Постанова

від 17.07.2018 по справі 180/1790/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3623/18 Справа № 180/1790/17 Головуючий у 1 й інстанції - Нанічкіна Н. М. Доповідач - Свистунова О.В.

Категорія 47

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Свистунової О.В.

суддів Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.

за участю секретаря Гулієва М.І.о

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Агро-хліб

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Агро-хліб про визнання договору оренди землі припиненим та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просила визнати договір оренди землі № 165 припиненим з 06 листопада 2016 року, зобов'язати ТОВ ВКФ Агро-хліб припинити користування земельною ділянкою, яка належить їй, ОСОБА_2, та стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона на підставі державного акта серії НОМЕР_3 від 25 жовтня 2006 р. є власником земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

06 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб був укладений договір оренди землі № 165 на вказану земельну ділянку, строком на 10 років, тобто до 06 листопада 2016 року.

15 вересня 2016 року ОСОБА_2 направила на адресу ТОВ ВКФ Агро-хліб заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки, з проханням після закінчення строку дії договору оренди землі повернути земельну ділянку.

Однак, відповідач не отримав вказаного листа.

Позивач будь-яких договорів чи додаткових угод, а так само листів на адресу відповідача про узгодження іншого кінцевого строку, терміну дії не підписувала.

22 березня 2017 року нею було подано заяву до Державного земельного кадастру на виготовлення технічної документації і встановлення меж на місцевості.

31 березня 2017 року представники Держгеокадастру встановили межі земельної ділянки та закріпили земельну ділянку межовими знаками.

Проте, виявилось, що земельну ділянку продовжує використовувати відповідач, а межові знаки були знищені, внаслідок чого позивачка вимушена була звернутися до Нікопольського відділу поліції за захистом своїх прав. 27 травня 2017 року були внесені відомості до ЄРДР № 12017040340002201 за ознаками самоправства, відповідальність за яке передбачено ст.356 КК України.

29 травня 2017 року комісією у складі представника Нікопольського міського виробничого відділу ДРФ ДП центра ДЗК, представника Дмитрівської сільської ради та ученого агронома оглянуто належну їй земельну ділянку і виявлено, що вона засіяна соняшником по всій площі масиву сівалкою, шириною рядків 0,7 м через всі ділянки полі. Рослини соняшника знаходилися у фазі розвитку і формування настоящих листочків. Комісією складено акт.

В зв'язку із викладеним, позивачка просила визнати Договір оренди землі № 165 від 06 листопада 2006 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб припиненим з 06 листопада 2016 року, зобов язати відповідача у зв'язку з припиненням дії договору оренди землі припинити дії, а саме користування земельною ділянкою яка належить їй та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за 2015-2016 роки в розмірі 7924,86 гривень та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289,65 гривень.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року задоволено.

Визнано Договір оренди землі № 165 від 06 листопада 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб , припиненим з 06 листопада 2016 року.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційну фірму Агро-хліб у зв'язку з припиненням дії договору оренди землі припинити дії, а саме користування земельною ділянкою площею 2,0 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованою за адресою Дніпропетровська область, Нікопольський район, Дмитрівська сільська рада, яка належить ОСОБА_2.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Агро-хліб (код ЄДРПОУ 31335039, місцезнаходження юридичної особи: 53400, Дніпропетровська область, м.Марганець, вул.Хліборобів, будинок 30, кімната 1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) заборгованість по виплаті орендної плати за 2015-2016 роки в сумі 7924 гривень 86 копійки, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289 гривень 65 копійок та сплачений судовий збір в розмірі 640 гривень, разом 8854 (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 51 копійок.

В апеляційній скарзі ТОВ ВКФ Агро-хліб просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ТОВ ВКФ Агро-хліб заборгованості з орендної плати в сумі 7924,86 грн. та пені за несвоєчасне внесення орендної плати в сумі 289,65 грн. та ухвалити нове, яким стягунти з ТОВ ВКФ Агро-хліб на користь ОСОБА_2 заборгованості з орендної плати в сумі 1263,53 грн. , оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також скаржник зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням меж доводів та вимог апеляційної скарги, законність рішення в частині визнання договору оренди землі припиненим та в частині зобов'язання відповідача припинити користуватися спірною земельною ділянкою апеляційним судом не перевіряється, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в оскаржуваній частині, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.10).

06 листопада 2006 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою Агро-хліб в особі ОСОБА_3, укладено договір оренди землі № 165 (далі - Договір оренди) на вказану земельну ділянку, строком на 10 років, починаючи з 06 листопада 2006 року по 06 листопада 2016 року, з метою сільськогосподарського використання (вирощування сільськогосподарських культур). Грошова оцінка земельної ділянки становить 16775,38 грн. (п.1.2 Договору оренди).

Умовами Договору передбачено обов'язок орендодавця протягом 7 днів прийняти від орендаря за актом приймання-передачі земельну ділянку після закінчення терміну дії, припинення або розірвання Договору оренди та обов'язок орендарі повернути орендодавцю земельну ділянку в належному стані після закінчення строку оренди і своєчасно, в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.4 Договору оренди орендар має переважне право на поновлення цього договору на новий термін, при умові належного виконання обов'язків. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом 1 (одного) місяця після закінчення строку договору він підлягає продовженню на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Розділом Х Договору оренди передбачено підстави його розірвання та припинення. Договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення його строку.

Сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки.

Судом вірно встановлено, що сторони приступили до виконання договору оренди землі з часу його підписання, тобто з 06 листопада 2006 року, а саме, реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як відповідач користувався земельною ділянкою.

15 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до директора ТОВ ВКФ Агро-хліб ОСОБА_3 із листом про розірвання Договору оренди в односторонньому порядку з 06 листопада 2016 року, у зв'язку із порушенням останнім істотних умов договору, а саме несплатою орендної плати з моменту укладення договору (а.с.15).

Даний Лист з описом вкладення позивачка направила на адресу відповідача, однак останнім отриманий не був.

25 травня 2017 року позивачка звернулась до Нікопольського відділу поліції із заявою на ТОВ ВКФ Агро-хліб , яке самоправно використовує її земельну ділянку.

Постановою від 24 липня 2017 року слідчий слідчого відділу Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Паламаренко К.С. закрив кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.356 Кримінального кодексу України (а.с.17-19).

17 жовтня 2016 року позивачка зареєструвала свою земельну ділянку, однак, виявилось, що належна їй земельна ділянка навесні 2017 року була засіяна соняшником.

29 травня 2017 року комісія у складі представника Нікопольського міського виробничого відділу ДРФ ДП центра ДЗК геодезиста ОСОБА_5, представника Дмитрівської сільради інспектора ВОС ОСОБА_6, ученого агронома ОСОБА_7, власниці земельної ділянки ОСОБА_2 склала Акт обстеження земельної ділянки ІКН НОМЕР_4, згідно якого, при огляді земельної ділянки було виявлено, що межові знаки, які були встановлені ДЗК 31 березня 2017 року, знищені, земельна ділянка засіяна соняшником по всій площі масиву сівалкою, ширина рядків 0,7 м через всі ділянки поля. На даній ділянці проведений посів соняшника зерновою (стерновою) сівалкою з установленим міжряддям 0,7 м. Рослини соняшника знаходяться в фазі розвитку і формування настоящих листочків. Масив рослин соняшника виповнений по густоті і розвитку впродовж всіх рядків і на всіх ділянках поля (а.с.20-21).

Згідно інформації Міськрайонного управління у Нікопольському районі та м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.04.2017 року за № 20172831, виданого Виконавчим комітетом Марганецької міської ради. Суміжні ділянки, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_2, належать ОСОБА_3 з 2014-2015 років (земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 (а.с.78).

Земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, які розташовані на одному полі з ділянкою позивачки, використовуються ТОВ ВКФ Агро-хліб на правах оренди (а.с.25-27).

Відповідно до ст.31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Конституцією України забезпечується кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Зазначене положення повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто вказана норма надає кожній особі право самостійно вирішувати, вступати чи не вступати в договірні відносини на відповідних умовах, які не суперечать вимогам закону.

Керуючись зазначеними нормами закону, встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання спірного договору оренди припиненим та зобов'язання відповідача припинити користуватися спірною земельною ділянкою , оскільки, 06 листопада 2016 року закінчився строк його дії, а питання його пролонгації на новий строк, у порядку, визначеному договором і законом, не було вирішено.

Однак, рішення суду першої інстанції у зазначеній частині колегією не переглядається, оскільки не є предметом апеляційного оскарження.

При цьому, вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасне внесення орендної плати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 ЗК України та статтею 2 Закону України Про плату за землю визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою статті 2 Закону України Про плату за землю передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до змісту статей 629 та 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Серед обов'язків, що покладені законодавцем на землекористувачів та зазначені у ст.96 ЗК України, визначено серед іншого своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ч.1 ст.24 Закону Про оренду землі ). Вказане право орендодавця також прописане в Договорі оренди, пункт 7.2.

При укладенні договору оренди земельної ділянки № 165, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, в тому числі щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Так, відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата сплачується орендарем щорічно в розмірі 1,5% від вартості земельної ділянки, тобто 252,00 гривень в грошовому еквіваленті. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування індексів інфляції.

Відповідно до пункту 4.5 Договору порядок, строки та умови сплати орендної плати, рахунки по орендній платі орендарем закінчуються не пізніше 01 жовтня поточного року; розрахунки по орендній платі (надання послуг та передача натуральної продукції) оформляються відповідними документами, засвідченими підписами сторін.

Відповідно до п.4.6 до розміру орендної плати включена сума, яка дорівнює податку орендодавця, який він повинен сплачувати до бюджету згідно чинного законодавства. Вказана сума податку з фізичних осіб орендодавцю не виплачується, а перераховується орендарем до відповідного бюджету.

Відповідно до Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.

Таким чином, суд вірно вказав, що при розрахунку річної суми орендної плати необхідно застосовувати не пункт 4.1 Договору оренди земельної ділянки № 165 від 06 листопада 2006 року, а норму Податкового кодексу, якою встановлено мінімальний розмір орендної плати на рівні 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України грошова оцінка земельних ділянок щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1999 рік - 1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік - 1,152, 2009 рік - 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік - 1,0, 2012 рік - 1,0, 2013 рік - 1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження). Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 року № 1185 Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів передбачено, що для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахування індексації), застосовується коефіцієнт 1,756.

Згідно довідки управління Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області від 03 січня 2015 року, нормативна грошова оцінка земель, які перебувають в користуванні ТОВ ВКФ Агро-хліб на території Дмитрівської сільської ради, без урахування коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 (для ріллі) станом на 2015 рік становить 23063,55 грн. за 1 га ріллі (оренда земель приватної власності для ведення особистого селянського господарства по колишній А/Ф Січ (а.с.40).

Отже, з урахуванням коефіцієнту індексації 3,997 та коефіцієнту 1,756 (для ріллі) нормативно грошова оцінка землі становить 161876,88 грн. за 1 га, тобто за 2 га - 323753,75 грн.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2017 р. № 22-28-0.22-443/2-17 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2016 рік становить 1,0.

Таким чином, в 2016 році нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 1,0 складає 323753,75 грн. (323753,75 грн. х 1,0).

Судом першої інстанції здійснено розрахунок заборгованості з орендної плати за 2015-2016 роки та визначено її розмір 19425,22 грн.

Пункт 11 передбачає, що кожна сторона за невиконання або неналежне виконання цього договору, в тому числі, несвоєчасної виплати орендної плати, несе перед іншою стороною майнову відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,01% від вартості орендної плати за кожен день прострочення.

Встановлено та не заперечувалось відповідачем, що він з 2013 року та по день звернення позивачки до суду із позовом не виплачує їй орендну плату за користування земельною ділянкою, яка за 2015-2016 роки становить

Керуючись зазначеними нормами права, враховуючи той факт, що відповідач належним чином не виконує свої обов'язки щодо сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, а також беручи до уваги те, що позивачка в позові просила стягнути на її користь 7924,86 грн., - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі.

При цьому, керуючись ст. 546, ст. 549 ЦК України, які передбачають, що виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою (штраф, пеня); пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, - суд першої інстанції вірно стягнув на користь позивачки пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 289,65 грн., оскільки відповідач не заявляв про застосування строку позовної давності в один рік до вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Агро-хліб в апеляційній скарзі про те, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення Податкового кодексу України, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди, а п. 288.5 ПК України використовується виключно у разі укладення договору оренди земель державної і комунальної власності, - є такими, що не впливають на законність рішення в оскаржуваній частині, оскільки судом першої інстанції вірно було встановлено та не заперечувалось самим відповідачем факт несплати останнім орендної плати, яка відповідно до зазначених вище норм права підлягає стягненню на користь позивачки.

Твердження апелянта про те, що стягнута сума заборгованості по орендній платі не відповідає дійсності, оскільки суд першої інстанції не врахував, що відповідач зобов'язаний утримувати податок з доходів фізичних осіб та військовий збір з доходів виплачених (нарахованих) на користь фізичних осіб, - також є необґрунтованими, так як заборгованість з орендної плати згідно здійсненого судом першої інстанції розрахунку за 2015-2016 роки становить 19425,22 грн., а стягнуто всього 7924,86 грн., як заявлено в позові.

Інші доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судового рішення в оскаржуваній частині не впливають.

Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Агро-хліб - залишити без задоволення .

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2018 року - залишити без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

І.А. Єлізаренко