Рішення

від 05.03.2018 по справі 910/23326/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 05.03.2018Справа №  910/23326/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи за позовом          Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до                     Приватного підприємства “Баро Плюс” про                     стягнення 136    000,00 грн. Представники сторін: від позивача:                     не з'явився від відповідача:          не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства “Баро Плюс” (відповідач)  про стягнення 136 000,00 грн., з яких 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням № 110-р/к від 16.12.2015 на відповідача накладено штраф у сумі 68 000 грн. за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”; АМК не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу; за прострочення сплати вказаного штрафу позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню. Ухвалою суду від 28.12.2017 дану позовну заяву  залишено без руху, встановлено позивачу   строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. 09.01.2018 через відділ діловодства суду позивачем подано документи щодо усунення недоліків у позовній заяві. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/23326/17 та призначено підготовче засідання у справі на 13.02.2018. В судове засідання 13.02.2018 представники учасників судового процесу не з'явились. Позивач про дане судове засідання повідомлений належним чином та 09.01.2018 ним було подано заяву про розгляд справи без участі представника. Від відповідача заяв, клопотань та документів не надходило. Ухвала Господарського суду міста Києва від 16.01.2018, якою було повідомлено учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання у справі № 910/23326/17, надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала суду від 16.01.2018 була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з відмітко “не знайдено”. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/23326/17 до судового розгляду по суті 27.02.2018. У судове засідання 27.02.2018  представники сторін не з'явились. Згідно з ч. 1, 3  ст. 202  ГПК України   неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. У матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач про розгляд справи був повідомлений ухвалами суду від 16.01.2018 та від 13.02.2018, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до частини 2 статті  178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. З огляду на неявку відповідача, оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).   Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд - ВСТАНОВИВ: Відповідно до  ч. 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Рішенням Адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2015 № 110-р/к у справі № 32/2-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі – рішення АМК)  визнано дії Приватного підприємства “Баро Плюс”, які полягали в узгодженні своєї поведінки під час підготовки документів, наданих у складі цінових пропозицій для участі у процедурі закупівлі, яка проводилась 30.04.2013 Бериславським міжрайонним управлінням водного господарства із закупівлі товарів, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; за вчинення порушення, яке викладене в пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, накладено на Приватне підприємство “Баро Плюс” штраф у розмірі 68  000,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення Комітету було надіслано відповідачеві листом від 24.12.2015 № 8-2/2382, однак було повернене позивачу відділом поштового зв'язку з відміткою: «не знайдено». Враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити Рішення № 110-р/к відповідачу, вказане рішення було опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр” № 82 від 04.05.2017, а також інформація про зазначене рішення була опублікована на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України. Таким чином Рішення № 110-р/к  вважається врученим 15.05.2017(одинадцятий день після опублікування Рішення №110-р/к). Відповідно до частин третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача рішенням АМК, закінчився 15.07.2017. Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Частиною восьмою статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем штраф сумі 68  000,00 грн., накладений рішенням Херсонського обласного територіального відділення АМК, сплачений не був, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача штрафу 68  000,00 грн. Крім суми штрафу, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача становить 68  000,00 грн. Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав. Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” розглядаються господарськими судами. Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Згідно статті 1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”). Згідно статті 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України. Частиною 1 статті 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України “Голос України”, газета Кабінету Міністрів України “Урядовий кур'єр”, “Офіційний вісник України”, друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Згідно частини 8 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання. Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.12.2015 № 110-р/к у справі № 32/2-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, на відповідача накладено штраф в сумі 68  000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Матеріалами справи підтверджується, що позивач надіслав відповідачу вказане рішення із супровідним листом від 24.12.2015 № 8-2/2382, а також вказане рішення було опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр” № 82 від 04.05.2017 та інформація про зазначене рішення була опублікована на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України. Згідно частини 3 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Отже, оскільки рішення вважається врученим відповідачу 15.05.2017, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 15.07.2017 (15.05.2017 + 2 місяці). Відповідно до частини першої статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Частиною восьмою статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу у розмірі 68  000,00 грн., накладеного рішенням від 16.12.2015 № 110-р/к у справі № 32/2-15. При цьому, рішення Херсонського обласного територіального відділення АМК від 16.12.2015 № 110-р/к у справі № 32/2-15 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.   Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 68  000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 68  000,00 грн. за період з 05.07.2017 по 17.11.2017 за прострочення сплати штрафу. Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України). Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Як встановлено судом вище, відповідач мав сплатити 68 000,00 грн. штрафу до 15.07.2017 таким чином, вірним початком періоду прострочення сплати штрафу є 16.07.2017. Розмір пені за один день прострочення штрафів відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” складає 1020,00 грн. (68000,00 грн. * 1,5%= 1020,00 грн.). За період з 16.07.2017 по 17.11.2017 відповідачем прострочено 124 днів сплати штрафу. Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 153  000,00 грн. (1020,00 грн. х 124 = 126  480,00 грн.). В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного рішенням АМК, тобто не може перевищувати 68  000,00 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 68  000,00 грн. пені є обґрунтованими. Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету. Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”. Приписами ст. ст. 76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею  86  Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи,  суд дійшов висновку про обґрунтованість позову. Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного           комітету України повністю. Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства “Баро Плюс” (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 26, ідентифікаційний код 38368322) в дохід Державного бюджету України із зарахуванням коштів за реквізитами: Одержувач: УДКСУ у м. Херсоні, р/р № 31116106700002 в ГУ ДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ОКПО 373959779, 68  000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені за рішенням адмінколегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України  від 16.12.2015 р. № 110-р/к, стягувач: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 21292403). Стягнути з Приватного підприємства “Баро Плюс” (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 26, ідентифікаційний код 38368322) на користь Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 21292403) 2040,00 грн. витрат зі слати судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Повний текст рішення складено та підписано: 05.03.2018. Суддя                                                                                                     С.О. Турчин