Рішення

від 01.03.2018 по справі 906/874/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "01" березня 2018 р. Справа № 906/874/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання Макарчук В.І.

за участю представника позивача: Сіра А.В.- довіреність № б/н від 03.07.17

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2

про витребування майна з незаконного володіння

Позивач подав позов про витребування у відповідача квартири № 79, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 99 у м. Житомирі.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2017.

Ухвалою від 12.10.2017 суд відклав розгляд справи на 31.10.2017.

Ухвалою від 31.10.2017 суд залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - громадянина ОСОБА_2.

Ухвалою від 08.02.2018 суд закрив підготовче засідання та призначив справу до судового розгляду по суті на 01.03.2018.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях щодо підстав витребування у відповідача майна з незаконного володіння (а.с 57-62 т.1, 41-43 т.2).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. 20.02.2018 на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 08.02.2018, яка надсилалась на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання"(а.с. 56-59 т.2).

20.02.2018 на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 08.02.2018, яка надсилалась на адресу засновника відповідача ОСОБА_3, з відміткою поштового відділення зв'язку " за закінченням терміну зберігання" (а.с. 48-50 т.2)

Третя особа в судове засідання не з'явився. 20.02.2018 на адресу суду повернулась копія ухвали суду від 08.02.2018, яка надсилалась на адресу третьої особи, з відміткою поштового відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.52-55 т.2).

Враховуючи вищевикладені обставини, оскільки поштова кореспонденція направлялась відповідачу як за юридичною адресою, так і за місцем проживання засновника підприємства відповідача, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки явка відповідача та третьої особи в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а надання письмового відзиву та заперечень на позовну заяву є правом відповідача та третьої особи відповідно, а не їх обов'язками, суд вважає, що неявка відповідача, третьої особи та неподання останніми відзиву та заперечень на позовну заяву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Фінансовий капітал є власником квартири АДРЕСА_5 м. Житомирі на підставі Договору купівлі-продажу №3849 від 28.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сетак В. Я. (а.с. 12-14 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що позивачу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 26 травня 2017 року державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Ширченко Лесею Володимирівною було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_5 м. Житомирі за ТОВ Фініфіком (відповідачем).

Підставою для реєстрації вказано акт приймання-передачі нерухомого майна №б/н від 16.05.2017 року, виданого ТОВ Фініфіком ; протокол загальних зборів ТОВ "Фініфіком" від 02.05.2017 (а.с. 15т.1).

Зазначає, що відповідно до акту приймання-передачі майна від 16.05.2017 , на який державний реєстратор посилається як на підставу проведення реєстраційної дії 25.05.2017, громадянин України ОСОБА_7, який є засновником ТОВ "Фініфіком", передав, а ТОВ "Фініфіком прийняв у власність майно, в тому числі, спірну квартиру, яка належить позивачу.

Вказаний акт приймання-передачі складено в простій письмовій формі та підписано ОСОБА_8 як зі сторони учасника товариства, так і зі сторони самого товариства. Справжність підписів на даному акті не засвідчена відповідно до ЗУ "Про нотаріат".

За вказаного позивач вважає, що державним реєстратором державна реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем проведена з порушенням вимог ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , що призвело до неправомірності передачі квартири № 79, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Перемоги 99 у власність ТОВ "Фініфіком".

Водночас зазначає, що реєстрації права власності на зазначену вище квартиру за ТОВ Фініфіком передувала реєстрація права власності на фізичну особу ОСОБА_7, яка була здійснена державним реєстратором Ширченко Лесею Володимирівною Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія № 3049 від 16.10.2012 року, виданого приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області О.В. Ісаєвим, яке видане з грубим порушенням чинного законодавства України.

Так, підставою для припинення права власності та набуття права власності ОСОБА_8 стало свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, видане в м. Макіївка, 16.10.2012 року по результатам проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал та на підставі акту про проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с. 27-29 т.1).

Однак, як вказує позивач, дане свідоцтво видане з посиланням на документи, яких не існує та з порушенням Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом МЮУ № 68/5 від 27.10.1999 року (наділ - Тимчасове Положення), яке було чинним на той час, та Закону України Про нотаріат .

Так, згідно п. 1.1.Тимчасового Положення, це положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Згідно п.2 вказаного Положення, прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Приписами п. 1.3. Тимчасового Положення, реалізація нерухомого майна, на яке звернено стягнення, проводиться за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то реалізація майна проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або місцезнаходженням майна.

Пункт 3.5. Тимчасового положення передбачає, що спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Згідно з вимогами ст. 72 Закону України Про нотаріат , пункту 1, пункту 4 глави 12 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири); набувачем майна може бути як переможець торгів, так і стягувач, за умови що він виявив бажання залишити за собою це майно у разі, якщо торги не відбулися.

Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ними затвердженого належним чином/акту про проведені прилюдні торги (аукціон); акта про передання права власності на придбане майно та протоколу про проведення аукціону.

Зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства прилюдні торги по реалізації 16 квартир, що зазначені у свідоцтві та знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 99 , в тому числі і квартири № 79, яка належала на праві власності ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал могли відбутися лише за місцем знаходження вказаного майна, тобто у м. Житомирі або за місцем знаходження позивача - у м. Дніпро.

Позивач зауважує, що Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адвокатський запит від 22.06.2017 року було надано відповідь від 12.07.2017 року, де зазначено, що виконавчі провадження, де був боржником ТОВ КУА Фінансовий капітал , код 33718756 на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ніколи не перебували (а.с. 16,17 т.1).

Крім того, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія № 3049 від 16.10.2012 року, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального, округу Донецької області Ісаєвим О.В. по результатам проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , оформлено на нотаріальному бланку ВТА 277389, який було використано іншим нотаріусом 16.10.2012 року, та на нотаріальному бланку ВТА 277399, який було використано 19.10.2012 року для укладення договору, що підтверджується скороченими витягами з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с. 30-31 т.1).

Позивач зауважує, що заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2017 у справі №295/6504/17 встановлено, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 16.10.2012 року, видане приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим Олександром Володимировичем, що зареєстровано в реєстрі за №3049 з порушенням норм чинногог законодавства частині посвідчення факту реалізації СП Юстиція громадянину ОСОБА_7 квартири по АДРЕСА_1

За викладених обставин, позивач вважає, що перехід права власності на квартиру № 79, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги 99 у м. Житомирі відбувся неправомірно, без належних правових підстав та поза волею ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал .

З огляду на викладені обставини, позивач, вважаючи що його право власності порушене, звернувся до суду з даним позовом про витребування майна з незаконного володіння відповідача в порядку ст. 388 ЦК України.

Третя особа в судовому засіданні від 16.01.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Законодавець у ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 даної статті визначено, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписами ч.1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

За правилами ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом із тим відповідно до положень ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 Цивільного кодексу України.

У такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2009, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7236457 від 28.04.2009.

Судом також встановлено, що відповідач набув у власність спірне майно на підставі акту приймання-передачі від гр. ОСОБА_7, як засновника ТОВ "Фініфіком" , переданого останнім ТОВ "Фініфіком" як внеску до статутного капіталу.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що нерухоме майно, яке є предметом даного спору, гр. ОСОБА_7 придбав за результатами прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Тваристваз обмеженою відповідальність "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (а.с. 27-29).

Статтею 62 Закону України Про виконавче провадження № 606-14 від 21.04.1999 року( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

На час виникнення спірних правовідносин, умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначала Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. якою визначалося, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в пункті 5.1.2 цієї Інструкції, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Продаж нерухомого майна здійснюється шляхом проведення торгів спеціалізованими організаціями, які мають право здійснювати операції з нерухомістю в порядку, передбаченому законодавством України і визначеними на тендерній (конкурсній) основі. Передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно на час виникнення спірних правовідносин визначалися Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038; далі - Тимчасове положення).

Тимчасовим положенням визначалося, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір. Після повного розрахунку переможця прилюдних торгів за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копій документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає переможцеві не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акту надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації.

На підставі вказаного акту нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Однак, як вбачається з листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, рішення про примусове стягнення з ТОВ "КУА "Фінансовий капітал", код ЄДРПОУ 33718756 на користь фізичних/юридичних осіб на виконанні у відділі не перебували (а.с. 17 т.1).

Слід вказати, що правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення).

Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Однак доказів укладення та оформлення вказаного правочину матеріали справи не містять.

Водночас суд бере до уваги пояснення позивача, що свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, серія № 3049 від 16.10.2012 року, видане Приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу Донецької області Ісаєвим О.В. по результатам проведення прилюдних торгів щодо реалізації майна боржника - ТОВ Компанія з управління активами Фінансовий капітал , оформлено на нотаріальному бланку ВТА 277389, який було використано іншим нотаріусом 16.10.2012 року, та на нотаріальному бланку ВТА 277399, який використано 19.10.2012 року для укладення договору, що підтверджується скороченими витягами з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів (а.с. 30-31 т.1).

Наведене свідчить, що гр. ОСОБА_7 безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства отримав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, тобто без належних правових підстав набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В подальшому, гр. ОСОБА_7 безпідставно, не маючи необхідної правоздатності на вчинення правочину щодо розпорядження квартирою АДРЕСА_1 передав її в якості внеску до статутного капіталу ТОВ "Фініфіком".

При цьому, внесення майна до статутного капіталу Товариства в обмін на корпоративні права за своєю правовою природою є відплатним правочином та мав вчинятись у формі, визначеній чинним законодавством, чого зроблено не було.

Разом з тим суд зазначає, що між позивачем та третьою особою ОСОБА_2 10.11.2009 укладено попередній договір, за яким сторони зобов'язувались до 10.11.2010 року укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 63-66 т. 1).

Відповідно до п. 28 договору, договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, діє до моменту укладення основного договору купівлі-продажу майна між продавцем та покупцем.

За даними позивача, що також не заперечується третьою особою, ОСОБА_2 по даний час проводить виплати по попередньому договору та є користувачем спірної квартири.

Вищезазначені обставини у сукупності свідчать про те , що спірне майно вибуло з володіння власника (позивача поза його волею), що є підставою для витребування останнього в порядку ст. 388 ЦК України.

За правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення індикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року в справі №6-140цс14).

Отже, за положеннями норм ст.ст.387,388 ЦК України, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем майна та котра набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (Висновок ВСУ в постанові від 17 грудня 2014 №6-140цс14).

Враховуючи викладене, оскільки дійсний власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал", не було стороною жодного договору купівлі-продажу спірного майна, а в матеріалах справи відсутні докази волевиявлення позивача, відчуження спірного майна відбулось поза волею дійсного власника майна.

Вищевказане свідчить про відсутність підстав для виникнення у ТОФ "Фініфіком" права власності на квартиру АДРЕСА_2.

За таких обставин, враховуючи те, що спірне нерухоме майно вибуло з власності позивача поза його волею і набуте у власність відповідачем від особи, яка не мала права його відчужувати, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОФ Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" до ТОВ "Фініфіком" є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустими доказами та такими, що підлягають задоволенню .

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 99, кв. 4, код ЄДРПОУ 41322817)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірський узвіз, 28, код ЄДРПОУ 33718756) квартиру № 79, що знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 99 у м. Житомирі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фініфіком" (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 99, кв. 4, код ЄДРПОУ 41322817)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінансовий капітал" (49000, м. Дніпро, Крутогірський узвіз, 28, код ЄДРПОУ 33718756)

- 5535,07 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.03.18

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- сторонам (рек. з повід.)

4- третій особі (ОСОБА_2, АДРЕСА_4 )(рек. з повід.)