Рішення

від 22.02.2018 по справі 908/2317/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/139/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 Справа № 908/2317/17

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2317/17

за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агротрейд Інвест» , 74722, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 1

до відповідача 1: приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» , 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фідленс» , 17600, АДРЕСА_1

про визнання недійсним пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки від 03.02.17 № Д-3/1СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД.

та

за зустрічною позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фідленс» , 17600, АДРЕСА_1

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агротрейд Інвест» , 74722, Херсонська область, Нижньосірогозький район, с. Верхні Сірогози, вул. Поштова, 1

до відповідача 2: приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» , 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175

про визнання недійсним договору комісії № 230117 від 23.01.17

за участю представників сторін:

за первісним позовом

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 11.12.17

від відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.08.17

від відповідача 2: ОСОБА_3, довіреність № 7 від 22.05.17

за зустрічним позовом

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 7 від 22.05.17

від відповідача 1: ОСОБА_1, довіреність б/н від 11.12.17

від відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність б/н від 21.08.17

СУТЬ СПОРУ:

21.11.17 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агротрейд Інвест» (далі ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» ) з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Агропромислова компанія» (відповідач 1, надалі ПрАТ «Агропромислова компанія» ) та до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Фідленс» (відповідач 2, далі ТОВ «ТД Фідленс» ) про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17, укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «ТД Фідленс» .

21.11.17 протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями вказаний позов передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 21.11.17 судом порушено провадження у справі № 908/2317/17, судове засідання призначено на 13.12.17.

Ухвалою від 13.12.17 судом розгляд справи № 908/2317/17 відкладено на 22.01.18.

13.12.17 до суду у справі № 908/2317/17 надійшла зустрічна позовна заява ТОВ «ТД «Фідленс» за вих. від 11.12.17 № 1112/2 до ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» (відповідач 1) та до ПрАТ «Агропромислова компанія» (відповідач 2) про визнання недійсним договору комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117.

Ухвалою від 13.12.17 судом прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ «ТД «Фідленс» за вих. від 11.12.17 № 1112/2 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 908/2317/17. Судове засідання призначено на 22.01.17.

Ухвалою від 26.12.17 судом виправлено у вступній та резолютивній частині ухвали господарського суду від 13.12.17 про прийняття зустрічної позовної заяви у справі № 908/2317/17 описку в частині зазначення найменування позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.17 № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуальної кодексу України (далі ГПК України), який набрав чинності з 15.12.17.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Приймаючи до уваги той факт, що з 15.12.17 набрав чинності ГПК України у новій редакції, з'ясувавши думку представників усіх сторін щодо подальшого розгляду справи в рамках чинного ГПК України в новій редакції та враховуючи відсутність заперечень в судовому засіданні 22.01.17 судом оголошено про відкриття судового засідання, яке буде проводитись в порядку глави 6 (розгляд справи по суті) ГПК України (в редакції чинній з 15.12.17) за правилами загального позовного провадження починаючи зі стадії розгляду справи по суті спору.

В судовому засіданні 22.01.18, на підставі ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/2317/17, судове засідання призначено на 14.02.18.

Ухвалою суду від 14.02.18 розгляд справи по суті відкладено до 21.02.18.

В судовому засіданні 21.02.18 судом розглянуто клопотання ПрАТ «Агропромислова компанія» за вих. від 18.01.18 про залишення зустрічного позову без розгляду в якому представник відповідача 1 за первісним позовом просив суд залишити без розгляду зустрічний позов по справі № 908/2317/17 ТОВ «ТД «Фідленс» за вих. від 11.12.17 № 1112/2 до ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» (відповідач 1) та до ПрАТ «Агропромислова компанія» (відповідач 2) про визнання недійсним договору комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117.

В обґрунтування вказаного клопотання представник ПрАТ «Агропромислова компанія» зазначив, що як вбачається із зустрічного позову, заявник просить господарський суд Запорізької області визнати недійсним той самий договір комісії, що є предметом спору у справі № 923/1155/17 господарського суду Херсонської області, з тих самих підстав (ст.ст. 203, 215 ЦК України), що і у даній справі, між тими самими сторонами, що і у даній справі. Тобто, на думку представника ПрАТ «Агропромислова компанія» , ТОВ «ТД Фідленс» фактично одночасно подало 2 ідентичні позови про визнання недійсним договору комісії і до господарського суду Запорізької області і до господарського суду Херсонської області. За таких обставин відповідач-1 за первісним позовом вважає, що зустрічний позов ТОВ «ТД Фідленс» , що є предметом розгляду у даній справі (справа № 908/2317/17), підлягає залишенню без розгляду з наведених вище підстав в порядку п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Розглянувши вказане клопотання, яке підтримав представник ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» та проти якого заперечив представник ТОВ «ТД «Фідленс» , судом відмовлено у його задоволенні.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання судом враховано наступне.

Згідно із положеннями ст. 2 ГПК України у відповідній редакції, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1). Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2). Основними засадами (принципами) господарського судочинства (ч. 3) є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; … змагальність сторін; диспозитивність; 6) пропорційність…

Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується . Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1). Юридичні особи та фізичні особи - підприємці … мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2). Відмова (ч. 4) від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (ч. 6).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом прийнято до уваги той факт, що в матеріалах цієї господарської справи міститься ухвала господарського суду Херсонської області від 09.01.18 у справі № 923/1155/17, в якій суд встановив, що (дослівно): …Розглянувши клопотання відповідача-2 суд залишив його без задоволення, оскільки зустрічний позов у справі № 908/2317/17, що розглядається Господарським судом Запорізької області, та позов у справі № 923/1155/17, що розглядається Господарським судом Херсонської області містять однаковий предмет позову та різні підстави позовних вимог .

Доказів не чинності вказаної ухвали суду жодною із сторін не надано.

З огляду на зазначене вище у тексті цього рішення, а також приймаючи до уваги той факт, що:

- відповідно до статей 55 (Права і свободи людини і громадянина захищаються судом ), 124 (правосуддя в Україні здійснюють виключно суди ) Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення,

- кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань,

- відповідач (ст. 180 ГПК України) має право пред'явити … зустрічний позов,

суд дійшов висновку про те, що доводи викладені у клопотанні ПрАТ «Агропромислова компанія» щодо залишення зустрічного позову у цій справі без розгляду з підстав наведених у вказаному клопотанні є надуманими та безпідставними. Більш того, на думку суду, задоволення такого клопотання може порушити право ТОВ «ТД Фідленс» на судовий захист свого оспорюваного чи порушеного права.

В засіданні 21.02.18 судом розглянуто клопотання ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» за вих. від 19.01.18 про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами ТОВ «ТД Фідленс» в порядку ст. 43 ГПК України, в якому уповноважений представник позивача за первісним позовом просить суд застосувати до ТОВ «ТД Фідленс» заходи, визначені ЦПК України за зловживання процесуальними правами шляхом подачі в даній справі зустрічного позову, зокрема накласти штраф.

В обґрунтування вказаного клопотання, представник ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» зазначив, що подання ТОВ «ТД Фідленс» зустрічного позову є зловживанням своїми процесуальними правами, що суперечить завданню господарського судочинства оскільки таке подання спрямоване на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду даної справи. Зустрічний позов поданий відповідачем 2 за первісним позовом не для його задоволення, а утруднення розгляду первинного позову, що прирівнюється до аналогічних дій, які розцінюються приписами п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України як зловживання ТОВ «ТД Фідленс» своїми процесуальними правами, оскільки ПрАТ «Агропромислова компанія» не є стороною договору комісії, його права та інтереси цим договором комісії не зачеплені, і зворотного ТОВ «ТД Фідленс» в зустрічному позові не навів. Крім того, представник позивача за первісним позовом вважає, що зустрічний позов поданий ТОВ «ТД Фідленс» як завідомо безпідставний позов, в якому спір має очевидно штучний характер , що розцінюються приписами п. 3 ч. 2 ст.43 ГПК України також як зживання відповідачем 2 за первісним позовом своїми процесуальними павами, оскільки, по-перше - відповідач 2 за первісним позовом не наводить в зустрічному позові - в чому полягає перевищення керівником відповідача 1 за первісним позовом своїми повноваженнями при підписання договору комісії (відсутнє посилання на Статут відповідача 1 за первісним позовом, посилання на законодавство, яке регулює ці питання, посилання на обставини укладання та виконання Договору комісії, тощо).

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Розглянувши клопотання ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» за вих. від 19.01.18 про вжиття заходів для запобігання зловживання процесуальними правами ТОВ «ТД Фідленс» в порядку ст. 43 ГПК України, підтримане ПрАТ «Агропромислова компанія» та проти якого заперечував представник ТОВ «ТД Фідленс» , судом відмовлено у його задоволенні.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд виходив з наступного.

Статтею 55 Конституції України зокрема унормовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 20 ГК України, кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів ін. суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Оскільки у даному випадку ТОВ «ТД Фідленс» скориставшись своїм конституційним та процесуальним правом (ст.. 46 ГПК України) подало зустрічний позов під час розгляду справи № 908/2317/17, суд не вбачає правових підстав вважати вказані дії ТОВ «ТД Фідленс» у вигляді подання зустрічного позову в рамках справи № 908/2317/17 зловживання своїми процесуальними правами визначеними ст. 43 ГПК України.

У зв'язку з чим, у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

В судовому засіданні 21.02.18, на підставі ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/2317/17 по суті спору на 22.02.18.

На підставі ст. 240 ГПК України, в засіданні 22.02.18 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Розгляд справи № 908/2317/17 здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» (позивач за первісним позовом та відповідач 1 за зустрічним позовом) в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 21.11.17, просив суд визнати недійсними пункти 2.4. та 6.2. договору поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17, укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «ТД Фідленс» .

Також, уповноважений представник ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» в судових засіданнях підтримав свої заперечення на зустрічний позов з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов за вих. від 22.01.18, просив суд відмовити ТОВ «ТД Фідленс» у задоволені зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

ПрАТ «Агропромислова компанія» (відповідач 1 за первісним позовом та відповідач 2 за зустрічним позовом), в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав свої пояснення викладені в заяві про визнання позову відповідачем за вих. від 12.12.17 (первісного позову), письмових поясненнях від 06.12.17, від 12.12.17, від 12.01.18 за вих. № 05-80-1. Просив суд позовну заяву ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» про визнання недійсними пунктів 2.4. та 6.2. договору поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17, укладеного між ПрАТ «Агропромислова компанія» та ТОВ «ТД Фідленс» задовільнити у повному обсязі.

Крім того, представник ПрАТ «Агропромислова компанія» в судових засіданнях підтримав свої заперечення на зустрічний позов з підстав викладених у письмовому відзиві на зустрічний позов за вих. від 05.01.18, просив суд відмовити ТОВ «ТД Фідленс» у задоволені зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

ТОВ «ТД Фідленс» (відповідач 2 за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом), в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі з підстав викладених у зустрічній позовній заяві за вих. від 11.12.17 № 1112/2. Просив суд визнати недійсним договір комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117 укладений між ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» та ПрАТ «Агропромислова компанія» .

Також, уповноважений представник ТОВ «ТД Фідленс» в судових засіданнях підтримав свої заперечення на первісний позов з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вих. від 11.12.17 № 1112/17, додаткових поясненнях на позовну заяву за вих. від 19.01.18 № 1901/1/18 та відповіді на відзив по зустрічному позову за вих. від 16.01.18 № 1601/18. Просив суд відмовити ТОВ «ТД «Агротрейд Інвест» у задоволені первісних позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які повідомили суду, що до матеріалів цієї господарської справи надані всі докази, на які вони (позивачі, відповідачі) посилаються у позовних заявах та відзивах, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.17 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агротрейд Інвест» (Комітент) та приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» (Комісіонер) укладено договір комісії на придбання товарів № 230117, відповідно до якого (п.1.1. договору комісії), у порядку та на умовах, визначених цим договором, Комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки з ТОВ «Торговий Дім Фідленс» (17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт Варва, вул. Шевченка, 82/7, код ЄДРПОУ 40840881) (далі договір поставки) та передати все отримане за цим договором Комітентові.

Відповідно до п. 1.2. договору комісії, під товаром у цьому договорі розуміється: Премікси 0,2-1 % CompoMix PFvit 0,5 % АПК, корми свині.

Згідно із п. 1.3. договору комісії, Комісіонер зобов'язаний укласти договір поставки у термін до 28.02.17.

Пунктом 2.1. договору комісії, Комісіонер зобов'язаний:

- укласти від свого імені та за рахунок Комітента договір поставки (п.п. 2.1.1.);

- прийняти товар за договором поставки, перевірити його якість і комплектність і вжити всіх необхідних заходів щодо його збереження від втрати, нестачі або пошкодження (п.п. 2.1.2.);

- не пізніше 5 днів з моменту отримання товару за договором поставки передати його Комітентові (п.п. 2.1.3.).

Відповідно до п. 2.2. договору комісії, за цим Договором Комісіонер має право на:

- отримання та винагороди в порядку та розмірах, передбачених п. 4 цього договору (п.п. 2.2.1.);

- відступлення від вказівок Комітента. Через 2 дні після цього Комісіонер зобов'язаний повідомити про відступлення від вказівок Комітента, а також надати йому докази того, що ці дії були зумовлені інтересами останнього (п.п. 2.2.2.);

- відшкодування витрат, здійснених у зв'язку з виконання зобов'язань за договором комісії, у порядку визначеному цим договором (п.п. 2.2.3.);

- виконання цього договору на всій території України (п.п. 2.2.4.);

- відшкодування збитків у разі односторонньої відмови Комітента від цього договору (п.п. 2.2.5.).

Згідно із п. 4.1. договору комісії, за надання послуг згідно з цим договором Комісіонер має право на комісійну винагороду в розмірі 30 000,00 грн., які повинні бути перераховані Комітентом на банківський рахунок Комісіонера протягом 7 банківських днів з моменту отримання Комітентом товарів від Комісіонера в повному обсязі.

Пунктом 5.1. договору комісії передбачено, що Комітент зобов'язаний відшкодувати витрати Комісіонера, здійснені ним на придбання товарів за договором поставки, у строк не пізніше 40 календарних днів з моменту отримання товарів від Комісіонера.

Комісіонер має право на відшкодування витрат, пов'язаних зі збереженням товару, який Комітент не забрав у розумний строк (п. 5.2. договору комісії).

Відповідно до п. 6.1. договору комісії, у випадку порушення Комітентом строків відшкодування витрат, здійснених Комісіонером на придбання товарів за договором поставки з ТОВ «ТД Фідленс» , і це призведе до покладення на комісіонера штрафних санкцій за договором поставки, вказаним в п. 1.1. цього договору, Комітент зобов'язаний буде відшкодувати Комісіонеру 50 % нарахованих штрафних санкцій.

Згідно із п. 6.2. договору комісії, за порушення строків розрахунків та відшкодування витрат Комітент сплачує Комісіонеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1. договору комісії передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.17.

Сторонами в п. 9.1. договору комісії унормовано, що цей договір припиняється:

- у разі відмови Комітента від виконання договору;

- за згодою Сторін;

- з ініціативи Комісіонера в разі, якщо з'ясується неможливість виконання доручення або порушення Комітентом умов цього договору;

- з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

30.01.17 відбулось засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» , оформлене протоколом без номеру, в якому брали участь ОСОБА_5 ОСОБА_4 Товариства ОСОБА_5 та член ОСОБА_4 Товариства ОСОБА_6. Також на засідання була запрошена та була присутньою директор Товариства ОСОБА_7. Секретарем Наглядової Ради Товариства обрано ОСОБА_6

Порядком денним вказаного засідання було розгляд наступних питань:

1. Про укладення договору поставки на умовах товарного кредиту (договір) з ТОВ «ТД Фідленс» .

2. Про надання директору Товариства ОСОБА_7 повноважень на підписання зазначеного у (дослівно) … першому порядку денного договору між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством .

По першому питанню : слухали інформацію ОСОБА_6 щодо укладення між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством (ПрАТ «Агропромислова компанія» ) договору на наступних умовах:

- предмет поставки - Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині (Товар);

- строк розрахунків - відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу ТОВ «ТД Фідленс» ;

- строк дії договору - до 31.12.17 з пролонгацією на наступний рік;

- відповідальність за договором - у випадку несвоєчасної оплати за поставку у відповідності з договором, Товариство сплачує ТОВ «ТД Фідленс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу.

Ухвалили: укласти між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством договір на умовах, зазначених вище.

Голосували: за - одностайно; проти - 0; утримались - 0. Затверджено одностайно.

По другому питанню : слухали інформацію ОСОБА_6 про надання директору Товариства ОСОБА_7 повноважень на підписання зазначеного у першому порядку денного договору між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством.

Ухвалили: надати повноваження директору Товариства ОСОБА_7 підписати договір між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством на умовах, зазначених у цьому протоколі.

Голосували: за - одностайно; проти - 0; утримались - 0. Затверджено одностайно.

Протокол засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» підписано головою ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_5 та секретарем засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_6

03.02.17 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Фідленс» (Постачальник) та приватним акціонерним товариством «Агропромислова компанія» (Покупець) укладено договір поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД, відповідно до якого (п. 1.1. договору поставки), Постачальник продає, а Покупець купує на умовах даного договору Товар, в кількості, асортименті, цінах та умовах

поставки ( ІНКОТЕРМС 2010 ), що обумовлюються в додатках або в специфікаціях або видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставки, Товаром згідно з цим договором, є кормові добавки, премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки, готові корми, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, обладнання і ін. товар, як власного виробництва так й інших виробників, що буде поставлятися згідно видаткових накладних. Номери, індекси стандартів, технічних умов та ін. документації про якість товарів зазначаються в сертифікатах якості який є невід'ємним додатком до даного договору. Покупець не заперечує проти поставки йому товару виробленого згідно стандартів, технічних умов, реєстраційних посвідчень. Покупець зобов'язується дотримуватися інструкцій з використання товару зазначеного на маркуванні, загальних правил користування товаром, дотримуватися встановлених нормативів, температурного режиму та вологості та ін. умов при зберіганні товару. Підписанням даного договору Покупець підтверджує, що Постачальником йому доведено всю необхідну інформацію про походження товару, виробника товару, продавця, спосіб виготовлення товару, джерела та спосіб придбання, кількість, споживчі властивості, якість товару, придатність до застосування, стандарти та технічні умови по яких виготовлено товар, реєстрацію товару, характеристики товару, особливості використання товару, ціну на товар. Товар постачається Покупцю для використання в господарській діяльності.

Згідно із п. 2.2. договору поставки, загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого "Постачальником на виконання умов цього договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня.

Пунктом 2.4. договору поставки сторони визначили, що Товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки в розмірі 70 % річних від вартості неоплаченого Товару (ст. 694 ЦК України). Перебіг строку користування товарним кредитом починається з 61 календарного дня, після отримання Товару Покупцем та припиняється в день оплати вартості Товару Покупцем.

Відповідно до п. 6.2. договору поставки, у разі порушення Покупцем строків оплати Товару, він сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу та 20 % річних за неправомірне користування грошовими коштами за весь час прострочення. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку Покупцем.

Пунктом 8.1. договору поставки встановлено, що договір набирає чинності з моменту підписання його представниками сторін та скріплення печатками його тексту і діє до 31.12.17, а в частині зобов'язання, які виникли під час дії договору - до повного їх виконання.

Статут ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція від 2014 року) затверджено протоколом загальних зборів акціонерів від 10.04.14 (зареєстровано виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради 21.02.02 за № 02140811Ю0010652 в

Згідно із розділом 6 вказаного Статуту, … значним правочином є правочин, вчинений товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності. … (п.1.).

Пунктом 2 розділу 6 Статуту передбачено, що значними правочинами можуть бути як односторонні (зокрема, прийняття спадщини, гарантія тощо), так й багатосторонні (договори). До правочинів, що можуть мати ознаки значних, відносяться також й мирові угоди, які являють собою новацію, відступне, прощення боргу та т.ін., якщо вони відповідають ознакам, визначеним у цьому розділі. Мирові угоди, які відповідають ознакам значних правочинів, потребують отримання попередньої згоди на їх укладання загальних зборів акціонерів або наглядової ради, відповідно до розподілу повноважень. Не потребують дотримання процедури попередньої згоди на їх укладання мирові угоди, які не створюють нові зобов'язання між сторонами, пов'язані з відчуженням майна, а направлені на виконання вже існуючих зобов'язань. Не підлягають попередньому узгодженню загальними зборами акціонерів або наглядовою радою мирові угоди, які мають ознаки значного правочину, коли в силу вимог законодавства про банкрутство повноваження органів товариства обмежені у визначеній частині, зупинені або припиненні.

Відповідно до п. 3 розділу 6 Статуту, при визначенні, чи відноситься правочин до значних, сума угоди визначається виходячи з вартості майна, що відчужується або придбавається, передається в заставу, оренду, вноситься як внесок до статутного капіталу

та т.ін., без врахування додаткових нарахувань (штрафів, пені, неустойки), вимоги до сплати яких можуть бути пред'явлені до сторони у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань. До значних правочинів відноситься й договір кредиту, якщо вартість кредиту та передбачених договором процентів за використання кредиту (без врахування % за несвоєчасне повернення кредиту), складає більше 10 % балансової вартості активів товариства.

Згідно із п. 4 розділу 6 Статуту, правила цього розділу також застосовуються до укладання кількох взаємопов'язаних угод, якщо сукупна вартість майна, що є предметами таких угод, складає 25 та більше % балансової вартості активів товариства,

визначеної за даними останньої річної фінансової звітності.

Пунктами 7-9 розділу 6 Статуту визначено, що рішення про вчинення значного правочину приймається наглядовою радою або загальними зборами акціонерів у відповідності до вимог цього розділу (п. 7). Рішення про вчинення значного правочину, предметом якого є майно або послуги, вартість якого становить від 10 до 25 % вартості активів, приймається наглядовою радою. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів (п. 8). Рішення про вчинення значного правочину, предметом якого є майно, що перевищує 25 % вартості активів товариства, приймається загальними зборами акціонерів за поданням наглядової ради. Рішення про вчинення значного правочину, вартість предмету якого перевищує 25 % вартості активів, однак є меншим 50 % цих активів, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала проста більшість голосів акціонерів, які зареєструвались для участі у загальних зборах, та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Згідно із п. 11 розділу 6 Статуту, при визначенні вартості активів товариства враховується сума активів за останнім річним балансом товариства без зменшення її на суму зобов'язань.

Зокрема в п. 13 розділу 6 Статуту визначено, що … за невиконання зазначених функцій, рівно як й укладання значного правочину при наявності інформації про ненадання згоди відповідного органу контрагента, або прийняття рішення про надання згоди всупереч законодавству та статуту контрагента, при визнанні в подальшому судовим органом цієї угоди недійсною, або при нанесенні внаслідок укладання цієї угоди збитків товариству, директор несе персональну матеріальну відповідальність у розмірі нанесених збитків...

Відповідно до п. 14 розділу 6 Статуту, протокол рішення про вчинення значного правочину повинен містити, зокрема, всі суттєві умови, що визначені цивільним законодавством стосовно певного виду правочину .

В пункті 16 розділу 6 Статуту, зокрема, визначено, що до правочинів, що укладаються в процесі поточної господарської діяльності, відносяться:

- правочини, що є невід'ємним елементом змісту видів діяльності, які відповідно до цього статуту здійснює товариство;

- інші правочини, що їм супутні, тобто головне призначення яких полягає у створенні необхідних передумов для укладення та виконання правочинів першої групи, через які здійснюється їх зв'язок з поточною господарською діяльністю товариства. Рішення про вчинення інших значних правочинів, не пов'язаних з поточною господарською діяльністю товариства, укладаються з дотриманням вимог інших розділів цього статуту.

Розділом 41 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція від 2014 року), а саме п. 1, визначено основні завдання ОСОБА_4. Так, зокрема, основними завданнями наглядової ради є стратегічне керівництво товариством та ефективний нагляд за діяльністю директора. ОСОБА_4 рада є органом, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах компетенції, визначеної розділом 42 цього Статуту, контролює та регулює діяльність директора товариства.

Згідно із п. 5 розділу 41 Статуту, наглядова рада створюється у кількості 3 осіб. Якщо кількість членів наглядової ради становить менше 2 членів, ін. члени наглядової ради повинні вжити всіх необхідних заходів щодо скликання позачергових загальних зборів акціонерів. Такі збори повинні бути скликані протягом 3 місяців з дня виникнення вказаних обставин. До порядку денного цих загальних зборів виноситься питання про припинення повноважень попереднього складу наглядової ради та обрання нового складу наглядової ради. Члени наглядової ради, що залишились, можуть приймати рішення лише про скликання позачергових загальних зборів, та рішення пов'язані зі скликанням та проведення таких зборів, в порядку, визначеному цим статутом та законодавством України.

Пунктом 6 розділу 41 Статуту визначено, що з головою та членами наглядової ради укладаються цивільно-правові або трудові договори (контракти).

Відповідно до п. 1 розділу 42 Статуту, до компетенції наглядової ради відносяться, зокрема, наступні питання:

- затвердження умов договору між зберігачем або депозитарієм, за яким на них покладаються повноваження лічильної комісії;

- обрання та припинення повноважень директора;

- затвердження умов контракту, що буде укладатись з директором товариства, встановлення розміру його винагород;

- затвердження умов цивільно-правових договору, трудового договору, що буде укладатись з ревізором товариства, встановлення розміру винагороди;

- прийняття рішення про вчинення товариством значних правочинів у випадках, передбачених розділом 6 цього Статуту;

- прийняття рішень стосовно отримання та видачі гарантій, поручительств, укладення кредитних договорів та договорів займу, застави, іпотеки, крім випадків, коли цим статутом укладення цих правочинів віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів …

В п. 5 розділу 43 Порядок здійснення повноважень ОСОБА_4 Статуту визначено, що наглядова рада може прийняти рішення про участь у її засіданнях, або при прийнятті нею окремих рішень, директора, ревізора, інших осіб.

Пунктом 6 розділу 43 Статуту передбачено, що засідання наглядової ради проводяться в міру необхідності, але не рідше ніж 1 раз на квартал.

Згідно із п. 7 розділу 43 Статуту, засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, крім випадків, коли цим статутом встановлена необхідність участі у засіданні всього складу наглядової ради. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, крім випадків, коли цим статутом встановлена проста більшість голосів від повного складу наглядової ради.

Відповідно до п. 12 розділу 43 Статуту, протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п'яти днів після проведення засідання.

У протоколі засідання наглядової ради зазначаються:

- місце та дата проведення засідання;

- особи, які брали участь у засіданні;

- порядок денний;

- питання, винесені на голосування, та підсумки голосування, які голосували За , Проти , Утримався з кожного питання;

- зміст прийнятих рішень.

Відповідно до п. 15 розділу 43 Статуту, … оформлений протокол засідання наглядової ради наступного дня передається директору для організації, зберігання та ознайомлення акціонерів, крім випадків, коли в протоколі містяться відомості, що мають ознаки інсайдерської інформації. В цьому разі протокол передається директору лише після того, як інформація втратить статус інсайдерської.

Пунктом 1 розділу 45 (Виконавчий орган товариства) Статуту передбачено, що управління поточною діяльністю товариства здійснює директор товариства.

Директор підзвітний загальним зборам та наглядовій раді товариства, організовує виконання їх рішень (п. 2 розділу 45 Статуту).

Згідно із п. 4 розділу 45 Статуту, при обранні директора з ним укладається контракт. Укладання, зміна та розірвання контракту здійснюються з дотриманням вимог трудового законодавства України. Від імені товариства контракт з директором підписує голова наглядової ради товариства чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою. Умови контракту затверджуються наглядовою радою товариства.

Розділом 46 Компетенція директора Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» (нова редакція) від 2014 року визначено компетенцію директора.

Так, п. 1 розділу 46 Статуту визначено, що директор, з врахуванням обмежень, що визначені чинним законодавством та цим статутом, зокрема:

- здійснює оперативне керівництво діяльністю товариства;

- розпоряджається майном та коштами товариства для забезпечення його поточної діяльності в межах, встановлених чинним законодавством України та цим статутом;

- підписує всі правочини, що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладання відповідного органу товариства;

- має право першого підпису на фінансових та інших документах товариства;

- на виконання рішень загальних зборів акціонерів та наглядової ради видає та підписує накази, що є обов'язковими для виконання всіма працівниками товариства;

- приймає рішення на списання майна товариства, безнадійних активів, нестач та втрат його товарно-матеріальних цінностей відповідно до законодавства України та цього статуту;

- видає від імені товариства довіреності на право вчинення дій і представництво від імені товариства.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності суд вважає первісні та зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1-3 ст. 92 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною 2 ст. 87 ЦК України передбачено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками Статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі Статуту, затвердженого цією особою.

Вирішуючи справу по суті спору судом враховано, що до матеріалів справи жодною із сторін не надано контракту укладеного на виконання п. 4 розділу 45 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» між директором вказаного акціонерного товариства ОСОБА_7 та головою наглядової ради товариства чи особою, уповноваженою на таке підписання наглядовою радою, а також доказів затвердження умов такого контракту наглядовою радою ПрАТ «Агропромислова компанія» .

Крім того, суду не повідомлено про причини, які перешкоджали, зокрема, ПрАТ «Агропромислова компанія» , надати вказаний контракт до матеріалів справи.

Пунктами 3, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У відповідності із ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та ін. учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та ін. угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзацом 1 ч. 4 ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 7 ст. 179 ГК України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно приписів ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, ін. актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1016 ЦК України, за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Як свідчать наявні матеріали справи, зокрема п. 46.1 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» (в редакції, яка діяла на момент підписання Договору ), … директор, з урахуванням обмежень, що визначені чинним законодавством та цим Статутом, підписує всі правочини, що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладання відповідного органу товариства.

Судом враховано, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» ).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожний суб'єкт має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття Цивільного Кодексу України не встановлює вичерпного переліку способів захисту цивільного права, вказуючи на те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 20 ГК України, кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин.

Так, позивач за первісним позовом у цій справі стверджує, що директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_7 підписуючи договір поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17 перевищила свої повноваження, встановлені протоколом ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» від 30.01.17, а позивач за зустрічним позовом стверджує, що директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_7 з перевищенням своїх повноважень підписала договір комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117.

Як вже було зазначено вище, 30.01.17 відбулось засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» , оформлене протоколом.

В порядку денному, зокрема було поставлено питання щодо надання директору Товариства ОСОБА_7 повноважень на підписання зазначеного у першому порядку денного договору між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством (ПрАТ «Агропромислова компанія» ).

Зміст протоколу засідання наглядової ради ПрАТ «Агропромислова компанія» від 30.01.17 свідчить про те, що наглядова рада вирішила: надати повноваження директору Товариства ОСОБА_7 підписати договір між ТОВ «ТД Фідленс» та Товариством на умовах, зазначених у цьому протоколі. За вказане рішення проголосували: за - одностайно; проти - 0; утримались - 0. Затверджено одностайно.

Протокол засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» підписано головою ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_5 та секретарем засідання ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_6

Дослідивши протокол ОСОБА_4 без номеру від 30.01.17 суд приходить до висновку про те, що текст (зміст) вказаного протоколу не містить жодних посилань на номер, дату конкретного договору поставки на умовах товарного кредиту який має бути укладено між ТОВ «ТД Фідленс» та ПрАТ «Агропромислова компанія» у відповідній редакції. Крім того, вказаний протокол від 30.01.17 не містить проекту такого договору, який цим протоколом затверджується та періоду чи дати, коли такий договір має чи може бути укладено.

Тобто, суд виходить з того, що вказаний протокол наглядової ради від 30.01.17 не містить жодного доказу стосовно того, що вказаний протокол має відношення саме до оспорюваного (у відповідній частині) у цій справі договору поставки від 02.03.17 № Д-3/1 СВ .

Підставою для такого висновку суду є те, що у вказаному протоколі наглядова рада лише обмежилась вказівкою на те, що цим протоколом наглядова рада вирішила надати повноваження директору ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_7 підписати договір між ТОВ «ТД Фідленс» та ПрАТ «Агропромислова компанія» на умовах зазначених в цьому протоколі, а саме: предмет поставки - Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині (Товар); строк розрахунків - відстрочення кінцевого розрахунку протягом 60 календарних днів з дня відвантаження Товару зі складу ТОВ «Торговий Дім Фідленс» ; строк дії договору - до 31.12.17 з пролонгацією на наступний рік; відповідальність за договором - у випадку несвоєчасної оплати за поставку у відповідності з договором, Товариство сплачує ТОВ «Торговий Дім Фідленс» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої вартості партії Товару за кожний день прострочення платежу .

Разом з тим, в розділі 1 (предметом договору комісії на придбання товарів від 23.01.17 №230117, з урахуванням п. 6.1 вказаного договору) під товаром у цьому договорі розуміється: Премікси 0,2-1 % CompoMix PF vit 0,5 % АПК, корми свині .

Тобто, Премікси 0,2-1 % CompoMix, наведені в договорі комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117 та у протоколі наглядової ради від 30.01.17 містять посилання на різні найменування Преміксів, а саме: CompoMix PF vit 0,5 % та CompoMix PG vit 0,5 %.

Крім того, надані до справи сторонами видаткові накладні (том 2, а.с. 18-28) свідчать про те, що на виконання умов договору від 03.02.17 № 19-ПД (тобто договору, який, у відповідній частині оспорюється у цій справі) постачальником (ТОВ «Торговий Дім Фідленс» ) поставлялись покупцеві (ПрАТ «Агропромислова компанія» ) наступні товаро-матеріальні цінності:

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PF vit 0,5 % АПК, корми свині;

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині, а також

- Премікси 0,2-1 % CompoMix PS vit 0,5 % АПК, корми свині.

Таким чином, вбачається, що на виконання умов наведеного вище договору ТОВ «Торговий Дім Фідленс» поставлялись, а ПрАТ «Агропромислова компанія» отримувались: Премікси 0,2-1 % CompoMix PF vit 0,5 % АПК, корми свині; Премікси 0,2-1 % CompoMix PG vit 0,5 % АПК, корми свині, а також Премікси 0,2-1 % CompoMix PS vit 0,5 % АПК, корми свині.

І номенклатура таких Преміксів відрізняється від тієї, яка вказана в протоколі наглядової ради від 30.01.17 та у договорі комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117.

Судом прийнято до уваги посилання представників сторін на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.17 у справі № 908/1707/17 (суддя Топчій О.А.) за позовом ТОВ Мелавтотранс -2011 до ПрАТ «Агропромислова компанія» та до ТОВ Фідленс Фармінг про визнання недійсним п. 2.4 та п. 6.2 договору поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 143-ПД від 09.08.16.

Матеріали цієї справи не містять доказів того, що оспорюваний (в частині) договір поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17 відноситься до категорії значних право чинів в розумінні розділу 6 Значні правочини Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» .

З приводу вказаної обставини жодна із сторін не заявляла своїх заперечень під час розгляду цієї справи в суді.

З підстав наведених вище у тексті цього рішення твердження позивача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, що директор ПрАТ «Агропромислова компанія» ОСОБА_7 підписуючи договір комісії на придбання товарів від 23.01.17 № 230117 та договір поставки № Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17 перевищила свої повноваження встановлені протоколом ОСОБА_4 ПрАТ «Агропромислова компанія» від 30.01.17 судом визнаються такими, що не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами.

Судом також враховано, що згідно п. 1 розділу 42 Статуту ПрАТ «Агропромислова компанія» , до компетенції наглядової ради відносяться, зокрема, обрання та припинення повноважень директора.

Відповідно до п. 1 розділу 46 вказаного Статуту, директор, з врахуванням обмежень, що визначені чинним законодавством та цим Статутом, зокрема підписує всі правочини, що укладаються товариством, при наявності рішення про їх укладання відповідного органу товариства .

Вирішуючи справу № 908/2317/17 по суті спору судом прийнято до уваги вимоги Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.03 № 755-IV у відповідній редакції.

Так, зокрема, Преамбулою Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, … Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування , а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб , громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що відомості про юридичну особу … вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі відповідних заяв про держреєстрацію, документів, що подаються для проведення ін. реєстраційних дій (ч. 1 ст. 9). В Єдиному державному реєстрі (ч, 2) містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);

2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код);

3) організаційно-правова форма;

4) вид громадського формування (політична партія, структурне утворення політичної партії; громадське об'єднання, місцевий осередок громадського об'єднання із статусом юридичної особи; професійна спілка, об'єднання професійних спілок, організація профспілки, передбачена статутом профспілки, об'єднання організацій профспілок, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців; творча спілка, місцевий осередок творчої спілки);

5) дані про статус громадського формування;

6) центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа публічного права або який здійснює функції з управління корпоративними правами держави у відповідній юридичній особі;

7) мета діяльності громадського формування;

8) перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією;

9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об'єднань, торгово-промислових палат, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається;

10) місцезнаходження юридичної особи;

11) види діяльності;

12) назва органів управління юридичної особи;

13) відомості про керівника юридичної особи , а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи …

Частинами 1, 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1). … Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3).

Як свідчить отриманий судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.18 за № НОМЕР_1, станом на 23.01.17 (тобто станом на час підписання договору комісії від 23.01.17 № 230117) керівником та підписантом ПрАТ «Агропромислова компанія» є ОСОБА_7. Будь-яких обмежень відносно ОСОБА_7 щодо представництва нею вказаної юридичної особи не передбачено та не зазначено.

Як свідчить отриманий судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.02.18 за № НОМЕР_2, станом на 03.02.17 (тобто на час підписання договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД від 03.02.17) керівником та підписантом ПрАТ «Агропромислова компанія» є ОСОБА_7. Будь-яких обмежень відносно ОСОБА_7 щодо представництва нею вказаної юридичної особи не передбачено та не зазначено.

Враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, умови договорів, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, а також те, що:

- позивачем за первісним позовом не доведено того, що протокол засідання наглядової ради від 30.01.17 має відношення саме до договору поставки на умовах товарного кредиту від 03.02.17,

- що оспорювані у цій справі договори не є значними правочинами в розумінні розділу 6 Статуту ПрАТ Агропромислова компанія ,

- Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.01.17 (на дату укладення договору комісії на придбання товарів № 230117) та на 03.02.17 (на дату укладення договору поставки Д-3/1 СВ на умовах товарного кредиту № 19-ПД) не містять посилань на обмеження щодо підписання керівником (директором) ПрАТ Агропромислова компанія ОСОБА_7 договорів станом на 23.01.17 та на 03.02.17, які (витяги) долучені до матеріалів справи,

- що відомості про наявність обмежень у директора ПрАТ Агропромислова компанія ОСОБА_7 на вчинення дій від імені вказаного акціонерного товариства, у т.ч. підписувати оспорювані у цій справі договори не були внесені ПрАТ Агропромислова компанія до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.01.17 та на 03.02.17 (в порядку визначеному ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ), а тому не можуть бути використані у спорі з третьою особою,

- третя особа, у даному випадку ТОВ «ТД Фідленс» , в особі її представника в суді, вказував на те, що товариству, представником якого він є, не було відомо про наявність будь-яких обмежень на підписання договорів з боку директора ПрАТ Агропромислова компанія ОСОБА_7,

суд дійшов висновку, що первісні та зустрічні позовні вимоги є не доведеними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв'язку з чим у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом, а судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 129, 180, 236, 237, 238, 240 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені первісного позову відмовити.

У задоволені зустрічного позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за на слідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.03.18

Суддя В.Л. Корсун