Рішення

від 21.02.2018 по справі 145/1108/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"21" лютого 2018 р. Справа № 145/1108/17

Провадження № 2/145/51/2018

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Віценко К.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької області, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом, в якому просить надати їй додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина - ОСОБА_6, померлого 19 жовтня 2012 року в м. Вінниця.

Позов обґрунтовує тим, що після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,6719 га, кадастровий номер 0524587300:01:001:0053, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької. Однак одержати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі не має можливості, оскільки на протязі шести місяців після смерті сина вона не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Разом з тим за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Строк, визначений для подачі заяви про прийняття спадщини сплив 19 квітня 2013 року.

Однак внаслідок душевних страждань, пов'язаних з смертю сина її стан здоров'я почав погіршуватись. На час смерті сина вона перебувала в віці 69 років, у неї були виявлені хронічні хвороби - цукровий діабет II типу, гіпертонія, кардіосклероз та склероз аорти, що призвело до того, що починаючи з січня 2013 року і по 18 березня 2013 року її було двічі направлено в стаціонар терапевтичного відділення Вороновицької лікарні з діагнозом стабільна стенокардія напруги, кардіосклероз з гіпертонією. Крім того, в неї відбулось загострення цукрового діабету.

18.03.2013 року її було виписано з лікарні додому та призначено лікування пі;д наглядом дільничного терапевта. Однак її стан здоров'я, а також стрес, який вона пережила внаслідок втрати її єдиного сина не дозволили їй суб'єктивно сприймав реальність та вчинити дії з оформлення спадкових прав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив позов задоволити з підстав, викладених в заяві. Крім того, зазначив, що між позивачкою та її онуками -відповідачами у справі існувала домовленість, за якою земельна ділянка ОСОБА_6 мала перейти у спадщину їй. Крім того, їй не було відомо про прийняття спадщини відповідачами, нотаріус про дані обставини їй не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, мотивуючи тим, що за станом здоров'я позивачка могла подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Зі слів секретаря сільської ради ОСОБА_7 йому відомо, що ОСОБА_3 до півроку після смерті батька двічі приходила до сільської ради проконсультуватись з приводу подання заяви про прийняття спадщини після його смерті. Однак заяву до нотаріальної контори не подала з невідомих для нього причин. Між ними існувала домовленість про те, що земельна ділянка батька залишиться у власність йому, так як того хотів його батько, а бабушка буде отримуватиме оренду плату за дану ділянку. Орендну плату за пай вона отримувала. Через 2-3 місяці після смерті батька він попросив віддати йому документи на земельну ділянку, в результаті чого вони посварились. Пізніше вони помирились, однак питання землі вони не обговорювали. Про прийняття ним із сестрою спадщини бабушка знала, так як вони повідомили їй, що продали батьків автомобіль.

На час смерті батько одружений не був.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку. Згідно письмового повідомлення при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_5 (дошлюбне Євкова) В.В. в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку. Заяв про відкладення розгляд справи не надходила.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

19.10.2012 року в м. Вінниця помер ОСОБА_6 (а.с. 5).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 3,6719 га, кадастровий номер 0524587300:01:001:0053, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Тиврівського району Вінницької.

Позивачка - його мати, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - його діти, що стверджується свідоцтвами про їх народження, копією паспорта ОСОБА_5, спадкоємці за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України).

За життя ОСОБА_6 своїм майном не розпорядилася. Від його імені заповіт в Спадковому реєстрі не зареєстровано, що стверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 31.08.2017 року №48934590.

В установлений законом шестимісячний строк - 25.01.2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ( на той час ОСОБА_2В.) подали до Вінницької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що стверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_2, тобто прийняли спадщину після його смерті.

В Спадковому реєстрі 25.01.2013 року зареєстрована спадкова справа №54101068.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220 , 1222 , 1270 ЦК України ).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України ).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.24 Постанови "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р. особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України . Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 сплив 19.04.2013 року.

Згідно поданих суду епікризу, виписок із медичної картки позивачки в період з 14.01.2013 року по 25.01.2013 року та з 04.03.2013 року по 18.03.2014 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні у Вороновицькій АЗПСМ з приводу: ІХС, стабільна стенокардія напруги ФК-ІІІ, коронарний кардіосклероз, цукровий діабет І І типу середньої важкості, антіопатія нижніх кінцівок.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових доказів, речових доказів, висновків експертів, показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України ).

Проте, позивачем не надано безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивач, а надані суду документи про хворобу позивачки на протязі 27 днів не свідчать про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Крім того, з дня закінчення строку прийняття спадщини до дня звернення позивач до суду із даним позовом минуло більше чотирьох років. Будь-яких даних, що позивачка вживала заходів до прийняття спадщини у вказаний період суду не надано. Доводи представника позивача щодо того, між сторонами існувала домовленість про залишення позивачці у спадщину земельної ділянки спадкодавця, про відсутність у позивачки відомостей про прийняття спадщини відповідачами доказами не обґрунтовані, не свідчать про об'єктивну неможливість подання позивачкою заяви про прийняття спадщини.

Позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2 , 3 , 5 , 7 , 9 , 10-13 , 76-81 , 89 , 141 , 258 , 263-265 ЦПК України , ст.ст. 1261 , 1268 , 1269 , 1270 , 1272 ЦК України ,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, померлого 19 жовтня 2012 року відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі, тобто з 28 лютого 2018 року.

Суддя: ОСОБА_8