Рішення

від 26.02.2018 по справі 902/1077/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Cправа № 902/1077/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс", смтВапнярка Томашпільського району Вінницької області

до фермерського господарства "Оріон-Агро", с.Шура-Мітлинецька Гайсинського району Вінницької області

про стягнення 41200,00 грн заборгованості за поставлений товар

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, діє за довіреністю;

відповідача - не з'явився

В С Т А Н О В И В :

У провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1077/17 за позовом приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" до фермерського господарства "Оріон-Агро" про стягнення 41200,00 грн заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою суду від 25.01.2018 постановлено справу №902/1077/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 26.02.2018.

У підготовче засідання 26.02.2018 з'явився представник позивача. Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час розгляду справи в суді повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується відміткою на штемпелі канцелярії суду за №№311-312 від 30.01.2018 про направлення на його юридичну адресу ухвали від 25.01.2018 рекомендованою кореспонденцією.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Судовий розгляд справи (26.02.2018) здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається з поданої до суду позовної заяви, наданих суду доказів, приватне підприємство "Поділля-Агрохімсервіс" передало, а фермерське господарство "Оріон-Агро" прийняло продукцію (товар - БаалБТ гербіцид в кількості 30л, товар - Альфа-Бентазол гербіцид в кількості 20л) на загальну суму 41200,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №ПА-0000538 від 16.05.2017 на суму 30700,00 грн, №ПА-0000653 від 20.09.2017 на суму 10500,00 грн та довіреностями №35 від 16.05.2017, №40 від 20.09.2017.

У зазначених видаткових накладних підставою продажу товару зазначено Договір №63-2017 від 16.03.2017. Разом з тим, як слідує з наданих позивачем 22.01.2018 пояснень, вказаний Договір сторонами було укладено, однак, Договір №63-2017 від 16.03.2017 відповідач не підписав. Оскільки, саме в Специфікаціях зазначено умови та строки оплати проставленого товару, ПП Поділля-Агрохімсервіс змушений був звернутись до відповідача з вимогою в порядку ст.530 ЦК України.

Зокрема з огляду на непроведення відповідачем розрахунків за поставлений позивачем товар 21 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача з вимогою №494 про сплату боргу в розмірі 41200,00 грн, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 21.11.2017.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, доказів оплати боргу до суду не надав, проти позову не заперечив.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обовязку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

Згідно ст.205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підписання 16.05.2017 та 20.09.2017 ПП "Поділля-Агрохімсервіс" та ФГ "Оріон-Агро" видаткових накладних, що є первинними обліковими документами та фіксують найменування, кількість, ціну товару, тобто містять всі істотні умови договору, свідчить про виникнення між сторонами майново-господарських зобов'язань щодо поставки товару на підставі відповідних видаткових накладних.

Так, ч.6 ст.265 Господарського кодексу України унормовано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст.ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2017 ПП "Поділля-Агрохімсервіс" направило ФГ "Оріон-Агро" вимогу про погашення заборгованості за отриманий товар (в порядку ст.530 ЦК України), в якій позивач вимагав від боржника у строк протягом 7 днів з дня пред'явлення цієї вимоги сплати заборгованість в розмірі 41200,00 грн. Направлення даної вимоги відповідачу підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 21.11.2017 р.

Однак, відповідач вищевказану вимогу залишив поза увагою.

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи те, що відповідач доводів позивача належними і допустимими доказами не спростував, доказів в підтвердження виконання зобов'язань щодо оплати товару не подав, станом на день прийняття рішення вартості прийнятого товару не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 41200,00 грн основного боргу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 21.11.2017 між адвокатом ОСОБА_1 (Виконавець) та ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (клієнт), укладено угоду про надання правової допомоги № 2111-01 (Угода), відповідно до п.2.1. якої замовник замовляє і оплачує, а виконавець надає правову допомогу з підготовки документів, здійсненні перемовин з метою мирного врегулювання конфлікту, підготовки вимоги (претензії), позовної заяви, здійснення розрахунків та з юридичного супроводу розгляду справи в господарському суді Вінницької області за позовом клієнта до ФГ "Оріон-Агро" (боржник) з приводу стягнення заборгованості в розмірі 41200,00 грн (а.с.21, т.1).

Виконавець надає замовнику послуги, зазначені в п.2.1. Угоди (п.3.1. Угоди).

Згідно із п.4.1. Угоди вартість послуг по даному договору становить 4000 грн 00 коп. без ПДВ.

01.12.2017 між адвокатом ОСОБА_1 та ПП "Поділля-Агрохімсервіс" підписано акт здачі-приймання наданих юридичних послуг (а.с.22, т.1).

Крім того, матеріали справи містять свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 521 видане ОСОБА_1, суду надано опис наданих послуг (виконаних робіт) адвокатом по Договору про надання правової допомоги № 2111-01 від 21.11.2017 та платіжне доручення №1688 від 29.11.2017 про оплату адвокатських послуг на суму 4000 грн 00 коп. (а.с. 23, т.1).

З огляду викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п.5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача в сумі заявленій позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фермерського господарства "Оріон-Агро" (23721, Вінницька обл., Гайсинський район, село Шура-Мітлинецька, вул.Леніна, буд.28, код ЄДРПОУ 33420597) на користь приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" (24240, Вінницька обл., Томашпільський район, смтВапнярка, вул.Незалежності, буд.233, код ЄДРПОУ 36327834) 41200 (сорок одну тисячу двісті) грн 00 коп. - основного боргу; 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - відшкодування судових витрат на судовий збір та 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05 березня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПП "Поділля-Агрохімсервіс" (24240, Вінницька область, Томашпільський район, смтВапнярка, вул.Незалежності, 233);

3 - відповідачу - ФГ "Оріон-Агро" (Вінницька область, Гайсинський район, с.Шура-Мітлинецька, вул.Леніна, 28).