Постанова

від 05.03.2018 по справі п/811/1735/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2018 року справа № П/811/1735/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: ОСОБА_1,

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. (суддя Кармазина Т.М.) в справі № П/811/1735/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладену у листі від 05.10.2017 р. № І-18165/0-12916/0/6-17; зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області розміром 4,29 га.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. позов задоволено частково; визнано протиправною відмову Головного управління Дерєгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області, викладену у листі від 05.10.2017 р. № І-18165/0-12916/0/6-17; зобов'язано ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 05.09.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області розміром 4,29 га; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву, прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Апелянт вказує на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На думку позивача, судом першої інстанції обрано неефективний спосіб захисту його порушеного права, а також суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, обравши спосіб захисту порушеного права, про який позивач не просив та який прогнозує можливі порушення з боку відповідача.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Суд, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є членом фермерського господарства Лада Центр , загальними зборами якого прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки розміром 66,1715 га, кадастровий номер 3521755100:02:000:9058, яка увійшла до складу статутного фонду господарства, що відображено у протоколі №3 від 09.08.2017 р. ОСОБА_3 Фермерського господарства Лада Центр надано згоду на вилучення та розпаювання зазначеної земельної ділянки.

05.09.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,29 га, у тому числі 4,29 га ріллі, як члену фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в оренді у Фермерському господарстві Лада-Центр , загальною площею 66,1715 га, за кадастровим номером 3521755100:02:000:9058, на території Добровеличківської селищної ради (за межами населеного пункту) Добровеличківського району Кіровоградської області. До вказаної заяви позивачем додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта громадянина, ідентифікаційного коду.

ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 05.10.2017 р. №І-18165/0-12916/0/6-17 повідомило позивача про відсутність підстав для задоволення заяви у зв'язку з тим, що подана заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме вид цільового призначення земельної ділянки у поданій заяві не відповідає видам цільового призначення земельних ділянок, вказаних у ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. Зміст вказаного листа відповідача свідчить про те, що відмовляючи в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач обмежився суто формальними підставами для відмови, не вдаючись до суті та характеру правовідносин, пов'язаних з можливістю членів фермерського господарства скористатись правом приватизації земель господарства.

Встановлені судом першої інстанції обставини не спростовуються учасниками справи.

Оскільки відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством , суд першої інстанції вважав таку відмову протиправною.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до компетенції відповідача, а адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки, тому відмовив в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.09.2017, тому мотивував вихід за межі позовних вимог та зазначив, що оскільки заява позивача від 05.09.2017 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою розглянута з порушенням норм Земельного кодексу України, а тому відповідач зобов'язаний ще раз розглянути дану заяву.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом фермерського господарства Лада Центр , загальними зборами якого прийнято рішення про розпаювання земельної ділянки розміром 66,1715 га, кадастровий номер 3521755100:02:000:9058, яка увійшла до складу статутного фонду господарства, що відображено у протоколі №3 від 09.08.2017 р. ОСОБА_3 Фермерського господарства Лада Центр надано згоду на вилучення та розпаювання зазначеної земельної ділянки.

05.09.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,29 га, у тому числі 4,29 га ріллі, як члену фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває в оренді у Фермерському господарстві Лада-Центр , загальною площею 66,1715 га, за кадастровим номером 3521755100:02:000:9058, на території Добровеличківської селищної ради (за межами населеного пункту) Добровеличківського району Кіровоградської області. До вказаної заяви позивачем додані: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; копія паспорта громадянина, ідентифікаційного коду.

ОСОБА_3 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 05.10.2017 р. №І-18165/0-12916/0/6-17 повідомлено позивача про відсутність підстав для задоволення заяви у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а саме вид цільового призначення земельної ділянки у поданій заяві не відповідає видам цільового призначення земельних ділянок, вказаних у ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. Відмовляючи в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач обмежився суто формальними підставами для відмови, не вдаючись до суті та характеру правовідносин, пов'язаних з можливістю членів фермерського господарства скористатись правом приватизації земель господарства.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами п. а ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У спірних правовідносинах, з огляду на Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 14 січня 2015 року № 15, та Положення про ОСОБА_3 управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 лютого 2015 року №14, таким органом є відповідач ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Держгеокадастр України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету ОСОБА_4 України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та ОСОБА_4.

Пунктом 13 Положення про ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області передбачено, що ОСОБА_3 управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частина 2 статті 13 Закону України Про фермерське господарство передбачає, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до вимог частини 1 статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Як зазначено вище, позивач звернувся до відповідача з клопотаннями саме в порядку статті 118 Земельного кодексу України з питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проте, за результатами розгляду вказаної вище заяви ОСОБА_2 відповідачем направлений лише лист щодо розгляду її заяви, без прийняття будь-якого рішення.

Таким чином, доводи позивача щодо протиправності відмови ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області підтверджені під час апеляційного розгляду, оскільки заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель фермерського господарства Лада Центр у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства на території Добровеличківської селищної ради Добровеличківського району Кіровоградської області розглянуто відповідачем не в порядку, встановленому Земельним кодексом України, тобто фактично відповідачем заява у відповідності до вимог закону не розглянута та рішення на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України не прийняте.

Відповідь ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладена в листі за № І-18165/0-12916/0/6-17 від 05.10.2017 р., не містить вмотивованої відмови в задоволенні заяви позивача.

Відтак, суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача з відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Також суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою задоволенню, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки його дій та рішень.

У зв'язку з вищевикладеним суд погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути подану заяву.

Посилання апелянта на ту обставину, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, суд до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України в редакції до 15.12.2017 р. критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З урахуванням викладеного суд дійшоів висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. в справі № П/811/1735/17 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 р. в справі № П/811/1735/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у кіровоградській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 05.03.2018 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.03.2018 р.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко