ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02 березня 2018 р. Справа № 918/852/17
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТЛ АГРО"
про розірвання договору та стягнення заборгованості в сумі 7 594 595,00 грн.
Секретар судового засідання : Лиманський А.Ю.
Представники сторін :
від позивача : Дядюк Є.М., довіреність (посвідчення) № НОМЕР_1 від 27.02.15 р.
від відповідача : не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТЛ АГРО" звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України" про розірвання договору №07/14 від 11.07.2014 р. на вирощування сільськогосподарської продукції та стягнення заборгованості в сумі 7 594 595,00 грн., з яких 6970595,00 грн. - борг за виконані роботи та здійснені витрати для виконання договору, 624000,00 грн. - штраф у розмірі 10% вартості виконаних робіт.
Свої вимоги Позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору №07/14 на вирощування сільськогосподарської продукції від 11.07.2014 р. в частині оплати виконаних позивачем робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції. Так, згідно пункту 1.1. вказаного Договору, Сторона-2 (Позивач) зобов'язалась на свій ризик виконати роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції протягом 2014-2019 рр., а Сторона-1 (Відповідач) зобов'язалась прийняти та оплатити виконані роботи. П. 4.2 Договору встановлено, що оплата вартості робіт за перший рік виконання робіт, проводиться Стороною-1 траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами: перший транш в сумі 3 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ, Сторона-1 сплачує Стороні-2 у строк до 01.12.2014 р.; другий транш в сумі 3 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ, Сторона-1 сплачує Стороні-2 у строк до 01.04.2015 р. Однак вказане зобов'язання Відповідачем по оплаті Позивачу виконання робіт згідно графіку так і не було належним чином виконане, чим було спричинено ТЗОВ БІТЛ АГРО збитків у вигляді неотримання оплати за проведені роботи у 2014 році загальним розміром 6 240 000,00 грн.
У свою чергу Позивач свої договірні зобов'язання щодо сплати щороку Відповідачу грошової суми у розрахунку 400 грн. за 1 га посівної площі за науковий супровід, послуги спеціалістів, надання консультативних послуг, затрати по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо у визначеному Договором розмірі виконало (п. 4.5), зокрема - перерахувало на поточний банківський рахунок Сторони-1 грошові кошти в період серпень-листопад 2014 р. загальним розміром 424 980,00 грн., а також внесло грошові кошти загальним розміром 305 615,00 грн. у касу Відповідача. Всього Позивачем на виконання вказаного п. 4.5 Договору було перераховано Відповідачу 730 595,00 грн.
Відтак, Позивач вказує, що оскільки станом на 05 грудня 2017 року Відповідач так і не виконав свого обов'язку по оплаті виконаних робіт у розмірі 6 240 000,00 грн., а подальше проведення робіт за вказаним Договором є неможливим - у зв'язку із істотним порушенням Відповідачем його умов та втратою інтересу Сторони-2 до його продовження, Сторона-1 (Відповідач) має сплатити Стороні-2 (Позивачу) заборгованість у розмірі 6 240 000,00 грн. за вже виконані роботи у 2014 році, а також відшкодувати Стороні-2 здійснені нею витрати у розмірі 730 595,00 грн., а всього - 6 970 595,00 грн.
П. 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-1 строків оплати, встановлених п. 4.2 Договору, більш ніж на 10 календарних днів Сторона-1 додатково сплачує на користь Сторони-2 штраф у розмірі 10 % вартості виконання Робіт. Тому Позивач нарахував відповідачу 624 000,00 грн. штрафу.
Також, покликаючись на ст.651 ЦК України та ст.188 ГК України просить суд розірвати Договір №07/14 на вирощування сільськогосподарської продукції, укладений 11.07.2014 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство "Городецьке" інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю БІТЛ АГРО , так як Відповідач грубо порушив та продовжував порушувати умови Договору, чим позбавив Позивача того, на що він розраховував, укладаючи такий Договір.
Ухвалою суду від 10 січня 2018 року вирішено розгляд справи №918/852/17 здійснювати за правилами Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. №1798-XII) у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрала чинності з 15.12.2017 р. в порядку загального позовного провадження.
Відповідач 29.01.2018 р. надав суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечив пославшись на те, що починаючи з 11 липня 2014 року (дата підписання Договору та додатку №1 до нього, який визначив місцезнаходження та площі земельних ділянок, що використовуються для виконання Договору) і до 30 листопада 2014 року (кінцева дата перерахування першого траншу) жодних робіт за договором Позивачем виконано не було. Предметом Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, є вирощування протягом 2014-2019 років сільськогосподарської продукції шляхом виконання робіт на площах виробництва (пункти 1.1. та 2.1. Договору). При цьому під роботами слід розуміти комплекс дій, який полягає у передпосівній обробці та підготовці грунту, його удобренні, застосуванні регуляторів росту, підготовці насіння до сівби, сівба, догляд за посівами та збиранні врожаю. В той же час, Відповідач наголошує, що Позивач одноразово (у грудні 2014 року) здійснив лише одну технологічну операцію (дискування) і лише на частині площ виробництва (884 га із 1194). В подальшому жодних інших робіт передбачених Договором Позивачем не здійснювалось. Отже, Відповідач вказує, що зобов'язання позивача по Договору станом на 01.01.2018 р. не виконані.
Також Відповідач пояснює у відзиві, що пунктом 4.5. Договору передбачено, що Позивач сплачує Відповідачу грошову суму у розрахунку 400 грн. за 1 га посівної площі за науковий супровід. Із врахуванням загального розміру посівної площі (1194 га) річна плата становить 477600,00 грн. Тому Позивач зобов'язаний сплатити Відповідачу згідно пункту 4.5. Договору (за науковий супровід) 1 910 400.00 грн (477 600,00 грн. (річна плата) X 4 (2014-2017). В той же час, перерахована Позивачем сума - 730 595,00 грн. жодним чином не кореспондується із пунктом 4.5. Договору. Вона значно вища ніж плата за 2014 рік, нижча ніж плата за 2014-2015 роки і значно нижча ніж плата за весь період договору. Крім того, в жодному із наданих Позивачем документів про перерахування коштів не зазначено, що кошти сплачені відповідно до пункту 4.5. Договору.
На думку Відповідача, штрафні санкції, розрахунок яких надав Позивач, також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у відповідача не виникло обов'язку щодо сплати основної суми по Договору.
Щодо розірвання Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, останній зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства одностороннє розірвання договору не допускається. Договір може бути достроково розірвано за ініціативою сторони, чиї права та інтереси порушено. В той же час, на думку Відповідача, систематичне невиконання умов договору мало місце саме з боку Позивача. Відповідач до цього часу не втратив інтерес до виконання Договору, а відтак, заперечує проти його розірвання.
За наведеного просить відмовити у позові повністю.
08.02.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вважає, що заперечення Відповідача, наведені ним у відзиві на позов є надуманими, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України і не підтверджені жодними доказами.
Ухвалою від 12.02.2018 р. закрито підготовче провадження у даній справі та останню призначено до розгляду по суті на 02.03.2018 р.
У судовому засіданні 02 березня 2018 року представник позивача надав пояснення, які співпадають з позицією, що викладена у позовній заяві. Просить позов задоволити повністю.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.
Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю БІТЛ АГРО (Сторона-2) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Городецьке" (Сторона-1) укладено Договір № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції (арк.с. 11-16). Згідно пункту 1.1. вказаного Договору, Сторона-2 (Позивач) зобов'язалась на свій ризик виконати роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції протягом 2014-2019 рр., а Сторона-1 (Відповідач) зобов'язалась прийняти та оплатити виконані роботи. За умовами п.1.3. та п.1.4. Договору площі виробництва визначаються щорічно на місцевості протоколом, який є невід'ємним додатком до цього Договору та підписується повноважними представниками кожноїіз сторін. Найменування площ виробництва, їх місцезнаходження і площа, документ, що посвідчує право володіння чи користування земельною ділянкою, найменування вирощуваної культури, вимоги по забезпеченню врожайності, строки початку та закінчення Робіт визначаються за домовленістю Сторін.
На виконання умов п.п. 1.3 і 1.4 вказаного Договору про визначення площ виробництва щорічно на місцевості Сторонами було укладено і підписано Додаток № 1 до Договору, де сторони визначили Площу виробництва, її місцезнаходження і площу - територія Городецької селищної ради Володимирецького району, Рівненської області, загальною площею 1 194 га (арк.с. 17).
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору Сторона-2 зобов'язується виконувати Роботи на Площах виробництва в строки, обсягах, та порядку, передбаченому технічними умовами та технологією їх виконання, що визначаються за домовленістю Сторін. Для виробництва Продукції Сторона-2 використовує власні технічні засоби та матеріали або технічні засоби та матеріали інших осіб (субпідрядників). Якість матеріалів, що використовуються для виконання робіт за цим Договором, повинна відповідати чинним на території України ДСТУ, ТУ та іншим обов'язковим вимогам до матеріалів даного типу.
Передача Продукції відбувається з урахуванням положень розділу 4 Договору в міру її/його збору партіями за актом прийому-передачі окремої партії Продукції не пізніше п'яти календарних днів з дня збирання. Акт прийому-передачі Продукції підписується повноважними представниками Сторін та скріплюється їх печатками (п.3.3.).
Відповідно до пункту 4.1 Договору, ціна за цим Договором за один рік виконання Робіт встановлюється у сумі 6 240 000,00 грн. з ПДВ. При цьому, ціна робіт включає вартість матеріалів та витрат Сторони-2, пов'язаних з виконанням умов даного Договору. Ціна Робіт підлягає перегляду після їх виконання відповідно до фактично виконаних Робіт, про що Сторони укладають додаткову угоду.
П. 4.2. Договору встановлено, що оплата вартості робіт за перший рік виконання робіт, проводиться Стороною-1 траншами за наступним графіком, узгодженим сторонами: перший транш в сумі 3 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ, Сторона-1 сплачує Стороні-2 у строк до 01.12.2014 р.; другий транш в сумі 3 120 000,00 грн., у тому числі ПДВ, Сторона-1 сплачує Стороні-2 у строк до 01.04.2015 р.
Оплата вартості Робіт за наступні роки проводиться у строки, що передбачаються додатковими угодами між Сторонами (п.4.3. Договору).
Пунктом 4.5. Договору передбачено, що крім передачі продукції, Сторона-2 сплачує Стороні-1 щороку грошову суму у розрахунку 400 грн. за 1 га посівної площі за науковий супровід, послуги спеціалістів, надання консультативних послуг, затрати по відновленню родючості грунту, проведення природоохоронних заходів тощо, у строки визначені додатковою угодою до Договору. Розмір плати, передбачений даним пунктом, строки її здійснення, встановлюється щорічно та оформлюється додатковою угодою.
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2019 року (п.8.1. Договору).
На виконання умов Договору Позивачем було здійснено послуги дискування землі всього на суму 194 480,00 грн. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи актами (арк.с. 18-20):
- №1 від 01.12.2014 р., за яким відбулося дискування земель площею 300 га на суму 66000,00 грн.,
- №2 від 15.12.2014 р., за яким відбулося дискування земель площею 300 га на суму 66000,00 грн.,
- №3 від 26.12.2014 р., за яким відбулося дискування земель площею 284 га на суму 62480,00 грн.
Акти підписані уповноваженими представниками Позивача та Відповідача та скріплені відбитками їх печаток.
Докази оплати Відповідачем наданих послуг на суму 194 480,00 грн. у матеріалах справи відсутні.
Крім того, на виконання умов п.4.5. Договору Позивач здійснював сплату коштів у розрахунку 400 грн. за 1 га посівної площі за науковий супровід, послуги спеціалістів, надання консультативних послуг, затрати по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо. Так, перераховано на банківський рахунок Сторони-1 (Відповідача) грошові кошти в період серпень-листопад 2014 р. загальним розміром 424 980,00 грн., що підтверджено копіями банківських виписок за вказаний період (арк.с. 59-69). Також Позивач вніс грошові кошти загальним розміром 305 615,00 грн. у касу Відповідача, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів: 1) № 325 від 9.09.2014 р. - на суму 10 000,00 грн.; 2) № 330 від 30.09.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; 3) № 37 від 04.10.2014 р. на суму 10 000,00 грн; 4) № 338 від 06.10.2014 р. - на суму 5 000,00 грн.; № 352 від 14.10.2014 р. на суму 10 000,00 грн.; 6) № 354 від 15.10.2014 р. на суму 10 000,00 грн; 7) № 359 від 16.10.2014 р. - на суму 10 000,00 грн.; 8) № 360 від 17.10.2014 р. на суму 6 000,00 грн.; 9) № 365 від 18.10.2014 р. на суму 10 000,00 грн; 10) № 366 від 20.10.2014 . на суму 9 700,00 грн.; 11) № 367 від 21.10.2014 р. на суму 8 300,00 грн.; 12) № 368 від 22.10.2014 р. на суму 8 000,00 грн; 13) № 369 від 23.09.2014 р. на суму 10 000,00 грн.; 14) № 371 від 24.10.2014 р. на суму 8 000,00 грн.; 15) № 373 від 25.10.2014 р. на суму 8 000,00 грн; № 374 від 27.10.2014 р. на суму 6 000,00 грн.; 17) № 375 від 28.10.2014 р. на суму 7 000 грн.; 18) № 376 від 29.10.2014 р. на суму 7 000,00 грн; 19) № 378 від 30.10.2014 р. - на суму 8 000,00 грн.; 20) № 380 від 31.10.2014 р. на суму 8 000,00 грн.; 21) № 382 від 03.11.2014 р. на суму 10 000,00 грн; 22) № 383 від 04.11.2014 р. - на суму 6 000,00 грн.; 23) № 384 від 05.11.2014 р. на суму 8 525,00 грн.; 24) № 386 від 06.11.2014 р. на суму 8 545,00 грн; 25) № 388 від 07.11.2014 р. - на суму 7 455,00 грн.; 26) № 393 від 13.11.2014 р. на суму 8 500 грн.; 27) № 395 від 14.11.2014 р. на суму 8 500,00 грн; 28) № 403 від 24.11.2014 р. - на суму 7500,00 грн.; 29) № 404 від 25.11.2014 р. на суму 7 500,00 грн.; 30) № 408 від 27.11.2014 р. на суму 10 000,00 грн; 31) № 409 від 28.11.2014 р. - на суму 5 000,00 грн.; 32) №410 від 28.11.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; 33) № 412 від 29.11.2014 р. на суму 4 090,00 грн; 34) № 417 від 03.12.2014 р. - на суму 10 000,00 грн.; 35) № 423 від 08.12.2014 р. на суму 10 000 грн.; 36) № 424 від 09.12.2014 р. на суму 3 000,00 грн; 37) № 427 від 15.12.2014 р. - на суму 10 000,00 грн.; 38) № 428 від 16.12.2014 р. на суму 5 000,00 грн.; 39) № 6 від 20.01.2015 р. на суму 7 000,00 грн. (арк.с. 21-58).
Всього Позивачем було сплачено Відповідачу 730 595,00 грн. за науковий супровід, послуги спеціалістів, надання консультативних послуг, затрати по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджуватл виконання Відповідачем робіт/послуг, які були оплачені Позивачем на підставі п.4.5. Договору, по здійсненню наукового супроводу, надання послуг спеціалістів та консультативних послуг, понесення затрат по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо. Ні Позивачем, ні Відповідачем таких матеріалів суду не надано.
Як вказує позивач, з метою виконання умов Договору № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції, ним було укладено договори з Товариством з обмеженою відповідальністю "АФ КОЛОС 15". Так у матеріалах справи наявні копії наступних документів: Договору оренди транспортного засобу №30/04/15 від 30.04.2015 р., та Акт від 15.05.2015 р. приймання-передачі відповідно до Договору оренди транспортного засобу №30/04/15; Договору купівлі-продажу №16/04/15/БА від 16.04.2015 р. щодо придбання насіння соняшника НК Бріо укр; Договору купівлі-продажу №17/04/15/БА від 17.04.2015 р. щодо придбання насіння кукурудзи НК Некта укр; Договору купівлі-продажу №20/04/15/БА від 20.04.2015 р. щодо придбання Нітроамофоски 16:16:16; Договору купівлі-продажу №21/04/15/БА від 21.04.2015 р. щодо придбання Гербіциду Міура; Договору купівлі-продажу №22/04/15/БА від 22.04.2015 р. щодо придбання Гербіциду Міладар; Договору купівлі-продажу №23/04/15/БА від 23.04.2015 р. щодо придбання Акселератор Мікро, Акселератор Моноцинк, Акселератор Моно Бор; Договору купівлі-продажу №27/04/15/БА від 27.04.2015 р. щодо придбання Гербіциду Хармані (арк.с. 70-80).
Доказів, які б підтверджували прийняття до виконання договорів та оплату коштів чи понесення будь-яких інших витрат з приводу виконання Позивачем наведених договорів купівлі-продажу та оренди, Сільськогосподарське ТзОВ "Бітл Агро" суду не надало.
Поряд з тим, ні Відповідач, ні Позивач не подали до суду документального підтвердження того, що сторонами здійснювалися будь-які інші дії з метою виконання умов Договору № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції.
Так, у матеріалах справи відсутні відомості щодо сплати Відповідачем коштів, передбачених п. 4.2. Договору по оплаті вартості робіт за перший рік виконання у загальному розмірі 6 240 000,00 грн. Натомість сторони підтвердили той факт, що такі оплати не проводилися.
У свою чергу Позивач не надав суду доказів, що ним здійснювалися інший комплекс дій (робіт/послуг) по вирощуванню продукції, окрім послуг дискування землі загальною вартістю 194480,00 грн.
У подальшому Позивач звернувся до Відповідача із Претензією №04/10-17-01 від 04.10.2017 р., у якій наголошував, що ДП "Дослідне господарство "Городецьке" не виконує належним чином умови укладеного між сторонами Договору, чим завдаються збитки Сільськогосподарському ТзОВ "Бітл Агро". Також зазначав, що подальше проведення робіт за Договором є неможливим. Тому висловив вимогу про сплату завданих збитків та штрафних санкцій, всього на загальну суму 8 520 311,70 грн. (арк.с. 81-84).
Одночасно із Претензією Відповідачу було надіслано проект Додаткової угоди №1 до Договору № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції. У проекті Додаткової угоди викладено умови, зокрема, про таке:
"1. Відповідно до п.8.5. Договору у зв'язку із несплатою вартості проведених Стороною-2 робіт за 2014 рік, необгрунтованою відмовою від прийняття результатів виконаних Стороною-2 робіт із оброблення площ виробництва у 2014 і 2015 році, а також тривалим невиконанням Стороною-1 своїх зобов'язань із сприяння виконання Стороною-2 робіт із вирощування сільськогосподарської продукції та у подальшому - втратою інтересу Сторони-2 до його виконання, Сторони досягли взаємної згоди про його розірвання - із 01.11.2017 р. - шляхом припинення всіх зобов'язань за ним, окрім визначення порядку компенсації та сплати заборгованостей і штрафних санкцій.
2. В порядку п.п. 8.5. і 8.6. Договору, Сторона-1 сплачує до 01.11.2017 р. заборгованість перед Стороною-2 вартості проведених робіт за 2014 рік у розмірі 6 240 000,00 грн., а також всі понесені Стороною-2 витрати на проведення по вирощуванню сільськогосподарської продукції за 2014 рік у розмірі 730 595,00 грн., а всього - 6 970 595,00 грн.". (арк.с. 85).
Доказом надіслання претензії та проекту Додаткової угоди слугує наданий позивачем фіскальний чек, опис поштового вкладення, повідомлення про вручення кореспонденції адресату (арк.с. 86-88).
Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.
У процесі розгляду даного спору у суді Позивачем було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_4, датованої 19.01.2018 р. У останній ОСОБА_4, зокрема, зазначив, що він є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд", із липня 2014 р. представляє інтереси СТзОВ "Бітл Агро" на підставі довіреності №2 від 07.07.2014 р. Ним були проведені перемовини та сформовані умови для підписання, та підписані ряд договорів щодо спільного вирощування сільськогосподарської продукції із ДП "ДГ "Городецьке". Починаючи із 10.10.2014 р. СТОВ "Бітл Агро" провело підготовку визначених площ та здійснило посів озимих культур. Загалом за період 2014-2015 р.р. в рамках виконання Договору СТОВ "Бітл Агро" виконало роботи та надало послуги відповідачу ДП "ДГ "Городецьке" по підготовці посівних площ, посіву та збору врожаю за рахунок власних коштів, техніки і витратних товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 3 253 174,00 грн. Однак, керівництво Відповідача підписало відповідних Актів лише на суму 194 480,00 грн. Також ОСОБА_4 у заяві вказує, що Відповідачем створювалися перешкоди у розпорядженні зібраним врожаєм. Та ДП "ДГ "Городецьке" ухилялось від належного та повного виконання своїх зобов'язань за Договором (оригінал заяви свідка міститься на аркушах справи 118-119).
Суд проаналізував зміст заяви ОСОБА_4, поданої як свідком, та прийшов до висновку, що відомості, які у ній викладені, відповідають доводам, наведеним Позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відтак Позивач стверджує, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору №07/14 від 11 липня 2014 року сторона СТОВ "Бітл Агро" неотримала оплату за проведені роботи у 2014 році загальним розміром 6 240 000,00 грн. Крім того, наголошує, що Відповідачу було оплачено 730 595,00 грн. на підставі п.4.5. Договору за роботи по здійсненню наукового супроводу, надання послуг спеціалістів та консультативних послуг, при цьому такі роботи зі сторони ДП "ДГ "Городецьке" здійснені не були. Зважаючи на наведені обставини сторона Позивача звертає увагу, що втратила інтерес до правовідносин по Договору, у зв'язку з чим подальше його виконання неможливе.
Тому СТОВ "Бітл Агро", з огляду на систематичне порушення Відповідачем укладеного між сторонами Договору, звернувся до суду із даним позовом та просить розірвати Договір №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції, укладений між СТОВ "Бітл Агро" та ДП "ДГ "Городецьке".
Також просить суд стягнути з Відповідача всього 6 970 595,00 грн., з яких 6 240 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи у 2014 році, та 730 595,00 грн. витрати Позивача за роботи, які ДП "ДГ "Городецьке" так і не виконало.
Відповідно до пункту 6.1. Договору, за порушення його умов винна Сторона несе відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором.
П. 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-1 строків оплати, встановлених п. 4.2 Договору, більш ніж на 10 календарних днів Сторона-1 додатково сплачує на користь Сторони-2 штраф у розмірі 10 % вартості виконання Робіт.
Покликаючись на п.6.3. Договору Позивач нарахував відповідачу 624 000,00 грн. штрафу 10% від вартості робіт (6 240 000,00 грн. Х 10% = 624 000,00 грн.), та просить стягнути його на користь СТОВ "Бітл Агро". Всього останній заявив до стягнення із ДП "ДГ "Городецьке" 7594595,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, що надані сторонами, та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобовязання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт господарювання (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязків.
Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
За умовами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Враховуючи усе викладене вище у сукупності, з огляду на встановлені обставини у процесі розгляду даного спору та дослідженні доказів, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце неповне та несвоєчасне виконання умов Договору №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції - як зі сторони Позивача, так і зі сторони Відповідача.
Щодо вимоги Позивача про розірвання Договору №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції суд зазначає наступне.
За умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Пунктами 8.4. - 8.6. сторони обумовили, що одностороннє розірвання цього Договору не допускається. Договір може бути розірваний лише за письмовим погодженням Сторін з визначенням порядку компенсації витрат та інших умов. У випадку дострокового розірвання цього Договору Сторона-1 зобов'язана сплатити на користь Сторони-2 всі понесені Сторони-2 витрати.
Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У відповідності до цієї норми, якщо договором передбачена можливість його розірвання на вимогу однієї сторони за невиконання іншою стороною умов цього договору, договір підлягає розірванню.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В спірному випадку судом встановлено факт істотного порушення Відповідачем умов договору, а саме: не здійснено оплату виконаних Позивачем робіт; не виконано робіт/послуг, які були оплачені Позивачем у період вересень 2014 р. - січень 2015 р. на підставі п.4.5. Договору, по здійсненню наукового супроводу, надання послуг спеціалістів та консультативних послуг, понесення затрат по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо. Доказів, які б спростували вказані обставини Відповідачем суду не подано.
Частиною 2-4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні.
Матеріалами справи підтверджується, що Сторона-2 (Позивач) зверталася до Сторони-1 (Відповідач) із пропозицією розірвати Договір №07/14 від 11 липня 2014 року, надавши проект Додаткової угоди №1 (про розірвання) до Договору № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції.
Як зазначалося вище, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є розірвання договору (ст.611 Цивільного кодексу України), при цьому, у відповідності до ст.614 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України, відповідальність за порушення господарського зобов'язання настає за умови наявності вини особи, яка його порушила, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання та недопущення господарського правопорушення. Таким чином, у відповідності до наведених правових норм, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 ЦК України).
З аналізу наведеного вище суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині розірвання Договору №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції.
Відносно вимог Позивача про стягнення з Відповідача 6 240 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи у 2014 році, та 730 595,00 грн. витрат Позивача по оплаті робіт, які ДП "ДГ "Городецьке" повинен був здійснити на підставі п.4.5. Договору, суд звертає увагу на слідуюче.
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, були створені належні умови та здійснені всі необхідні дії для надання сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Як уже зазначалося вище, Позивач стверджує, що ним було здійснено роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції на загальну суму 6 240 000,00 грн., які Відповідач не оплатив. У якості доказів цього Позивачем надано підписані обома сторонами акти: №1 від 01.12.2014 р., №2 від 15.12.2014 р., №3 від 26.12.2014 р., за якими відбулося дискування земель всього на суму 194 480,00 грн.
Одночасно, на виконання умов п.4.5. Договору Позивач здійснював сплату коштів у розрахунку 400 грн. за 1 га посівної площі за науковий супровід, послуги спеціалістів, надання консультативних послуг, затрати по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо. Всього Позивачем було сплачено Відповідачу 730 595,00 грн.
Разом з тим, не подано суду доказів, що зі сторони СТОВ "Бітл Агро" здійснювався інший комплекс дій (робіт/послуг) по вирощуванню продукції, окрім послуг дискування землі загальною вартістю 194 480,00 грн.
Також не підтверджено документально що були понесені будь-які інші витрати Позивачем з приводу виконання ним умов Договору №07/14 від 11 липня 2014 року, крім сплати коштів на підставі п.4.5. Договору у сумі 730 595,00 грн.
Слід звернути увагу, що не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази укладені СТОВ "Бітл Агро" із ТзОВ "АФ КОЛОС 15" договори купівлі-продажу та оренди, на які Позивач покликається доводячи виконання робіт у процесі вирощування продукції та понесення у зв'язку з цим витрат, оскільки відсутнє будь-яке документальне підтвердження що ці договори були прийняті сторонами до виконання. Також не підтверджено понесення будь-яких витрат з приводу виконання Позивачем наведених договорів купівлі-продажу та оренди, що укладені з ТзОВ "АФ КОЛОС 15".
Сам факт існування таких договорів (без доказів їх виконання та понесення у зв'язку з цим витрат Позивача) не є безумовною підставою для стягнення з Відповідача заборгованості за роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції.
Поряд з тим, ні Відповідач, ні Позивач не подали до суду документального підтвердження того, що сторонами здійснювалися будь-які інші дії, крім тих, що описані вище, з метою виконання умов Договору № 07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції.
Рівно як і відсутні докази, які б доводили виконання Відповідачем робіт/послуг, що були оплачені Позивачем на підставі п.4.5. Договору по здійсненню наукового супроводу, надання послуг спеціалістів та консультативних послуг, понесення затрат по оновленню родючості ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо.
Отже, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають вимоги Позивача, які доведені належними та допустимими доказами, а саме:
- про стягнення з Відповідача 194 480,00 грн. боргу за виконані послуги дискування землі, оскільки сторони визнали та підтвердили факт їх вчинення, та дані послуги не оплачені зі сторони ДП "ДГ "Городецьке";
- про стягнення 730 595,00 грн. коштів, що були перераховані зі сторони СТОВ "Бітл Агро" у якості оплати робіт/послуг на підставі п.4.5. Договору по здійсненню наукового супроводу, оскільки ДП "ДГ "Городецьке" не доведено фактичного проведення таких робіт/послуг.
В частині стягнення боргу за виконані роботи у розмірі 6 045 520,00 грн. у позові необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.
Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 624 000,00 грн. штрафу за порушення строків оплати, передбачених п.4.2. Договору у розмірі 10 відсотків від вартості виконання робіт на підставі п.6.3. Договору, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник уважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК).
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (чч.1, 2 ст.217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до ч.1 ст.230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються в господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (ч.1 ст.199 ГК).
Видами забезпечення виконання зобов'язання, за змістом положень ч.1 ст.546 ЦК, є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а ч.2 цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік забезпечувальних заходів для належного виконання зобов'язання не є вичерпним і сторони, використовуючи принцип свободи договору, передбачений ст.627 ЦК, мають право встановити й інші, крім тих, що передбачені ч.1 ст.546 ЦК, засоби, які забезпечують належне виконання зобов'язання, за умови, що такий вид забезпечення не суперечить закону.
За змістом положень ч.4 ст.231 ГК, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Так, пунктом 6.3. Договору передбачено, що у разі порушення Стороною-1 строків оплати, встановлених п. 4.2 Договору, більш ніж на 10 календарних днів Сторона-1 додатково сплачує на користь Сторони-2 штраф у розмірі 10 % вартості виконання Робіт.
Проте суд звертає увагу, що при розгляді матеріалів справи та дослідженні письмових доказів судом встановлено, що має місце неповне та несвоєчасне виконання умов Договору №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції - як зі сторони Позивача, так і зі сторони Відповідача.
З аналізу викладених правових норм та умов Договору №07/14 вбачається, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення 624 000,00 грн. штрафу з Відповідача на підставі п.6.3. Договору - у даному випадку Позивач повинен був зі своєї сторони добросовісно та своєчасно виконувати умови правочину, та належним чином задокументувати та довести суду, що ним фактично виконані роботи на суму 6 240 000,00 грн. (на яку може бути нараховано штраф у розмірі 10%), чого Позивачем зроблено не було.
Тому, враховуючи наведене, з огляду на відсутність підтвердження виконання СТОВ "Бітл Агро" робіт по вирощуванню продукції на суму 6 240 000,00 грн., Позивач позбавляється права щодо стягнення штрафу з ДП "ДГ "Городецьке" у розмірі 10% від вказаної суми.
Відтак позов у частині стягнення 624 000,00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЛ АГРО" підлягає задоволенню частково, в частині вимог про розірвання Договору №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції, укладеного між сторонами, та стягнення із Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України" - 194 480,00 грн. боргу за виконані послуги дискування землі, 730 595,00 грн. коштів, що були перераховані зі сторони СТОВ "Бітл Агро" у якості оплати робіт/послуг на підставі п.4.5. Договору, а всього 925 075,00 грн.
В частині стягнення боргу за виконані роботи у розмірі 6 045 520,00 грн. та 624 000,00 грн. штрафу у позові необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.
При цьому доводи Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України", що викладені у відзиві на позов про те, що є всі підстави для відмови Позивачу у позові повністю, рівно як і - покликання Позивача на те, що ним понесено збитки у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору, - не знайшли свого підтвердження при дослідженні судом доказів та встановленні обставин справи, а відтак не заслуговують на увагу.
Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог.
Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Розірвати Договір №07/14 від 11 липня 2014 року на вирощування сільськогосподарської продукції, укладений між Державним підприємством "Дослідне господарство "Городецьке" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "БІТЛ АГРО".
3. Стягнути із Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України" (34381, Рівненська область, Володимирецький район, село Городець, вул.А.Коломійця, буд 170, код ЄДРПОУ 00729586) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "БІТЛ АГРО" (04071, м.Київ, вул.Оболонська, буд.31, код ЄДРПОУ 38863355) - 194 480,00 грн. боргу за виконані послуги дискування землі, 730 595,00 грн. коштів, що були перераховані у якості оплати робіт/послуг на підставі п.4.5. Договору, 15 476,13 грн. витрат на оплату судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог Позивача про стягнення з Відповідача 6045 520,00 грн. боргу за виконані роботи та 624 000,00 грн. штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "07" березня 2018 року
Суддя Бережнюк В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.03.2018 |
Оприлюднено | 12.03.2018 |
Номер документу | 72644271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Бережнюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні