Постанова

від 27.02.2018 по справі 826/15619/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15619/16 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Літвіної Н.М.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс до Господарського суду Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зернотранс (далі - позивач)звернулося до суду з позовом до Господарського суду Донецької області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність господарського суду Донецької області щодо не видачі наказу на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року по справі №905/825/15;

- зобов'язати Господарський суд Донецької області видати наказ на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року по справі №905/825/15.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що бездіяльність Господарського суду Донецької області, що виразилась у безпідставній невидачі наказу на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду у справі №905/825/15, порушує права товариства та позбавляє можливості вжити передбачених законом заходів щодо виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Донецької області від 19.08.2015 року по справі № 905/825/15 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Зернотранс у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод про стягнення заборгованості.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 року рішення господарського суду Донецької області від 19.08.2015 року по справі №905/825/15 скасовано частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод" боргу в сумі 661 159 грн. 84 коп. та пені в сумі 66 115 грн. 98 коп. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод" (84573, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Перемоги, 23, код ЄДРПОУ 00952806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул.. Кузнецова, 22, код ЄДРПОУ 31547032) борг в сумі 661 159 грн. 84 коп., та пеня в сумі 45 064 грн. 79 коп. а також судовий збір за подання позовної заяви в сумі 14 109 грн. 13 коп.

Листом від 22.09.2015 року № 905/825/15 Донецький апеляційний господарський суд на заяву позивача від 21.09.2015 року щодо надсилання наказу повідомлено, що накази мають право видавати виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач з метою примусового виконання зазначеної постанови звертався до відповідача із заявою про видачу наказу.

Листом від 29.03.2016 року ТОВ Зернотранс відмовлено у видачі наказу.

Суддя Господарського суду Донецької області по цій справі обґрунтовував тим, що постанова Донецького апеляційного господарського суду, якою змінено або скасовано рішення місцевого суду, за своєю сутністю є новим рішенням, а Донецький апеляційний господарський суд відповідно до чинного законодавства теж є господарським судом, але виконує функції суду 2-ї інстанції - апеляційної, а постанова апеляційного суду є судовим рішенням. Рекомендовано заявнику з метою отримання судового наказу звернутись до Донецького апеляційного господарського суду.

В подальшому позивач повторно звертався до Господарського суду Донецької області із заявами про видачу наказу по справі № 905/825/15, які залишились без задоволення, що вбачається з листів від 27.04.2016 року № 01-40/373, від 13.06.2016 року № 905/825/15 та від 15.08.2016 року № 905/825/15.

Позивач, враховуючи обставини невидачі наказу на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду у справі № 905/825/15 звернувся до Вищого господарського суду України, Верховного суду України та до Ради суддів України.

У відповідності до листа Ради суддів України від 18.05.2016 року № 9рс-286/16 на виконання наказу від 31.05.2016 року № 19-а Про проведення службової перевірки комісією проведено перевірку, в результаті чого складено акт від 30.06.2016 року, у висновках якого встановлено факт невидачі судового наказу по справі № 905/825/15.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що судді під час розгляду ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, оскільки не здійснюють владні управлінські функції, тому позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Частина друга статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За змістом вказаних статей справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома або більше визначеними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б одним суб'єктом виступає законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, водночас на цих суб'єктів покладено обов'язок виконувати вимоги та приписи. При цьому необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відтак, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного суду України "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів" від 12.06.2009 № 6.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність Господарського суду Донецької області щодо не видачі наказу на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року по справі № 905/825/15 та зобов'язання видати наказ на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21 червня 2016 року по справі №905/825/15 в цілому до Господарського суду Донецької області є необґрунтованими.

Тому, в даному випадку позивачем не вірно обраний спосіб захисту своїх прав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 10 жовтня 2017 та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотранс залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Губська Л.В.

Літвіна Н. М.