Постанова

від 21.02.2018 по справі 911/2764/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2018 р. м. Київ Справа№ 911/2764/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Григораш Н.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.02.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 (повний текст підписано 22.09.2017)

у справі №911/2764/16 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Макарівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС"(відповідач 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" (відповідач 2)

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" (відповідач 3)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з незаконного володіння земельної ділянки

В судовому засіданні 21.02.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 Макарівська селищна рада (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" (далі - ТОВ "САНТЕЙ ПЛЮС", відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" (далі - ТОВ "ВОРТЕКС ХОМ", відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та витребування з незаконного володіння земельної ділянки.

Макарівська селищна рада просила суд визнати недійсним укладений між відповідачами 1 та 2 договір від 06.06.2016 купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,4540 га, кадастровий номер 3222755103:00:021:0022, розташованої за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого (Леніна), 42, посилаючись на те, що на момент відчуження відповідачеві 2 спірної земельної ділянки відповідачем 1 останній не був її власником.

При цьому позивач наголошує на тому, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі № 22Ц-6302/2011 було скасовано рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі № 2-0-75/2008, на підставі якого відповідачу 1 Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі 21.08.2008 було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЖ № 237370.

У подальшому, рішенням господарського суду Київської області від 15.07.2014 у справі № 911/2360/14, яке набрало законної сили, було задоволено позов прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії АЖ № 237370, виданого відповідачу 21.08.2008, та витребування з володіння відповідача 1 на користь Макарівської селищної ради земельної ділянки площею 3,4540 га, розташованої по вул. Леніна, 42, у смт. Макарів.

Позовні вимоги Макарівської селищної ради ґрунтуються на тому, що попри існування наведених вище судових рішень та відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" права власності на спірну земельну ділянку, останнім було продано спірну земельну ділянку відповідачеві 2 ТОВ "ВОРТЕКС ХОМ", у зв'язку з чим позивач просив визнати укладений між останніми договір купівлі-продажу недійсним та витребувати спірну земельну ділянку з володіння ТОВ "ВОРТЕКС ХОМ" на користь Макарівської селищної ради.

16.11.2016 до Господарського суду Київської області, до початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява №1644 від 15.11.2016 (вх. №23737/16 від 16.11.2016) про зміну предмета позову, за змістом якої Макарівська селищна рада просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06 червня 2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ", посвідчений 06 червня 2016 Смоляніновою О.Я., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 1746;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" на користь Макарівської селищної ради земельну ділянку площею 3,4540 га з кадастровим номером 3222755103:00:021:0022, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого (до перейменування - Леніна), 42.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі №911/2764/16 позов задоволено.

Визнано недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" договір купівлі-продажу від 06.06.2016, посвідчений 06 червня 2016 Смоляніновою О.Я., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №1746, земельної ділянки загальною площею 3,4540 га, яка знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, номер 42.

Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" на користь Макарівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 3,4540 га з кадастровим номером 3222755103:00:021:0022, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого (до перейменування - Леніна), 42.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" на користь Макарівської селищної ради 1272,34 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" на користь Макарівської селищної ради 1272,34 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" на користь Макарівської селищної ради 1272,34 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач-3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального (ст.ст.16, 182, 334, 377, 392 ЦК України, ст.ст.120, 125 ЗК України) права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції некоректно застосував висновки Господарського суду Київської області, викладені в рішенні від 15.07.2014 у справі №911/2360/14 про те, що спірна земельна ділянка площею 3,4540 га належить до земель комунальної власності у розумінні ст. 83 ЗК України, а тому повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать відповідному органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Макарівська селищна рада.

За Макарівською селищною радою спірна земельна ділянка ніколи не була зареєстрована, враховуючи положення ст.125 Земельного кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , позивач ніколи не був власником спірної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач 3 зазначає, що він є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.

На думку апелянта, ТОВ ОРТОСЕЛЛ в силу приписів ч. 1 ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України та у зв'язку з набуттям ним права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці, є добросовісним набувачем, отже земельна ділянка не може бути витребувана у нього не власником земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує, що спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності з порушенням вимог законодавства, тобто не з волі власника, а на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008 у справі №2-0-75/2008, яке в подальшому було скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі №22Ц-6302/2011, у зв'язку з чим мають місце усі правові підстави для витребування земельної ділянки з володіння нового її набувача.

12.12.2017 до Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач 3 вказує, що застосування місцевим господарським судом при вирішенні даної справи фактів, які встановленні іншим рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/2360/14 є помилковим, оскільки у справі №911/2360/16 не досліджувались ті обставини, на які посилався господарський суд, задовольняючи позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 09.10.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 15.11.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Чорна Л.В.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад суду змінювався, у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 21.02.2018.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2018 підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у ній та у додаткових поясненнях до неї, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.02.2018 заперечував проти доводів відповідача 3, викладених в апеляційній скарзі з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідача 1 та 2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвал в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази(а.с.110-111, т.2).

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників відповідачів 1 та 2 обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів 1 та 2 за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається в матеріалів справи, 06 червня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" (відповідач 1) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" (відповідач 2) як покупцем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1746, відповідно до п. 1.1 якого відповідач 1 передає майно, яким є земельна ділянка, у власність, а відповідач 2 приймає майно, яким є земельна ділянка, у власність і сплачує за неї визначену у цьому договорі грошову суму.

Відчужувана земельна ділянка знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, номер 42, загальною площею 3,454 га, кадастровий номер - 3222755103:00:021:0022 (п. 1.2 договору).

Цільове призначення - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Відповідно до п.1.3 договору відчужувана ТОВ "САНТЕЙ ПЛЮС" земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 237370, виданого 21 серпня 2008 року Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі на підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 24 червня 2008 року справа № 2-0-75/2008р., та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 020833000034.

06.06.2016 на підставі вказаного вище договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ".

Обгрунтовуючи свої доводи, позивач посилається на те, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08.12.2011 у справі № 22Ц-6302/2011р., рішення Макарівського районного суду Київської області від 24.06.2008р. у справі №2-0-75/2008 р., на підставі якого відповідачу 1 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №237370, скасовано.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2014 у справі № 911/2360/14 за позовом прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" Державний акт на право власності на земельну ділянку серії АЖ № 237370, виданий 21.08.2008 ТОВ "САНТЕЙ ПЛЮС", визнано недійсним, витребувано з володіння ТОВ "САНТЕЙ ПЛЮС" на користь Макарівської селищної ради земельну ділянку площею 3,4540 га, розташовану за адресою: Київська область, Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Леніна, номер 42.

Місцевим господарським судом зазначено, що у справі № 911/2360/14 Господарського суду Київської області від 15.07.2014 зазначено, що спірна земельна ділянка площею 3,4540 га належить до земель комунальної власності у розумінні статті 83 ЗК України, а тому повноваження щодо розпорядження спірною землею належать відповідному органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Макарівська селищна рада.

Враховуючи положення ч.3 ст.35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) місцевий господарський суд вважав, що зазначені обставини не потребують доказуванню під час розгляду даної справи, а відповідач-1 не мав права на продаж спірної земельної ділянки, оскільки не був її власником.

Витребовуючи земельну ділянку від відповідача-3 на користь Макарівської сільської ради, суд зазначив про вибуття спірної земельної ділянки з володіння власника - позивача поза його волею.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне.

06 червня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" (відповідач 1) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" (відповідач 2) як покупцем було укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, відповідно до п.1.1 якого відчужено об'єкти нерухомого майна (майновий комплекс), загальною площею 4 739, 40 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, будинок номер 42., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1747.

06 червня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "САНТЕЙ ПЛЮС" (відповідач 1) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ" (відповідач 2) як покупцем було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 1746, відповідно до п. 1.1 якого відповідач 1 передає майно, яким є земельна ділянка, у власність, а відповідач 2 приймає майно, яким є земельна ділянка, у власність і сплачує за неї визначену у цьому договорі грошову суму.

Відчужувана земельна ділянка знаходиться за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, номер 42, загальною площею 3,454 га, кадастровий номер - 3222755103:00:021:0022 (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 зазначеного договору передбачено, що право власності на земельну ділянку у покупця виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до ст.125 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з дня такої реєстрації.

06.06.2016 на підставі вказаного вище договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС ХОМ".

Номер запису про право власності - 14932378, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 945853432227.

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення правочину) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без мни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право власності на земельну ділянку за продавцем було зареєстровано відповідно до чинного на час реєстрації законодавства, що діяло в 2008 році, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №237370 від 21.08.2008 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020833000034.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Дана норма також закріплена і в ст.4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Пунктом 2 ч.1 ст.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів, цих прав.

Частинами 1 та 2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На момент укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки 06.06.2016, право власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за спірною адресою було зареєстровано за ТОВ САНТЕЙ ПЛЮС (продавець), що підтверджується інформаційною довідкою №52884565 від 09.02.2016, що міститься в матеріалах справи.

На момент вчинення 06.06.2016 зазначених правочинів, нотаріусом було перевірено реєстрацію права власності за продавцем - ТОВ САНТЕЙ ПЛЮС як на земельну ділянку, так і на нерухоме майно, про що зазначено нотаріусом на останньому аркуші кожного з договорів.

Враховуючи положення вищевикладених норм законодавства, договорів купівлі-продажу нерухомого майна та спірної земельної ділянки від 06.06.2016, до відповідача-2 ТОВ ВОРТЕКС ХОМ перейшло право власності на спірну земельну ділянку та розташовані на ній об'єкти нерухомого майна (номер інформаційної довідки 614499128 від 15.06.2016, міститься в матеріалах справи).

19.09.2016 між відповідачем-2 ТОВ ВОРТЕКС ХОМ та відповідачем-3 ТОВ ОРТОСЕЛЛ було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме:

- договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна (майнового комплексу) загальною площею 4739,40 кв.м., що розташований за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, будинок номер 42, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 3133;

- договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,4540 га, кадастровий номер - 3222755103:00:021:0022, розташованої за адресою: Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Леніна, номер 42, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 3132.

Відповідно до п.3.1 договору №3132 за відповідачем-3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку - індексний номер рішення про державну реєстрацію прав - 31525665 від 22.09.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 945853432227.

Також за відповідачем-3 було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна (майновий комплекс), розташований на земельній ділянці - кадастровий номер - 3222755103:00:021:0022, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав - 31525928 від 22.09.2016, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 575985132227.

Інформаційні довідки з Державних реєстрів містяться в матеріалах справи.

Щодо посилань місцевого господарського суду в оскаржуваному рішенні на ч.3 ст.35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Аналогічні положення містяться і в ч.4 ст.75 ГПК України (в редакції з 15.12.2017).

Таким фактом, що не потребує доказування, та встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 15.07.2014 у справі № 911/2360/14, суд першої інстанції вважає те, що спірна земельна ділянка площею 3,4540 га належить до земель комунальної власності у розумінні ст. 83 ЗК України, а тому повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою належать відповідному органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Макарівська селищна рада.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зі змінами та доповненнями, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Як вбачається з тексту рішення Господарського суду Київської області від 15.07.2014, у справі № 911/2360/14 не досліджувалось право власності тієї чи іншої особи на спірну земельну ділянку.

Даючи правову оцінку обставинам справи, досліджуючи лише довідку №486 від 14.07.2014, видану Управлінням держземагенста у Макарівському районі, у якій зазначено, що земельна ділянка площею 3,4540 га, що перебуває у користуванні відповідача ТОВ Сантей плюс , розташована в межах населеного пункту смт.Макарів Макарівської селищної ради та згідно форми 6-зем обліковується як землі автомобільного транспорту, суд дійшов висновку, що спірна земельна ділянка площею 3.4540 га належить до земель комунальної власності у розумінні ст.83 ЗК України.

У справі №911/2360/14 не досліджувались жодні належні та допустимі докази, на підставі яких Макарівська селищна рада вважає себе власником земельної ділянки.

Даним рішенням не встановлено право власності на спірну земельну ділянку за Макарівською селищною радою.

Вищевказаний висновок суду у справі №911/2360/14 є лише правовою оцінкою обставин, що здійснені іншим судом. Преюдиційне значення мають саме факти, встановлені рішенням господарського суду зі справи, а не норми права, на які суди в них посилались.

Відповідач 2 та 3 не брали участь у розгляді справи №911/2360/14, а тому апелянт правову оцінку обставин іншої справи не вважає преюдиційною у даній справі.

До матеріалів позовної заяви позивачем було долучено належним чином завірену копію пояснення Москаленка О.І., представника за довіреністю ТОВ Сантей плюс , адресовану 28.09.2014 начальнику ВДВС Макарівського РУЮ Корнееву О.В. про те, що земельна ділянка площею 3 га 45 сот, розташована за адресою: смт. Макарів, вул. Леніна, 42 на виконання рішення суду на користь Макарівської сільської ради не передається, тому що на ній знаходяться будівлі та споруди, які використовуються для господарської діяльності та є предметом власності (а.с.25, т.1).

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Макарівського РУЮ Гусейновим І.Е. 27.11.2014 року закінчено виконавче провадження з виконання наказу №911/2360/14 виданого 04.08.2014 про витребування з володіння ТОВ Сантей плюс спірної земельної ділянки, на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України Про виконавче провадження . Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду (а.с.28, т.1).

Належним чином завірена копія постанови державного виконавця також надана позивачем до позовної заяви, доказів її скасування матеріали справи не містять.

Отже, на момент вчинення 06.06.2016 між відповідачами 1 та 2 правочину про відчуження спірної земельної ділянки, та вчинення 19.09.2016 між відповідачем-2 та 3 іншого правочину про відчуження цієї земельної ділянки, жодних заборон в Державному реєстрі обтяжень щодо її відчуження не існувало.

Обтяження щодо земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень лише 07.11.2016, після вжиття судом першої інстанції у даній справі 27.10.2016 заходів забезпечення позову і накладення арешту на спірну земельну ділянку.

При цьому скасування лише Державного акта про право власності на земельну ділянку серії АЖ №237370, виданого 21.08.2008 відповідачу 1, без виключення актового запису про право власності ТОВ САНТЕЙ ПЛЮС з Книги реєстрації записів державних актів про право власності на землю та на право постійного користування за №020833000034 від 21.08.2008 року, тобто без скасування права власності останнього на земельну ділянку, не свідчить про наявність правових підстав для висновку про незаконність володіння ним спірною земельною ділянкою та неможливість її відчуження за договором від 06.06.2016.

Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія Державного акта на право постійного користування землею 11-КВ №000027 від 04.12.1996, виданого Відкритому акціонерному товариству Макарівське автотранспортне підприємство 13240 смт.Макарів Макарівською селищною радою народних депутатів Макарівського району Київської області у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 3.0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для виробничої бази відповідно до рішення 12 сес22склМакарівської селищної ради народних депутатів від 14.08.1996 (а.с.131-132, т.1).

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №91.

Як вбачається з відповіді Архівного відділу Макарівської РДА Київської області від 24.11.2016 №05-04/744, надісланої на адресу адвоката Ковальова М.О. (а.с.180, т.1), в протоколах сесій, засідань виконавчого комітету Макарівської селищної ради, смт.Макарів Київської області за 2006-2014 роки, які зберігаються в архівному фонді №69 Макарівська селищна рада та її виконавчий комітет , не виявлено відомостей про скасування рішення Х11 сесії ХХ скликання Макарівської селищної Ради народних депутатів від 14.08.1999 про надання земельної ділянки у постійне користування ВАТ Макарівське автотранспортне підприємство 13240 загальною площею 3,0 га за адресою: вул. Леніна (Ярослава Мудрого), 42 в смт. Макарів Київської області.

ВАТ Макарівське автотранспортне підприємство 13240 (ідентифікаційний код 05538810) припинено 09.04.2009, витяг з ЄДР міститься в матеріалах справи, тобто після набуття в 2008 році ТОВ Сантей плюс права власності на земельну ділянку площею 3,4540 га за спірною адресою.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Позивач жодним чином під час розгляду справи в суді не заперечував вказаних обставин та не подав належних та допустимих доказів на їх спростування.

Статтями 83 та 117 Земельного кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних відносин та на момент розгляду справи, встановлено підстави і порядок набуття у комунальну власність земельних ділянок.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності, відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону, прийняття спадщини, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

У позовній заяві Макарівська селищна рада зазначає, що відповідач 1 розпорядився спірною земельною ділянкою без належного на те права, відчуживши на користь відповідача 2 майно, власником якого відповідач 1 не був.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з приписами ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки відсутні відомості про скасування рішення Х11 сесії ХХ скликання Макарівської селищної Ради народних депутатів від 14.08.1999 про надання земельної ділянки у постійне користування ВАТ Макарівське автотранспортне підприємство 13240 загальною площею 3,0 га за адресою: вул. Леніна (Ярослава Мудрого), 42 в смт. Макарів Київської області, ВАТ Макарівське автотранспортне підприємство 13240 (ідентифікаційний код 05538810) припинено 09.04.2009, тобто після набуття в 2008 році ТОВ Сантей плюс права власності на земельну ділянку площею 3,4540 га за спірною адресою, актовий запис про право власності ТОВ САНТЕЙ ПЛЮС з Книги реєстрації записів державних актів про право власності на землю та на право постійного користування за №020833000034 від 21.08.2008 року не виключений, тобто право власності останнього на земельну ділянку на момент укладення правочину від 06.06.2016 не було скасовано, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні діючого законодавства про належність йому на праві власності спірної земельної ділянки та вибуття її з його власності поза його волею.

Крім того, на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності відповідачу-3, право власності є чинним і у передбаченому законом порядку не скасовано.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини справи, усунувся від дослідження наявних у справі доказів, а тому дійшов помилкового висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2016, укладеного між відповідачами 1 та 2, і як наслідок необґрунтованого висновку про витребування земельної ділянки з власності відповідача-3 на користь позивача, яким не доведено належними та допустимими доказами належність йому спірної земельної ділянки на праві власності та вибуття її з його володіння поза його волею.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача - 3 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі №911/2764/16 підлягає скасуванню з підстав, викладених вище, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача-3, з позивача на користь відповідача-3 підлягає стягненню судовий збір за подання останнім апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" на рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі №911/2764/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.09.2017 у справі №911/2764/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Макарівської селищної ради (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Дмитрія Ростовського, 30, ідентифікаційний код 04362183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОСЕЛЛ" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54, ідентифікаційний код 40000708) 4235,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Повний текст постанови підписано 06.03.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Л.В. Чорна

А.І. Тищенко