У Х В А Л А
про забезпечення адміністративного позову
м. Вінниця
07 березня 2018 р. Справа № 802/385/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря", третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватна агрофірма "Вікторія" про визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська зоря", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державний реєстратор Чечельницької селищної ради Чечельницького району Вінницької області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватна агрофірма "Вікторія" про визнання протиправним та скасування наказу.
06.03.2018 р. представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони:
- будь -якому державному реєстратору речових прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили і відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за СТОВ Подільська Зоря , вчиняти будь -які реєстраційні дії стосовно спірних земельних ділянок ;
- третій особі Приватній агрофірмі "Вікторія" до набрання рішенням у даній справі законної сили у будь-який спосіб використовувати та самостійно господарювати на спірних землях.
Так, обґрунтовуючи клопотання позивач зіслався на те, що реєстрація договорів оренди спірних земельних ділянок, які укладені між СТОВ Подільська Зоря та власниками землі, внаслідок оскаржуваного рішення скасована, відповідно, відновлені записи щодо права оренди на такі за ТОВ ПАФ Вікторія . Відтак, існує ймовірність повторно внесення інших відомостей щодо права оренди на 37 земельних ділянок за ПАФ "Вікторія", зокрема припинення права оренди та реєстрації на новий строк права оренди на спірні земельні ділянки.
У разі ж внесення відповідних відомостей до реєстру щодо реєстрації право оренди на 37 земельних ділянок за ТОВ ПАФ Вікторія , та ймовірного скасування судом спірного наказу, позивачу необхідно буде повторно звернутися до державного реєстратора для відновлення своїх прав.
Окрім того, позивач також вказав, що оскаржуване рішення, дає право ТОВ ПАФ Вікторія до завершення розгляду справи на використання орендованої позивачем землі, а саме, здійснення робіт навесні 2018 року та позбавить товариство належним чином провести свою посівну компанію.
Надавши оцінку доводам заяви про забезпечення адміністративного позову в частині заборони вчиняти реєстраційні дії державним реєстраторам до набрання законної сили судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення із таких підстав.
Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Відповідно до частини першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Із процитованої норми видно, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» № 2 від 06.03.2008 р., надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Оцінюючи доводи позивача про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, суд зазначає наступне.
Так, позивач, звернувшись із заявою вказав, що СТОВ Подільська Зоря орендує земельні ділянки, які розташовані на території Копайгородської та Каришківської сільських рад на підставі договорів оренди землі укладених між товариством та власникам землі.
Разом з тим, оскаржуваним наказом скасовано державну реєстрацію договорів оренди укладених між СТОВ Подільська Зоря та власниками спірних земельних ділянок і відновлено за ТОВ ПАФ Вікторія право на оренду.
Зазначені обставини, як зазначає позивач, надають можливість ТОВ ПАФ Вікторія вносити відповідні відомості щодо права оренди на спірні земельні ділянки, зокрема припинити право оренди та зареєструвати таке (право оренди) на новий строк .
Відтак у разі невжиття заходів забезпечення шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок та, навіть у разі задоволення позову, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав.
Оцінюючи такі пояснення суд погоджується з доводами позивача, оскільки правомірність оспорюваного наказу Міністерства юстиції України та правова оцінка дій відповідача підлягає дослідженню лише під час розгляду даної справи по суті, а подальші можливі реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок можуть не лише утруднити, але й унеможливити виконання судового рішення та вплинути на майнові інтереси позивача.
Окремо суд акцентує на наступному.
Відповідно до загальних засад цивільного права та вимог статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - ЗУ N 1952-IV) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно із статтею 2 ЗУ N 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти ;державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ч.1 ст. 6 ЗУ N 1952-IV).
Статтею 10 ЗУ N 1952-IV визначено, що державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Із положень статті 25 ЗУ N 1952-IV випливає, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна.
Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі рішення суду про скасування рішення суду, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав.
Згідно статті 31-1 ЗУ N 1952-IV, реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду.
Проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.
Із аналізу вищезазначених норм видно, що законодавством встановлено особливий порядок виконання ухвал про вжиття заходів забезпечення позову з питань заборони здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна та такий розповсюджується на всі органи державної реєстрації прав, визначені статтею 6 ЗУ N 1952-IV.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене суд доходить висновку про необхідність забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили, вчиняти будь -які реєстраційні дії стосовно всіх спірних земельних ділянок, окрім ділянки із кадастровим номером №0520282000:02:001:0266.
Так, суд вказує, що в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, який свідчить, що право оренди за СТОВ Подільська Зоря , було зареєстровано на земельну ділянку із кадастровим номером №0520255300:02:001:0266, а не №0520282000:02:001:0266 та орендодавцем такої є ОСОБА_2. При цьому, інших доказів, які б підтверджували реєстрацію права оренди за позивачем на земельну ділянку із кадастровим номером №0520282000:02:001:0266, суду не надано, відтак в цій частині заява не підлягає задоволенню.
Оцінюючи заяву в частині заборони проведення реєстраційних дій до відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за СТОВ Подільська Зоря , суд вказує на наступне.
Як зазначалось вище, метою застосування заходів забезпечення позову, є тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику
Отже, встановлення заходів забезпечення адміністративного позову спрямовано виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті позовних вимог, та набранням законної сили судовим рішенням.
Окремо суд звертає увагу, що відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за СТОВ Подільська Зоря не є предметом розгляду у даній справі.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав забороняти проведення реєстраційних дій щодо спірних земельних ділянок до відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за СТОВ Подільська Зоря , а отже в цій частині заява не підлягає задоволенню.
Аналізуючи подану заяву в частині заборони третій особі ПАФ Вікторії використовувати та самостійно господарювати на спірних земельних ділянках, суд доходить висновку, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Із положень статті 151 КАС України випливає, що позов може бути забезпечено : зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Отже, як видно позов може бути забезпечено шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Разом з тим, предметом спору у даній справі не є спір про право користання земельними ділянками, а, як зазначалось вище, визнання протиправним та скасування наказу суб'єкта владних повноважень №129/5 від 16.01.2018 р.
Відтак, суд доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом заборони Приватній агрофірмі "Вікторія" у будь -який спосіб використовувати та самостійно господарювати на спірних земельних ділянках
Враховуючи вищевикладене , керуючись ст.150, 151 , 256 КАС України
УХВАЛИВ:
заяву представника позивача - задовольнити частково.
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили, вчиняти будь -які реєстраційні дії стосовно земельних ділянок, що знаходяться на території Каришківської сільського ради Барського району Вінницької області із наступними кадастровими номерами:
0520282000:02:004:0125
0520282000:02:001:0077
0520282000:02:003:0001
0520282000:02:003:0005
0520282000:02:004:0124
0520282000:02:004:0110
0520282000:02:004:0112
0520282000:02:003:0235
0520282000:02:001:0165
0520282000:02:005:0007
0520282000:02:001:0033
0520282000:02:003:0099
0520282000:02:001:0035
0520282000:02:005:0042
0520282000:02:005:0004
0520282000:02:004:0111
0520282000:02:004:0021
0520282000:02:003:0075
0520282000:02:005:0010
0520282000:02:003:0170
0520282000:02:003:0210
0520282000:02:003:0229
0520282000:02:001:0128
0520282000:02:003:0004
0520282000:02:001:0103
0520282000:02:003:0174
0520282000:02:003:0002
0520282000:02:002:0049
0520282000:02:003:0048
Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно до набрання рішенням у даній справі законної сили, вчиняти будь -які реєстраційні дії стосовно земельних ділянок, що знаходяться на території Копайгородської сільського ради Барського району Вінницької області із наступними кадастровими номерами:
0520255300:02:002:0104
0520255300:02:001:0127
0520255300:02:001:0011
0520255300:02:002:0056
0520255300:02:001:0034
0520255300:02:001:0036
0520255300:02:001:0069.
В решті заяви про забезпечення позову, щодо заборони будь -якому державному реєстратору речових прав на нерухоме майно вчиняти будь -які реєстраційні дії щодо земельної ділянки 0520282000:02:001:0266, а також вчиняти реєстрації дії до відновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди за СТОВ «Подільська Зоря» відносно всіх спірних земельних ділянок, а також заборони Приватній агрофірмі "Вікторія" до набрання рішенням у даній справі законної сили у будь-який спосіб використовувати та самостійно господарювати на спірних землях - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2018 |
Оприлюднено | 13.03.2018 |
Номер документу | 72616986 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні