Рішення

від 27.02.2018 по справі 911/3839/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3839/17

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРІОЛА»

03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 6-а

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІМ СОНЦЯ»

07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 61

про стягнення заборгованості, штрафу та відсотків річних за затримку оплати

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №1 від 10.01.2018);

відповідача - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВРІОЛА звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДІМ СОНЦЯ про стягнення заборгованості, штрафу та відсотків річних за затримку оплати у сумі 64501,25 грн., з яких: 61000,02 грн. - основна заборгованість, 3050,00 грн. - штраф, 451,23 грн. - 10% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 10.02.2017 № 5-02/17-ПЦ з оплати товару, що ним отриманий за видатковою накладною від 06.11.2017 № 504 на суму 61000,02 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2017 позовну заяву залишено без руху.

28.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області позивачем подано заяву на виконання ухвали господарського суду Київської області від 22.12.2017.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, підготовче засідання призначено на 30.01.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 15.02.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2018 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 27.02.2018.

27.02.2018 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, що вказані у позові, представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча судом повідомлено відповідача про судове засідання належним чином, з огляду на таке.

Судом враховано, що ухвали суду про призначення судових засідань направлені на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно з наявним у матеріалах справи витягом № НОМЕР_1 станом на 19.12.2017, та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання .

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 27.02.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВРІОЛА (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДІМ СОНЦЯ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, штрафу та відсотків річних за затримку оплати в розмірі 64501,25 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕВРІОЛА та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ДІМ СОНЦЯ укладено договір поставки № 5-02/17-ПЦ від 10.02.2017 (далі-Договір).

На виконання умов Договору, 06.11.2017, згідно з видатковою накладною № 504 позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар (цукор у мішках в кількості 5 тон) на суму 61000,02 грн., що підтверджується підписом представника відповідача та відбитком його печатки.

При цьому, судом враховано, що вказана видаткова накладна містить реквізити Договору, що підтверджує здійснення поставки товару за нею за умовами Договору та відомості про оплатність поставки, зокрема, в ній вказано розрахунковий документ: рахунок на оплату покупцю №502 від 03 листопада 2017.

Крім того, на підтвердження факту поставки товару, позивачем надано до матеріалів справи податкову накладну від 06.11.2017, що складено ним на спірну господарську операцію та квитанцію про реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 201.7 Податкового кодексу України (в редакції від 01.01.2017) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, згідно з статтею 201.10 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 липня 2017 року платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Зважаючи на викладене, судом оцінюється Договір та видаткова накладна як докази оплатної поставки позивачем товару відповідачу за умовами Договору, а податкова накладна та квитанція про її реєстрацію - як докази того, що позивачем відображена спірна господарська операція у своїх податкових зобов'язаннях.

Згідно з пунктом 3.1.3 Договору відповідач зобов'язаний сплатити 100% вартості товару протягом 2-х календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 3.1.3 Договору відповідач повинен оплатити позивачу 61000,02 грн. в строк до 08.11.2017, проте, зазначений обов'язок з оплати відповідачем не виконаний.

Спірна поставка товару відповідачем повністю не оплачена, що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача за період з 06.11.2017 (дати поставки товару) до 02.02.2018.

Відповідачем вказане не заперечено.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що відповідач за прострочення оплати продукції більш ніж на 10 днів сплачує штраф в розмірі 5 % від суми боргу та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 10% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вказане, позивачем розрахована сума штрафу за прострочення оплати продукції таким чином: 61000,02*5%=3050,00 грн., а сума 10 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 19.11.2017 по 15.12.2017 (27 днів) так: 61000,02*10%/365*27=451,23 грн.

Відповідно до статті 194 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, 06.11.2017, позивачем передано, а відповідачем отримано товар (цукор у мішках в кількості 5 тон) всього на суму 61000,02 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав покладені на нього зобов'язання та не оплатив товар у визначений Договором термін, позивачем правомірно нараховано штраф і відсотки річних за затримку оплати, з огляду на пункт 4.2. Договору та положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розмір штрафу і відсотків річних позивачем розраховано вірно.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, що складаються з 1600,00 грн судового збору, що сплачений позивачем, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ

«ДІМ СОНЦЯ» ( 07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Оникієнка Олега, 61, код ЄДРПОУ 39874839 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРІОЛА» ( 03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 6-а, код ЄДРПОУ 37233983) 61000,02 грн (шістдесят одна тисяча гривень дві копійки) основного боргу, 3050,00 грн (три тисячі п'ятдесят гривень) штрафу, 451,23 грн (чотириста п'ятдесят одна гривня двадцять три копійки) 10% річних, 1600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.03.2018.

Суддя С.О. Саванчук