Ухвала

від 05.03.2018 по справі 404/2286/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/62/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 364 (165) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2018 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

скаржника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2018 року про задоволення клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 26 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020014782, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 29 січня 2018 року, погодженого прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_10 , ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2018 року накладено арешт на 1/3 частину квартири, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_8 .

Як зазначив слідчий суддя у своєму рішенні, накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 є необхідним зважаючи на розмір завданого матеріального збитку та співмірність з предметом арешту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на його майно, а саме 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити її з-під арешту, вказуючи на те, що потерпілим ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в рамках даного кримінального провадження цивільний позов не заявлений, тому вони не є цивільними позивачами по справі, а отже відсутні підстави для забезпечення цивільного позову.

Крім того, в матеріалах клопотання відсутня оцінка вартості 1/3 частини квартири, що підтверджувала співрозмірність розміру завданого ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» матеріального збитку.

Також ОСОБА_8 просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали слідчого судді, вказуючи на те, що про арешт 1/3 частини квартири він дізнався лише 05.02.2018 року, а отримав ухвалу лише 09 лютого 2018 року.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_8 задоволенню не підлягає за таких підстав.

Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372).

Вона має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Під обґрунтованістю ухвали розуміється її постановлення на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопотання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Так, з представлених матеріалів судового провадження вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження за № 12016120020014782 від 26 листопада 2016 року, стосовно ОСОБА_8 за ч.1 ст.364 та ч. 1 ст. 366 КК України, старший слідчий Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 , зважаючи на розмір завданого матеріального збитку та співмірність з предметом арешту, звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про арешт нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_8 , а саме: 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, відповідно до положень ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, а саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

З матеріалів клопотання, що надійшли з районного суду вбачається, що ОСОБА_8 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.364 та ч.1 ст.366 КК України.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів робить висновок про обґрунтованість клопотання слідчого щодо необхідності арешту майна підозрюваного ОСОБА_8 з метою збереження майна для забезпечення відшкодування завданого матеріального збитку.

Тому, доводи апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_8 щодо відсутності підстав для арешту майна, колегія суддів знаходить безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши матеріали судового провадження та представлені слідчим письмові докази, колегія суддів вважає, що клопотання слідчого задоволено обґрунтовано, оскільки матеріали доводять наявність законних та обґрунтованих підстав для накладення арешту на майно, з метою забезпечення цивільного позову.

На даній стадії судового розслідування, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Згідно ст. 173 КПК України арешт на майно з метою забезпечення цивільного позову накладається за наявності обґрунтованої підозри, заявленого цивільного позову та встановленого розміру завданої шкоди.

Виходячи з принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_8 , колегія суддів вважає, що арешту підлягає майно, а саме 1/3 частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка дорівнює розміру завданого матеріального збитку ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Таким чином, колегія суддів погоджується щодо наявності підстав для накладення арешту на 1/3 частини квартири, яка належить підозрюваному ОСОБА_8 . На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Визначальним в цій справі є те, що арешт майна здійснюється для відшкодування реальної шкоди, завданої ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), що чітко регламентовано ст. 170 КПК України та узгоджується з основними завданнями кримінального судочинства, у тому числі забезпечення права потерпілого на відшкодування шкоди, в інший спосіб захистити права та законні інтереси ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», а тому клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Зважаючи на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді про арешт майна, як про це ставиться питання апелянтом, колегія судді не знаходить, тому апеляційна скарга останнього, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 173, 174, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2018 року про задоволення клопотання слідчого про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеного 26 листопада 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016120020014782, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364, ч.1 ст.366 КК України - без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2 .