Рішення

від 26.02.2018 по справі 235/6551/17

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження 2/235/270/18

Справа №235/6551/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі головуючого судді Хмельової С.М.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

представників третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5

секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 7 м. Покровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання за призначенням стан, третя особа-Покровська міська рада,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання за призначенням стан, третя особа Покровська міська рада. В обґрунтуванні заявлених вимог зазначив, що він є власником земельної ділянки площею 0,003 га за кадастровим номером 1413200000:02:091:0144 призначеної для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: місто Покровськ мікрорайон Южний, б/н, в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.03.2017 року, реєстр № 618, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 751230114132.

В травні 2017 року без його на то дозволу громадяни ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на належній позивачу земельній ділянці здійснили будівництво дитячого майданчика: встановили гойдалку, забетонувавши металеві стовпчики та дерев'яну пісочницю, яку прикрутили в забетоновані стовпчики. Таким чином самовільно заволоділи належною позивачу земельною ділянкою.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з метою врегулювати спір в добровільному порядку, пропонуючи їм навіть понести витрати за перенесення дитячого майданчику, однак його вимоги залишилися проігнорованими.

На сьогоднішній день він не має можливості використовувати спірну земельну ділянку та почати на ній будівництво індивідуального гаражу з тих причин, що на ній вже встановлені гойдалки, хоча на час купівлі-продажу земельна ділянка була вільна.

11.09.2017 року позивач звернувся з заявою до міськрайонного управління держгеокадастру у Покровському районі про самовільне зайняття земельної ділянки.

15.09.2017 року начальником міськрайонного управління позивачу була надана відповідь, що відповідно до ст. 158 ЗК України - земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб вирішуються виключно у судовому порядку.

Також згідно відповіді начальника відділу містобудування, архітектури та земельних відносин - міською радою не приймалися рішення про виділення земельної ділянки для розміщення дитячого майданчика на м-ні Южний в районі буд. №№ 5,6 м. Покровськ.

Крім того згідно відповіді в.о. Покровського міського голови від 22.09.2017 року - відповідно до загальних зборів мешканців прилеглих багатоквартирних будинків № 5,6 за депутатським зверненням депутата Покровської міської ради ОСОБА_6 17 лютого 2016 року житлово- комунальним відділом міської ради було придбано дитячій спортивний майданчик (4 ігрових елементів та 3 спортивний елементи). Місце розміщення майданчику визначилось мешканцями будинків №№ 5,6 мікрорайну Южний.

06.10.2017 р. позивач звернувся із заявою до Покровського ВП ГУНП у Донецькій області про відкриття кримінального провадження за фактом самовільного заволодіння належною йому земельної ділянки.

31.10.2017 р. він отримав відповідь, що за його заявою відсутні ознаки кримінального правопорушення, а вбачаються громадянсько-правові відносини, які можуть бути вирішені тільки в суді в приватному порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки виконувало ТОВ Геоцентр - плюс , що підтверджується копією рішення Красноармійської міської ради № 6/50 -67 від 04.09.2015 р.

Таким чином, відповідачі збудувавши гойдалки на земельній ділянці площею 0,0030 га, розташованої Донецька область, м. Покровськ, м-н Южний з цільовим призначенням земельної ділянки - для будівництва індивідуального гаража, яка їм не належить, а належить позивачу, самовільно зайняли цю земельну ділянку, чим порушив ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, та ст.ст. 24, 29 ЗУ "Про планування та забудову територій .

Зазначеними нормами заборонено використовувати земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів і передбачено, що використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (акту на право власності на землю, акту на право постійного користування або договору оренди землі) кваліфікується законом як самовільне користування землею. А саме, у ст. 1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до якої самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їм земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки піддягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 158 ЗК України - земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб вирішуються виключно у судовому порядку.

Позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути йому самовільно зайняту земельну ділянку- площею 0,003 га (кадастровий номер земельної ділянки 1413200000:02:091:0144), розташовану: Донецька область, місто Покровськ мікрорайон Южний, б/н, в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту, з цільовим призначенням - для будівництва індивідуального гаражу; знести встановлені гойдалку та дерев'яну пісочницю; привезти земельну ділянку у придатний для використання за призначенням первісний стан.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.

Заперечення проти позовних відповідач обґрунтовувала тим, що вона є мешканкою багатоквартирного будинку 5 на м-ні Южний у м. Покровськ, проживає у квартирі, що належить їй на праві приватної власності. Виконує обов'язки старшої будинку. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладочки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Мешканці будинків 5 і 6 м-ну Південний зверталися до депутату ОСОБА_6 з проханням допомогти нам по програмі 200.200.200 придбати для діточок обладнання для дитячого та спортивного майданчика.

Обладнання було придбано 17 лютого 2016 року житлово-комунальним відділом Виконкому на два багатоквартирних будинки за адресою м-н Південний будинки 5 і 6 у кількості 4 ігрових елементів та 3 спортивних тренажери.

Позивач ОСОБА_7 вводить суд в оману, заявляє що нібито відповідачи самовільно зайняли його ділянку. Але насправді вона належить їм на законних підставах прав спільної власності як прибудинкова територія, і це питання розглядалося на загальних зборах співвласників за участю депутата ОСОБА_6 По свідченням мешканців будинків було встановлено, що з 1968 року, з моменту здачі будинку в експлуатацію, саме на цьому місті прибудинкової території було розташовано дитячий майданчик. Тому фактично його не будували, а відроджували. Мешканці очистили його вид бур'яну та сміттю, навколо майданчику висадили дерева, огородили шинами, покрасили шини, насадили квіти, а вже потім, по весні, почали встановлювати обладнання та лавочки. А Виконком, у особі заступника міського голови ОСОБА_8, щодо розміщення дитячого майданчика, повідомив, що розглядом креслень, виконаних проектною організацією ЧП Студія проектування та дизайну АРХІДЕЯ , та візуальним обстеженням земельної ділянки встановлено, що відстань від проїзду вздовж буд. 6 до будівлі КП Красноармійськводоканал орієнтовно становить 15 м., що є достатнім для встановлення дитячого майданчика з урахуванням норм щодо його розміщення.

Звертає увагу суду на той факт, що згідно довідки № 04- 811 від 25.05.2017 р. КП Покровськтепломережа ..ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які звернулися за узгодженням земельної ділянки для розміщення майбутніх гаражів відмовлено в узгодженні, так як розміщення їх майбутніх гаражів не відповідає вимогам п. 11.22, 11.23,11.24,11.25 ДБН -В.2.5-39:2088 Теплові мережі свідчить про те, що на цьому місті взагалі гаражі не можуть бути збудовані.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Заперечення проти позовних вимог обґрунтував тим, що проживає у квартирі №59 буд. №6 м- ну Піденний , яка належать йому на правах приватної власності. Як законослухняний громадянин України має усі конституційні права, і тому при виконанні своїх обов'язків старшого будинку дотримується вимог діючого законодавства України, які встановлюють обов'язки і захищають права співвласників багатоквартирних будинків.

По перше це закон України № 642/97-ВР від 18.11.1997 р., ч. 2 ст. 10 якого передбачає, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладочки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Це є також закон України №417-VI1I від 14.05.2015 р. далі ЗАКОН , де п.4 ст.1 передбачає що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендаторів), а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Площа земельної ділянки у розмірі 9693.5 кв. м. закріплена за будинками 5 і 6 рішенням Виконкому Красноармійської міської ОСОБА_12 №778 від 16.11.2006 р.

Згідно ст. 322 ЦК України обов'язком власника є утримання майна яке йому належить.

Оскільки прибудинкову територію мешканці утримують за власні кошти, то це є другій законний приклад вважати, що вона є їх спільною власністю.

Частина 2 ст. 5 ЗАКОНУ спільне майно не може бути поділено навіть між співвласниками багатоквартирного будинку, і таки співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна. А доданий до позовної заяви договор купівлі-продажу підтверджує, що ані продавець, ані покупець, позивач ОСОБА_1 не є співвласниками прибудинкової території бо вони мешкають у приватному секторі, де кожен будинок має присадибну ділянку.

Тому відповідачі та мешканці ніяк не могли навіть уявити собі що їх спільна власність могла стати предметом купівлі-продажу без згоди загальних зборів співвласників та з порушенням діючого законодавства їх прав і прав їх дітей. І поки вони не розпочали відроджувати дитячий майданчик, довгі роки ніхто не розпочинав ані будівництво гаражів, ані його утримання.

Позивач ОСОБА_13 нічим не потвердив, що відповідачі самовільно розпочали відродження дитячого майданчику. Хто і коли придумав, що ділянки під гаражі виділені саме на цьому кутку. В усіх документах зазначено на м-ні Южнии б/н . І тільки у викопіюванні з ситуаційного плану ділянки ОСОБА_14 зазначено в районі житлових будинків № 6 і 9 м- н Південний . Тобто де вже розташовані гаражі.

Але не дивлячись на те, що частина 1 ст. 6 ЗАКОНУ надає

співвласникам право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. А відповідачі діяли не тільки з урахуванням рішення загальних зборів, але і із відома міської влади.

Зверталися до депутату ОСОБА_6 з проханням допомогти

по програмі 200.200.200 придбати для діточок обладнання для відродження

дитячого та спортивного майданчика. Саме за її допомогою 17 лютого 2016 року житлово-комунальним відділом Виконкому було придбано обладнання на 2 багатоквартирних будинки, що підтверджує сом позивач .

Окрім цього Виконком повідомив, що розглядом креслень, виконаних

за бюджетні кошти, проектною організацією ЧП Студія проектування та дизайну АРХІДЕЯ , та візуальним обстеженням земельної ділянки встановлено, що відстань від проїзду вздовж буд. 6 до будівлі КП Красноармійськводоканал орієнтовно становить 15 м., що є достатнім для встановлення дитячого майданчика з урахуванням норм щодо його розміщення.

По свідченням старих мешканців цих будинків було встановлено, що будинок 6 був здано в експлуатацію із дитячим майданчиком саме на цьому місті прибудинкової території. Тобто майданчик не будували, а відроджували і для цього рішення Виконкому не потрібне.

Силами ентузіастів - добровольців очистили його вид бур'яну та сміттю, навколо майданчику висадили дерева, насадили квіти, огородили шинами, покрасили їх,а вже потім, повесні, почали встановлювати обладнання та лавочки, яки всю зиму зберігалися у гаражі відповідача.

Відповідач вважає, що позивач нічим не потвердив самовільний захват нібито його ділянки, яка значно раніше приналежала і приналежить

співвласникам цієї частки придомової території, на який із самого початку був розташований дитячий майданчик, зруйнований невідомими вандалами. Тому я вважаю, що позивач ОСОБА_7 не надав суду доказів, які потверджують самовільний захват нібито його земельної ділянки, яку він купив аналогічно купівлі краденого майна. Також вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 не підлягають задоволенню за відсутністю доказів на самовільний захват належної співвласникам території. Навпаки рішення суду повинно захистити права їх дітей на належний, небезпечний відпочинок та здоровий розвиток.

Представник третьої особи - Покровської міської ради в судовому засіданні просила винести рішення на розсуд суду. В судовому засіданні представники третьої особи пояснили, що рішення міської ради про передачу ОСОБА_15 земельної ділянки не оскаржувалось. Земельна ділянка для будівництва дитячого майданчики міської радою не виділялась. Мешканцям було надано обладнання для дитячого майданчика, а вже мешканці вирішували де його облаштовувати.

Суд, вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,003 га за кадастровим номером 1413200000:02:091:0144 призначеної для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: місто Покровськ мікрорайон Южний, б/н, в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.03.2017 року, реєстр № 618 (а.с.7-8), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 751230114132 (а.с.9).

Земельну ділянку ОСОБА_1Е придбав у ОСОБА_15, якому вона належала на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САК № 885088, виданого 16.10.2015р. Красноармійським міськрайонним управлінням юстиції Донецької області, індексний номер: 45752509 (п.2 договору купівлі-продажу). У п. 3 договору зазначено, що продавець (ОСОБА_15В.) стверджує, що на даній земельній ділянці будівлі та споруди відсутні, що підтверджується ОСОБА_4 за № 194, складеним Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації 6.03.2017р.

Рішенням Красноармійської міської ради від 04.09.2015р. № 6/50-67 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_15 для будівництва індивідуального гаражу на м-ні Южний в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту м. Красноармійськ. Передано ОСОБА_15 земельну ділянку ( кадастровий номер 1413200000:02:091:0144) площею 0,0030 гау власність для будівництва індивідуального гаражу на м-ні Южний в районі КП Красноармійськводоканал і теплопункту м. Красноармійськ із земель жилої та громадської забудови комунальної власності (а.с.10).

15.09.2017 року начальником міськрайонного управління позивачу була надана відповідь, що земельна ділянка дійсно перебуває на праві власності у ОСОБА_1 та відповідно до ст. 158 ЗК України - земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб вирішуються виключно у судовому порядку(а.с.11).

Згідно відповіді в.о. Покровського міського голови від 22.09.2017 року - відповідно до загальних зборів мешканців прилеглих багатоквартирних будинків № 5,6 за депутатським зверненням депутата Покровської міської ради ОСОБА_6 17 лютого 2016 року житлово- комунальним відділом міської ради було придбано дитячій спортивний майданчик (4 ігрових елементів та 3 спортивний елементи). Місце розміщення майданчику визначилось мешканцями будинків №№ 5,6 мрн. Южний (а.с.12).

Покровською міською радою не приймалися рішення про виділення земельної ділянки для розміщення дитячого майданчика на м-ні Южний в районі буд. № 5, 6 м. Покровськ, що підтверджується листом відділу містобудування, архітектури та земельних відносин (а.с.13).

Згідно відповіді ГУ НП в Донецькій області Покровського ВП від 31.10.2017 р. встановлено, що у заяві відсутні ознаки кримінального правопорушення, а вбачаються громадянсько-правові відносини які можуть бути вирішені тільки в суді в приватному порядку (а.с.14).

Відповідно до протоколу № 3 загальних зборів мешканців багатоквартирних будинків № 5, № 6 м-на Южний від 03.08.2016р. на зборах розглядалось питання щодо встановлення дитячого майданчику на подвір'ї будинків 5 та 6, спірне питання відносно будівництва гаражів. Протокол підписано старшим житлового будинку № 5 - ОСОБА_3 та старшим житлового будинку № 6 - ОСОБА_2 (а.с.40).

Згідно рішення № 090417/1 від 09.04.201 р. про обладнання дитячого майданчика на прибудинковій території східної сторони будинку № 6 м-ну Южний м. Покровськ, прийнятого мешканцями м. Покровськ, вирішено встановити дитячий майданчик на прибутковій території буд 6 м-ну Южний згідно викопіювання з ситуаційного плану м. Покровськ м-б 1;2000 під розміщення дитячого майданчика в районі житлового будинку № 6. Цим рішенням призначено відповідальних старших будинків 5 і 6 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.41).

Відповідно до довідки житлово-комунального відділу Покровської міської ради від 19.12.2017р. згідно зборів мешканців та депутатського звернення ОСОБА_6 від 17.02.2016 року було придбано житлово-комунальним відділом дитячий та спортивний майданчик один на два багатоквартирних будинки у кількості 4 ігрових елементів та 3 спортивні тренажери (а.с.42).

Щодо розміщення дитячого майданчика заступником міського голови повідомлено, що розглядом креслення виконаних проектною організацією ЧП Студія проектування та дизайну АРХ ІДЕЯ , та візуальним обстеженням земельної ділянки встановлено, що відстань від проїзду вздовж буд № 6 до будівлі КП Красноармійськводоканал орієнтовано становить 15м, що є достатнім для встановлення дитячого майданчика з урахуванням норм щодо його розміщення (а.с.53).

Проте лист заступника міського голови від 07.04.2016р. не є дозволом на будівництво та не позбавляє права власності ОСОБА_1 на свою земельну ділянку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу на мікрорайоні Южний , в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту в м. Красноармійськ за замовленням ОСОБА_15, виготовлено ТОВ Геоцентр-плюс . Згідно з даним проектом земельна ділянка, яка в теперішній час належить ОСОБА_1, межує з землями Красноармійської (Покровської) міської ради та земельною дільницею ОСОБА_16 (а.с. 92-110).

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що мешкає у будинку 6 на м-ні Южний з дня заселення будинку. Мешканцям роз'яснювали, що це їх територія, обладнали дитячий майданчик. На зборах мешканців будинків піднімалось питання про будівництво майданчику, а також про те, що ця дільниця належить іншій людині. Свідок вважає, що це не справедливо.

Свідок ОСОБА_12, яка мешкає у будинку 6 на м-ні Южний, суду показала, що ніколи нікому не видавались земельні ділянки. Раніше на цьому місці був дитячий майданчик, яку вони зараз відроджують.

Свідок ОСОБА_18, який є мешканцем будинку 6 на м-ні Южний, суду показав, що у 2016р. мешканці проводились збори з приводу встановлення дитячого майданчику. Майданчик встановили на початку квітня 2017 року.

Свідок ОСОБА_19, яка мешкає у будинку 6 на м-ні Южний, суду показала, що були проведені збори та прийнято рішення встановити майданчик, який там був раніше. Дитячий майданчик встановили навесні 2017р., діяли в інтересах мешканців будинків.

Свідок ОСОБА_20, яка мешкає у буинку 6 на м-ні Южний, суду показала, що у 2016р. мешканці будинку вибрали ОСОБА_2І, старшим будинку. ОСОБА_3 старша будинку з 2008 року. У грудні 2016р. отримали обладнання для дитячого майданчика. Навесні 2017р. почали встановлювати. Майданчик знаходиться в зручному для мешканців місці. Гаражів будувати там не можна. ОСОБА_21 привіз блоки для будівництва гаражу та поставив їх на своїй ділянці, а мешканці коли обладнували майданчик блоки подвинули.

Свідок ОСОБА_21, який є мешканцем будинку 5 на м-ні Южний, суду показав, що у нього та у позивача є земельні ділянки, які видані для будівництва гаражів. Він привіз блоки для будівництва. Відповідачі заважали проводити будівельні роботи. Свідок показував їм документи на право власності на земельну ділянку, зробив огорожу та натягнув леску, яку вони убрали. Всі роботи на земельних ділянка проводились під керівництвом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Свідок вважає, що перенести майданчик можна, він готовий в цьому допомогти.

Відповідно до ч.1 ст.116, ч.1 ст.125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до п. б. ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Заборонено використовувати земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів і передбачено, що використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів (акту на право власності на землю, акту на право постійного користування або договору оренди землі) кваліфікується законом як самовільне користування землею. А саме, у ст. 1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до якої самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 ЦК України).

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов'язує.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 373 ЦК України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

У статті 14 Конституції України зазначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні рішення Красноармійської міської ради від 04.09.2015р. № 6/50-67, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_15 для будівництва індивідуального гаражу на м-ні Южний в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту м. Красноармійськ, та передано ОСОБА_15 земельну ділянку у власність, відповідачами, мешканцями будинків, комунальними підприємствами, не оскаржувалося та не скасовано. В свою чергу ОСОБА_15, користуючись правом власника розпоряджатися своїм майном, продав земельну ділянку ОСОБА_1 Не згода, як відповідачів так і мешканців будинків, з рішенням міської ради, їх бажання розмістити дитячий майданчик, не є підставою порушення права власності ОСОБА_1 Саме (в тому числі) на земельній ділянці ОСОБА_1 було встановлено дитячий майданчик, без його на те згоди.

Крім того, відповідачам вже в 2015 році було відомо про наявність рішень міської ради про відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів, але не дивлячись на це, вони проводили роботи по встановленню дитячого майданчика.

Щодо непогодження відповідачів з тим, що саме їх залучив позивач ОСОБА_1 до участі у справі в статусі відповідачів, суд зазначає наступне. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є старшими будинків № 5 та № 6 на мікрорайоні Южний у м. Покровськ, відповідно. Як старші житлових будинків відповідачами підписано протокол № 3 загальних зборів мешканців (а.с.40), рішенням № 090417/1 від 09.04.2017р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначені відповідальними за встановлення дитячого майданчика (а.с.41). З матеріалів цивільної справи вбачається, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є головами ініціативної групи, які діяли за дорученням мешканців будинків, тому є належними відповідача за даною цивільною справою.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання за призначенням стан, третя особа-Покровська міська рада, законні, обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, ст.ст. 116, 125, 158, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 81, 89, 141, 223, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання за призначенням стан, третя особа-Покровська міська рада, задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 самовільно зайняту земельну ділянку- площею 0,003 га (кадастровий номер земельної ділянки 1413200000:02:091:0144), що розташована за адресою: місто Покровськ мікрорайон Южний, б/н, в районі будівлі КП Красноармійськводоканал та теплопункту, з цільовим призначенням - для будівництва індивідуального гаражу; знести встановлені гойдалку та дерев'яну пісочницю; привезти земельну ділянку у придатний для використання за призначенням первісний стан.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України. В судовому засіданні 26 лютого 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 5 березня 2018р.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_1, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: ОСОБА_3, 1944р.н., ІПН НОМЕР_2, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідач: ОСОБА_2, 1961р.н., ІПН невідомий, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_6.

Третя особа: Покровська міська рада, код ЄДРПОУ04052933, Донецька область, місто Покровськ, пл.. Шибанкова, 11.

Суддя :