Рішення

від 27.02.2018 по справі 910/23233/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2018Справа № 910/23233/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (м. Київ, бул. Лесі Українки, 26-А)

до Дочірнього підприємства Енергоремонт Приватного акціонерного товариства Київенергоремонт (м. Київ, пров. Електриків, 15)

про стягнення 475 948,92 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін: не викликались

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Енергоремонт Приватного акціонерного товариства Київенергоремонт про стягнення заборгованості у розмірі 475 948,92 грн., з яких: 381 518,22 грн. - сума основної заборгованості, 77 263,38 грн. - інфляційні втрати та 17 167,32 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт №1В-09/15 від 22.01.2015 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2017 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

17.01.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність за змістом позовної заяви чіткого визначення дати формування заборгованості та за яким саме актом.

29.01.2018 позивач через загальний відділ діловодства подав відповідь на відзив та додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

07.02.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав заперечення щодо відповіді на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

22.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (далі - позивач, субпідрядник) та Дочірнім підприємством Енергоремонт Приватного акціонерного товариства Київенергоремонт (далі - відповідач, підрядник) було укладено договір №1В-09/15 про закупівлю робіт (далі - договір), відповідно до умов п.1.1 якого субпідрядник зобов'язується у 2015 році виконати на свій ризик та своїми силами будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (далі - роботи) за Технічними умовами (додаток 1) та поставити підряднику обладнання, зазначене в Специфікації (додаток 2) до цього договору (далі - товар), а підрядник - прийняти і оплатити виконані роботи та поставлений товар.

Найменування робіт Виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заміни генератора блока №1 на ТЕЦ-5 (п. 1.2 договору).

За умовами п. 3.1 цього договору ціна цього договору становить 8 785 623,35 грн., крім того ПДВ 20% - 1 757 124,67 грн., що усього становить 10 542 748,02 грн. з ПДВ, та складається з:

3.1.1 Вартості товару за договором становить 8 056 410,48 грн. крім того ПДВ 20% - 1 611 282,10 грн., що усього становить 9 667 692,58 грн. з ПДВ, в тому числі:

3.1.1.1 вартість обладнання поставки субпідрядника згідно із специфікацією становить 7 847 090,85 грн., крім того ПДВ 20% - 1569 418,17 грн., що усього становить 9 416 509,02 грн. з ПДВ;

3.1.1.2. вартість матеріалів згідно з відомістю ресурсів до договірної ціни на будівельні та монтажні роботи (додаток 3) становить 209 319,63 грн., крім того ПДВ 20% - 41 863,93 грн., що усього становить 251 183,56 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 5.2 договору місцем виконання робіт визначено: м. Київ, вул. Промислова, 4, ТЕЦ-5 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго .

Під час виконання договору, у зв'язку із корегуванням обсягів робіт та у зв'язку з необхідністю виклику шеф інженерів виробників обладнання для здійснення шеф-монтажу, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору від 27.11.2015 №1 та від 04.05.2016 №2.

Термін виконання робіт встановлений не пізніше 10.01.2016 (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 3.1.2 договору вартість пусконалагоджувальних робіт (із врахуванням ПДВ 20%) становить 343 101,30 грн.

Згідно з п. 3.1.3 договору вартість послуг шеф-інженерів виробників обладнання з шеф-монтажу (із врахуванням ПДВ 20%) становить 2 301 910,06 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться, у тому числі:

- проміжних платежів з відтермінуванням 35 календарних днів після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 у розмірі 80% від суми, вказаної у довідці КБ-3 за вирахуванням авансу за матеріали, але не раніше дня отримання коштів від ПАТ Київенерго та/або ТЕЦ5 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго за виконані будівельні монтажні та пусконалагоджувальні роботи та витрачені матеріали.

- остаточного розрахунку між відповідачем та позивачем проводяться з відтермінуванням 40 календарних днів за фактом виконання робіт за договором, надання позивачем документів, зазначених вище (актів виконаних робіт) та усунення недоліків, виявлених під час приймання об'єкта, але не раніше дня отримання коштів від ПАТ Київенерго та/або ЕЦ5 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго . У разі невиконання хоча б однієї з цих умов, остаточний розрахунок не здійснюється.

- перерахування попередньої оплати в розмірі 50% від вартості послуг кожного шеф-інженера виробника обладнання протягом десяти календарних днів з дати надання відповідачу письмового повідомлення та рахунку-фактури. Решта суми за послуги шеф-інженерів виробників обладнання сплачується відповідачем з відтермінуванням 35 календарних днів після підписання сторонами актів про надання шеф-монтажних послуг на підставі рахунку-фактури.

Позивач виконав пусконалагоджувальні роботи, а відповідач їх прийняв відповідно до умов договору на суму, що відповідає п. 3.1.2 договору, а саме: 343 101,30 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом КБ-2в №3 та довідкою КБ-3 за лютий 2016 року на загальну суму 44 830,50 грн., та актом КБ-2в №4 та довідкою КБ-3 за квітень 2016 року на загальну суму 298 270,80 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу за вказаними актами 179 904,17 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Таким чином його заборгованість за отримані пусконалагоджувальні роботи становить 163 197,13 грн.

Крім того, позивач надав послуги з шеф-монтажу, а відповідач їх прийняв відповідно до умов договору на суму, що відповідає п. 3.1.3 договору, а саме 2 30' 910,06 грн., що підтверджується підписаними сторонами:

-актом №1 приймання-передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВЯ-125-2УЗ від 10.12.2015, вартість послуг згідно якого складає 427 680,00 грн.;

-актом №2 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 04.01.2016, вартість послуг згідно якого складає 168 480,00 грн.;

- актом №3 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 31.03.2016, вартість послуг згідно якого складає 181 440,00 грн.;

-актом №4 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 04.05.2016, вартість послуг згідно якого складає 142 560,00 грн.;

-актом №2 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу системи тиристорної незалежного збудження типу СТС-2Е-350-2000-2,5М УХЛ4 від 04.05.2016, вартість послуг згідно якого складає 276 350,06 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу за вказаними актами 2 083 588,97 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Таким чином його заборгованість за отримані послуги з шеф-монтажу становить 218 321,09 грн.

Матеріали справи містять претензії позивача, направлені на адресу відповідача від 26.09.2017 №17-09-009 та від 30.05.2017 №17.05.009 про сплату заборгованості, у відповідь на які відповідач листами від 13.10.2017 №09/1156/1, від 23.06.2017 №07/0603 та від 08.06.2017 №12/0523 підтвердив свою заборгованість перед позивачем та зобов'язався її погасити.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Зважаючи на вищевикладене позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача 381 518,22 грн. основної заборгованості, 77 263,38 грн. - інфляційних втрат та 17 167,32 грн. - 3% річних.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина 1 ст. 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України )

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю робіт №1В-09/15 від 22.01.2015 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач виконав пусконалагоджувальні роботи, а відповідач їх прийняв відповідно до умов договору на суму, що відповідає п. 3.1.2 договору, а саме: 343 101,30 грн., що підтверджується підписаними сторонами актом КБ-2в №3 та довідкою КБ-3 за лютий 2016 року на загальну суму 44 830,50 грн., та актом КБ-2в №4 та довідкою КБ-3 за квітень 2016 року на загальну суму 298 270,80 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу за вказаними актами 179 904,17 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Таким чином його заборгованість за отримані пусконалагоджувальні роботи становить 163 197,13 грн.

Крім того, позивач надав послуги з шеф-монтажу, а відповідач їх прийняв відповідно до умов договору на суму, що відповідає п. 3.1.3 договору, а саме 2 30' 910,06 грн., що підтверджується підписаними сторонами:

-актом №1 приймання-передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВЯ-125-2УЗ від 10.12.2015, вартість послуг згідно якого складає 427 680,00 грн.;

-актом №2 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 04.01.2016, вартість послуг згідно якого складає 168 480,00 грн.;

- актом №3 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 31.03.2016, вартість послуг згідно якого складає 181 440,00 грн.;

-актом №4 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу турбогенератора ТВФ-125-2УЗ від 04.05.2016, вартість послуг згідно якого складає 142 560,00 грн.;

-актом №2 приймання- передачі наданих послуг з шеф-монтажу системи тиристорної незалежного збудження типу СТС-2Е-350-2000-2,5М УХЛ4 від 04.05.2016, вартість послуг згідно якого складає 276 350,06 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу за вказаними актами 2 083 588,97 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Таким чином його заборгованість за отримані послуги з шеф-монтажу становить 218 321,09 грн.

Відповідачем були підписані вищевказані акти на виконані позивачем пусконалагоджувальні роботи та акти приймання-передачі наданих послуг з шеф-монтажу без будь-яких зауважень.

Крім того, відповідач листами від 13.10.2017 №09/1156/1, від 23.06.2017 №07/0603 та від 08.06.2017 №12/0523 підтвердив свою заборгованість перед позивачем та зобов'язався її погасити.

Разом з тим, доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Таким чином з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, виконав роботи за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача повну вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість з їх сплати в розмірі 163 197,13 грн. та 218 321,09 грн., а всього - 381 518,22 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 381 518,22 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки відповідач припустився прострочення сплати вартості отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 77 263,38 грн. - інфляційних втрат та 17 167,32 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено розрахунки позивача, встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Енергоремонт Приватного акціонерного товариства Київенергоремонт (04071, м. Київ, пров. Електриків, 15, код 32073085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26-А, код 35371547) 381 518 (триста вісімдесят одну тисячу п'ятсот вісімнадцять) грн. 22 коп. основної заборгованості, 77 263 (сімдесят сім тисяч двісті шістдесят три) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 17 167 (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 32 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 7 139 (сім тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 23 коп., видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 05.03.2018.

Суддя В.О. Демидов