Ухвала

від 23.02.2018 по справі 910/19929/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.02.2018Справа № 910/19929/17

Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Бердичівської місцевої прокуратури про виправлення описки в рішенні суду від 13.12.2017 та наказах від 02.01.2018 про примусове виконання рішення суду у справі 910/19929/17

за позовом Бердичівської місцевої прокуратури

до 1) Топорівської сільської ради

2) Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Степановича

про визнання недійсним договору оренди від 11.08.2014, зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно комунальної власності

Представники сторін: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Бердичівська місцева прокуратура з позовом до Топорівської сільської ради, Фізичної особи-підприємця Білоуса Миколи Степановича про визнання недійсним договору оренди від 11.08.2014, зобов'язання повернути орендоване нерухоме майно комунальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19929/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2017 за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.12.2017 у зв'язку з неявкою відповідача 2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 позовні вимоги Бердичівської місцевої прокуратури задоволено, визнано недійсним договір оренди від 11.08.2014 укладений між Топорівською сільською радою Ружинського району Житомирської області та фізичною особою-підприємцем Білоусом Миколою Степановичем щодо передачі у строкове платне користування нерухомого майна, а саме, гідроспоруди (дамби), що розташована за адресою Житомирська область, Ружинський район, с. Топори, вул. Комсомольська, 19 та зобов'язано фізичну особу-підприємця Білоуса Миколу Степановича повернути орендоване нерухоме майно комунальної власності шляхом укладання акта приймання-передачі, витрати зі сплати судового збору стягнуто з відповідачів.

12.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про виправлення описки в рішенні суду від 13.12.2017 та наказах про примусове виконання рішення суду у справі 910/19929/17 від 02.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2018 вказану заяву призначено до розгляду на 23.02.2018.

У судове засідання 23.02.2018 заявник та відповідач-1 не з'явились, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідача-2 у судове засідання також не з'явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання, докази отримання повідомлення у суду відсутні.

Подана позивачем заява мотивована тим, що при підготовці тексту рішення від 13.12.2017 судом була допущена описка в пунктах 4 та 5 резолютивної частини рішення в зазначенні назви стягувача, а саме, замість "прокуратури Житомирської області" помилково було вказано "Бердичівської місцевої прокуратури".

В подальшому, при видачі наказів від 02.01.2018 про примусове виконання

вищевказаного судового рішення, в зазначенні назви стягувача також було допущено описку, а саме, замість "прокуратури Житомирської області" помилково було вказано "Бердичівської місцевої прокуратури".

Приписи ст. 243 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частина 4 вказаної статті передбачає, що про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Як вбачається із поданої позивачем заяви, Бердичівська місцева прокуратура Житомирської області не є юридичної особою, підтвердженням того, є відсутність даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, згідно ст. 12 Закону України "Про прокуратуру" у системі прокуратури діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до вказаного Закону.

Так, як вказує позивач та встановлено судом, відповідно до вказаного додатку на території Житомирської області діє Бердичівська місцева прокуратура, територіальна юрисдикція якої розповсюджується на територіях Бердичівського, Андрушівського, Любарського, Чуднівського та Ружинського районів.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Бердичівської місцевої прокуратури та необхідність виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/19929/17 та наказах від 02.01.2018 про примусове викання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 243, 328 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Бердичівської місцевої прокуратури про виправлення описки в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/19929/17 та наказах від 02.01.2018 про примусове викання рішення суду задовольнити.

2. В пунктах 4 та 5 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/19929/17 замість невірно зазначеної назви стягувача "Бердичівської місцевої прокуратури" зазначити "прокуратури Житомирської області".

3. В наказах Господарського суду міста Києва від 02.01.2018 про примусове викання рішення суду замість невірно зазначеної назви стягувача "Бердичівської місцевої прокуратури" зазначити "прокуратури Житомирської області".

4. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказів Господарського суду міста Києва у від 02.01.2018 у справі № 910/19929/17.

5. Копію ухвали направити Бердичівській місцевій прокуратурі, Топорівській сільській раді та Фізичній особі-підприємцю Білоусу М.С.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01.03.2018.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов