в тому числі ріллі 2,0 га, розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та належна ОСОБА_3, була надана в оренду ТОВ ВКФ Агро-хліб строком на 10 років, починаючи з 06 листопада 2006 року по 06 листопада 2016 року, з метою сільськогосподарського використання (вирощування сільськогосподарських культур). Грошова оцінка земельної ділянки становить 16775,38 грн. (п.1.2 Договору оренди).

Також, умовами договору передбачено обов'язок орендодавця протягом 7 днів прийняти від орендаря за актом приймання-передачі земельну ділянку після закінчення терміну дії, припинення або розірвання Договору оренди та обов'язок орендарі повернути орендодавцю земельну ділянку в належному стані після закінчення строку оренди і своєчасно, в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.4 Договору оренди орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін, при умові належного виконання обов'язків. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом 1 (одного) місяця після закінчення строку договору він підлягає продовженню на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Розділом Х Договору оренди передбачено підстави його розірвання та припинення. Договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення його строку.

Таким чином, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 06 листопада 2006 року договір своїми підписами.

Судом встановлено, що сторони приступили до виконання договору оренди землі з часу його підписання, тобто з 06 листопада 2006 року, а саме, реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як відповідач користувався земельною ділянкою.

15 вересня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до директора ТОВ ВКФ Агро-хліб ОСОБА_4 із листом про розірвання Договору оренди в односторонньому порядку з 06 листопада 2016 року, у зв'язку із порушенням орендарем істотних умов договору, а саме несплатою орендної плати з моменту укладення договору (а.с.15).

Даний Лист з описом вкладення направлений на адресу ТОВ ВКФ Агро-хліб 16 вересня 2016 року, однак відповідачем не отримано. Лист повернуто позивачу з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.16).

25 травня 2017 року позивач звернувся до Нікопольського відділу поліції із заявою на ТОВ ВКФ Агро-хліб , яке самоправно використовує її земельну ділянку в с.Дмитрівка Нікопольського району Дніпропетровської області. Постановою від 24 липня 2017 року слідчий слідчого відділу Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 закрив кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.356 Кримінального кодексу України (а.с.17-19). В ході перевірки заяви ОСОБА_3 слідчий дійшов висновку, що при проведенні досудового розслідування дослідити всі обставини, що визначають розмір завданої шкоди, а також проведення експертних досліджень неможливо. Тому розмір спричинених матеріальних збитків заявлених потерпілим, нічим не підтверджено та не доведено.

17 жовтня 2016 року позивач зареєструвала свою земельну ділянку, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.11).

Однак, належна їй земельна ділянка навесні 2017 року була засіяна соняшником.

29 травня 2017 року комісія у складі представника Нікопольського міського виробничого відділу ДРФ ДП центра ДЗК геодезиста ОСОБА_6, представника Дмитрівської сільради інспектора ВОС ОСОБА_7, ученого агронома ОСОБА_8, власниці земельної ділянки ОСОБА_3 склала Акт обстеження земельної ділянки ІКН 1222981000:04:003:2976, згідно якого, при огляді земельної ділянки було виявлено, що межові знаки, які були встановлені ДЗК 31 березня 2017 року, знищені, земельна ділянка засіяна соняшником по всій площі масиву сівалкою, ширина рядків 0,7 м через всі ділянки поля. На даній ділянці проведений посів соняшника зерновою (стерновою) сівалкою з установленим міжряддям 0,7 м. Рослини соняшника знаходяться в фазі розвитку і формування настоящих листочків. Масив рослин соняшника виповнений по густоті і розвитку впродовж всіх рядків і на всіх ділянках поля (а.с.20-21).

На підтвердження того, що саме ТОВ ВКФ Агро-хліб продовжує користуватися його земельною ділянкою, ОСОБА_3 надала інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, що оточують її земельну ділянку на місцевості. Згідно даної інформації всі навколишні земельні ділянки належать ОСОБА_4 та орендуються ТОВ ВКФ Агро-хліб (а.с.22-27).

Згідно інформації Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 19 січня 2018 року земельна ділянку, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2017 року за № 20172831, виданого Виконавчим комітетом Марганецької міської ради. Суміжні ділянки, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_3, належать ОСОБА_4 з 2014-2015 років (земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222981000-04-003-2952, 1222981000-04-003-2953, 1222981000-04-003-2977 (а.с.78).

Земельні ділянки з кадастровими номерами: 1222981000-04-003-2991, 1222981000-04-003-2992, 1222981000-04-003-2993, які розташовані на одному полі з ділянкою позивача, використовуються ТОВ ВКФ Агро-хліб на правах оренди (а.с.25-27).

Зважаючи на те, що все поле, на якому знаходяться вищевказані ділянки були навесні 2017 року засіяне соняшником по всій площі масиву сівалкою, ширина рядків 0,7 м через всі ділянки поля і масив рослин соняшника виповнений по густоті і розвитку впродовж всіх рядків і на всіх ділянках поля, суд вважає, що всі ділянки поля були використані однією особою - ТОВ ВКФ Агро-хліб , одним із засновників якого є ОСОБА_4

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина 2 вказаної статті передбачає, що ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що позивач довів ті обставин, на які він посилається як на підставу свої позовних вимог, а саме:

1) позивач є власником земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області,

2)строк дії договору оренди № 165, укладеного між ТОВ ВКФ Агро-хліб та ОСОБА_3 06 листопада 2006 року, припинено 06 листопада 2016 року;

3) у орендодавця відсутнє волевиявлення на поновлення договору оренди землі;

4) ТОВ ВКФ Агро-хліб продовжує користуватися земельною ділянкою позивача без його відома та згоди.

Суд не приймає доводи представника відповідача щодо того, що ТОВ ВКФ Агро-хліб не користується земельною ділянкою ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: Актом обстеження земельної ділянки від 29 травня 2017 року та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на навколишні земельні ділянки.

Відповідач в своєму запереченні зазначив, що слідчий Нікопольського відділу поліції ОСОБА_5 постановив закрити провадження за заявою ОСОБА_3 щодо ТОВ ВКФ Агро-хліб , яке самоправно використовує її земельну ділянку, у зв'язку з відсутністю кримінальних правопорушень, бо правопорушення нічим не підтверджено.

Однак з такими доводами відповідача суд не погоджується, оскільки згідно постанови про закриття кримінального провадження від 27 липня 2017 року слідчий дійшов висновку про відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 Кримінального кодексу України, а не про відсутність факту користування чужою земельною ділянкою без документів.

Крім того, постановою прокурора Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_9 від 21 серпня 2017 року постанову слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12017040340002201 скасовано, і матеріали кримінального провадження направлені для організації подальшого досудового слідства (а.с.74)

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріали даної цивільної справи не містять доказів того, що сторони досягли згоди щодо продовження строку дії укладеного ними 06 листопада 2006 року договору оренди землі та узгодили інший кінцевий строк, термін дії.

Представник позивача зазначив в судовому засіданні, що ОСОБА_3 мала намір достроково розірвати договір оренди у зв'язку з істотним порушенням відповідачем його умов, надалі має намір сама використовувати свою земельну ділянку.

Представник відповідача запевнила суд, що ТОВ ВКФ Агро-хліб також вважає припиненим договір оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_3, та не використовує її після 06 листопада 2016 року.

Тобто, сторони ніяким чином не висловили свого бажання продовжити договір оренди на новий термін.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу Українивстановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Конституцією Українизабезпечується кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Зазначене положення повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людинита основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто вказана норма надає кожній особі право самостійно вирішувати, вступати чи не вступати в договірні відносини на відповідних умовах, які не суперечать вимогам закону.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки 06 листопада 2016 року закінчився строк дії договору оренди землі, а питання його пролонгації на новий строк, у порядку, визначеному договором і законом, не було вирішено, тому наявні правові підстави для припинення договору, згідно п.1.ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі .

Щодо виплати заборгованості по орендній платі за 2015-2016 роки та пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України Про плату за землю визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про плату за землю передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до змісту статей 629 та 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Серед обов'язків, що покладені законодавцем на землекористувачів та зазначені у ст.96 ЗК України, визначено серед іншого своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ч.1 ст.24 Закону Про оренду землі ). Вказане право орендодавця також прописане в Договорі оренди, пункт 7.2.

При укладенні договору оренди земельної ділянки № 165, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до пункту 4.5 Договору порядок, строки та умови сплати орендної плати, рахунки по орендній платі орендарем закінчуються не пізніше 01 жовтня поточного року; розрахунки по орендній платі (надання послуг та передача натуральної продукції) оформляються відповідними документами, засвідченими підписами сторін.

Позивач в своєму позові зазначає, що відповідач з 2013 року та по день звернення до суду із позовом не виплачує йому орендну плату за користування земельною ділянкою.

Відповідач не заперечував того факту, що орендна плата позивачу не сплачувалася.

Враховуючи викладене, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст.546, ч.3 ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою (штраф, пеня). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

За загальним правилом період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати один рік (пункт перший частини другої статті 258 ЦК України). При цьому виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Така ж правова позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 3 вересня 2014року у справі №6-100цс14цс, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Оскільки відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності в один рік до вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне внесення орендної плати, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково та стягнути з заборгованості по орендній платі за 2015-2016 роки та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в межах трирічного строку, який слід відраховувати від моменту звернення позивача до суду.

Розрахунок заборгованості по орендній платі за 2014-2016 роки та пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно розділу IV Договору оренди обчислення орендної плати здійснюється Орендарем самостійно до 01 жовтня поточного року.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата сплачується орендарем щорічно в розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки, тобто 252,00 гривень в грошовому еквіваленті. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування індексів інфляції.

Відповідно до п.4.6 до розміру орендної плати включена сума, яка дорівнює податку орендодавця, який він повинен сплачувати до бюджету згідно чинного законодавства. Вказана сума податку з фізичних осіб орендодавцю не виплачується, а перераховується орендарем до відповідного бюджету.

Пункт 11 передбачає, що кожна сторона за невиконання або неналежне виконання цього договору, в тому числі, несвоєчасної виплати орендної плати, несе перед іншою стороною майнову відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,01% від вартості орендної плати за кожен день прострочення.

Разом з тим, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , тощо.

Так, відповідно до положень ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п.288.5 ст.288 Податкового Кодексу, який набрав чинності з 01.01.2011 року, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки та не перевищувати 12%.

Також, відповідно до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Отже, при розрахунку річної суми орендної плати необхідно застосовувати не пункт 4.1 Договору оренди земельної ділянки № 165 від 06 листопада 2006 року, а норму Податкового кодексу, якою встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України грошова оцінка земельних ділянок щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахування індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Згідно наданих відповідачем документів (викопіювання знаходження земельної ділянки відповідача на території колишньої А/Ф Січ , висновок щодо розміщення земельної ділянки від 05.07.2006 року № 1547/4, а.с.61-66) земельна ділянка на території Дмитрівської сільської ради, яка належить ОСОБА_3, є землею колишньої А/Ф Січ .

Згідно довідки управління Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області від 03 січня 2015 року № 420/0114 нормативна грошова оцінка земель, які перебувають в користуванні ТОВ ВКФ Агро-хліб на території Дмитрівської сільської ради, без урахування коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 (для ріллі) станом на 2015 рік становить 23063,55 грн. за 1 га ріллі (оренда земель приватної власності для ведення особистого селянського господарства по колишній А/Ф Січ (а.с.40).

Отже, з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 (для ріллі) нормативно грошова оцінка землі становить 161876,88 грн. за 1 га, тобто за 2 га - 323753,75 грн.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0. Таким чином, в 2016 році нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 1,0 складає 323753,75 грн. (323753,75 грн. х 1,0).

Розрахунок орендної плати за 2015 рік:

323753,75 грн. х 3% = 9712,61 грн.

Розрахунок орендної плати за 2016 рік:

323753,75 грн. х 3% = 9712,61 грн.

Таким чином, орендна плата за 2015-2016 роки за користування ТОВ ВКФ Агро-хліб земельною ділянкою на території Дмитрівської сільської ради, яка належить ОСОБА_3, є землею колишньої А/Ф Січстановить 19425,22 грн.

Відповідач вказаної суми орендної плати орендодавцю добровільно не сплатив, хоча використовував орендовану ним землю за призначенням.

Розрахунок пені:

за 2015 рік: 9712,61 х 0,01% х 365 днів (з 01.01.2015 по 31.12.2015) = 354,51 грн.

за 2016 рік: 9712,61 х 0,01% х 366 днів (з 01.01.2016 по 31.12.2016) = 355,48 грн.

Разом з тим, позивач просив стягнути з ТОВ ВКФ Агро-хліб заборгованість по орендній платі в сумі 7924,86 та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289,65 грн., у зв'язку з цим суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги саме на вказану суму.

Суд не приймає доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати, оскільки, за договором оренди земельної ділянки № 165 сторони мають як права, так і обов'язки, в тому числі, орендар повинен сплачувати орендодавцю орендну плату. Представник відповідача не надав суду доказів того, що ТОВ ВКФ Агро-хліб протягом дії договору намагалася будь-яким способом сплатити ОСОБА_3 орендну плату (надсилалися запрошення позивачу, грошові перекази тощо). Отже, договір в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою відповідач не виконував, тому, відповідно до розділу ХІ Договору № 165 від 06 листопада 2006 року з нього необхідно стягнути пеню в розмірі 0,01% від вартості орендної плати за кожен день прострочення.

Враховуючи і резюмуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір оренди землі № 165 від 06 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб (код ЄДРПОУ 31335039), припиненим з 06 листопада 2016 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму Агро-хліб (код ЄДРПОУ 31335039) у зв'язку з припиненням дії договору оренди землі припинити дії, а саме користування земельною ділянкою площею 2,0 га, кадастровий номер 1222981000-04-003-2976, розташованою за адресою Дніпропетровська область, Нікопольський район, Дмитрівська сільська рада, яка належить ОСОБА_3.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Агро-хліб (код ЄДРПОУ 31335039, місцезнаходження юридичної особи: 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Хліборобів, будинок 30, кімната 1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість по виплаті орендної плати за 2015-2016 роки в сумі 7924 гривень 86 копійки, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289 гривень 65 копійок та сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень, разом 8854 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 51 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2018 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна