Рішення

від 26.02.2018 по справі 582/1587/17

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/39/18

Справа № 582/1587/17

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Петен Я.Л.,

за участю секретаря - Климась С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, смт. Недригайлів Недригайлівського району Сумської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю Посулля-агроальянс , смт. Недригайлів Недригайлівського району Сумської області, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

05.12.2017 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ТОВ Посулля-агроальянс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 20500,00 грн. та середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум в розмірі 7 068,00 грн. На обґрунтування позовних вимог вказував, що в період з 19.09.2016 по 02.10.2017 ОСОБА_1 працювала у ТОВ Посулля-агроальянс на посаді заступника начальника юридичного відділу за сумісництвом, з якої звільнилась у зв'язку з невиплатою заробітної плати за весь період роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні підприємство не виплатило належну їй заробітну плату. До цього часу відповідач не розрахувався з позивачем і заборгованість по заробітній платі становить 20500,00 грн. Також, представником позивача зазначено, що вказаними неправомірними діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягала у відчутті матеріальних труднощів, негативного впливу на стосунки в сім'ї, яку остання оцінює у розмірі 3000,00 грн. Вказане і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не прибув, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.40).

Представник відповідача ТОВ Посулля-агроальянс у судове засідання не прибув, про день і час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, суд вважає за можливе вирішити справу без його участі на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з копією трудової книжки позивача (а.с.16-17) в період з 19.09.2016 по 02.10.2017 позивач працювала у Товаристві з обмеженою відповідальністю Посулля-агроальянс на посаді заступника начальника юридичного відділу за сумісництвом, з якої була звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" визначено, що суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. ОСОБА_1 по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Конституційний суд України в рішенні від 22 лютого 2012 р. № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст.117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за ст. 47 Кодексу роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про проведення розрахунку. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів у день звільнення з позивачем не було проведено розрахунку, існує заборгованість у розмірі 20500,00 грн. (а.с.39).

Виходячи з викладеного, суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 20500,00 грн.

Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7068,00 грн.

Відповідно до п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 з відповідними змінами (далі Порядок), цей Порядок застосовується, зокрема у випадку, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

П. 2 Порядку передбачено, що у випадку збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. п. 3, 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітникам-почасовикам; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місця, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місця роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом останніх двох місяців робочі (календарні) дні на число робочих днів. Такий порядок обчислення середнього заробітку застосовується незалежно від форми власності підприємства.

Суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку у заявленій позивачем сумі за період з 02.10.2017 (день звільнення) по 26.02.2018 (день ухвалення рішення).

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Представником позивача зазначено, що моральна шкода, спричинена позивачу неправомірними діями відповідача полягала у відчутті матеріальних труднощів, негативного впливу на стосунки в сім'ї, яку він оцінює в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивача, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір звільнено від сплати судового збору за вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. При цьому за вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1280 грн. (по 640 грн. за кожну).

Враховуючи, що при поданні позову до суду позивачем судовий збір у розмірі 1280 грн. сплачено не було за вимоги про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, а позов підлягає до задоволення повністю, вказана сума судового збору, а також додатково 640 грн. за вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати (загальна сума 1920 грн.) підлягає стягненню в дохід держави з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-283, 288-289, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Посулля-агроальянс про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Посулля-Агроальянс (42100, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, вул. Вишнева, буд. 2, код ЄДРПОУ 40643632) на користь ОСОБА_1 (28 червня 1990 рік народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) 20 500 (двадцять тисяч п'ятсот) грн. заборгованості по заробітній платі, 3 000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Посулля-Агроальянс (42100, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, вул. Вишнева, буд. 2, код ЄДРПОУ 40643632) на користь ОСОБА_1 (28 червня 1990 рік народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) 7 068 (сім тисяч шістдесят вісім) грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з відрахуванням із даної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Посулля-Агроальянс (42100, смт. Недригайлів, Недригайлівського району Сумської області, вул. Вишнева, буд. 2, код ЄДРПОУ 40643632) в дохід держави 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) грн. судового збору.

Повне рішення складено 02 березня 2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України від 15.12.2017, до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Суддя:підпис з оригіналом згідно

Суддя : Я. Л. Петен