Справа № 636 / 4408 / 16-ц
2 / 636 / 52 / 2018
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 березня 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Ковригіна О.С.,
при секретарі Фатєєвої С.М.,
за участю представника третьої особи, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , третя особа: Державний реєстратор реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4Г про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння, за позовом третьої особи ОСОБА_5 до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД про витребування майна із чужого незаконного володіння, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , в якому просить: скасувати запис про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, вчинений 23.09.2014 12:38:56 Державним реєстратором ОСОБА_4, на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 23.09.2014, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2014, індексний номер 16101323; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (код ЄДРПОУ 35598316) на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
В подальшому ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, звернулася до суду з заявою. в якій уточнила позовні вимоги до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД та просить суд: скасувати запис про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, вчинений 23.09.2014 12:38:56 Державним реєстратором ОСОБА_4, на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 23.09.2014, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2014, індексний номер 16101323; витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (код ЄДРПОУ 35598316) на користь ОСОБА_3 1/3 частку земельної ділянки, загальна площа якої 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Третя особа, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 подав до суду позовну заяву до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД про витребування майна із чужого незаконного володіння, в якій спросить суд: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (код ЄДРПОУ 35598316) на користь ОСОБА_6, 2/3 частки земельної ділянки площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області; стягнути з відповідача на його користь судовий збір.
Ухвалою від 10 жовтня 2017 року до участі у справі залучено Державного реєстратора реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4 - в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та ОСОБА_5 - в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, позовну заяву ОСОБА_2, діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння та позовну заяву ОСОБА_5 до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД про витребування майна із чужого незаконного володіння - об'єднано в одне провадження.
В обґрунтування позову ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, вказала: 13.03.2014 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №441393. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася з земельної ділянки площею 3,4534 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506. Вказану земельну ділянку на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 року по справі № 636/699/15-ц в порядку спадкування за законом отримали у власність ОСОБА_3, дочка померлого, у розмірі 1/3 частки та ОСОБА_5, батько померлого, у розмірі 2/3 частки. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.08.2016 № 66071107 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки на підставі зазначеного Рішення суду та за ОСОБА_7 у розмірі 2/3 частки на підставі свідоцтва про право власності серії САК № 988439. Крім того, у Довідці значиться інформація про державну реєстрацію оренди на підставі договору оренди землі б/н від 23.09.2014 строком дії до 22.09.2029, нібито укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД . Також інформація про оренду землі з 23.09.2014 міститься і у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2016 серії НВ-6303015592016 . Відповідно до п.1 договору оренди землі б/н, укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6325456700:000:1506 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свідоцтво про право власності серія САК №988439, яка знаходиться на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Згідно з п. 8 Договору договір укладено на 15 років. Договір зі сторони орендодавця підписаний нібито ОСОБА_7, а зі сторони орендаря підписаний керівником ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД ОСОБА_8 Однак невідомим чином у вересні 2014 року договір оренди було укладено та в подальшому зареєстровано з ОСОБА_7, який помер 13 березня 2014 року.
Третя особа, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_5 в обґрунтування своєї позовної заяви зазначив: 13.03.2014 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №441393, виданим 17.03.2014 року Виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася з земельної ділянки площею 3,4534 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 87564621 від 19.05.2017 щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6325456700:02:000:1506 право приватної власності на вищевказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_5 у розмірі 2/3 частки на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 по справі № 636/699/15-ц. Вказану земельну ділянку на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 по справі № 636/699/15-ц в порядку спадкування за законом отримали у власність ОСОБА_3, дочка померлого, у розмірі 1/3 частки та ОСОБА_5, батько померлого, у розмірі 2/3 частки. Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.08.2016 № 66071107 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки на підставі Рішення суду. Крім того, у Довідці значиться інформація про державну реєстрацію оренди на підставі договору оренди землі б/н від 23.09.2014 строком дії до 22.09.2029, нібито укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД . Також інформація про оренду землі з 23.09.2014 міститься у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2016 серії НВ-6303015592016 . Відповідно до п.1 договору оренди землі б/н, укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6325456700:000:1506 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свідоцтво про право власності серія САК №988439, яка знаходиться на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області. Згідно з п. 8 Договору договір укладено на 15 років. Договір зі сторони орендодавця підписаний нібито ОСОБА_7, а зі сторони орендаря підписаний керівником ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД ОСОБА_8 Однак невідомим чином в вересні 2014 року було укладено та в подальшому зареєстровано Договір з ОСОБА_7, який помер 13 березня 2014 року.
Справа призначалась до розгляду в судові засідання 10 жовтня 2017 року, 15 листопада 2017 року, 11 січня 2018 року, 05 березня 2018 року. Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи, в судові засідання не з'являвся, відзив на позов, клопотань про відкладення розгляду справи за його відсутності, про неможливість розгляду справи без його присутності, повідомлень про причини неявки суду - не надав.
Відповідно до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України за згоди позивача та представника третьої особи, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд провів заочний розгляд справи та ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, проти позовних вимог за позовом ОСОБА_5 не заперечувала.
В судовому засіданні представник третьої особи, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмета спору, позовні вимоги за позовом ОСОБА_5 підтримав повністю, проти вимог позову ОСОБА_2 не заперечував.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивача та представник третьої особи, як заявляє самостійні вимоги на предмет спору, оцінивши всі докази в сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі з наступних мотивів та підстав.
Згідно із положеннями глави 5 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В позовній заяві і позовній заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, учасники посилаються на те, що:
13.03.2014 помер ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ №441393, виданим 17.03.2014 року Виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина, яка складалася з земельної ділянки площею 3,4534 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506.
Вказану земельну ділянку на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 року по справі № 636/699/15-ц в порядку спадкування за законом отримали у власність ОСОБА_3, дочка померлого, у розмірі 1/3 частки та ОСОБА_5, батько померлого, у розмірі 2/3 частки.
Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17.08.2016 № 66071107 право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частки на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 року по справі № 636/699/15-ц.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 87564621 від 19.05.2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6325456700:02:000:1506 право приватної власності на вищевказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_5 у розмірі 2/3 частки на підставі рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10.04.2015 по справі № 636/699/15-ц.
У зазначе6ній Довідці значиться інформація про державну реєстрацію оренди на підставі договору оренди землі б/н від 23.09.2014 року строком дії до 22.09.2029 року, укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД .
Також інформація про оренду землі з 23.09.2014 року міститься у Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.08.2016 серії НВ-6303015592016 .
Відповідно до п.1 договору оренди землі б/н, укладеного між орендодавцем ОСОБА_7 та орендарем ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 6325456700:000:1506 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свідоцтво про право власності серія САК №988439, яка знаходиться на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Згідно з п. 8 Договору договір укладено на 15 років.
Договір зі сторони орендодавця підписаний ОСОБА_7 , а зі сторони орендаря підписаний керівником ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД ОСОБА_8
Таким чином 23 вересня 2014 року було укладено та зареєстровано Договір оренди земельної ділянки б/н з ОСОБА_7, який помер 13 березня 2014 року.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі в редакції від 04.07.2013 року, яка була чинною на момент виникнення правовідносин), укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.
Відповідно до ч. 7 ст. 93 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України , право власності припиняється у разі: припинення юридичної особи чи смерті власника.
Смерть власника земельної ділянки - фізичної особи з юридичної точки зору є припиненням існування суб'єкта права, моментом припинення його право - та дієздатності.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частини 1, 2 статті 1220 Цивільного кодексу України, встановлюють, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя ст. 46 цього Кодексу).
Враховуючи положення ч. 5 ст. 1268 та ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, зі смертю власника земельної ділянки припиняється його право власності на землю.
Таким чином, 13.03.2014 право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, було припинено.
Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі (в редакції від 04.07.2013 року), договір оренди землі укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Так як договір оренди землі укладається у письмовій формі, то відповідно згода орендодавця (необхідність отримання якої передбачала ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі (в редакції від 04.07.2013 року) має бути виражена шляхом проставляння підпису орендодавцем на відповідному договорі оренди землі.
Відповідно до статті 25 Цивільного кодексу України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Стаття 30 Цивільного кодексу України, передбачає, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Цивільна дієздатність фізичних осіб так само як і правоздатність, окрім інших випадків передбачений Законом, припиняється зі смертю фізичної особи.
Таким чином ОСОБА_7 своєї згоди на укладення договору оренди земельної ділянки б/н 23.09.2014 не надавав , договору оренди не підписував , так як станом на 23.09.2014 втратив цивільну правоздатність та дієздатність у момент смерті 13.03.2014.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення правовідносин) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.
Без волевиявлення сторони не можливо вчинення договору, що узгоджується з поняттям свободи договору, установленого в ст. 627 Цивільного кодексу України.
Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу. Правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу, зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та міжнародним договорам.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Тому встановлення моменту вчинення правочину є вирішальним при вирішення спірного питання.
Так, відповідно до ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 2 ст. 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За загальним правилом і з урахуванням ст.ст. 641, 642 Цивільного кодексу України моментом, з якого договір вважається укладеним, є момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, тобто повного і безумовного прийняття однією стороною пропозиції другої сторони укласти договір на визначених і добровільно погоджених ними умовах.
За таких обставин, укладення договору є певним процесом (від направлення оферти до моменту надання договору юридичної сили), а не моментальною, одноактною дією, та фактично складається з кількох стадій, що слідують послідовно одна за одною, а саме: подання однією стороною пропозиції щодо укладення договору, прийняття погодженої пропозиції другою стороною, надання договору необхідної форми (з урахуванням законодавчих вимог), а за необхідності нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору.
За змістом ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюються за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
За приписом ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Постановою Верховного Суду України від 19.02.2014 по справі № 6-162цc13 , Верховним Судом України зроблено правовий висновок щодо моменту укладення договору оренди землі та зазначено наступне: частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Таким чином, договір оренди землі є укладеним з моменту його підписання.
Така ж позиція Верховного Суду України викладена в постанові від 18 грудня 2013 року по справі № 6-127цс13 та постанові від 25 грудня 2013 року по справі № 6-118цс13 , вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 Цивільного кодексу України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.
Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.
До 01.01.2013 року ст. 18 Закону України Про оренду землі встановлювала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Крім цього, ст. 20 цього Закону, в редакції чинній до 01.01.2013 року також передбачала, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
З 01.01.2013 року ст. 18 та ст. 20 Закону України Про оренду землі виключено, а ст. 640 Цивільного кодексу України викладена в новій редакції.
Станом на момент укладення спірного договору оренди обов'язку щодо реєстрації договору оренди не було.
Таким чином, саме з моменту підписання договору такий договір став би обов'язковим до виконання сторонами.
Проте в нашому випадку має місце ситуація, коли договір не був підписаний власником земельної ділянки. Тобто сторони не досягли згоди з усіх істотних умов та не скріпляли підписами письмовий документ. Відсутній момент вчинення правочину.
Наступна державна реєстрація права оренди земельної ділянки, яке нібито виникло з договору оренди земельної ділянки б/н 23.09.2014, не робить правочин вчиненим, адже відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції від 13.05.2014, обов'язковій державній реєстрації підлягають саме речові права (зокрема право оренди земельної ділянки), а не договори оренди земельної ділянки.
Тобто договір оренди земельної ділянки б/н 23.09.2014 є неукладеним, і визнання його недійсним не вимагається так як відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 зазначеної вище Постанови недійсним може бути визнано лише укладений договір.
Відповідно до Узагальнення ВСУ практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008, при розгляді спорів про недійсність правочинів судам потрібно розмежовувати недійсні та неукладені правочини, тобто такі, в яких відсутні встановлені законодавством необхідні умови для їхнього укладення (наприклад, відсутня згода щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для укладення правочину потрібно його передати; не затверджено правочин вищим органом господарського товариства, якщо це передбачено в законі чи статуті товариства; не здійснено державну реєстрацію правочину в разі, коли законом ця обставина визначена як момент його вчинення).
Встановивши, що правочин є неукладеним, суд на цій підставі залишає позов про визнання правочину недійсним без задоволення. Наслідки недійсності правочину до неукладеного правочину не застосовуються, оскільки вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу, відповідно, підстав для його задоволення немає.
У разі, якщо на виконання неукладеного договору стороною передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212 - 1215 Цивільного кодексу України).
Стаття 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ст. 26, ч. 1 ст. 27 Віденської Конвенції 1986 року Про право міжнародних договорів , ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.10 Цивільного кодексу України Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та застосовується судами при розгляді справ як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950р., ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) проголошує: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .
Отже, безпідставне та неправомірне внесення запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, вчинений 23.09.2014 12:38:56 Державним реєстратором ОСОБА_4, на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 23.09.2014, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2014, індексний номер 16101323, - прямо порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30.06.2006р. визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі Stretch v. United Kingdom ( Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії ), виходячи зі змісту пунктів 32-34 вказаного рішення, відповідно до усталеної практики, майно розглядають як існуюче майно або активи, включаючи вимоги, стосовно яких заявник може заявити, що він має, принаймні, законні очікування отримання ефективної реалізації права власності. Згідно вказаного рішення позиція Європейського суду з прав людини полягає в тому, що особа - суб'єкт приватного права, - не може відповідати за помилки державних органів (чи органів місцевого самоврядування) при укладенні останніми відповідних договорів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при укладанні цих договорів припустилися помилки.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно статті 92 Конституції України, виключно законами України визначається правовий режим власності.
Так, відповідно до чч. 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частина 2 ст. 321 Цивільного кодексу України регламентує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги позивача та третьої особи, яка замовляє самостійні вимоги щодо предмету спору, законні та обґрунтовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та відповідно до Конституції України, ст.ст. 203, 215, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 16, 17 Закону України Про оренду землі , ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 1-13,76-89, 133, 141, 258-259, 264-266 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_2, діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД , третя особа: Державний реєстратор реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4Г,про скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки та витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, вчинений 23.09.2014 року 12:38:56 Державним реєстратором ОСОБА_4, на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданого 23.09.2014 року, за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.09.2014 року, індексний номер 16101323.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи / код ЄДРПОУ 35598316, місцезнаходження юридичної особи: 63544, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, будинок 1, секція Б) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), 1/3 частку земельної ділянки, загальна площа якої 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи / код ЄДРПОУ 35598316, місцезнаходження юридичної особи: 63544, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, будинок 1, секція Б) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 00 коп.
Позов третьої особи ОСОБА_5 до ТОВ ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД про витребування майна із чужого незаконного володіння - задовольнити.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи / код ЄДРПОУ 35598316, місцезнаходження юридичної особи: 63544, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, будинок 1, секція Б) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2/3 частки земельної ділянки, загальна площа якої 3,4534 га, кадастровий номер 6325456700:02:000:1506, з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК АГРОАЛЬЯНС ЛТД (Ідентифікаційний код юридичної особи / код ЄДРПОУ 35598316, місцезнаходження юридичної особи: 63544, Харківська обл., Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Свободи, будинок 1, секція Б) на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя -
Суд | Чугуївський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72611761 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чугуївський міський суд Харківської області
Ковригін О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні