Постанова

від 05.03.2018 по справі 816/1864/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1864/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.

представник відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2017, суддя К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 27.11.17 по справі № 816/1864/17

за позовом Національного банку України

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області третя особа ОСОБА_2

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національний банк України, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд: зобов'язати Кременчуцьку ОДПІ звільнити з податкової застави, зареєстрованої 24.07.2015 № 10543337 відповідно до акту опису майна від 22.07.2015 № 23/16-03-25-01-28 майно ОСОБА_2, а саме:

будівлі, розміщені за адресою: м. Кременчук Полтавської області, проїзд Галузевий, б.74, загальною площею 1235,8 кв.м, реєстраційний №21994641, в складі:

- цеху № 1 по металообробці та складанню металоконструкцій, літери А, А1, а, а1, а2 за планом земельної ділянки, загальною площею 248,4 кв.м;

- цеху № 2 зі зварювання, різки та гибки металу з адміністративною прибудовою, склад, літери за планом земельної ділянки Г, г, г1, загальною площею 397,5 кв.м;

- складу, літера за планом земельної ділянки Д, загальною площею 9,3 кв.м;

- зварювального цеху № 3, цеху № 4 обробки металу, склади, літери за планом земельної ділянки Ж, Ж1, Ж2, Ж3, загальною площею 580,6 кв.м.;

- земельної ділянки площею 0,1000 га (1000 кв.м.) кадастровий номер 5310436100:04:002:0159, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Карбишева, 33;

- земельної ділянки площею 0,1000 га (1000 кв.м.), кадастровий номер 5310436100:04:002:0072, цільове призначення якої: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Карбишева, 33-А та вчинити дії щодо зняття арештів та заборон відчуження щодо майна, яке перебуває в іпотеці Національного банку України.

В обґрунтування позову зазначив, що в іпотеці у Нацбанку перебуває нерухоме майно, а саме - будівлі за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 74, загальною площею 1235,8 кв.м, земельна ділянка за адресою: м. Кременчук, вул. Генерала Карбишева, 33, площею 0,1000 га та земельна ділянка за адресою: м. Кременчук, вул. Генерала Карбишева, 33А, площею 0,1000 га., що належить на праві власності ОСОБА_2 та передане в іпотеку Нацбанку для забезпечення умов кредитного договору №2008/48, укладеного 19.05.2008 між АКБ "Східно-Європейський банк", правонаступником якого є Нацбанк, та ПП "Кремінь Дизель-центр". 27.01.2012 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис №181 щодо вказаного нерухомого майна. 25.09.2017 Нацбанком отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, з якої стало відомо, що 24.07.2015 державним реєстратором ОСОБА_4 Кременчуцького міського управління юстиції внесено запис про обтяження №10543337, обтяжувач Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області на підставі акту опису майна від 22.07.2015 №23/16-03-25-01-28. Нацбанк вважає вказане обтяження неправомірним, а вищезазначене майно таким, що підлягає звільненню з податкової застави, оскільки Нацбанк відповідно до приписів Закону України "Про іпотеку" має переважне та першочергове право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими кредиторами боржника. Таким чином, відповідачем порушено права позивача як іпотекодержателя, враховуючи, що боржник має невиконані кредитні зобов'язання перед банком.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 про відкриття провадження у справі залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 року адміністративний позов Національного банку України задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у Кременчуцької ОДПІ відсутні законодавчі підстави щодо звільнення майна з податкової застави, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник позивача та третя особа не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 19.05.2008 між АКБ "Східно-Європейський банк" та ПП "Кремінь Дизель-центр" укладений кредитний договір №2008/48.

Поряд з цим, 19.05.2008 між АКБ "Східно-Європейський банк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (іпотекодавець-майновий поручитель) укладено іпотечний договір, яким забезпечується виконання боржником ПП "Кремінь Дизель-центр" зобов'язань перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними 19.05.2008 кредитного договору №2008-45 про надання відкличної невідновлювальної кредитної лінії в сумі 2000000,00 грн - на оплату договорів №149 від 28.02.2008, №149-СРМ від 28.02.2008, №22/4 купівлі-продажу будівлі від 22.04.2008, №КМ 0508-3 від 13.05.2008, №130508-1 від 13.05.2008, б/н від 13.05.2008, за умовами якого боржник у строк до 16.05.2013 зобов'язується сплатити іпотекодержателю суми кредиту та нарахованих відсотків по ньому в розмірі 22% (двадцять два) річних, а також усіх витрат, що пов'язані з отриманням виконання зобов'язань і судових витрат, склад яких визначено у статті 44 ГПК України (а.с. 8-10).

Іпотечний договір від 19.05.2008 посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 904 (а.с. 10).

У подальшому, 19.12.2013 між АКБ "Східно-Європейський банк" (первісний кредитор) та Нацбанком (новий кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, внаслідок чого новий кредитор замінює первісного кредитора (набуває права вимоги та стає кредитором), зокрема, за кредитним договором від 19.05.2008 №2008-45 разом зі змінами та доповненнями до нього, викладеними у додатковому договорі від 23.02.2009 №1, додатковому договорі від 29.07.2009 №2, що укладені між первісним кредитором та боржником - ПП "Кремінь Дизель-центр", ідентифікаційний номер 33989160, місцезнаходження Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 74, та іпотечним договором від 19.05.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.05.2008 за №904; договором застави від 19.05.2008, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 19.05.2008 за №908, зі змінами та доповненнями до нього, викладеними у договорі про внесення змін до договору застави посвідченого приватним нотаріусом від 29.07.2009 №5962 (а.с. 22-29).

19.12.2013 на користь Нацбанку були зареєстровані відповідні обтяження на предмет іпотеки, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2013 №9267871).

25.09.2017 Нацбанком отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98384562, згідно з якою 24.07.2015 державним реєстратором Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_4 на підставі акту опису майна Кременчуцької ОДПІ від 22.07.2015 №23/16-03-25-01-28 внесено запис про обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.07.2015 №23130830, вид обтяження - податкова застава, обтяжувач - Кременчуцька ОДПІ).

Позивач, не погоджуючись із передачею вищезазначеного майна в податкову заставу звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що втручання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області у права банку на майно ОСОБА_2, яке перебуває в іпотеці Національного банку України, борг якого перед банком не погашено, шляхом реєстрації податкової застави є необгрунтованим.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Положеннями пункту 87.3 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема: - майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави (п.п. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України); - майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу" (пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України).

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Положеннями пункту 90.1 статті 90 Податкового кодексу України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 №2654-XII, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у власності іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положеннями статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, положеннями Закону України "Про іпотеку" гарантовано пріоритет прав іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно прав чи вимог інших осіб.

Як свідчать матеріали справи, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №98384562 24.07.2015 державним реєстратором Кременчуцького міського управління юстиції ОСОБА_4 на підставі акту опису майна Кременчуцької ОДПІ від 22.07.2015 №23/16-03-25-01-28 внесено запис про обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.07.2015 №23130830, вид обтяження - податкова застава, обтяжувач - Кременчуцька ОДПІ).

Тобто податкову заставу спірного майна зареєстровано (24.07.2015) після реєстрації іпотечного договору щодо передачі цього майна в іпотеку (19.05.2008).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області відсутні підстави для погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в іпотеці.

При цьому суд враховує, що правомірним наслідком перебування майна у податковій заставі за наявності податкового боргу є звернення органів ДФС до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі, що вочевидь призведе до порушення прав позивача.

Згідно висновків колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України, викладених нею у постановах № 21-357а14 від 11.11.2014 та № 21-121а15 від 19.05.2015 наявність в Єдиному реєстрі заборон запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде знято.

Керуючись частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд застосовує Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції гарантовано право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що спірне майно ОСОБА_2 перебуває в іпотеці Національного банку України та беручи до уваги наявність у нього непогашеного боргу перед банком, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що втручання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області у права банку на це майно шляхом реєстрації податкової застави є необгрунтованим.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 року по справі 816/1864/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.11.2017 по справі № 816/1864/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_8 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10 Повний текст постанови складено 07.03.2018.